Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунаєвецький історико-краєзнавчий музей — державний краєзнавчий музей у місті Дунаївцях Хмельницької області; науково-дослідний та культурно-освітній заклад (комунальна власність районної ради), осередок культурного життя міста та району.
Україна
Музей у Дунаївці розташований в історичній будівлі по вул. Шевченка, 31.
Музейний заклад заснований 6 листопада 1986 року. На початку 90-х, після реорганізації став самостійною установою підпорядкованою районному відділу культури і отримав назву «Дунаєвецький історичний музей». З 2005 року заклад отримав Державне свідоцтво про реєстрацію — став комунальною установою Дунаєвецької районної ради і отримав назву «Дунаєвецький районний краєзнавчий музей», а з 2018 року — комунальний заклад в підпорядкування Дунаєвецької міської ради має назву «Історико-краєзнавчий музей». На даний час музейне зібрання нашого музею нараховує понад 4 тисячі предметів основного і майже 2 тисяч предметів науково-допоміжного фонду.
З історії музею
Музей розміщений в центрі міста Дунаївців, нижче центральної площі, що має історичну і народну назву «Ріжок». На «Ріжку» впродовж всієї історії міста відбувалися важливі і знакові людські зібрання і мітинги місцевих жителів. Будівля музею — споруда середини — другої половини ХІХ століття— в минулому приватний будинок німецького шевця Стрезе. Тут Стрезе проживав, ремонтував і продавав взуття. Його син Микола в 1931 році закінчив Дунаєвецьку фабрично-заводську семирічку. В 30-х роках родина Стрезе переїздить на постійне місце проживання до Німеччини. Син шевця Микола стає льотчиком авіації і в період Другої світової війни отримує завдання скинути бомби на місто Дунаївці. Але в нього не піднялася рука зруйнувати місто свого дитинства, тому скинув смертоносний вантаж за містом, за що поплатився власним життям. В період німецької окупації приміщення використовувалося як казарми для солдатів Рейху. За іншою версією в період окупації тут проживала родина Густава Лельбаха, засновника арматурного заводу, і підприємці Лельбахи на горищі заводу переховували від знищення дві єврейські родини. В березні 1944 році приміщення зазнало руйнувань. Після війни і до 1986 року приміщення використовувалася як дитячі ясла-сад.
Експозиційні зали
В першому залі «Археологія краю» представлено матеріали археологічних досліджень — розвідок і розкопок, які проводилися на території нашого краю з кін. ХІХ ст. — у ХХ столітті і тривають досі. У Дунаєвецькому регіоні представлені археологічні пам'ятки від часів давнього кам'яного віку до середньовіччя. У вітринах залу — зброя і знаряддя праці періоду палеоліту (VІ-ІV тис. до н. е.) та доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Багата колекція знахідок Трипільської культури (енеоліт ІV-ІІІ тис. до н. е.) — колекція крем′яних знарядь праці (ножі, скребки), фрагменти глиняного ритуального посуду, колекція глиняних жіночих статуеток. Експонуються матеріали даних розкопок — побутові речі та посуд досліджених скіфських курганів (І тис. до н. е. — VІІ-V cт. до н. е.) і Черняхівських поселень (ІІ –V cт. н. е.). колекція жіночих прикрас давньоруського часу та глиняний посуд з гончарної майстерні ХVІІ ст. За оцінкою громадян Швеції, які відвідали музей у липні 2004 року, в залі археології зберігаються найкращі колекції.
Другий зал — «Етнографічна світлиця». Тут відтворено інтер'єр Подільської хати 19 століття. Побутові речі, глиняний посуд, виставка вишиванок.
У третьому залі «Промисли і ремесла жителів краю» відвідувач може прослідкувати основні заняття жителів району з найдавніших часів до початку ХХ століття. Експонати знайомлять відвідувачів з землеробством, ковальством і гончарством. Привертають увагу фрагменти посуду різних археологічних культур, періоду Київської Русі, макет-реконструкція гончарної печі. Знаряддя праці скіфського, давньоруського часу доповнені землеробськими знаряддями ХІХ ст. — плуг, ярмо, коси, серпи, ціпи, жорна. Багата і різноманітна колекція ковальського інвентаря та виробів майстрів-ковалів — кінська збруя та предмети побуту.
Четвертий розділ експозиції «Історія міста» знайомить відвідувачів з історією розвитку та становлення міста Дунаївці від першої згадки в податковому реєстрі за 1403 р. Акцент в експозиції зроблено на ХІХ століття — період економічного зростання міста — розвиток ремесел, заснування суконного виробництва та ливарної справи німецькими, чеськими, польськими колоністами, торгівлі — євреями-колоністами та культурного розвитку — відкриття освітніх, медичних закладів, культових споруд різних конфесій багатонаціонального міста, розвиток інфраструктури.
П'ятий зал — історія суконної фабрики. В період нового промислового піднесення в Росії (1910—1914 рр.) у Дунаївцях діяло 72 підприємства. Фабрики виробляли сукна і трико на 1,5 млн крб.
Шостий зал експозиції присвячений подіям ХХ ст., зокрема подіям Другої світової війни в історії краю. Особисті речі, документи та нагороди, фотографії партизанів, солдат, офіцерів Червоної Армії та німецькі трофеї — складають основу даної експозиції. Крім постійної експозиції, тут ми формуємо тематичні тимчасові виставки присвячені подіям історії 20 століття — Українській революції 1917—1920 рр., до Дня Соборності, до Дня пам'яті героїв Крут, до Дня учасників бойових дій на території інших держав, до Дня жертв нацистських концтаборів, до Дня трагедії Бабиного Яру, до річниці створення УПА, до роковин Голодомору тощо. Під час проведення різноманітних тематичних заходів, музейних уроків ми демонструємо документальні історичні фільми відповідно до теми заходу. Також у шостому залі знаходиться тематична виставка Революція Гідності. Фотографії Небесної сотні, речі і фотографії з Майдану, карти, зброя і особисті речі солдат, фотографії, прапори, дитячі листівки і малюнки з побажаннями для захисників, фотографії наших земляків, полеглих у цій війні.
Сьомий зал присвячений сучасним трагічним подіям — повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Виставка фотографій, особисті речі полеглих воїнів нашого краю.
У восьмому залі знаходяться експонати знайдені під час розкопок Чаньків-1 у 2020 році. Кам'яні знаряддя праці, кераміка, фібули, монети, горщики, прикраси.
Артпростір
За підтримки благодійного фонду «Рокада» у 2023 році був відкритий артпростір, з метою залучення людей з числа ВПО до культурного життя міста, соціальної згуртованості через культурно-мистецький компонент. За цей період артпростір став справжнім творчим хабом для людей з числа ВПО, сімей загиблих та місцевих мешканців. Адже тут проходять виставки, майстер-класи та народжуються креативні ідеї. А ще знайомство з культурою та історією Дунаєвеччини, Поділля й України загалом.
У артпросторі ми провели ряд виставок та творчих заходів із залученням митців, що тимчасово проживають у місті: художника з Краматорська Олександра Кузьмицького, фотохудожниці із Маріуполя Любов Кучерук, художниці із Києва Оксани Охапкіної та ін. Слід відзначити, що перші виставки митців відбулись саме у нашому місті. Зустрічі із художниками — це можливість зрозуміти чим живе митець, його життя у рідному місті.
Фестиваль дитячої творчості «Вільна країна вільних людей» об'єднав у спільній творчості місцевих дітей та дітей із числа ВПО.
Джерела та посилання
- Дунаєвецький районний історико-краєзнавчий музей. Інформація про музей. Дунаївці, 2010
- Дунаєвецький районний історико-краєзнавчий музей на prostir.museum («Музейний простір України»)
- Хмельниччина — земля любові нашої: довідник юного краєзнавця для користувачів-учнів 5-9 класів (Хмельницькій області — 70 років). [ 21 лютого 2010 у Wayback Machine.] на Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка [ 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunayeveckij istoriko krayeznavchij muzej derzhavnij krayeznavchij muzej u misti Dunayivcyah Hmelnickoyi oblasti naukovo doslidnij ta kulturno osvitnij zaklad komunalna vlasnist rajonnoyi radi oseredok kulturnogo zhittya mista ta rajonu Dunayeveckij istoriko krayeznavchij muzej48 53 06 pn sh 26 50 48 sh d 48 885006139629702204 pn sh 26 84681358188570144 sh d 48 885006139629702204 26 84681358188570144 Koordinati 48 53 06 pn sh 26 50 48 sh d 48 885006139629702204 pn sh 26 84681358188570144 sh d 48 885006139629702204 26 84681358188570144Tipistorichnij i krayeznavchijKrayina UkrayinaRoztashuvannyaDunayivci Hmelnicka oblast vul Shevchenka 31Adresa32401 vulicya Shevchenka 31 Dunayivci Hmelnicka oblast UkrayinaZasnovano6 listopada 1986Fondponad 4000 predmetivVidviduvachiponad 1 2 tisyach osib shoroku DirektorGridina Alona AnatoliyivnaDunayeveckij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej Ukrayina Muzej u Dunayivci roztashovanij v istorichnij budivli po vul Shevchenka 31 Muzejnij zaklad zasnovanij 6 listopada 1986 roku Na pochatku 90 h pislya reorganizaciyi stav samostijnoyu ustanovoyu pidporyadkovanoyu rajonnomu viddilu kulturi i otrimav nazvu Dunayeveckij istorichnij muzej Z 2005 roku zaklad otrimav Derzhavne svidoctvo pro reyestraciyu stav komunalnoyu ustanovoyu Dunayeveckoyi rajonnoyi radi i otrimav nazvu Dunayeveckij rajonnij krayeznavchij muzej a z 2018 roku komunalnij zaklad v pidporyadkuvannya Dunayeveckoyi miskoyi radi maye nazvu Istoriko krayeznavchij muzej Na danij chas muzejne zibrannya nashogo muzeyu narahovuye ponad 4 tisyachi predmetiv osnovnogo i majzhe 2 tisyach predmetiv naukovo dopomizhnogo fondu Z istoriyi muzeyuMuzej rozmishenij v centri mista Dunayivciv nizhche centralnoyi ploshi sho maye istorichnu i narodnu nazvu Rizhok Na Rizhku vprodovzh vsiyeyi istoriyi mista vidbuvalisya vazhlivi i znakovi lyudski zibrannya i mitingi miscevih zhiteliv Budivlya muzeyu sporuda seredini drugoyi polovini HIH stolittya v minulomu privatnij budinok nimeckogo shevcya Streze Tut Streze prozhivav remontuvav i prodavav vzuttya Jogo sin Mikola v 1931 roci zakinchiv Dunayevecku fabrichno zavodsku semirichku V 30 h rokah rodina Streze pereyizdit na postijne misce prozhivannya do Nimechchini Sin shevcya Mikola staye lotchikom aviaciyi i v period Drugoyi svitovoyi vijni otrimuye zavdannya skinuti bombi na misto Dunayivci Ale v nogo ne pidnyalasya ruka zrujnuvati misto svogo ditinstva tomu skinuv smertonosnij vantazh za mistom za sho poplativsya vlasnim zhittyam V period nimeckoyi okupaciyi primishennya vikoristovuvalosya yak kazarmi dlya soldativ Rejhu Za inshoyu versiyeyu v period okupaciyi tut prozhivala rodina Gustava Lelbaha zasnovnika armaturnogo zavodu i pidpriyemci Lelbahi na gorishi zavodu perehovuvali vid znishennya dvi yevrejski rodini V berezni 1944 roci primishennya zaznalo rujnuvan Pislya vijni i do 1986 roku primishennya vikoristovuvalasya yak dityachi yasla sad Ekspozicijni zaliV pershomu zali Arheologiya krayu predstavleno materiali arheologichnih doslidzhen rozvidok i rozkopok yaki provodilisya na teritoriyi nashogo krayu z kin HIH st u HH stolitti i trivayut dosi U Dunayeveckomu regioni predstavleni arheologichni pam yatki vid chasiv davnogo kam yanogo viku do serednovichchya U vitrinah zalu zbroya i znaryaddya praci periodu paleolitu VI IV tis do n e ta dobi bronzi II tis do n e Bagata kolekciya znahidok Tripilskoyi kulturi eneolit IV III tis do n e kolekciya krem yanih znaryad praci nozhi skrebki fragmenti glinyanogo ritualnogo posudu kolekciya glinyanih zhinochih statuetok Eksponuyutsya materiali danih rozkopok pobutovi rechi ta posud doslidzhenih skifskih kurganiv I tis do n e VII V ct do n e i Chernyahivskih poselen II V ct n e kolekciya zhinochih prikras davnoruskogo chasu ta glinyanij posud z goncharnoyi majsterni HVII st Za ocinkoyu gromadyan Shveciyi yaki vidvidali muzej u lipni 2004 roku v zali arheologiyi zberigayutsya najkrashi kolekciyi Drugij zal Etnografichna svitlicya Tut vidtvoreno inter yer Podilskoyi hati 19 stolittya Pobutovi rechi glinyanij posud vistavka vishivanok U tretomu zali Promisli i remesla zhiteliv krayu vidviduvach mozhe proslidkuvati osnovni zanyattya zhiteliv rajonu z najdavnishih chasiv do pochatku HH stolittya Eksponati znajomlyat vidviduvachiv z zemlerobstvom kovalstvom i goncharstvom Privertayut uvagu fragmenti posudu riznih arheologichnih kultur periodu Kiyivskoyi Rusi maket rekonstrukciya goncharnoyi pechi Znaryaddya praci skifskogo davnoruskogo chasu dopovneni zemlerobskimi znaryaddyami HIH st plug yarmo kosi serpi cipi zhorna Bagata i riznomanitna kolekciya kovalskogo inventarya ta virobiv majstriv kovaliv kinska zbruya ta predmeti pobutu Chetvertij rozdil ekspoziciyi Istoriya mista znajomit vidviduvachiv z istoriyeyu rozvitku ta stanovlennya mista Dunayivci vid pershoyi zgadki v podatkovomu reyestri za 1403 r Akcent v ekspoziciyi zrobleno na HIH stolittya period ekonomichnogo zrostannya mista rozvitok remesel zasnuvannya sukonnogo virobnictva ta livarnoyi spravi nimeckimi cheskimi polskimi kolonistami torgivli yevreyami kolonistami ta kulturnogo rozvitku vidkrittya osvitnih medichnih zakladiv kultovih sporud riznih konfesij bagatonacionalnogo mista rozvitok infrastrukturi P yatij zal istoriya sukonnoyi fabriki V period novogo promislovogo pidnesennya v Rosiyi 1910 1914 rr u Dunayivcyah diyalo 72 pidpriyemstva Fabriki viroblyali sukna i triko na 1 5 mln krb Shostij zal ekspoziciyi prisvyachenij podiyam HH st zokrema podiyam Drugoyi svitovoyi vijni v istoriyi krayu Osobisti rechi dokumenti ta nagorodi fotografiyi partizaniv soldat oficeriv Chervonoyi Armiyi ta nimecki trofeyi skladayut osnovu danoyi ekspoziciyi Krim postijnoyi ekspoziciyi tut mi formuyemo tematichni timchasovi vistavki prisvyacheni podiyam istoriyi 20 stolittya Ukrayinskij revolyuciyi 1917 1920 rr do Dnya Sobornosti do Dnya pam yati geroyiv Krut do Dnya uchasnikiv bojovih dij na teritoriyi inshih derzhav do Dnya zhertv nacistskih konctaboriv do Dnya tragediyi Babinogo Yaru do richnici stvorennya UPA do rokovin Golodomoru tosho Pid chas provedennya riznomanitnih tematichnih zahodiv muzejnih urokiv mi demonstruyemo dokumentalni istorichni filmi vidpovidno do temi zahodu Takozh u shostomu zali znahoditsya tematichna vistavka Revolyuciya Gidnosti Fotografiyi Nebesnoyi sotni rechi i fotografiyi z Majdanu karti zbroya i osobisti rechi soldat fotografiyi prapori dityachi listivki i malyunki z pobazhannyami dlya zahisnikiv fotografiyi nashih zemlyakiv poleglih u cij vijni Somij zal prisvyachenij suchasnim tragichnim podiyam povnomasshtabne vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Vistavka fotografij osobisti rechi poleglih voyiniv nashogo krayu U vosmomu zali znahodyatsya eksponati znajdeni pid chas rozkopok Chankiv 1 u 2020 roci Kam yani znaryaddya praci keramika fibuli moneti gorshiki prikrasi ArtprostirZa pidtrimki blagodijnogo fondu Rokada u 2023 roci buv vidkritij artprostir z metoyu zaluchennya lyudej z chisla VPO do kulturnogo zhittya mista socialnoyi zgurtovanosti cherez kulturno misteckij komponent Za cej period artprostir stav spravzhnim tvorchim habom dlya lyudej z chisla VPO simej zagiblih ta miscevih meshkanciv Adzhe tut prohodyat vistavki majster klasi ta narodzhuyutsya kreativni ideyi A she znajomstvo z kulturoyu ta istoriyeyu Dunayevechchini Podillya j Ukrayini zagalom U artprostori mi proveli ryad vistavok ta tvorchih zahodiv iz zaluchennyam mitciv sho timchasovo prozhivayut u misti hudozhnika z Kramatorska Oleksandra Kuzmickogo fotohudozhnici iz Mariupolya Lyubov Kucheruk hudozhnici iz Kiyeva Oksani Ohapkinoyi ta in Slid vidznachiti sho pershi vistavki mitciv vidbulis same u nashomu misti Zustrichi iz hudozhnikami ce mozhlivist zrozumiti chim zhive mitec jogo zhittya u ridnomu misti Festival dityachoyi tvorchosti Vilna krayina vilnih lyudej ob yednav u spilnij tvorchosti miscevih ditej ta ditej iz chisla VPO Dzherela ta posilannyaDunayeveckij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej Informaciya pro muzej Dunayivci 2010 Dunayeveckij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej na prostir museum Muzejnij prostir Ukrayini Hmelnichchina zemlya lyubovi nashoyi dovidnik yunogo krayeznavcya dlya koristuvachiv uchniv 5 9 klasiv Hmelnickij oblasti 70 rokiv 21 lyutogo 2010 u Wayback Machine na Hmelnicka oblasna biblioteka dlya ditej im T G Shevchenka 14 listopada 2011 u Wayback Machine