Іва́н Миросл́авович Де́дюх (Дєдюх) (1983—2020) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Іван Дедюх | |
---|---|
Сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 21 січня 1983 Тернопіль |
Смерть | 27 червня 2020 (37 років) Старогнатівка |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015; 2016; 2020 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
З життєпису
Народився 1983 року в місті Тернопіль. Закінчив тернопільську ЗОШ № 28; 2001 року — ПТУ № 9. Після строкової армійської служби повернувся сержантом; працював торговим агентом, експедитором, водієм таксі. Захоплювався грою на гітарі. 2003 року одружився.
У 2014—2015 роках проходив службу за мобілізацією в 128-й бригаді. 6 місяців перебував на заробітках у Польщі. Рік проходив службу за контрактом в 44-й бригаді. Повернувшись додому, працював у службі таксі. 21 квітня 2020 року підписав контракт у батальйоні «Айдар». Сержант, командир бойової машини — командир відділення штурмової роти.
27 червня 2020 року загинув від множинних осколкових поранень внаслідок розриву невідомого боєприпасу поблизу Старогнатівки — в часі інженерного обладнання позицій. Іще один військовослужбовець зазнав поранення.
Похований на Алеї Слави Микулинецького кладовища в Тернополі. 1 липня в місті оголосили Днем жалоби. Було приспущено Державний Прапор України на будинках і спорудах усіх форм власності.
Без Івана лишилися батьки, дружина, син і донька, племінниця Діана Довгань.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 334/2020 від 21 серпня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
- медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України»
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- 21 серпня 2020 р. посмертно, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя»
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 334/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Дедюх Іван Мирославович [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Казав — повернуся за рік. А повернувся у труні… [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mirosl avovich De dyuh Dyedyuh 1983 2020 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ivan Dedyuh SerzhantZagalna informaciyaNarodzhennya21 sichnya 1983 1983 01 21 TernopilSmert27 chervnya 2020 2020 06 27 37 rokiv StarognativkaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014 2015 2016 2020Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 53 OMBrVijni bitviRosijsko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Vidznaka Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi Nagrudnij znak Uchasnik ATO Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dedyuh Z zhittyepisuNarodivsya 1983 roku v misti Ternopil Zakinchiv ternopilsku ZOSh 28 2001 roku PTU 9 Pislya strokovoyi armijskoyi sluzhbi povernuvsya serzhantom pracyuvav torgovim agentom ekspeditorom vodiyem taksi Zahoplyuvavsya groyu na gitari 2003 roku odruzhivsya U 2014 2015 rokah prohodiv sluzhbu za mobilizaciyeyu v 128 j brigadi 6 misyaciv perebuvav na zarobitkah u Polshi Rik prohodiv sluzhbu za kontraktom v 44 j brigadi Povernuvshis dodomu pracyuvav u sluzhbi taksi 21 kvitnya 2020 roku pidpisav kontrakt u bataljoni Ajdar Serzhant komandir bojovoyi mashini komandir viddilennya shturmovoyi roti 27 chervnya 2020 roku zaginuv vid mnozhinnih oskolkovih poranen vnaslidok rozrivu nevidomogo boyepripasu poblizu Starognativki v chasi inzhenernogo obladnannya pozicij Ishe odin vijskovosluzhbovec zaznav poranennya Pohovanij na Aleyi Slavi Mikulineckogo kladovisha v Ternopoli 1 lipnya v misti ogolosili Dnem zhalobi Bulo prispusheno Derzhavnij Prapor Ukrayini na budinkah i sporudah usih form vlasnosti Bez Ivana lishilisya batki druzhina sin i donka pleminnicya Diana Dovgan Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 334 2020 vid 21 serpnya 2020 roku za osobistu muzhnist i samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno vidznaka Nachalnika Generalnogo Shtabu Zbrojnih sil Ukrayini Uchasnik ATO medal UPC KP Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini vidznaka Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi 21 serpnya 2020 r posmertno prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Ternopolya Primitki Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2020 roku 334 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaDedyuh Ivan Miroslavovich 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Kniga pam yati Kazav povernusya za rik A povernuvsya u truni 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi