Евригалинність

Евригалинні види — організми, що здатні адаптуватись до широкого спектра солоності. Прикладом може бути евригалинна риба молінезія (Poecilia sphenops), яка здатна жити у прісній воді, солонуватій воді, а також у морській воді. Поширений у Європі трав'яний краб прибережний (Carcinus maenas) є прикладом евригалинних безхребетних, оскільки здатен існувати як у морській воді, так і солонуватій. Евригалинні організми зазвичай поширені у лиманах, гирлових ділянках річок і припливних зонах, де солоність є нестабільною. Деякі організми є евригалинними завдяки своєму життєвому циклу, оскільки мігрують між прісними і морськими водами, як наприклад лососеві, осетрові та вугрі.

Осетер російський — типовий евригалинний вид риб

Протилежним до евригалинності є термін «стеногалинні види» — це види, що здатні існувати лише у вузькому діапазоні солоності. Стеногалинними є більшість прісноводних організмів, які гинуть потрапляючи до моря, а також більшість морських організмів є стеногалинними і не можуть існувати в умовах розпріснення.

Трав'яний краб прибережний (Carcinus maenas) — прибережний евригалинний вид крабів

Див. також

• Амфідромні риби
• Осморегуляція
• Солоність
• Стеногалинні види

Література

• Константинов А. С. Общая гидробиология. — М., 1967.

Посилання

• Евригалинні тварини //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 73-74.