Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поль Адріє́н Мо́ріс Діра́к (англ. Paul Adrien Maurice Dirac; 8 серпня 1902 — 20 жовтня 1984, Таллахассі) — британський фізик, лавреат Нобелівської премії з фізики 1933 року (спільно з Ервіном Шредінгером).
Біографічні відомості
Поль Адрієн Моріс Дірак народився в Бристолі, в сім'ї уродженця Швейцарії Чарлза Адрієна Ладіслава Дірака, вчителя французької мови в приватній школі, і англійки Флоренс Ганни (Голтен) Дірак. Спочатку Дірак вчився в комерційному училищі в Бристолі, а потім вивчав електротехніку в Бристольському університеті, який закінчив у 1921 році із ступенем бакалавру наук. Ще в університеті він зацікавився теорією відносності Альберта Ейнштейна й протягом двох років понад звичайний курс вивчав математику. Потім він поступив в аспірантуру з математики коледжу св. Йогана у Кембриджі й 1926 року захистив докторську дисертацію. Наступного року Дірак став членом наукової ради того ж коледжу.
Внесок у фізику
У роки, коли Дірак проходив аспірантуру в Кембриджі, Вернер Гейзенберг і Ервін Шредінгер розробили свої формулювання квантової механіки, застосувавши квантову теорію до опису поведінки атомних і субатомних систем і руху таких частинок, як електрон.
Дірак почав вивчати (рівняння Гейзенберга) і Шредінгера, щойно ті були опубліковані в 1925, вказавши при цьому декілька корисних зауважень. Одним з недоліків квантової механіки було те, що вона була розроблена лише стосовно частинок, що мають малу швидкість (у порівнянні зі швидкістю світла), а це дозволяло нехтувати ефектами, що розглядаються теорією відносності Ейнштейна. Ефекти теорії відносности стають істотними, тільки коли швидкості починають наближатися до швидкости світла. Шредінґер першим спробував зняти обмеження на швидкість в квантовій механіці, але не досяг успіху у цьому.
Одна з причин, якими пояснювалися його невдачі, полягала в тому, що він не врахував таку властивість електрона, як спін (обертання навкруги власної осі на зразок дзиґи), яке у той час було лише гіпотезою при поясненні деяких деталей лінійчастих спектрів, що не вкладалися в рамки традиційного опису. Дірак поставив перед собою задачу ввести відносність у хвильове рівняння, записавши його в релятивістській формі. Виведене ним і опубліковане 1928 року рівняння зветься тепер рівнянням Дірака. Воно дозволило досягти згоди з експериментальними даними. Зокрема, спін, що був раніше гіпотезою, підтверджувався рівнянням Дірака. Це було тріумфом його теорії. Крім того, рівняння Дірака дозволило передбачити магнітні властивості електрона (магнітний момент).
Але цим сюрпризи, що їх несла в собі теорія Дірака, не вичерпувалися. Теорія вказувала на можливість існування негативних енергій, які з погляду науки того часу не можна було інтерпретувати. Подолавши спокусу відкинути від'ємні енергії як «математичну аберацію», позбавлену фізичного значення, Дірак прийшов до висновку, що стани з від'ємною енергією реально існують. Розглядаючи дію електромагнітного поля на електрон з від'ємною енергією, він знайшов, що рух електрона в цьому випадку еквівалентний руху електрона з протилежним, тобто позитивним, електричним зарядом. Дірак припустив, що позитивно зарядженою частинкою може бути протон.
Застосовуючи принцип виключення Паулі, згідно з яким у кожному динамічному стані може перебувати тільки один електрон, Дірак висловив припущення про те, що майже всі стани з від'ємною енергією вже зайняті, тому однорідний фон неспостережний. Але вакантний (незайнятий) енергетичний стан, подібно до дірки в однорідному «безликому середовищі», може спостерігатися. Дірка поводиться як позитивно заряджений електрон. Крім того, оскільки вона відповідає недостачі від'ємної енергії, її енергія додатна, як і енергія всіх відомих частинок. Таким чином, Дірак передбачив існування античастинки, близнюка електрона.
Він показав також, що електрон може зайняти вакантну дірку, а це еквівалентно зіткненню електрона з «антиелектроном», внаслідок чого обидві частинки анігілюють з тим, що вивільняється енергії у вигляді кванта випромінення — фотона. Діраку ж належить теоретичний прогноз можливості народження електрон-антиелектронної пари з фотона достатньо великої енергії. Передбачений Діраком антиелектрон був відкритий в 1932 року Карлом Д. Андерсеном і отримав назву позитрон. Пізніше підтвердилося і припущення Дірака про можливість народження пари. Згодом Дірак висунув гіпотезу про те, що й інші частинки, такі, як протон, також повинні мати свої аналоги з антиматерії, але для опису таких пар частинок і античастинок була потрібно б складніша теорія. Існування антипротона було підтверджено експериментально 1955 року Оуеном Чемберленом. У наш час[] відомі і багато інших античастинок.
Рівняння Дірака дозволило внести ясність в проблему розсіювання рентгенівського випромінювання речовиною. Було доведено, що рентгенівське випромінювання після розсіяння може відмінну від первинного довжину хвилі. Це суперечило старій теорії, яка стверджувала незмінність довжини хвилі при розсіюванні. У 1923 Артур Комптон відкрив так званий ефект Комптона, який кількісно показав, що фотон рентгенівського випромінювання взаємодіє з окремим електроном. Електрон приходить в рух, і набута ним кінетична енергія віднімається від енергії рентгенівського фотона. Розсіяний фотон має меншу енергію, ніж до розсіяння і, отже, відповідає рентгенівському випромінюванню з меншою частотою і більшою довжиною хвилі. Взаємодія фотона з електроном математично має багато спільного із зіткненням більярдних куль. Відкриття ефекту Комптона ще раз підтвердило двоїсту природу випромінювання — корпускулярно-хвильовий дуалізм. Рентгенівське випромінювання спочатку веде себе як хвиля, потім взаємодіє з електроном як частинка (фотон) і після зіткнення знов розповсюджується, як хвиля. Теорія Дірака дає докладний кількісний опис такої взаємодії.
Пізніше Дірак (і незалежно від нього Енріко Фермі) відкрив статистичний розподіл енергії в системі електронів, відомий тепер під назвою статистика Фермі — Дірака. Ця робота мала велике значення для теоретичного осмислення електричних властивостей металів і напівпровідників.
Дірак передбачив також існування магнітних монополів — ізольованих позитивних або негативних магнітних частинок, подібних до позитивно або негативно заряджених електричних частинок. Спроби експериментально знайти магнітні монополі досі не увінчалися успіхом. Всі відомі магніти мають два полюси — північний і південний, які невіддільні один від одного. Дірак висловив припущення і про те що природні фізичні константи, наприклад гравітаційна стала, можуть виявитися не постійними в точному значенні слова, а поволі змінюватися з часом. Ослаблення гравітації, якщо воно взагалі існує, відбувається настільки поволі, що знайти його надзвичайно важко, і тому воно залишається гіпотетичним.
Нобелівська премія з фізики
Дірак і Шредінґер отримали Нобелівську премію з фізики у 1933 «за відкриття нових продуктивних форм атомної теорії». «Із загальнофілософської точки зору, — сказав Дірак в своїй короткій Нобелівській лекції, — кількість різних типів елементарних частинок (принаймні, так здається на перший погляд) повинна бути мінімальною, наприклад одна або найбільше дві. Але з експериментальних даних відомо, що кількість різних типів набагато більша. Більш того, кількість типів елементарних частинок проявляє останніми роками вельми тривожну тенденцію до збільшення». На закінчення лекції Дірак вказав на можливість існування «зірок, що складаються головним чином з позитронів і антипротонів, що витікає з симетрії між додатними і від'ємними електричними зарядами. Можливо, одна половина зір належить до одного типу, а інша — до іншого. Ці два типи зірок повинні були б мати однакові спектри, і розрізнити їх методами сучасної астрономії б було неможливо».
Після завершення робіт із релятивістської квантової механіки Дірак багато подорожував, побував в університетах Японії, Радянського Союзу і Сполучених Штатів. З 1932 року і до виходу у відставку в 1968 він був професором фізики в Кембриджі (ту ж катедру колись займав Ісаак Ньютон). Після того, як Дірак залишив Кембридж, він був запрошений в університет Флориди, професором якого залишався до кінця життя.
У 1937 Дірак одружився з Марґіт Віґнер, сестрою фізика Юджина Пола Віґнера. У них було дві дочки. Дірак був тихою, замкнутою і небагатослівною людиною. Він волів працювати поодинці, й безпосередніх учнів у нього було мало. Дірак любив довгі пішохідні прогулянки.
Дірак помер у Таллахассі в 1984.
Відзнаки і нагороди
Крім Нобелівської премії, Дірак був нагороджений Королівською медаллю (1939) і медаллю Коплі (1952) Лондонського королівського товариства (членом якого він став в 1930 році). З 1932 був лукасівським професором математики в Кембриджському університеті. Він був вибраний іноземним членом американської Національної академії наук (1949) і членом Папської академії наук (1961). У 1973 Дірак був нагороджений орденом «За заслуги» Великої Британії.
Бібліографія
- Дирак П. А. М. Воспоминания о необычайной эпохе. — М. : Наука, 1990. — 208 с.
- Дирак П. А. М. К созданию квантовой теории поля: Основные статьи 1925-1928 гг. — М. : Наука, 1990. — 368 с.
- Дирак П. А. М. Лекции по квантовой механике. — М. : Мир, 1968. — 84 с.
- Дирак П. А. М. Лекции по квантовой теории поля. — М. : Мир, 1971. — 248 с.
- Дирак П. А. М. Лекции по теоретической физике. — Ижевск : РХД, 2001. — 240 с.
- Дирак П. А. М. Общая теория относительности. — М. : Атомиздат, 1978. — 66 с.
- Дирак П. А. М. Принципы квантовой механики. — М. : Наука, 1979. — 440 с.
- Дирак П. А. М. Пути физики. — М. : Энергоатомиздат, 1983. — 88 с.
- Дирак П. А. М. Собрание научных трудов. — М. : Физматлит, 2002-2005. — 704+408+720+784 с.
- Дирак П. А. М. Спиноры в гильбертовом пространстве. — М. : Мир, 1978. — 126 с.
Див. також
- 5997 Дірак — астероїд, названий на честь вченого.
- Дельта-функція Дірака
- Матриці Дірака
- Рівняння Дірака
- Ферміон Дірака
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Kojevnikov A. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Дирак Поль Адриен Морис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- P.A.M.Dirac Biography // біографія
- www.accademiadellescienze.it
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118679775 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- P.A.M.Dirac Biography // Biography: Historical & Celebrity Profiles
- Чеська національна авторитетна база даних
- https://royalsocietypublishing.org/doi/10.1098/rsbm.1986.0006 — С. 160.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.leopoldina.org/mitglieder/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/paul-dirac/
- www.pas.va
- NNDB — 2002.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
Посилання
- Дірак // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Dirac Medal of the
- Dirac Medal of the (WATOC)
- The Paul Dirac Collection at Florida State University
- The Paul A. M. Dirac Collection Finding Aid at Florida State University
- Photocopies of Dirac's papers from the Florida State University collection, held under Dirac's name in the Archive Centre of , UK
- Letters from Dirac (1932-36) and other papers, held in the Personal Papers archives of , UK
- Annotated bibliography for Paul Dirac from the Alsos Digital Library for Nuclear Issues
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pol Adriye n Mo ris Dira k angl Paul Adrien Maurice Dirac 8 serpnya 1902 20 zhovtnya 1984 Tallahassi britanskij fizik lavreat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1933 roku spilno z Ervinom Shredingerom Pol Dirakfr Paul Adrien Maurice DiracIm ya pri narodzhennifr Paul Adrien Maurice DiracNarodivsya8 serpnya 1902 1902 08 08 1 2 Bristol Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 5 6 Pomer20 zhovtnya 1984 1984 10 20 1 2 82 roki Tallahassi SShA 7 5 6 PohovannyaRoselawn Cemeteryd 8 Misce prozhivannya Velika Britaniya SShAKrayina Velika Britaniya Shvejcariya do 1919 Velika Britaniya pislya 1919 Diyalnistmatematik fizik teoretik profesor fizik naukovec naukovo pedagogichnij pracivnik vihovatel pedagog inzhenerAlma materBristolskij universitet 1923 9 1 Kembridzhskij universitet 1926 9 1 Cotham SchooldGaluzteoretichna fizika 5 10 matematika 10 kvantova mehanika 10 i KED 10 ZakladUniversitet Mayami 5 11 Universitet shtatu Florida 5 11 Kembridzhskij universitet 5 1 koledzh Svyatogo Ioannad 1 PosadaLukasivskij profesor matematiki 5 Naukovij stupindoktor filosofiyiVchiteliRalf FaulerVidomi uchniRobert Oppengejmer Pol VajssAspiranti doktorantiHomi Dzhehangir Bhabha 12 Fred Hojl 12 Dennis Shiama 12 Dzhon Polkingornd 12 Richard John Edend 12 A Leesd 12 Christie Jayaratnam Eliezerd 12 Harish Chandrad 12 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 5 Leopoldina 13 Papska akademiya nauk 14 1 Akademiya nauk SRSR 1 Nacionalna akademiya dej Linchej 1 Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1 Amerikanske fizichne tovaristvo 15 1 Nacionalna akademiya nauk SShA 1 Turinska akademiya nauk 6 1 Indian Academy of Sciencesd 1 Chinese Physical Societyd 1 Irlandska korolivska akademiya 1 Korolivske tovaristvo Edinburga 1 Institut Franciyi 1 Lisabonska akademiya nauk 1 Danska korolivska akademiya nauk 1 Francuzka akademiya nauk 1 Vidomij zavdyaki rivnyannya Diraka statistika Fermi DirakaBatkoCharles Diracd 16 U shlyubi zMargit Diracd 5 16 RodichiGabriel Andrew Diracd i Yudzhin Pol Vigner 1 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1930 Korolivska medal 1939 medal imeni Maksa Planka 1952 medal Gelmgolca 1964 Premiya pam yati Roberta Oppengejmerad 1969 Bejkerivska lekciya 1941 Royal Society Bakerian Medald doctor honoris causa from the University of Parisd 1946 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Pol Dirak u Vikishovishi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Vnesok u fiziku 3 Nobelivska premiya z fiziki 4 Vidznaki i nagorodi 5 Bibliografiya 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaBiografichni vidomostired Pol Adriyen Moris Dirak narodivsya v Bristoli v sim yi urodzhencya Shvejcariyi Charlza Adriyena Ladislava Diraka vchitelya francuzkoyi movi v privatnij shkoli i anglijki Florens Ganni Golten Dirak Spochatku Dirak vchivsya v komercijnomu uchilishi v Bristoli a potim vivchav elektrotehniku v Bristolskomu universiteti yakij zakinchiv u 1921 roci iz stupenem bakalavru nauk She v universiteti vin zacikavivsya teoriyeyu vidnosnosti Alberta Ejnshtejna j protyagom dvoh rokiv ponad zvichajnij kurs vivchav matematiku Potim vin postupiv v aspiranturu z matematiki koledzhu sv Jogana u Kembridzhi j 1926 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Nastupnogo roku Dirak stav chlenom naukovoyi radi togo zh koledzhu Vnesok u fizikured U roki koli Dirak prohodiv aspiranturu v Kembridzhi Verner Gejzenberg i Ervin Shredinger rozrobili svoyi formulyuvannya kvantovoyi mehaniki zastosuvavshi kvantovu teoriyu do opisu povedinki atomnih i subatomnih sistem i ruhu takih chastinok yak elektron Dirak pochav vivchati rivnyannya Gejzenberga i Shredingera shojno ti buli opublikovani v 1925 vkazavshi pri comu dekilka korisnih zauvazhen Odnim z nedolikiv kvantovoyi mehaniki bulo te sho vona bula rozroblena lishe stosovno chastinok sho mayut malu shvidkist u porivnyanni zi shvidkistyu svitla a ce dozvolyalo nehtuvati efektami sho rozglyadayutsya teoriyeyu vidnosnosti Ejnshtejna Efekti teoriyi vidnosnosti stayut istotnimi tilki koli shvidkosti pochinayut nablizhatisya do shvidkosti svitla Shredinger pershim sprobuvav znyati obmezhennya na shvidkist v kvantovij mehanici ale ne dosyag uspihu u comu Odna z prichin yakimi poyasnyuvalisya jogo nevdachi polyagala v tomu sho vin ne vrahuvav taku vlastivist elektrona yak spin obertannya navkrugi vlasnoyi osi na zrazok dzigi yake u toj chas bulo lishe gipotezoyu pri poyasnenni deyakih detalej linijchastih spektriv sho ne vkladalisya v ramki tradicijnogo opisu Dirak postaviv pered soboyu zadachu vvesti vidnosnist u hvilove rivnyannya zapisavshi jogo v relyativistskij formi Vivedene nim i opublikovane 1928 roku rivnyannya zvetsya teper rivnyannyam Diraka Vono dozvolilo dosyagti zgodi z eksperimentalnimi danimi Zokrema spin sho buv ranishe gipotezoyu pidtverdzhuvavsya rivnyannyam Diraka Ce bulo triumfom jogo teoriyi Krim togo rivnyannya Diraka dozvolilo peredbachiti magnitni vlastivosti elektrona magnitnij moment Ale cim syurprizi sho yih nesla v sobi teoriya Diraka ne vicherpuvalisya Teoriya vkazuvala na mozhlivist isnuvannya negativnih energij yaki z poglyadu nauki togo chasu ne mozhna bulo interpretuvati Podolavshi spokusu vidkinuti vid yemni energiyi yak matematichnu aberaciyu pozbavlenu fizichnogo znachennya Dirak prijshov do visnovku sho stani z vid yemnoyu energiyeyu realno isnuyut Rozglyadayuchi diyu elektromagnitnogo polya na elektron z vid yemnoyu energiyeyu vin znajshov sho ruh elektrona v comu vipadku ekvivalentnij ruhu elektrona z protilezhnim tobto pozitivnim elektrichnim zaryadom Dirak pripustiv sho pozitivno zaryadzhenoyu chastinkoyu mozhe buti proton Zastosovuyuchi princip viklyuchennya Pauli zgidno z yakim u kozhnomu dinamichnomu stani mozhe perebuvati tilki odin elektron Dirak visloviv pripushennya pro te sho majzhe vsi stani z vid yemnoyu energiyeyu vzhe zajnyati tomu odnoridnij fon nesposterezhnij Ale vakantnij nezajnyatij energetichnij stan podibno do dirki v odnoridnomu bezlikomu seredovishi mozhe sposterigatisya Dirka povoditsya yak pozitivno zaryadzhenij elektron Krim togo oskilki vona vidpovidaye nedostachi vid yemnoyi energiyi yiyi energiya dodatna yak i energiya vsih vidomih chastinok Takim chinom Dirak peredbachiv isnuvannya antichastinki bliznyuka elektrona Vin pokazav takozh sho elektron mozhe zajnyati vakantnu dirku a ce ekvivalentno zitknennyu elektrona z antielektronom vnaslidok chogo obidvi chastinki anigilyuyut z tim sho vivilnyayetsya energiyi u viglyadi kvanta viprominennya fotona Diraku zh nalezhit teoretichnij prognoz mozhlivosti narodzhennya elektron antielektronnoyi pari z fotona dostatno velikoyi energiyi Peredbachenij Dirakom antielektron buv vidkritij v 1932 roku Karlom D Andersenom i otrimav nazvu pozitron Piznishe pidtverdilosya i pripushennya Diraka pro mozhlivist narodzhennya pari Zgodom Dirak visunuv gipotezu pro te sho j inshi chastinki taki yak proton takozh povinni mati svoyi analogi z antimateriyi ale dlya opisu takih par chastinok i antichastinok bula potribno b skladnisha teoriya Isnuvannya antiprotona bulo pidtverdzheno eksperimentalno 1955 roku Ouenom Chemberlenom U nash chas koli vidomi i bagato inshih antichastinok Rivnyannya Diraka dozvolilo vnesti yasnist v problemu rozsiyuvannya rentgenivskogo viprominyuvannya rechovinoyu Bulo dovedeno sho rentgenivske viprominyuvannya pislya rozsiyannya mozhe vidminnu vid pervinnogo dovzhinu hvili Ce superechilo starij teoriyi yaka stverdzhuvala nezminnist dovzhini hvili pri rozsiyuvanni U 1923 Artur Kompton vidkriv tak zvanij efekt Komptona yakij kilkisno pokazav sho foton rentgenivskogo viprominyuvannya vzayemodiye z okremim elektronom Elektron prihodit v ruh i nabuta nim kinetichna energiya vidnimayetsya vid energiyi rentgenivskogo fotona Rozsiyanij foton maye menshu energiyu nizh do rozsiyannya i otzhe vidpovidaye rentgenivskomu viprominyuvannyu z menshoyu chastotoyu i bilshoyu dovzhinoyu hvili Vzayemodiya fotona z elektronom matematichno maye bagato spilnogo iz zitknennyam bilyardnih kul Vidkrittya efektu Komptona she raz pidtverdilo dvoyistu prirodu viprominyuvannya korpuskulyarno hvilovij dualizm Rentgenivske viprominyuvannya spochatku vede sebe yak hvilya potim vzayemodiye z elektronom yak chastinka foton i pislya zitknennya znov rozpovsyudzhuyetsya yak hvilya Teoriya Diraka daye dokladnij kilkisnij opis takoyi vzayemodiyi Piznishe Dirak i nezalezhno vid nogo Enriko Fermi vidkriv statistichnij rozpodil energiyi v sistemi elektroniv vidomij teper pid nazvoyu statistika Fermi Diraka Cya robota mala velike znachennya dlya teoretichnogo osmislennya elektrichnih vlastivostej metaliv i napivprovidnikiv Dirak peredbachiv takozh isnuvannya magnitnih monopoliv izolovanih pozitivnih abo negativnih magnitnih chastinok podibnih do pozitivno abo negativno zaryadzhenih elektrichnih chastinok Sprobi eksperimentalno znajti magnitni monopoli dosi ne uvinchalisya uspihom Vsi vidomi magniti mayut dva polyusi pivnichnij i pivdennij yaki neviddilni odin vid odnogo Dirak visloviv pripushennya i pro te sho prirodni fizichni konstanti napriklad gravitacijna stala mozhut viyavitisya ne postijnimi v tochnomu znachenni slova a povoli zminyuvatisya z chasom Oslablennya gravitaciyi yaksho vono vzagali isnuye vidbuvayetsya nastilki povoli sho znajti jogo nadzvichajno vazhko i tomu vono zalishayetsya gipotetichnim Nobelivska premiya z fizikired Dirak i Shredinger otrimali Nobelivsku premiyu z fiziki u 1933 za vidkrittya novih produktivnih form atomnoyi teoriyi Iz zagalnofilosofskoyi tochki zoru skazav Dirak v svoyij korotkij Nobelivskij lekciyi kilkist riznih tipiv elementarnih chastinok prinajmni tak zdayetsya na pershij poglyad povinna buti minimalnoyu napriklad odna abo najbilshe dvi Ale z eksperimentalnih danih vidomo sho kilkist riznih tipiv nabagato bilsha Bilsh togo kilkist tipiv elementarnih chastinok proyavlyaye ostannimi rokami velmi trivozhnu tendenciyu do zbilshennya Na zakinchennya lekciyi Dirak vkazav na mozhlivist isnuvannya zirok sho skladayutsya golovnim chinom z pozitroniv i antiprotoniv sho vitikaye z simetriyi mizh dodatnimi i vid yemnimi elektrichnimi zaryadami Mozhlivo odna polovina zir nalezhit do odnogo tipu a insha do inshogo Ci dva tipi zirok povinni buli b mati odnakovi spektri i rozrizniti yih metodami suchasnoyi astronomiyi b bulo nemozhlivo Pislya zavershennya robit iz relyativistskoyi kvantovoyi mehaniki Dirak bagato podorozhuvav pobuvav v universitetah Yaponiyi Radyanskogo Soyuzu i Spoluchenih Shtativ Z 1932 roku i do vihodu u vidstavku v 1968 vin buv profesorom fiziki v Kembridzhi tu zh katedru kolis zajmav Isaak Nyuton Pislya togo yak Dirak zalishiv Kembridzh vin buv zaproshenij v universitet Floridi profesorom yakogo zalishavsya do kincya zhittya U 1937 Dirak odruzhivsya z Margit Vigner sestroyu fizika Yudzhina Pola Vignera U nih bulo dvi dochki Dirak buv tihoyu zamknutoyu i nebagatoslivnoyu lyudinoyu Vin voliv pracyuvati poodinci j bezposerednih uchniv u nogo bulo malo Dirak lyubiv dovgi pishohidni progulyanki Dirak pomer u Tallahassi v 1984 Vidznaki i nagorodired Krim Nobelivskoyi premiyi Dirak buv nagorodzhenij Korolivskoyu medallyu 1939 i medallyu Kopli 1952 Londonskogo korolivskogo tovaristva chlenom yakogo vin stav v 1930 roci Z 1932 buv lukasivskim profesorom matematiki v Kembridzhskomu universiteti Vin buv vibranij inozemnim chlenom amerikanskoyi Nacionalnoyi akademiyi nauk 1949 i chlenom Papskoyi akademiyi nauk 1961 U 1973 Dirak buv nagorodzhenij ordenom Za zaslugi Velikoyi Britaniyi Bibliografiyared Dirak P A M Vospominaniya o neobychajnoj epohe M Nauka 1990 208 s Dirak P A M K sozdaniyu kvantovoj teorii polya Osnovnye stati 1925 1928 gg M Nauka 1990 368 s Dirak P A M Lekcii po kvantovoj mehanike M Mir 1968 84 s Dirak P A M Lekcii po kvantovoj teorii polya M Mir 1971 248 s Dirak P A M Lekcii po teoreticheskoj fizike Izhevsk RHD 2001 240 s Dirak P A M Obshaya teoriya otnositelnosti M Atomizdat 1978 66 s Dirak P A M Principy kvantovoj mehaniki M Nauka 1979 440 s Dirak P A M Puti fiziki M Energoatomizdat 1983 88 s Dirak P A M Sobranie nauchnyh trudov M Fizmatlit 2002 2005 704 408 720 784 s Dirak P A M Spinory v gilbertovom prostranstve M Mir 1978 126 s Div takozhred 5997 Dirak asteroyid nazvanij na chest vchenogo Delta funkciya Diraka Matrici Diraka Rivnyannya Diraka Fermion DirakaPrimitkired a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 a b Kojevnikov A Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Dirak Pol Adrien Moris Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v g d e zh i k P A M Dirac Biography biografiya d Track Q27801d Track Q36279 a b v www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Deutsche Nationalbibliothek Record 118679775 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b P A M Dirac Biography Biography Historical amp Celebrity Profiles d Track Q28025983 a b v g Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 a b https royalsocietypublishing org doi 10 1098 rsbm 1986 0006 S 160 a b v g d e zh i Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www leopoldina org mitglieder mitgliederverzeichnis mitglieder member Member show paul dirac www pas va d Track Q106982426 NNDB 2002 d Track Q1373513 a b Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595Posilannyared Dirak Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Paul Dirac nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Pol Dirak Dirac Medal of the International Centre for Theoretical Physics Dirac Medal of the World Association of Theoretical and Computational Chemists WATOC The Paul Dirac Collection at Florida State University The Paul A M Dirac Collection Finding Aid at Florida State University Photocopies of Dirac s papers from the Florida State University collection held under Dirac s name in the Archive Centre of Churchill College Cambridge UK Letters from Dirac 1932 36 and other papers held in the Personal Papers archives of St John s College Cambridge UK Annotated bibliography for Paul Dirac from the Alsos Digital Library for Nuclear Issues Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pol Dirak amp oldid 43514363