Дін 鼎 dǐng — китайський різновид посуду для готування та ритуального подання їжі, у вжитку з найдавніших часів. Відомий у двох формах: круглий із трьома ніжками (власно дін) та квадратний із чотирма (фандін 方鼎). Спільною рисою обох більш розвиненого типу є наявність двох ручок для перенесення та можливість стійкого встановлення. Найдавніші з відомих форм — керамічні (але не з порожніми ніжками, як у янь 甗 та хе 盉). Бронзові відомі з династії Шан, отримали поширення за часів Західної Чжоу та розповсюджене символічне значення наприкінці передімперського часу: комплект з 9-и бронзових дінів був відомий як ритуальний вираз володарювання над дев'ятьма провінціями Піднебесної.
Посудини дін були елементом системи матеріалізації ієрархії між членами родини Цзі 姬, правлячого дому династії Чжоу, а також інших родин, поріднених із Цзі або поділяючих із ним владу: носії вищого статусу мали право на більшу кількість таких виробів у місцевому храмі родини, а також у похованнях. У поховальному вжитку ця практика отримала назву лє дін 列鼎 (ранкування дін). Ретельне дотримання цієї практики за часів Західної Чжоу доведено археологічно.
Згідно класичним текстам з ритуалу, носії титулу чжухоу (володарі царств) мали право на 9 сосудів цього типу; міністри цін — на 7; магнати вищих рангів шан дафу — на 5; магнати нижчих рангів ся дафу — на 3; вельможні особи ши — на 1.
Аналогію системи ранкування у кількості рядків танцюючих у церемоніях (та її порушення у період Східної Чжоу) згадано в Аналектах Конфуція, як критику сучасних володарів.
Найбільша з винайдених посудин дін — Хоумуву дін 后母戊鼎 ([en]) династії Шан, заввишки 133 см та вагою 832.84 кг. Знайдений у 1939 р., натепер зберігається у Національному Історичному Музеї, Пекін.
Типологія посудин цього типу дуже складна та залежить від розуміння того, з якого моменту вважати дін за встановлену категорію. Наприклад, триніжки для приготування їжі могли носити назву хуо; триніжки із плоским денцем, відомі виключно у царстві Чу, мали назву шен (鼎+升), особливі назви також існували для посуду із довгими і витими ніжками.
Ця стаття не містить . (листопад 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Din 鼎 dǐng kitajskij riznovid posudu dlya gotuvannya ta ritualnogo podannya yizhi u vzhitku z najdavnishih chasiv Vidomij u dvoh formah kruglij iz troma nizhkami vlasno din ta kvadratnij iz chotirma fandin 方鼎 Spilnoyu risoyu oboh bilsh rozvinenogo tipu ye nayavnist dvoh ruchok dlya perenesennya ta mozhlivist stijkogo vstanovlennya Najdavnishi z vidomih form keramichni ale ne z porozhnimi nizhkami yak u yan 甗 ta he 盉 Bronzovi vidomi z dinastiyi Shan otrimali poshirennya za chasiv Zahidnoyi Chzhou ta rozpovsyudzhene simvolichne znachennya naprikinci peredimperskogo chasu komplekt z 9 i bronzovih diniv buv vidomij yak ritualnij viraz volodaryuvannya nad dev yatma provinciyami Pidnebesnoyi Klasichna forma bilya 1000 do n e din Chzhou iz prikrasoyu u formi zoomorfnogo ornamentu taotye 饕餮纹 Keramichnij din Yanshao 5 3 tis do n e Posudini din buli elementom sistemi materializaciyi iyerarhiyi mizh chlenami rodini Czi 姬 pravlyachogo domu dinastiyi Chzhou a takozh inshih rodin poridnenih iz Czi abo podilyayuchih iz nim vladu nosiyi vishogo statusu mali pravo na bilshu kilkist takih virobiv u miscevomu hrami rodini a takozh u pohovannyah U pohovalnomu vzhitku cya praktika otrimala nazvu lye din 列鼎 rankuvannya din Retelne dotrimannya ciyeyi praktiki za chasiv Zahidnoyi Chzhou dovedeno arheologichno Zgidno klasichnim tekstam z ritualu nosiyi titulu chzhuhou volodari carstv mali pravo na 9 sosudiv cogo tipu ministri cin na 7 magnati vishih rangiv shan dafu na 5 magnati nizhchih rangiv sya dafu na 3 velmozhni osobi shi na 1 Analogiyu sistemi rankuvannya u kilkosti ryadkiv tancyuyuchih u ceremoniyah ta yiyi porushennya u period Shidnoyi Chzhou zgadano v Analektah Konfuciya yak kritiku suchasnih volodariv Najbilsha z vinajdenih posudin din Houmuvu din 后母戊鼎 en dinastiyi Shan zavvishki 133 sm ta vagoyu 832 84 kg Znajdenij u 1939 r nateper zberigayetsya u Nacionalnomu Istorichnomu Muzeyi Pekin U suchasnomu vzhitku v buddijskim hrami Tipologiya posudin cogo tipu duzhe skladna ta zalezhit vid rozuminnya togo z yakogo momentu vvazhati din za vstanovlenu kategoriyu Napriklad trinizhki dlya prigotuvannya yizhi mogli nositi nazvu huo trinizhki iz ploskim dencem vidomi viklyuchno u carstvi Chu mali nazvu shen 鼎 升 osoblivi nazvi takozh isnuvali dlya posudu iz dovgimi i vitimi nizhkami Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014