Валентин Якович Дідковський (нар. 6 лютого 1914, Кодня — 30 жовтня 1995, Київ) — український науковець-геолог, палеонтолог, стратиграф, доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1973), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки й техніки (1976).
Дідковський Валентин Якович | |
---|---|
Народився | 6 лютого 1914 Кодня, Коднянська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Помер | 30 жовтня 1995 (81 рік) Київ, Україна |
Країна | УНР Українська Держава СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Галузь | геологія, палеонтолог[d] і стратиграфія |
Заклад | Інститут геологічних наук НАН України |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Членство | член-кореспондент АН УРСР |
Нагороди |
Життєпис
Після закінчення геологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка 1938 року здобув кваліфікацію геолога. Працював молодшим науковим співробітником (1938—1941, 1946—1951), старшим науковим співробітником (1951—1969), заступником директора (1969—1972), завідувачем відділу палеонтології і стратиграфії кайнозойських відкладів (1969—1986), директором (1973—1977), старшим науковим співробітником-консультантом (1986—1992), радником при дирекції (1992—1995) Інституту геологічних наук АН УРСР. Протягом 1941—1946 років служив у Червоній армії льотчиком-штурманом авіаційного загону (1941—1945).
Валентин Якович Дідковський був членом Всесоюзної комісії з мікропалеонтології (1961) та Неогенової комісії Українського Міжвідомчого стратиграфічного комітету при Інституті геологічних наук АН УРСР (1964). Брав участь у експедиційних роботах з геологічного обґрунтування побудови траси Південноукраїнського каналу і проекту Каховської ГЕС (1950—1953), у роботі XXII сесії Міжнародного геологічного конгресу (1964) та XI Тихоокеанського океанографічного конгресу в Токіо (1966).
Досліджував стратиграфію мезо-кайнозойських відкладень Дніпровсько-Донецької впадини у зв'язку з її нафтоносністю, міоценових відкладень західних областей УРСР у зв'язку з їх вугленосністю, геологію і геоморфологію розсипних родовищ рідкісних металів та корисних копалин, геоморфологію крейдових відкладень Українського кристалічного щита.
Вивчав фауну і стратиграфію верхньокрейдових відкладень УРСР, фауну форамініфер неогенових відкладень південної частини Російської платформи (1948—1965), систематичний склад і екологію сучасних форамініфер Чорного, Азовського, Каспійського, Середземного морів та їх лиманів (1955—1965).
Брав участь у міжнародних науково-дослідних рейсах судна «Михаил Ломоносов», під час яких здійснив закордонні геологічні розвідки в Італії, Франції (1965—1966), Лівані, Пакистані, Китаї, Індії, Цейлоні, Японії (1966), Італії, Норвегії та Ісландії (1968—1969), під час яких вивчав літологію, геологічні властивості донних відкладів, закономірності поширення форамініфер у Тихому, Атлантичному й Індійському океанах (1965—1967), вперше склав батиметричні карти неогенового басейну.
Є автором 150 наукових праць, у тому числі дев'яти монографій, що присвячені дослідженням проблем стратиграфії, палеонтології неогенових відкладів Російської платформи, України та Молдови.
Брав активну участь у підготовці до видання Атласу літолого-палеографічних карт Російської платформи та її геосинклінального обрамлення, Атласів літолого-палеографічних карт СРСР та УРСР (1958—1966), збірників «Викопні фауна і флора УРСР» (1974) та «Стратиграфія УРСР», журналу «Тектоніка і стратиграфія».
Серед учнів Валентина Дідковського — доктори наук Володимир Зосимович, , , Дмитро Макаренко, Михайло Іванік тощо.
За виконання військових завдань нагороджений орденами Червоного Прапора (1942) та Вітчизняної війни II ступеня (1945), а також медалями: «За бойові заслуги» (1942), «За оборону Сталінграда» (1943), «За визволення Варшави», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945), «За трудову доблесть» (1954), «За оборону Києва» (1964), «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945» (1965) та інші.
Помер на 82-му році життя 30 жовтня 1995 року.
Примітки
- . Національна академія наук України. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- Дідковський Валентин Якович. Енциклопедія Сучасної України.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentin Yakovich Didkovskij nar 6 lyutogo 1914 19140206 Kodnya 30 zhovtnya 1995 Kiyiv ukrayinskij naukovec geolog paleontolog stratigraf doktor geologo mineralogichnih nauk 1965 profesor 1972 chlen korespondent AN URSR 1973 laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki j tehniki 1976 Didkovskij Valentin YakovichNarodivsya6 lyutogo 1914 1914 02 06 Kodnya Kodnyanska volost Zhitomirskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer30 zhovtnya 1995 1995 10 30 81 rik Kiyiv UkrayinaKrayina UNR Ukrayinska Derzhava SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materNavchalno naukovij institut Institut geologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaGaluzgeologiya paleontolog d i stratigrafiyaZakladInstitut geologichnih nauk NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor geologo mineralogichnih nauk d Chlenstvochlen korespondent AN URSRNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Didkovskij ZhittyepisPislya zakinchennya geologichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 1938 roku zdobuv kvalifikaciyu geologa Pracyuvav molodshim naukovim spivrobitnikom 1938 1941 1946 1951 starshim naukovim spivrobitnikom 1951 1969 zastupnikom direktora 1969 1972 zaviduvachem viddilu paleontologiyi i stratigrafiyi kajnozojskih vidkladiv 1969 1986 direktorom 1973 1977 starshim naukovim spivrobitnikom konsultantom 1986 1992 radnikom pri direkciyi 1992 1995 Institutu geologichnih nauk AN URSR Protyagom 1941 1946 rokiv sluzhiv u Chervonij armiyi lotchikom shturmanom aviacijnogo zagonu 1941 1945 Valentin Yakovich Didkovskij buv chlenom Vsesoyuznoyi komisiyi z mikropaleontologiyi 1961 ta Neogenovoyi komisiyi Ukrayinskogo Mizhvidomchogo stratigrafichnogo komitetu pri Instituti geologichnih nauk AN URSR 1964 Brav uchast u ekspedicijnih robotah z geologichnogo obgruntuvannya pobudovi trasi Pivdennoukrayinskogo kanalu i proektu Kahovskoyi GES 1950 1953 u roboti XXII sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu 1964 ta XI Tihookeanskogo okeanografichnogo kongresu v Tokio 1966 Doslidzhuvav stratigrafiyu mezo kajnozojskih vidkladen Dniprovsko Doneckoyi vpadini u zv yazku z yiyi naftonosnistyu miocenovih vidkladen zahidnih oblastej URSR u zv yazku z yih vuglenosnistyu geologiyu i geomorfologiyu rozsipnih rodovish ridkisnih metaliv ta korisnih kopalin geomorfologiyu krejdovih vidkladen Ukrayinskogo kristalichnogo shita Vivchav faunu i stratigrafiyu verhnokrejdovih vidkladen URSR faunu foraminifer neogenovih vidkladen pivdennoyi chastini Rosijskoyi platformi 1948 1965 sistematichnij sklad i ekologiyu suchasnih foraminifer Chornogo Azovskogo Kaspijskogo Seredzemnogo moriv ta yih limaniv 1955 1965 Brav uchast u mizhnarodnih naukovo doslidnih rejsah sudna Mihail Lomonosov pid chas yakih zdijsniv zakordonni geologichni rozvidki v Italiyi Franciyi 1965 1966 Livani Pakistani Kitayi Indiyi Cejloni Yaponiyi 1966 Italiyi Norvegiyi ta Islandiyi 1968 1969 pid chas yakih vivchav litologiyu geologichni vlastivosti donnih vidkladiv zakonomirnosti poshirennya foraminifer u Tihomu Atlantichnomu j Indijskomu okeanah 1965 1967 vpershe sklav batimetrichni karti neogenovogo basejnu Ye avtorom 150 naukovih prac u tomu chisli dev yati monografij sho prisvyacheni doslidzhennyam problem stratigrafiyi paleontologiyi neogenovih vidkladiv Rosijskoyi platformi Ukrayini ta Moldovi Brav aktivnu uchast u pidgotovci do vidannya Atlasu litologo paleografichnih kart Rosijskoyi platformi ta yiyi geosinklinalnogo obramlennya Atlasiv litologo paleografichnih kart SRSR ta URSR 1958 1966 zbirnikiv Vikopni fauna i flora URSR 1974 ta Stratigrafiya URSR zhurnalu Tektonika i stratigrafiya Sered uchniv Valentina Didkovskogo doktori nauk Volodimir Zosimovich Dmitro Makarenko Mihajlo Ivanik tosho Za vikonannya vijskovih zavdan nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora 1942 ta Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1945 a takozh medalyami Za bojovi zaslugi 1942 Za oboronu Stalingrada 1943 Za vizvolennya Varshavi Za vzyattya Kenigsberga Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Za trudovu doblest 1954 Za oboronu Kiyeva 1964 Dvadcyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 1965 ta inshi Pomer na 82 mu roci zhittya 30 zhovtnya 1995 roku Primitki Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Arhiv originalu za 2 travnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 Komitet z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Arhiv originalu za 2 travnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 Didkovskij Valentin Yakovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Arhiv originalu za 2 travnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021