Діндо Жозефі на Костянти нівна 11 грудня 1902 Варшава Варшавська губернія Царство Польське Російська імперія 18 травня 1

Діндо́ Жозефі́на Костянти́нівна (11 грудня 1902, Варшава, Варшавська губернія, Царство Польське, Російська імперія — 18 травня 1953, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська скульпторка польсько-єврейського походження.

Діндо Жозефіна Костянтинівна
Народилася	11 грудня 1902(1902-12-11) Варшава, Російська імперія
Померла	18 травня 1953(1953-05-18) (50 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Відомі учні	Сорокін Олександр Дмитрович, Чубін Антон Юхимович, Мухін Віктор Іванович і Бєляєва Олена Григорівна
Заклад	Городницький порцеляновий завод, Одеське художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Автограф
барельєфи на фасадi санаторію в Одесі (1928); проект пам'ятника Т. Г. Шевченку для Харкова (1933); проект пам'ятника М. Гоголю в Москві (1935); скульптурне оздоблення Піонерського парку в Києві (1935) та інше. Діндо монументалістка з синтезованою формою великого стилю, її твори виявляють складне психологічне напруження: «Селянка» (1920), «Мати», «Пастушка» (1926), «Молочниця» (1929), «Безпритульний», «Життя», «Крик», «Мольба»; серія постатей фізкультурників. Працюючи на Городницькому порцеляновому заводі, Діндо вдало виступала в жанрі скульптури малих форм, виконаної у порцеляні. Скульпторка неодноразово виставляла свої твори на численних виставках. За проект пам'ятника під девізом «Вічність» їй призначена заохочувальна премія. На момент арешту Діндо у 1937 в майстерні миткині було 22 скульптури. Всі їх знищили співробітники НКВС. Робіт Діндо майже не залишилося. Відомо лише про шість скульптур, що збереглися. Примітки Списки репрессированных деятелей украинской культуры, образования, науки^{[недоступне посилання]}(рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Лукьяновское кладбище. Надгробие — Кратко Б. М. и Диндо Ж. К. — «Интересный Киев». (рос.) . (BBC News Україна). 24 березня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 05.07.2019. Посилання http://www.memorial.org.ua/education/draw/4/1.htm^{[недоступне посилання з липня 2019]} Джерела Діндо Жозефіна Костянтинівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 75, 157, 250. Діндо Жозефіна Костянтинівна [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 386. Кутинський М. І. // Дніпро. — 1991. — № 6. — С 202. Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — К. : З-Медіа, 2008. — С. 104. — .

[1] Списки репрессированных деятелей украинской культуры, образования, науки^{[недоступне посилання]}(рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[2] Лукьяновское кладбище. Надгробие — Кратко Б. М. и Диндо Ж. К. — «Интересный Киев». (рос.)

[3] . (BBC News Україна). 24 березня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 05.07.2019.

Діндо Жозефі на Костянти нівна 11 грудня 1902 Варшава Варшавська губернія Царство Польське Російська імперія 18 травня 1

Примітки

Посилання

Джерела