Дурума

Дуру́ма — один з народів групи народів міджікенда у Кенії.

Дурума Duruma
свято настання сезону північно-східних мусонів, Кенія
Кількість	бл. 200 тис. осіб
Ареал	Кенія
Близькі до:	рабаї та ін. народи міджікенда
Мова	дурума
Релігія	традиційні культи (анімізм) номінально (бл. 1/3) — християнство

Територія проживання і чисельність

Дурума проживають на узбережжі Індійського океану вздовж траси Найробі—Момбаса аж до крайнього півдня країни і до кордону з Танзанією.

Основний адміністративний центр народу — місто Кінанго. Ще близько 100 поселень є за ідентифікацією дурума.

Чисельність — 183 тис. осіб (за ін. даними 247 тис. осіб), в тому числі і тому, що дуже часто дурума розглядаються разом з близьким їм народом рабаї.

Історія

Історично предки дурума, як і інших міджікенда у XVII столітті мігрували з територій сучасного Сомалі.

Дурума не є однорідним народом і включає принаймні 3 компоненти (нащадки вихідців із легендарної Шунгвайї, раби-втікачі з Момбаси та вихідці з народу камба).

Мають давні торгові відносини з суахілі та арабами.

Господарство

Вирощують маїс. Пасуть худобу. Садять тютюн.

Детальніше дивіться Міджікенда

Культура

Серед стариків зберігається неграмотність, причому загальний відсоток писемності (90-ті роки ХХ ст.) не перевищує 25 %. Існує духовний осередок народу — Кайя, особливе місце в лісі, де відбуваються збори та спеціальні ритуали. Такий осередок є унікальним і єдиним у своєму роді серед інших північно-східних банту.

Релігійно дурума відчувають влив з боку мусульман суахілі, та іслам серед дурума не прижився; більшість народу прибічники традиційних культів. Вважається, що бл. 30 % народу становлять християни, переважно протестанти.

Джерела і посилання

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Миджикенда») (рос.)
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
• (англ.)