Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дідьє́-Клод Деша́м (фр. Didier Claude Deschamps, французька вимова [didje deˈʃɑ̃]; *15 жовтня 1968, Байонна) — французький тренер, з 2012 року головний тренер національної збірної Франції. У минулому — футболіст. Баск за національністю. Бувши капітаном збірної Франції, привів її до перемог на світовій першості 1998 року і Євро-2000. Головний тренер збірної Франції — володаря Кубку світу-2018.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Дідьє Дешам у 2018 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Дідьє-Клод Дешан (фр. Didier Claude Deschamps) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 жовтня 1968 (55 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Байонна, Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Франція | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | опорний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Дані оновлено 10 січня 2023. | ||||||||||||||||||||||||||||||
 Дідьє Дешам у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Футбол | |||
| Чемпіонати світу | |||
| Золото | Франція 1998 | ||
| Чемпіонати Європи | |||
| Бронза | Англія 1996 | ||
| Золото | Бельгія/Нідерланди 2000 | ||
Клубна кар'єра
Дідьє Дешам почав свою футбольну кар'єру в любительському клубі , ще навчаючись у школі. Його потенціал гідно оцінили скаути «Нанта», які «підписали» 15-річного юнака у квітні 1983. Дебют Дідьє в Лізі 1 відбувся 27 вересня 1985 року.
Перші справжні успіхи прийшли до майбутнього лідера національної команди під час другого приходу до марсельського «Олімпіка» 1991—1994 рр. Після двох титулів чемпіона Франції (1991, 1992) в руках Дешама опинився недосяжний для багатьох Кубок Чемпіонів. Те, що зробили футболісти «Олімпіка» в 1993, здавалося неймовірним, оскільки до них (як і після) жодній французькій команді не вдавалося завоювати цей найпочесніший трофей клубного європейського футболу. Дідьє Дешам став наймолодшим капітаном, якому вдалося вибороти такий почесний трофей, тоді як голкіпер тої команди, Фаб'єн Бартез став наймолодшим воротарем у тій же номінації.
1994 гравець приєднався до туринського «Ювентуса». Виблискуючи в його складі, Дідьє виграв шість різних кубків всередині країни і другий за останні два роки Кубок Чемпіонів (1996). Тому не випадково він входить до «трійки» найкращих легіонерів із Франції, які будь-коли захищали кольори «Старої Синьйори».
Перш ніж завершити кар'єру у великому футболі, встиг спробувати себе як гравець англійської Прем'єр-ліги та іспанської Прімери. У 2001 році гравець повідомив про завершення кар'єри.
Кар'єра у збірній
Отримавши запрошення до збірної від Мішеля Платіні в 1989 (проти Югославії), Дешам розпочав свою міжнародну кар'єру в ненайкращі для всього французького футболу часи.
Коли новий головний тренер Еме Жаке почав реанімувати збірну, капітаном став «зірковий» плеймейкер «Манчестер Юнайтед» Ерік Кантона. Але покладені на нього надії не виправдалися: отримавши тривалу дискваліфікацію за неспортивну поведінку, він зміг повернутися у склад лише в січні 1995, коли на зміну ветеранам, на кшталт його, Жана-П'єра Папена і Давида Жинола, прийшло покоління Зінедіна Зідана. Дешама, одного з небагатьох, що залишилися в лавах, обрали капітаном збірної, яку потім назвуть «Золотим поколінням» французького футболу. Свій перший матч як «тренера на полі» Дідьє зіграв проти національної команди Німеччини в ході підготовки до майбутнього Євро.
Але справжнє визнання прийшло до Дешама і його партнерів після феєричного мундіалю 1998 року. Перед початком першості головним фаворитом вважали збірну Бразилії, яка, незважаючи на втрату Ромаріо, все одно залишалася дуже грізною за складом. Скласти їм конкуренцію могли лише «альбіселестес» із забивною зв'язкою нападників Габріель Батістута — Аріель Ортега. Але насправді вийшло зовсім по-іншому: Франція не залишила жодного шансу своїм суперникам, показавши видатну гру на всіх відтинках поля в усіх матчах. Справжнім героєм змагань став Зінедін Зідан, автор «дубля» у фіналі; у воротах дуже надійно відстояв Бартез; лінія оборони, очолювана опорним хавбеком Дешамом, стала найзлагодженішою на турнірі. Перемога виявилася більш ніж закономірною, визнання — заслуженим.
Незабаром після успіху Еме Жаке залишив посаду очільника збірної. Натомість прийшов Роже Лемер, який, зумівши до ладу використати доробок попередника, привів французів до перемоги в наступному за ліком крупному турнірі, чемпіонаті Європи 2000. Після того, як Дешам підняв над головою почесний трофей, Франція відразу очолила рейтинг ФІФА і протягом двох років залишалася на його вершині.
У 2001 році відбулося прощання Дідьє зі збірною. На той момент він був рекордсменом Франції за кількістю зіграних за неї матчів. Нині попереду Дешама розташувалися відразу три прізвища: Зідана, Тюрама і Десаї, причому всі вони — у минулому партнери Дідьє.
Тренерська діяльність
Першим клубом, занесеним до списку Дешана-тренера, був «Монако», з яким він виграв Кубок Ліги в 2003 і дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів 2004 і з якого пішов, не зійшовшись у поглядах з керівництвом.
Коли влітку 2006 року прийшла пропозиція від«Ювентуса», що перебував у скруті, Дешан практично не вагався, і свій у Серії B Стара Сеньйора розпочинала з французом на тренерському містку. За результатами того ж сезону Дешам вивів команду до Серії А з першого місця, але по завершенні сезону пішов з клубу через розбіжності в поглядах з керівництвом.
5 травня 2009 року Дешан підписав дворічний контракт з марсельським «Олімпіком», який очолив з початку сезону 2009/10. Разом з «Олімпіком» Дешам виграв чемпіонат Франції і Кубок французької Ліги.
У липні 2012 року прийняв пропозицію очолити тренерський штаб національної збірної Франції.
Виникли дискусії з приводу українського написання прізвища футболіста. Графічне (в оригіналі) 'mps' читається як носове «н», а не «м». Тому правильнішим видається написання Дешан (не Дешам).
Досягнення
Командні
- Чемпіон світу (1): 1998
- Чемпіон Європи (1): 2000
- Переможець Ліги чемпіонів (2): 1992-93, 1995-96
- Володар Міжконтинентального кубка (1): 1996
- Володар Суперкубка УЄФА (1): 1996
- Чемпіон Франції (2): 1989-90, 1991-92
- Чемпіон Італії (3): 1994-95, 1996-97, 1997-98
- Володар Кубка Італії (1): 1994-1995
- Володар Суперкубка Італії (2): 1996, 1997
- Володар Кубка Інтертото (1): 1999
- Володар Кубка Англії (1): 1999-2000
Особисті
- (Французький футболіст року) (1): 1996
- Входить до списку ФІФА 100
Тренерські
- з «Монако» — Кубок Ліги (1): 2002-03
- з «Ювентусом» — переможець Серії B (1):
- з «Олімпіком» Марсель — Чемпіон Франції (1): 2009-10;
- Кубок Ліги (3): 2009-10, 2010-11, 2011-12;
- Суперкубок Франції (2): 2010, 2011
- Віцечемпіон Європи: 2016
- Чемпіон світу: 2018
- Віцечемпіон світу: 2022
- Переможець Ліги націй УЄФА: 2021-22
Виноски
- Незважаючи на відмінний підбір виконавців, Франція не змогла кваліфікуватися ні на ЧС-1990, ні на ЧС-1994, хоча шанси на її вдалий виступ були дуже великі.
- [. Архів оригіналу за 7 травня 2009. Процитовано 6 листопада 2010. Спорт-Експрес. Новини спорту (рос.)]
- Дешан погодився очолити збірну Франції [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.], новини champion.com.ua, 8 липня 2012 року.
Посилання
- (рос.)
- Профіль гравця на сайті pari-et-gagne.com [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль гравця на сайті Федерації футболу Франції fff.fr [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль тренера на сайті Федерації футболу Франції fff.fr [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Didye Klod Desha m fr Didier Claude Deschamps francuzka vimova didje deˈʃɑ 15 zhovtnya 1968 Bajonna francuzkij trener z 2012 roku golovnij trener nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi U minulomu futbolist Bask za nacionalnistyu Buvshi kapitanom zbirnoyi Franciyi priviv yiyi do peremog na svitovij pershosti 1998 roku i Yevro 2000 Golovnij trener zbirnoyi Franciyi volodarya Kubku svitu 2018 Didye Desham Didye Desham Didye Desham u 2018 Osobisti dani Povne im ya Didye Klod Deshan fr Didier Claude Deschamps Narodzhennya 15 zhovtnya 1968 1968 10 15 55 rokiv Bajonna Franciya Zrist 174 sm Vaga 71 kg Gromadyanstvo Franciya Poziciya opornij pivzahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1985 1989 Nant 111 4 1989 1994 Olimpik Marsel 123 6 1990 1991 Bordo 29 3 1994 1999 Yuventus 124 4 1999 2000 Chelsi 27 0 2000 2001 Valensiya 14 0 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1989 2000 Franciya 103 4 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 2001 2005 Monako 2006 2007 Yuventus 2009 2012 Olimpik Marsel 2012 Franciya Zvannya nagorodi Nagorodi d 24 veresnya 2018 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Dani onovleno 10 sichnya 2023 Didye Desham u Vikishovishi Sportivni medali Futbol Chempionati svitu Zoloto Franciya 1998 Chempionati Yevropi Bronza Angliya 1996 Zoloto Belgiya Niderlandi 2000Klubna kar yeraDidye Desham pochav svoyu futbolnu kar yeru v lyubitelskomu klubi she navchayuchis u shkoli Jogo potencial gidno ocinili skauti Nanta yaki pidpisali 15 richnogo yunaka u kvitni 1983 Debyut Didye v Lizi 1 vidbuvsya 27 veresnya 1985 roku Pershi spravzhni uspihi prijshli do majbutnogo lidera nacionalnoyi komandi pid chas drugogo prihodu do marselskogo Olimpika 1991 1994 rr Pislya dvoh tituliv chempiona Franciyi 1991 1992 v rukah Deshama opinivsya nedosyazhnij dlya bagatoh Kubok Chempioniv Te sho zrobili futbolisti Olimpika v 1993 zdavalosya nejmovirnim oskilki do nih yak i pislya zhodnij francuzkij komandi ne vdavalosya zavoyuvati cej najpochesnishij trofej klubnogo yevropejskogo futbolu Didye Desham stav najmolodshim kapitanom yakomu vdalosya viboroti takij pochesnij trofej todi yak golkiper toyi komandi Fab yen Bartez stav najmolodshim vorotarem u tij zhe nominaciyi 1994 gravec priyednavsya do turinskogo Yuventusa Vibliskuyuchi v jogo skladi Didye vigrav shist riznih kubkiv vseredini krayini i drugij za ostanni dva roki Kubok Chempioniv 1996 Tomu ne vipadkovo vin vhodit do trijki najkrashih legioneriv iz Franciyi yaki bud koli zahishali kolori Staroyi Sinjori Persh nizh zavershiti kar yeru u velikomu futboli vstig sprobuvati sebe yak gravec anglijskoyi Prem yer ligi ta ispanskoyi Primeri U 2001 roci gravec povidomiv pro zavershennya kar yeri Kar yera u zbirnijOtrimavshi zaproshennya do zbirnoyi vid Mishelya Platini v 1989 proti Yugoslaviyi Desham rozpochav svoyu mizhnarodnu kar yeru v nenajkrashi dlya vsogo francuzkogo futbolu chasi Koli novij golovnij trener Eme Zhake pochav reanimuvati zbirnu kapitanom stav zirkovij plejmejker Manchester Yunajted Erik Kantona Ale pokladeni na nogo nadiyi ne vipravdalisya otrimavshi trivalu diskvalifikaciyu za nesportivnu povedinku vin zmig povernutisya u sklad lishe v sichni 1995 koli na zminu veteranam na kshtalt jogo Zhana P yera Papena i Davida Zhinola prijshlo pokolinnya Zinedina Zidana Deshama odnogo z nebagatoh sho zalishilisya v lavah obrali kapitanom zbirnoyi yaku potim nazvut Zolotim pokolinnyam francuzkogo futbolu Svij pershij match yak trenera na poli Didye zigrav proti nacionalnoyi komandi Nimechchini v hodi pidgotovki do majbutnogo Yevro Ale spravzhnye viznannya prijshlo do Deshama i jogo partneriv pislya feyerichnogo mundialyu 1998 roku Pered pochatkom pershosti golovnim favoritom vvazhali zbirnu Braziliyi yaka nezvazhayuchi na vtratu Romario vse odno zalishalasya duzhe griznoyu za skladom Sklasti yim konkurenciyu mogli lishe albiselestes iz zabivnoyu zv yazkoyu napadnikiv Gabriel Batistuta Ariel Ortega Ale naspravdi vijshlo zovsim po inshomu Franciya ne zalishila zhodnogo shansu svoyim supernikam pokazavshi vidatnu gru na vsih vidtinkah polya v usih matchah Spravzhnim geroyem zmagan stav Zinedin Zidan avtor dublya u finali u vorotah duzhe nadijno vidstoyav Bartez liniya oboroni ocholyuvana opornim havbekom Deshamom stala najzlagodzhenishoyu na turniri Peremoga viyavilasya bilsh nizh zakonomirnoyu viznannya zasluzhenim Nezabarom pislya uspihu Eme Zhake zalishiv posadu ochilnika zbirnoyi Natomist prijshov Rozhe Lemer yakij zumivshi do ladu vikoristati dorobok poperednika priviv francuziv do peremogi v nastupnomu za likom krupnomu turniri chempionati Yevropi 2000 Pislya togo yak Desham pidnyav nad golovoyu pochesnij trofej Franciya vidrazu ocholila rejting FIFA i protyagom dvoh rokiv zalishalasya na jogo vershini U 2001 roci vidbulosya proshannya Didye zi zbirnoyu Na toj moment vin buv rekordsmenom Franciyi za kilkistyu zigranih za neyi matchiv Nini poperedu Deshama roztashuvalisya vidrazu tri prizvisha Zidana Tyurama i Desayi prichomu vsi voni u minulomu partneri Didye Trenerska diyalnistPershim klubom zanesenim do spisku Deshana trenera buv Monako z yakim vin vigrav Kubok Ligi v 2003 i dijshov do finalu Ligi Chempioniv 2004 i z yakogo pishov ne zijshovshis u poglyadah z kerivnictvom Koli vlitku 2006 roku prijshla propoziciya vid Yuventusa sho perebuvav u skruti Deshan praktichno ne vagavsya i svij u Seriyi B Stara Senjora rozpochinala z francuzom na trenerskomu mistku Za rezultatami togo zh sezonu Desham viviv komandu do Seriyi A z pershogo miscya ale po zavershenni sezonu pishov z klubu cherez rozbizhnosti v poglyadah z kerivnictvom 5 travnya 2009 roku Deshan pidpisav dvorichnij kontrakt z marselskim Olimpikom yakij ocholiv z pochatku sezonu 2009 10 Razom z Olimpikom Desham vigrav chempionat Franciyi i Kubok francuzkoyi Ligi U lipni 2012 roku prijnyav propoziciyu ocholiti trenerskij shtab nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi Vinikli diskusiyi z privodu ukrayinskogo napisannya prizvisha futbolista Grafichne v originali mps chitayetsya yak nosove n a ne m Tomu pravilnishim vidayetsya napisannya Deshan ne Desham DosyagnennyaKomandni Chempion svitu 1 1998 Chempion Yevropi 1 2000 Peremozhec Ligi chempioniv 2 1992 93 1995 96 Volodar Mizhkontinentalnogo kubka 1 1996 Volodar Superkubka UYeFA 1 1996 Chempion Franciyi 2 1989 90 1991 92 Chempion Italiyi 3 1994 95 1996 97 1997 98 Volodar Kubka Italiyi 1 1994 1995 Volodar Superkubka Italiyi 2 1996 1997 Volodar Kubka Intertoto 1 1999 Volodar Kubka Angliyi 1 1999 2000 Osobisti Francuzkij futbolist roku 1 1996 Vhodit do spisku FIFA 100 Trenerski z Monako Kubok Ligi 1 2002 03 z Yuventusom peremozhec Seriyi B 1 z Olimpikom Marsel Chempion Franciyi 1 2009 10 Kubok Ligi 3 2009 10 2010 11 2011 12 Superkubok Franciyi 2 2010 2011 Vicechempion Yevropi 2016 Chempion svitu 2018 Vicechempion svitu 2022 Peremozhec Ligi nacij UYeFA 2021 22VinoskiNezvazhayuchi na vidminnij pidbir vikonavciv Franciya ne zmogla kvalifikuvatisya ni na ChS 1990 ni na ChS 1994 hocha shansi na yiyi vdalij vistup buli duzhe veliki Arhiv originalu za 7 travnya 2009 Procitovano 6 listopada 2010 Sport Ekspres Novini sportu ros Deshan pogodivsya ocholiti zbirnu Franciyi 11 lipnya 2012 u Wayback Machine novini champion com ua 8 lipnya 2012 roku Posilannya ros Profil gravcya na sajti pari et gagne com 4 bereznya 2016 u Wayback Machine fr Profil gravcya na sajti Federaciyi futbolu Franciyi fff fr 28 travnya 2014 u Wayback Machine fr Profil trenera na sajti Federaciyi futbolu Franciyi fff fr 3 travnya 2015 u Wayback Machine fr