Дідик Надія Ярославівна

Дідик Надія Ярославівна (англ. Nadiya Didyk, рос. Надия Дидык) (1954, м. Стрий, Львівської області) — українська художниця-живописець, завідувач відділення дизайну, викладач-методист в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі, з 2003 року — членкиня Національної спілки художників України, автор альбому-посібника «Основи композиції». Заслужений художник України (2021).

Надія Дідик
Народження	24 січня 1954(1954-01-24) (70 років) м.Стрий, Львівська область
Країна	Україна
Навчання	Львівська національна академія мистецтв
Діяльність	вихователька
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідик.

Творчість

Надія Дідик — український живописець, працює в стилі декоративного пост-імпресіонізму, колорист, теоретик основ композиції.

Біографія

Навчалася в середній школі № 10 м. Стрий, здобула професійну освіту у Львівській академії мистецтв (1970—1975) на кафедрі «Моделювання костюму» (викладачі з фаху: Антон Монастирський, Володимир Черкасов, Володимир Овсійчук, Світлана Заблоцька).

Великий художньо-естетичний вплив на формування творчої особистості мали: мама Боднар (Дикий) Ірина Іванівна (майстер народної творчості, вишивальниця) та рідний брат Ігор Боднар (український графік, представник генерації художників-шістдесятників, поет, професор Львівської національної академії мистецтв). З 1974 року заміжня, чоловік — Іван Дідик (живописець, графік, педагог).

Діти також продовжують мистецьку сімейну традицію — Іванка Войтович (живописець), Наталія Мирончук — живописець, викладач в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі.

Паралельно з мистецькою, важливою і відданою є викладацька діяльність в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі та в Закарпатському художньому інституті. Розробила програму навчання з основ композиції.

Роботи

Живопис:

• «Свято летючого змія»
• «Вулиця Ракоці» (2003)
• «Скляний стіл»
• «Водяні лілії»
• «За кулісами»
• «Гірський ландшафт»
• «Ранковий натюрморт»
• «Вечоріє» (2005)
• «Вечір на озері»
• «Дегустація»
• «Соняшники»
• «Натюрморт з білою філіжанкою»
• «Надія Дідик. Живопис»
• «Натюрморт з фруктами»
• «Місячна ніч»
• «Ужгородський мотив»
• «Рожевий натюрморт»
• «Натюрморт із дзвіночками» (1995)
• «Шторм» (1996)
• «Після дощу» (1996)
• «Старе місто — „Токай“» (1999)
• «Натюрморт із кульбабами» (2001)
• «Добрий вечір, або Пані у жовтому» (2001)
• «Регата» (2001)
• «Натюрморт з апельсином» (2001)
• «Натюрморт із динькою» (2001)
• «Гірський пейзаж» (2001)
• «Оголена» (2002)
• «Відпочинок» (2002)
• «Весняні мелодії» (2002)
• «Сонячний натюрморт» (2003)
• «Скляний столик» (2004)
• «Натюрморт із синьою вазою» (2004)
• «Ранковий натюрморт» (2004) та інші.

Графіка:

• «Той, хто розіп'ятий за нас» (1999)
• Диптих «Міленіум» (2000)
• «Ілона Зріні» (2001)
• «Ференц Ракоці» (2002)
• «Золота клітка» (2002)
• «Лайош Кошут» (2003)
• «Композиційні розваги» (2004)
• «Пташине царство» (2005).

Література

Шумилович Б. Мистецька творчість Івана та Надії Дідиків // ОМ. 2007. № 1.

Козоріз І. Виставка, присвячена мамі // Фест. Ужгород, 2004, 31 січ.

Посилання

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
2. . Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
3. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
4. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
5. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
6. . karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
7. . karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
8. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.