місто | ||||
---|---|---|---|---|
Дулово болг. Дулово | ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Силістринська область | |||
Община | ||||
Код ЕКАТТЕ | 24030 | |||
Поштовий індекс | 7650 | |||
Телефонний код | 0864 | |||
H G O | ||||
Висота | 228 | |||
Населення | 6537 (2011) | |||
Міста-побратими | Чорлу | |||
Телефонний код | +421-0864 | |||
dulovo.bg | ||||
Відстань | ||||
До обласного центру | ||||
фізична | 34 км | |||
До Софії | ||||
фізична | 333 км | |||
Розташування | ||||
Дулово Дулово (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Дулово у Вікісховищі |
Ду́лово (болг. Дулово) — місто в Силістринській області Болгарії. Адміністративний центр общини .
Історія
Перша згадка про існування міста базується на турецько-арабському документі 1573 року. Поруч з містом знаходилося село Алені Бахча (перекладено з турецької - Видний сад). До Визволення Болгарії від османського правління в селі оселилися болгари з Преслава.
Поселення неодноразово спалювали, але його жителям вдалося побудувати нове, яке називався Аккадонлар або по-болгарські — "Білі жінки". Деякий час носило назву Чардак. У 1878 році тут проживають 100 турецьких і 25 болгарських сімей, а загальна чисельність населення - 900 мешканців. У 1946 р. чисельність населення становила 1841 жителів, а через 10 років - 5910 осіб.
Селище та його околиці були безводними. Нещодавно тут були два колодязі глибиною 35-40 м. Коли ці колодязі вичерпали, люди переносили воду бочками з місцевості на півночі від села, що називається Бунарлар дересі - долина колодязів. Там було 45 глибоких свердловин.
2 вересня 1916 року Перша піхотна дивізія Софії звільнила поселення від румунських властей.
Починаючи з 1920-х років, селище знаходиться в Румунії, але завдяки Крайовській угоді 1940 року воно було повернено Болгарії. У 1942 році село було перейменовано в Дулово, на честь болгарської династії Дуло. 30 січня 1960 р було оголошене містом.
Поряд з містом розташований парк «Спрага». Це курганне поховання. Район був заселений ще з античності, середньовіччя та османського періоду. Знайдено залишки керамічних посудин, монет, зброї, інструментів, фундаментів житла та багатьох інших. У минулому тут була річка, були численні джерела. В даний час є водозбірним районом.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 6537 осіб.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
болгари | 2946 | 50,7% |
турки | 2349 | 40,4% |
цигани | 458 | 7,9% |
інша | 22 | 0,4% |
не визначились | 34 | 0,6% |
Всього відповіли | 5809 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Географія
Переважає плоский рельєф в , який перетинається суходолами різної ширини, які мають напрямок північ-південь. Навколо них побудовані майже всі населені пункти Добруджанщини. Висота над рівнем моря становить від 150 до 250 метрів.
Район широко відкритий на північ. Конфігурація відкритої місцевості визначає доступ вітрів з усіх боків, причому південно-східні і південні вітри є найбільш повторюваними. У зимові місяці дують холодні північно-східні вітри, що несуть сніг. Влітку часто виникають сильні сухі вітри, що викликають ерозію ґрунту.
Річна кількість опадів становить 650 мм/ кв. м, що нижче середнього по країні. Посухи в літні місяці негативно впливають на рослинність у муніципалітеті.
Лісові масиви займають 23% території муніципалітету. Переважають дуб, граб та інші. Хвойні види додатково імпортуються при реконструкції лісів для економіки лісового господарства або для утворення територію.
Економіка
До початку 1990-х років економіка Дулово була зосереджена на промисловому виробництві. Основними галузями промисловості є машинобудування та металообробка, пошиття (раніше і текстильна) промисловість і виробництво комбікормів. Менше - виробництво будівельних компонентів полімерних матеріалів і харчова промисловість (насамперед первинна переробка молока, виробництво хліба та хлібобулочних виробів).
Дулово завжди було і залишається центром сільськогосподарського району, відомого своєю зерновою продукцією. Промислові сектори, які все ще задіяні в економіці міста, пов'язані насамперед з первинною переробкою сільськогосподарської продукції. Існує також швацтво, яке перетворилося на малі підприємства з відносно обмеженим економічним значенням.
Державні установи
Адміністрація громади Дулово, вул. "Васил Левський“ 18
Визначні пам'ятки
- Громадський центр "Нікола Вапцаров"
- Історичний музей в Дулово був відкритий в 1988 році. Він має експонати в 4 відділах: археології, етнографії, нової та новітньої історії та галереї.
- Пам'ятники:
- Пам'ятник воїнам, загиблим у війнах Дуловського району - 1912-1913, 1915-1918, 1941-1945
- Пам'ятник "Спрага"
- Пам'ятник Василю Левському
Кратер Дулово на Марсі названий на честь Дулово.
Регулярні події
Щорічно проводяться травневі культурні заходи під назвою «Дні мого міста».
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Dulovo", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9857062/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
Зовнішні посилання
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro obshinu div mistoDulovo bolg Dulovo d Kat Krayina BolgariyaOblast Silistrinska oblastObshinaKod EKATTE 24030Poshtovij indeks 7650Telefonnij kod 086443 49 17 pn sh 27 08 24 sh d H G OVisota 228Naselennya 6537 2011 Mista pobratimi ChorluTelefonnij kod 421 0864dulovo bgVidstanDo oblasnogo centru fizichna 34 kmDo Sofiyi fizichna 333 kmRoztashuvannyaDulovoDulovo Bolgariya Mapa Dulovo u Vikishovishi Du lovo bolg Dulovo misto v Silistrinskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini IstoriyaPersha zgadka pro isnuvannya mista bazuyetsya na turecko arabskomu dokumenti 1573 roku Poruch z mistom znahodilosya selo Aleni Bahcha perekladeno z tureckoyi Vidnij sad Do Vizvolennya Bolgariyi vid osmanskogo pravlinnya v seli oselilisya bolgari z Preslava Poselennya neodnorazovo spalyuvali ale jogo zhitelyam vdalosya pobuduvati nove yake nazivavsya Akkadonlar abo po bolgarski Bili zhinki Deyakij chas nosilo nazvu Chardak U 1878 roci tut prozhivayut 100 tureckih i 25 bolgarskih simej a zagalna chiselnist naselennya 900 meshkanciv U 1946 r chiselnist naselennya stanovila 1841 zhiteliv a cherez 10 rokiv 5910 osib Selishe ta jogo okolici buli bezvodnimi Neshodavno tut buli dva kolodyazi glibinoyu 35 40 m Koli ci kolodyazi vicherpali lyudi perenosili vodu bochkami z miscevosti na pivnochi vid sela sho nazivayetsya Bunarlar deresi dolina kolodyaziv Tam bulo 45 glibokih sverdlovin 2 veresnya 1916 roku Persha pihotna diviziya Sofiyi zvilnila poselennya vid rumunskih vlastej Pochinayuchi z 1920 h rokiv selishe znahoditsya v Rumuniyi ale zavdyaki Krajovskij ugodi 1940 roku vono bulo poverneno Bolgariyi U 1942 roci selo bulo perejmenovano v Dulovo na chest bolgarskoyi dinastiyi Dulo 30 sichnya 1960 r bulo ogoloshene mistom Poryad z mistom roztashovanij park Spraga Ce kurganne pohovannya Rajon buv zaselenij she z antichnosti serednovichchya ta osmanskogo periodu Znajdeno zalishki keramichnih posudin monet zbroyi instrumentiv fundamentiv zhitla ta bagatoh inshih U minulomu tut bula richka buli chislenni dzherela V danij chas ye vodozbirnim rajonom NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 6537 osib Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 2946 50 7 turki 2349 40 4 cigani 458 7 9 insha 22 0 4 ne viznachilis 34 0 6 Vsogo vidpovili 5809 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya GeografiyaPerevazhaye ploskij relyef v yakij peretinayetsya suhodolami riznoyi shirini yaki mayut napryamok pivnich pivden Navkolo nih pobudovani majzhe vsi naseleni punkti Dobrudzhanshini Visota nad rivnem morya stanovit vid 150 do 250 metriv Rajon shiroko vidkritij na pivnich Konfiguraciya vidkritoyi miscevosti viznachaye dostup vitriv z usih bokiv prichomu pivdenno shidni i pivdenni vitri ye najbilsh povtoryuvanimi U zimovi misyaci duyut holodni pivnichno shidni vitri sho nesut snig Vlitku chasto vinikayut silni suhi vitri sho viklikayut eroziyu gruntu Richna kilkist opadiv stanovit 650 mm kv m sho nizhche serednogo po krayini Posuhi v litni misyaci negativno vplivayut na roslinnist u municipaliteti Lisovi masivi zajmayut 23 teritoriyi municipalitetu Perevazhayut dub grab ta inshi Hvojni vidi dodatkovo importuyutsya pri rekonstrukciyi lisiv dlya ekonomiki lisovogo gospodarstva abo dlya utvorennya teritoriyu EkonomikaDo pochatku 1990 h rokiv ekonomika Dulovo bula zoseredzhena na promislovomu virobnictvi Osnovnimi galuzyami promislovosti ye mashinobuduvannya ta metaloobrobka poshittya ranishe i tekstilna promislovist i virobnictvo kombikormiv Menshe virobnictvo budivelnih komponentiv polimernih materialiv i harchova promislovist nasampered pervinna pererobka moloka virobnictvo hliba ta hlibobulochnih virobiv Dulovo zavzhdi bulo i zalishayetsya centrom silskogospodarskogo rajonu vidomogo svoyeyu zernovoyu produkciyeyu Promislovi sektori yaki vse she zadiyani v ekonomici mista pov yazani nasampered z pervinnoyu pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Isnuye takozh shvactvo yake peretvorilosya na mali pidpriyemstva z vidnosno obmezhenim ekonomichnim znachennyam Derzhavni ustanoviAdministraciya gromadi Dulovo vul Vasil Levskij 18Viznachni pam yatkiGromadskij centr Nikola Vapcarov Istorichnij muzej v Dulovo buv vidkritij v 1988 roci Vin maye eksponati v 4 viddilah arheologiyi etnografiyi novoyi ta novitnoyi istoriyi ta galereyi Pam yatniki Pam yatnik voyinam zagiblim u vijnah Dulovskogo rajonu 1912 1913 1915 1918 1941 1945 Pam yatnik Spraga Pam yatnik Vasilyu Levskomu Krater Dulovo na Marsi nazvanij na chest Dulovo Regulyarni podiyiShorichno provodyatsya travnevi kulturni zahodi pid nazvoyu Dni mogo mista PrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Dulovo ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9857062 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 sichnya 2012 Zovnishni posilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi