Егль (фр. Aigle, нім. Älen) — місто у Швейцарії, адміністративний центр округу Егль у кантоні Во.
Егль | |||||
---|---|---|---|---|---|
фр. Aigle | |||||
| |||||
Країна | Швейцарія | ||||
Кантон | Во | ||||
| |||||
Номерний знак | VD | ||||
Офіційна мова | французька | ||||
Населення | |||||
- повне | 10 462 (31 грудня 2020) | ||||
Площа | |||||
- повна | 16.41 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1051 м | ||||
- мінімальна | 380 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | aigle.ch | ||||
(Код BFS) | 5401 | ||||
|
В Еглі знаходиться резиденція Міжнародного союзу велосипедистів (World Cycling Centre (UCI)).
Географія
Місто розташоване на східному кордоні долини Рони на відстані близько 80 км на південний захід від Берна, 36 км на південний схід від Лозанни, 13 км на південний схід від Монтре. Егль має площу 16,4 км², з яких на 25,5% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 33,9% використовуються в сільськогосподарських цілях, 37,2% зайнято лісами, 3,5% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Історія
Район Егля був заселений ще в період бронзової доби. Від часів панування Стародавнього Риму тут збереглися руїни вілли, прикрашеної античними мозаїками; від раннього Середньовіччя — мережа поховань. У 1076 році імператор Священної Римської імперії Генріх IV передав район Егля Савойського дому. Власне Егль вперше письмово згадується в 1152 року (як Aleo). З кінця XI століття відомий дворянський рід Д'Егль (d'Aigle), який побудував тут замок. У XIII столітті права на Егль переходять до синьойорів де Сільон. У 1231 році граф Савойський Томас I дарує Еглю право проведення торгових ярмарків, в 1314 він отримує від графа Амадея V Савойського міське право. У Середньовіччі Егль відомий як багатий торговий центр на шляху з Італії до Франції. У 1475 році Егль був захоплений військами Берна, замок синьйорів де Сільон був узятий штурмом і спалений. У 1528 році в цій громаді була проведена Реформація. З 1798 по 1803 рік Егль входив до складу кантону Леман, потім перетвореного в кантон Во. У 1798 році він стає центром округу Егль. Берн ще все ж в 1814 році висував на Віденському конгресі претензії на Егль, проте безуспішно.
Демографія
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1764 | 1431 |
1850 | 2296 |
1860 | 2582 |
1870 | 3273 |
1880 | 3319 |
1888 | 3540 |
1900 | 3897 |
1910 | 3972 |
1920 | 3840 |
1930 | 3912 |
1941 | 3918 |
1950 | 4271 |
1960 | 4381 |
1970 | 6532 |
1980 | 6233 |
1990 | 7825 |
2000 | 7955 |
Джерело |
2019 року в місті мешкало 10 197 осіб (+10,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,2%. Густота населення становила 621 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 22,3% — особи молодші 20 років, 60,2% — особи у віці 20—64 років, 17,5% — особи у віці 65 років та старші. Було 4464 помешкань (у середньому 2,3 особи в помешканні). Із загальної кількості 6348 працюючих 308 було зайнятих в первинному секторі, 1404 — в обробній промисловості, 4636 — в галузі послуг.
80 % населення — франкошвейцарці, 3,5 % — португальці і ще 3,5 % — албанці.
Пам'ятки
Основною визначною пам'яткою міста є XV століття, де в даний час розташований музей виноробства. Замок включений до списку об'єктів національної історичної спадщини Швейцарії.
Міста-партнери
- Л'Егль, Франція — 1964
- Бассерсдорф, Швейцарія — 1969
- Тюбінген, Німеччина — 1973
Галерея
- замок Егль
- Міжнародного союзу велосипедистів
Примітки
- Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- Егль німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [ 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
- zurichguide.ru[недоступне посилання з Январь 2020]
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 31 січня 2021.
Література
* Эгль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Egl fr Aigle nim Alen misto u Shvejcariyi administrativnij centr okrugu Egl u kantoni Vo Egl fr Aigle Gerb Krayina Shvejcariya Kanton Vo Mezhuye z susidni adminodiniciOlon Nomernij znak VD Oficijna mova francuzka Naselennya povne 10 462 31 grudnya 2020 Plosha povna 16 41 km Visota maksimalna 1051 m minimalna 380 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Gubernator d Vebsajt aigle ch Kod BFS 5401 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Egl V Egli znahoditsya rezidenciya Mizhnarodnogo soyuzu velosipedistiv World Cycling Centre UCI GeografiyaMisto roztashovane na shidnomu kordoni dolini Roni na vidstani blizko 80 km na pivdennij zahid vid Berna 36 km na pivdennij shid vid Lozanni 13 km na pivdennij shid vid Montre Egl maye ploshu 16 4 km z yakih na 25 5 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 33 9 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 37 2 zajnyato lisami 3 5 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori IstoriyaRajon Eglya buv zaselenij she v period bronzovoyi dobi Vid chasiv panuvannya Starodavnogo Rimu tut zbereglisya ruyini villi prikrashenoyi antichnimi mozayikami vid rannogo Serednovichchya merezha pohovan U 1076 roci imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrih IV peredav rajon Eglya Savojskogo domu Vlasne Egl vpershe pismovo zgaduyetsya v 1152 roku yak Aleo Z kincya XI stolittya vidomij dvoryanskij rid D Egl d Aigle yakij pobuduvav tut zamok U XIII stolitti prava na Egl perehodyat do sinojoriv de Silon U 1231 roci graf Savojskij Tomas I daruye Eglyu pravo provedennya torgovih yarmarkiv v 1314 vin otrimuye vid grafa Amadeya V Savojskogo miske pravo U Serednovichchi Egl vidomij yak bagatij torgovij centr na shlyahu z Italiyi do Franciyi U 1475 roci Egl buv zahoplenij vijskami Berna zamok sinjoriv de Silon buv uzyatij shturmom i spalenij U 1528 roci v cij gromadi bula provedena Reformaciya Z 1798 po 1803 rik Egl vhodiv do skladu kantonu Leman potim peretvorenogo v kanton Vo U 1798 roci vin staye centrom okrugu Egl Bern she vse zh v 1814 roci visuvav na Videnskomu kongresi pretenziyi na Egl prote bezuspishno DemografiyaZmini naselennya Rik Naselennya1764 14311850 22961860 25821870 32731880 33191888 35401900 38971910 39721920 38401930 39121941 39181950 42711960 43811970 65321980 62331990 78252000 7955Dzherelo 2019 roku v misti meshkalo 10 197 osib 10 2 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 40 2 Gustota naselennya stanovila 621 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 22 3 osobi molodshi 20 rokiv 60 2 osobi u vici 20 64 rokiv 17 5 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 4464 pomeshkan u serednomu 2 3 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 6348 pracyuyuchih 308 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 1404 v obrobnij promislovosti 4636 v galuzi poslug 80 naselennya frankoshvejcarci 3 5 portugalci i she 3 5 albanci Pam yatkiOsnovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu mista ye XV stolittya de v danij chas roztashovanij muzej vinorobstva Zamok vklyuchenij do spisku ob yektiv nacionalnoyi istorichnoyi spadshini Shvejcariyi Mista partneriL Egl Franciya 1964 Bassersdorf Shvejcariya 1969 Tyubingen Nimechchina 1973Galereyazamok Egl Mizhnarodnogo soyuzu velosipedistivPrimitkiAmtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim Egl nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Swiss Federal Statistical Office STAT TAB Bevolkerungsentwicklung nach Region 1850 2000 30 veresnya 2014 u Wayback Machine nim dostup 29 sichnya 2011 zurichguide ru nedostupne posilannya z Yanvar 2020 Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 31 sichnya 2021 Literatura Egl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref