Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Володимирович Дідковський (нар. 1 травня 1883, Житомир — 13 серпня 1937, Свердловська область) — радянський геолог, педагог і революціонер.
| Дідковський Борис Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 травня 1883 м. Житомир Волинської губернії |
| Помер | 13 серпня 1937 (54 роки) Свердловська область |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | геолог, революціонер |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | геологія |
| Заклад | |
| Посада | ректор |
| Науковий ступінь | доцент |
| Відомий завдяки: | Розробив геологічну карту Уралу та план розвитку Уралу |
Навчання
Б.Дідковський народився 1 травня 1883 року в Житомирі в родині офіцера.
Навчався у Київському кадетському корпусі, у 1900—1904 роках був студентом електротехнічного і вільним слухачем фізико-математичного факультету Петербурзького університету.
У 1913 році закінчив Женевський університет як бакалавр математичних і геологічних наук, науковим керівником був Луї Дюпарк.
Наукові дослідження
У 1913—1917 роках Б.Дідковський, повернувшись до Росії, займався геологічними дослідженнями Північного Уралу. Він працював на посаді головного геолога Миколая-Павдинського гірничого округу. В 1913—1917 роки він провів топографічну та геологічну зйомку округу, пошук і розвідку родовищ платини, золота, вугілля, заліза і т. д. Був керуючим драгою, при ньому перейшли від старательської до механізованого видобутку платини на копальні.
Політична діяльність
До 1907 року був разом з соціал-демократами, але в 1907 році пішов до анархістів. Потім у березні 1917 року вступив в РСДРП(б). Був головою продовольчої управи у Верхотурі, керував збройними загонами, брав участь в Петербурзькому з'їзді депутатів, де готував урядову постанову про націоналізацію уральської промисловості.
Як член Президії Уральскої обласної ради брав у липні 1918 року участь у розстрілі царської сім'ї Романових. Повернувшись, з жовтня 1918 року керував обороною Китлимо-Павдинского району.
У 1920—1923 роках служив керуючим районного рудного управління Єкатеринбурга.
А з серпня 1920 року Б.Дідковський на посаді голови Гірської ради ВРНГ на Уралі.
Створення Уральськкого університету
Він також був у складі організаційного комітету Уральського державного університету.
Б.Дідковський працював викладачем вищої математики та проректором з адміністративно-господарської частини Уральського університету. А з осені 1921 по 1924 рік — обіймав посаду ректор Уральського державного університету.
В цей час він створив нові кафедри пошуку і розвідки корисних копалин, організував випуск «Известия Уральского государственного университета».
З 1922 по 1930 роки Б.Дідковський перейшов на посаду заступника голови, а згодом — керівника Уралплану.
У 1926—1930 роках він викладав в Уральському політехнічному інституті як доцент. Також працював завідувачем кафедри пошуку і розвідки корисних копалин. З 1930 по лютий 1936 рр. був керуючим Уральського геологічного тресту, директором Уральського геолого-розвідувального НДІ.
Репресії
30 січня 1937 року був заарештований, а 10 серпня 1937 року був засуджений. Через три дні — 13 серпня 1937 року Б.Дідковський — був розстріляний як «активний учасник антирадянської терористичної організації правих на Уралі».
Реабілатовано його було посмертно 22 вересня 1956 року.
Свідчення сучасників
 | На Урал он прибыл в качестве коллекционера при профессоре геологии Дюпарке и был оставлен им для работ в Николо-Павдинском горном округе. Когда произошел большевистский переворот, Дидковский был избран от этого округа в депутаты областного совдепа в Екатеринбурге и занял здесь влиятельное положение. Во всех случаях отсутствия Белобородова Дидковский замещал его в областном совете депутатов, но, видимо, не принадлежал к партии коммунистов, а скорее был социал-революционером. Под конец власти советов в Екатеринбурге замечалось расхождение Дидковского с Белобородовым, и в совете образовались две партии, взаимно враждовавшие. Однако президиум стоял на стороне Белобородова, и партия Дидковского не получила значительного развития. |  |
Досягнення
- Розробив геологічну карту Уралу.
- Відстояв існування Уральського університету.
- Створив наукову школу.
- Розробив план розвитку Уралу.
Увіковічнення пам'яті
На честь Б.Дідковського названі гора на Приполярному Уралі, гірський перевал на Північному Уралі, вулиці в Верхотурі та Павді.
За деякими припущеннями, спочатку (в 1920-ті роки) ім'я Б.Дідковського отримала гора висотою понад 1700 м. Але після розстрілу вченого вона була перейменована в Мансі-Нер. Трохи згодом, у 1968 р. його ім'ям була названа сусідня гора, висотою 1673 м.
В 1970 році на піку Дідковського була встановлена плита з меморіальної написом.
Примітки
- Мазур В.А. Дело, которому ты служишь: К 120-летию со дня рождения Б. В. Дидковского // Известие УрГУ. — 2003. — № 27. — С. 204-209.
- , Власова В.В., Горбунов Ю.А., Каёта Г.М., Камынин В.Д., , , Личман Б.В., Огоновская И.С., Свердловская область:страницы истории (1934—2014). - Екатеринбург: Издательство "Сократ", 2014. - 544 с. - isbn=978-5-906350-18-3. {{{Заголовок}}}.
- АП РФ, оп.24, дело 410, лист 191
- . Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- Архипова Н. П., Ястребов Е. В. Как были открыты Уральские горы. Свердловск, 1990. — С. 203.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Volodimirovich Didkovskij nar 1 travnya 1883 18830501 Zhitomir 13 serpnya 1937 Sverdlovska oblast radyanskij geolog pedagog i revolyucioner Didkovskij Boris VolodimirovichNarodivsya1 travnya 1883 1883 05 01 m Zhitomir Volinskoyi guberniyiPomer13 serpnya 1937 1937 08 13 54 roki Sverdlovska oblastKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistgeolog revolyucionerAlma materPeterburzkij universitetGaluzgeologiyaZakladPosadarektorNaukovij stupindocentVidomij zavdyaki Rozrobiv geologichnu kartu Uralu ta plan rozvitku UraluU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Didkovskij NavchannyaB Didkovskij narodivsya 1 travnya 1883 roku v Zhitomiri v rodini oficera Navchavsya u Kiyivskomu kadetskomu korpusi u 1900 1904 rokah buv studentom elektrotehnichnogo i vilnim sluhachem fiziko matematichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu U 1913 roci zakinchiv Zhenevskij universitet yak bakalavr matematichnih i geologichnih nauk naukovim kerivnikom buv Luyi Dyupark Naukovi doslidzhennyaU 1913 1917 rokah B Didkovskij povernuvshis do Rosiyi zajmavsya geologichnimi doslidzhennyami Pivnichnogo Uralu Vin pracyuvav na posadi golovnogo geologa Mikolaya Pavdinskogo girnichogo okrugu V 1913 1917 roki vin proviv topografichnu ta geologichnu zjomku okrugu poshuk i rozvidku rodovish platini zolota vugillya zaliza i t d Buv keruyuchim dragoyu pri nomu perejshli vid staratelskoyi do mehanizovanogo vidobutku platini na kopalni Politichna diyalnistDo 1907 roku buv razom z social demokratami ale v 1907 roci pishov do anarhistiv Potim u berezni 1917 roku vstupiv v RSDRP b Buv golovoyu prodovolchoyi upravi u Verhoturi keruvav zbrojnimi zagonami brav uchast v Peterburzkomu z yizdi deputativ de gotuvav uryadovu postanovu pro nacionalizaciyu uralskoyi promislovosti Yak chlen Prezidiyi Uralskoyi oblasnoyi radi brav u lipni 1918 roku uchast u rozstrili carskoyi sim yi Romanovih Povernuvshis z zhovtnya 1918 roku keruvav oboronoyu Kitlimo Pavdinskogo rajonu U 1920 1923 rokah sluzhiv keruyuchim rajonnogo rudnogo upravlinnya Yekaterinburga A z serpnya 1920 roku B Didkovskij na posadi golovi Girskoyi radi VRNG na Urali Stvorennya Uralskkogo universitetuVin takozh buv u skladi organizacijnogo komitetu Uralskogo derzhavnogo universitetu B Didkovskij pracyuvav vikladachem vishoyi matematiki ta prorektorom z administrativno gospodarskoyi chastini Uralskogo universitetu A z oseni 1921 po 1924 rik obijmav posadu rektor Uralskogo derzhavnogo universitetu V cej chas vin stvoriv novi kafedri poshuku i rozvidki korisnih kopalin organizuvav vipusk Izvestiya Uralskogo gosudarstvennogo universiteta Z 1922 po 1930 roki B Didkovskij perejshov na posadu zastupnika golovi a zgodom kerivnika Uralplanu U 1926 1930 rokah vin vikladav v Uralskomu politehnichnomu instituti yak docent Takozh pracyuvav zaviduvachem kafedri poshuku i rozvidki korisnih kopalin Z 1930 po lyutij 1936 rr buv keruyuchim Uralskogo geologichnogo trestu direktorom Uralskogo geologo rozviduvalnogo NDI Represiyi30 sichnya 1937 roku buv zaareshtovanij a 10 serpnya 1937 roku buv zasudzhenij Cherez tri dni 13 serpnya 1937 roku B Didkovskij buv rozstrilyanij yak aktivnij uchasnik antiradyanskoyi teroristichnoyi organizaciyi pravih na Urali Reabilatovano jogo bulo posmertno 22 veresnya 1956 roku Svidchennya suchasnikivNa Ural on pribyl v kachestve kollekcionera pri professore geologii Dyuparke i byl ostavlen im dlya rabot v Nikolo Pavdinskom gornom okruge Kogda proizoshel bolshevistskij perevorot Didkovskij byl izbran ot etogo okruga v deputaty oblastnogo sovdepa v Ekaterinburge i zanyal zdes vliyatelnoe polozhenie Vo vseh sluchayah otsutstviya Beloborodova Didkovskij zameshal ego v oblastnom sovete deputatov no vidimo ne prinadlezhal k partii kommunistov a skoree byl social revolyucionerom Pod konec vlasti sovetov v Ekaterinburge zamechalos rashozhdenie Didkovskogo s Beloborodovym i v sovete obrazovalis dve partii vzaimno vrazhdovavshie Odnako prezidium stoyal na storone Beloborodova i partiya Didkovskogo ne poluchila znachitelnogo razvitiya DosyagnennyaRozrobiv geologichnu kartu Uralu Vidstoyav isnuvannya Uralskogo universitetu Stvoriv naukovu shkolu Rozrobiv plan rozvitku Uralu Uvikovichnennya pam yatiNa chest B Didkovskogo nazvani gora na Pripolyarnomu Urali girskij pereval na Pivnichnomu Urali vulici v Verhoturi ta Pavdi Za deyakimi pripushennyami spochatku v 1920 ti roki im ya B Didkovskogo otrimala gora visotoyu ponad 1700 m Ale pislya rozstrilu vchenogo vona bula perejmenovana v Mansi Ner Trohi zgodom u 1968 r jogo im yam bula nazvana susidnya gora visotoyu 1673 m V 1970 roci na piku Didkovskogo bula vstanovlena plita z memorialnoyi napisom PrimitkiMazur V A Delo kotoromu ty sluzhish K 120 letiyu so dnya rozhdeniya B V Didkovskogo Izvestie UrGU 2003 27 S 204 209 Vlasova V V Gorbunov Yu A Kayota G M Kamynin V D Lichman B V Ogonovskaya I S Sverdlovskaya oblast stranicy istorii 1934 2014 Ekaterinburg Izdatelstvo Sokrat 2014 544 s isbn 978 5 906350 18 3 Zagolovok AP RF op 24 delo 410 list 191 Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 28 chervnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 28 chervnya 2017 Arhipova N P Yastrebov E V Kak byli otkryty Uralskie gory Sverdlovsk 1990 S 203