Дуки грец Δούκαι візантійський аристократичний рід та імператорська династія вірменського походження Перші Дуки ймовірно

Дуки (грец. Δούκαι) — візантійський аристократичний рід та імператорська династія вірменського походження.

Перші Дуки, ймовірно, походили з Малої Азії (Пафлагонії або Каппадокії). Ймовірно мав вірменське походження, носили посаду спарапету, отримавши грецький аналог дук. Звідси походить прізвище.

Дуки відомі з середини IX ст. перший з них, Андронік, який близько 855 року воював з павлікіанами і силою навертав їх до православ'я. У X столітті Дуки, нащадки Андроніка, прославилися як великі воєначальники: патрикій Андронік успішно керував військовими діями проти арабів, в 906 році підняв заколот проти Льва VI, зазнав поразки, втік і помер в арабському полоні. Його син Костянтин, стратиг феми Харсіан, а пізніше доместик схол, в 913 році був оголошений на константинопольському іподромі візантійським імператором, але був убитий в сутичці біля воріт Великого палацу.

У IX—X століттях рід Дуки належав до типових представників військової провінційної знаті. У візантійському епосі «Дигенис Акрит» родове ім'я Дуки стає загальним — його носять двоє зі згаданих в епосі візантійських стратигів. Спорідненість «старших» Дук IX—X століть з «молодшими» XI століття неможливо довести, хоча Михайло Пселл і підтверджували його.

У XI ст., за царювання Ісаака Комніна рід знову відновив потугу. Його представник згодом став візантійським імператором під ім'ям Костянтин Х (1059—1067); його дружиною була відома письменниця Євдокія Макремболітісса.

У 1081 році Дуки підтримали переворот Олексія I Комніна. Костянтин, син Михайла VII, був в 1081—1094 роках співправителем Олексія I і був заручений з Анною Комніною. Його кузина Ірина Дукена, внучата небога Костянтина X, була дружиною Олексія I Комніна. Старший брат Ірини протостратор Михайло був військовиків і одним з найближчих радників Олексія I; її середній брат носив титул великого дуки і уславився гучними перемогами.

Більшість Дуки належали до військової знаті, хоча в різний час серед них зустрічаються цивільні чиновники (логофети, етеріархи, вестіаріти). Представники роду Дуки володіли значними земельними багатствами. Після XII століття прямі нащадки «молодших» Дук по чоловічій лінії в джерелах вже не зустрічаються.

Зять нікейського імператора Феодора I Ласкаріса, Іоанн Дука Ватаца, зайняв престол після смерті Ласкаріса (1221) під ім'ям Іоанна III. Намагався відновити Візантійську імперії. У 1246 р. йому вдалося з'єднати володіння солунян Ангелів з Нікеєю. Його другою дружиною була Констанція, дочка імператора Фрідріха II.

Помер у 1255 році. Після нього царювали його син Феодор II (до 1259), і внук Іоанн IV (до 1260 р.)

Література

Polemis D.I. The Doukai. L., 1968. P. 14, 134 sq.
Charanis P. The Armenians in the Byzantine Empire. Lisboa, 1963. P. 44.

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.