Петро́ Яки́мович Дібро́ва (6 вересня 1901, Шамраївка, Полтавська губернія — 30 вересня 1971, Москва) — радянський воєначальник, член Військової ради Північно-Західного фронту, член Військової ради 59-ї та 2-ї ударної армій Волховського фронту, командир 145-ї стрілецької дивізії, комендант Берліна. Генерал-майор (1943). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Делегат XVIII з'їзду ВКП(б) (1939).
Діброва Петро Якимович | |
---|---|
Народження | 6 вересня 1901 Шамраївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 вересня 1971 (70 років) Москва, СРСР |
Поховання | Преображенське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська республіка УНР Українська РСР СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії, вторгнення СРСР до Польщі (1939) і німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 вересня 1901 року в родині селянина в селі Шамраївка, тепер Решетилівський район, Полтавська область, Україна.
У травні 1918 року вступив до радянського партизанського загону, у складі якого на території Полтавської губернії брав участь в боротьбі проти німецьких інтервентів і військ УНР та Української Держави. У Червоній армії з 1918 року. У 1919 році закінчив курси червоних командирів в Полтаві. Після боїв під Полтавою наприкінці 1919 року захворів тифом і до початку 1920 року перебував на лікуванні. У 1920–1922 роках — волосний військовий комісар, командир загону по боротьбі з бандитизмом.
Член РКП(б) з березня 1921 року.
З 1922 року — політичний керівник роти 25-ї стрілецької дивізії. З жовтня 1924 по вересень 1926 року — курсант Київської військово-політичної школи (училища). Після закінчення училища служив політичним керівником полкової школи 138-го стрілецького полку 46-ї стрілецької дивізії, Переяслав (вересень 1926 — квітень 1928). З квітня 1928 по листопад 1929 року — секретар партійного бюро артилерійського полку. Старший інструктор культури і пропаганди політичного відділу 46-ї стрілецької дивізії, Київ (листопад 1929 — березень 1932).
Викладач, старший викладач ленінізму, історії народів СРСР та історії ВКП(б), керівник соціально-економічних дисциплін 1-го Київського артилерійського училища, Київ (березень 1932 — липень 1937). З липня 1937 року — заступник начальника політичного відділу, а з травня 1938 року — військовий комісар 1-го Київського артилерійського училища.
26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР по Жмеринській виборчій окрузі № 42 Вінницької області.
У серпні 1938 року призначений членом Військової ради Житомирської армійської групи військ Київського особливого військового округу. Потім був членом Військової ради 5-ї армії РСЧА.
З грудня 1940 року — член Військової ради Прибалтійського особливого військового округу.
З червня 1941 року — член Військової ради Північно-Західного фронту, проте в зв'язку з невдачами початкового періоду війни був зміщений з цієї посади.
З серпня по листопад 1941 року був військкомом 30-ї Іркутської ордена Леніна, двічі Червонопрапорної та ордена Трудового Червоного Прапора стрілецької дивізії 9-ї армії Південного фронту. З 18 грудня 1941 року по 16 червня 1942 року — член Військової ради 59-ї армії Волховського фронту, з 17 червня 1942 по 5 грудня 1942 року — член Військової ради 2-ї ударної армії, у складі яких брав участь в Любанській і Синявинскій операціях.
З грудня 1942 року — генерал-майор інтендантської служби. З січня по серпень 1943 роки закінчив прискорений курс Військової академії Генштабу імені Ворошилова. У серпні 1943 року був призначений командиром 15-ї запасної стрілецької бригади в Сталінграді. У квітні 1944 року призначений командиром 145-ї стрілецької дивізії. Разом з нею брав участь в Витебско-Оршанскій і Ризькій операціях. 29 вересня 1944 був важко поранений в ліву руку на спостережному пункті дивізії в боях поблизу західних передмість міста Балдоне. Лікувався в госпіталях до травня 1946 року, переніс три операції.
Післявоєнний період
Начальник курсу військово-історичного факультету Військової академії ім. М. В. Фрунзе (червень 1946 — січень 1952). Працюючи начальником курсу військово-історичного факультету, одночасно навчався і в грудні 1951 році з відзнакою закінчив академію ім. М. В. Фрунзе. З січня 1952 по липень 1956 року — комендант радянського сектору Берліну. Після повернення з Німеччини — на посаді начальника курсу 3-го факультету (підготовка офіцерів країн народної демократії) Військової академії ім. М. В. Фрунзе, Москва (липень 1956 — 1960). З 1960 року — у відставці.
Помер 30 вересня 1971 року, похований у Москві на Преображенському кладовищі.
Звання
- полковий комісар (.04.1938)
- бригадний комісар (2.08.1938)
- дивізійний комісар (3.11.1939)
- корпусний комісар (.01.1941)
- генерал-майор інтендантської служби (20.12.1942)
- генерал-майор (1.09.1943)
Нагороди
- орден Леніна.
- чотири ордена Червоного Прапора.
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня.
- медалі.
Джерела
- Диброва Петр Акимович // Сайт КВЗРИУ им. С. М. Кирова. (рос.)
- Диброва Петр Акимович, 1901 г. р., генерал-майор // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Yaki movich Dibro va 6 veresnya 1901 1901 09 06 Shamrayivka Poltavska guberniya 30 veresnya 1971 1971 09 30 Moskva radyanskij voyenachalnik chlen Vijskovoyi radi Pivnichno Zahidnogo frontu chlen Vijskovoyi radi 59 yi ta 2 yi udarnoyi armij Volhovskogo frontu komandir 145 yi strileckoyi diviziyi komendant Berlina General major 1943 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya 1938 1947 Delegat XVIII z yizdu VKP b 1939 Dibrova Petro YakimovichNarodzhennya6 veresnya 1901 1901 09 06 Shamrayivka Kobelyackij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert30 veresnya 1971 1971 09 30 70 rokiv Moskva SRSRPohovannyaPreobrazhenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska RSR SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannyageneral majorVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi vtorgnennya SRSR do Polshi 1939 i nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Leningrada Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 250 richchya Leningrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dibrova BiografiyaNarodivsya 6 veresnya 1901 19010906 roku v rodini selyanina v seli Shamrayivka teper Reshetilivskij rajon Poltavska oblast Ukrayina U travni 1918 roku vstupiv do radyanskogo partizanskogo zagonu u skladi yakogo na teritoriyi Poltavskoyi guberniyi brav uchast v borotbi proti nimeckih interventiv i vijsk UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi U Chervonij armiyi z 1918 roku U 1919 roci zakinchiv kursi chervonih komandiriv v Poltavi Pislya boyiv pid Poltavoyu naprikinci 1919 roku zahvoriv tifom i do pochatku 1920 roku perebuvav na likuvanni U 1920 1922 rokah volosnij vijskovij komisar komandir zagonu po borotbi z banditizmom Chlen RKP b z bereznya 1921 roku Z 1922 roku politichnij kerivnik roti 25 yi strileckoyi diviziyi Z zhovtnya 1924 po veresen 1926 roku kursant Kiyivskoyi vijskovo politichnoyi shkoli uchilisha Pislya zakinchennya uchilisha sluzhiv politichnim kerivnikom polkovoyi shkoli 138 go strileckogo polku 46 yi strileckoyi diviziyi Pereyaslav veresen 1926 kviten 1928 Z kvitnya 1928 po listopad 1929 roku sekretar partijnogo byuro artilerijskogo polku Starshij instruktor kulturi i propagandi politichnogo viddilu 46 yi strileckoyi diviziyi Kiyiv listopad 1929 berezen 1932 Vikladach starshij vikladach leninizmu istoriyi narodiv SRSR ta istoriyi VKP b kerivnik socialno ekonomichnih disciplin 1 go Kiyivskogo artilerijskogo uchilisha Kiyiv berezen 1932 lipen 1937 Z lipnya 1937 roku zastupnik nachalnika politichnogo viddilu a z travnya 1938 roku vijskovij komisar 1 go Kiyivskogo artilerijskogo uchilisha 26 chervnya 1938 roku buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi URSR po Zhmerinskij viborchij okruzi 42 Vinnickoyi oblasti U serpni 1938 roku priznachenij chlenom Vijskovoyi radi Zhitomirskoyi armijskoyi grupi vijsk Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu Potim buv chlenom Vijskovoyi radi 5 yi armiyi RSChA Z grudnya 1940 roku chlen Vijskovoyi radi Pribaltijskogo osoblivogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1941 roku chlen Vijskovoyi radi Pivnichno Zahidnogo frontu prote v zv yazku z nevdachami pochatkovogo periodu vijni buv zmishenij z ciyeyi posadi Z serpnya po listopad 1941 roku buv vijskkomom 30 yi Irkutskoyi ordena Lenina dvichi Chervonoprapornoyi ta ordena Trudovogo Chervonogo Prapora strileckoyi diviziyi 9 yi armiyi Pivdennogo frontu Z 18 grudnya 1941 roku po 16 chervnya 1942 roku chlen Vijskovoyi radi 59 yi armiyi Volhovskogo frontu z 17 chervnya 1942 po 5 grudnya 1942 roku chlen Vijskovoyi radi 2 yi udarnoyi armiyi u skladi yakih brav uchast v Lyubanskij i Sinyavinskij operaciyah Z grudnya 1942 roku general major intendantskoyi sluzhbi Z sichnya po serpen 1943 roki zakinchiv priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi Genshtabu imeni Voroshilova U serpni 1943 roku buv priznachenij komandirom 15 yi zapasnoyi strileckoyi brigadi v Stalingradi U kvitni 1944 roku priznachenij komandirom 145 yi strileckoyi diviziyi Razom z neyu brav uchast v Vitebsko Orshanskij i Rizkij operaciyah 29 veresnya 1944 buv vazhko poranenij v livu ruku na sposterezhnomu punkti diviziyi v boyah poblizu zahidnih peredmist mista Baldone Likuvavsya v gospitalyah do travnya 1946 roku perenis tri operaciyi Pislyavoyennij periodNachalnik kursu vijskovo istorichnogo fakultetu Vijskovoyi akademiyi im M V Frunze cherven 1946 sichen 1952 Pracyuyuchi nachalnikom kursu vijskovo istorichnogo fakultetu odnochasno navchavsya i v grudni 1951 roci z vidznakoyu zakinchiv akademiyu im M V Frunze Z sichnya 1952 po lipen 1956 roku komendant radyanskogo sektoru Berlinu Pislya povernennya z Nimechchini na posadi nachalnika kursu 3 go fakultetu pidgotovka oficeriv krayin narodnoyi demokratiyi Vijskovoyi akademiyi im M V Frunze Moskva lipen 1956 1960 Z 1960 roku u vidstavci Pomer 30 veresnya 1971 roku pohovanij u Moskvi na Preobrazhenskomu kladovishi Zvannyapolkovij komisar 04 1938 brigadnij komisar 2 08 1938 divizijnij komisar 3 11 1939 korpusnij komisar 01 1941 general major intendantskoyi sluzhbi 20 12 1942 general major 1 09 1943 Nagorodiorden Lenina chotiri ordena Chervonogo Prapora orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medali DzherelaDibrova Petr Akimovich Sajt KVZRIU im S M Kirova ros Dibrova Petr Akimovich 1901 g r general major Vebsajt Pamyat naroda ros