Дудченко Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ду́дченко (23 березня 1988, Бориспіль, Київська область — 19 липня 2014, Маринівка, Шахтарський район, Донецька область) — український військовик, старший солдат 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Лицар ордену «За мужність».

Олександр Дудченко
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	23 березня 1988(1988-03-23) Бориспіль, Київська область
Смерть	19 липня 2014(2014-07-19) (26 років) Маринівка, Шахтарський район
Поховання	Бориспіль
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Маринівку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дудченко.

Життєпис

Олександр Дудченко народився 23 березня 1988 року в місті Бориспіль. Закінчив НВК «Гімназія «Перспектива» у Борисполі. Відслужив строкову службу, повернувся до Борисполя, працював. Учасник «Євромайдану». Пішов на фронт добровольцем.

Обставини загибелі

Зник безвісти 19 липня 2014 року поблизу прикордонного села Маринівка (Шахтарський район), де БМП потрапила у засідку. Рятуючись від обстрілу, четверо хлопців зіскочили з БМП, двох з них знайшли пораненими, про Олександра Дудченка та Олександра Дзеха нічого не відомо. Російські терористи в соцмережах повідомляли про обстріл БМП 72-ї ОМБр і заявили, що одного українського військовослужбовця вбили й одного взяли у полон. Станом на вересень 2014 була інформація, що Дудченко перебуває у полоні. Поховання виявлене на території, що контролюється терористами, завдяки діяльності управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ, у квітні 2017 року. Упізнаний за експертизою ДНК.

1 липня 2017 року похований на Алеї Слави Рогозівського цвинтаря міста Бориспіль. Залишилися батьки та сестра.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 11 жовтня 2017 року (посмертно). Нагороду отримала мати Олександра Дудченка.

Див. також

• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
2. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
3. . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
4. В суботу, 1 липня, у Борисполі поховали бійця 72-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України Олександра Дудченка
5. . Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
6. . Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
7. . Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Посилання

• Через 3 роки опізнали бійця АТО, який помер у полоні терористів [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Олександр пішов назавжди Героєм [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Дудченко Олександр Олександрович [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]