Ева Екеблад

Графиня Єва Екеблад, до шлюбу Делагарді; швед. Eva Ekeblad, 10 липня 1724 — 15 травня 1786) — шведська вчена, агрономка, винахідниця. Перша жінка, обрана у Шведську королівську академію наук.

Єва Екеблад
швед. Eva Ekeblad
Народилася	10 липня 1724(1724-07-10)^[1]^[2]^[3] Стокгольм, Швеція^[1]
Померла	15 травня 1786(1786-05-15)^[1]^[2]^[3] (61 рік) Лідчепінг, Скараборг (лен), Швеція^[1]
Місце проживання	Стокгольм
Країна	Швеція
Діяльність	господиня літературного салону, землевласниця, ботанік, хімік, агрономка
Галузь	агрономія
Членство	Шведська королівська академія наук
Рід	Делагарді
Батько	Магнус Юліус Делагарді^[1]
Мати	Гедвіг Катарина Делагарді (1695-1745)^[1]
Брати, сестри	^d ^d ^d ^d ^d
У шлюбі з	^d^[1]
Діти	^d ^d^[4]
Єва Екеблад у Вікісховищі

Біографія

Єва народилася в сім'ї президента Комерц-колегії Магнуса Юліуса Делагарді. Її брат був швагром фаворитки Хедвіги Ульріки Таубе. Син її молодшої сестри Хедвіги Катаріни Делагарді — Ханс Аксель фон Ферзен (1755—1810) — був дипломатом і полководцем.

У 1740 році вступила в шлюб з графом Класом Екебладом (1708—1771), стала матір'ю сімох дітей.

У 1746 році Єва Екеблад зробила найбільш відомий свій винахід — технологію виробництва борошна та алкоголю з картоплі. Її відкриття допомогло послабити голод у наступні роки. У 1748 році вона стала першою жінкою, обраною членом Шведської королівської академії наук. Наступна жінка, удостоєна такої ж честі, була обрана тільки через 203 роки.

У 1751 році Єва Екелбад також відкрила метод відбілювання бавовняної тканини й пряжі милом. Через рік вона розробила спосіб заміни небезпечних інгредієнтів, що використовувалися в косметиці в той час, на порошок з бульб картоплі. За чутками, Екеблад рекламувала використання картоплі, використовуючи квітки рослини як прикрасу для волосся.

Примітки

1. — 1917.
   d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
2. Tikkanen A. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. GeneaStar
   d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
5. . runeberg.org. 1906. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
6. . www.historiesajten.se. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
7. . www.google.com. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
8. . sok.riksarkivet.se. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2017.

Посилання

• (швед.)
• Grevinna och uppfinnare [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.](швед.) на сайті Personen inlagd
• Biography (швед.)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}