Олександр Дмитрович Дубяго (рос. Александр Дмитриевич Дубяго; 18 грудня 1903 — 29 жовтня 1959) — російський радянський астроном, відомий у світі науки як засновник Казанської кометної школи. Народився в Казані в сім'ї відомого російського астронома, професора Казанського університету, Дмитра Івановича Дубяго (1849—1918).
Дубяго Олександр Дмитрович | |
---|---|
рос. Алекса́ндр Дми́триевич Дубя́го | |
Народився | 18 грудня 1903 Казань, d, Казанська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 29 жовтня 1959[1](55 років) Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР |
Діяльність | астрофізик |
Alma mater | Казанський державний університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | d Казанський державний університет |
Батько | Дубяго Дмитро Іванович |
Дубяго Олександр Дмитрович у Вікісховищі |
У 1925 закінчив Казанський університет, був залишений асистентом при кафедрі астрономії і до кінця життя працював у цьому університеті (з 1930 — викладач, з 1944 — професор), в 1954—1958 — директор обсерваторії ім. В. П. Енгельгардта.
Основні наукові роботи відносяться до кометної астрономії. Астрономією почав займатися дуже рано. У віці 12-13 років вже спостерігав змінні зірки, в 14 років одним з перших помітив нову зірку, що спалахнула в сузір'ї Орла (1918). Будучи студентом, відкрив дві комети (1921 I і 1923 III). Досліджував рух комет у складні періоди їхньої втрати через невраховані великі збурень від Юпітера або невраховані негравітаційні ефекти. Завдяки дослідженням Дубяго були перевідкриття загублені комети: Брукса в 1925 і Даніеля в 1937. Для комети Брукса врахував планетні збурення і дію негравітаціонних сил з 1889 по 1960, вивчив велике перетворення її орбіти в 1922 і тісне зближення комети з Юпітером перед її відкриттям в 1886, при цьому брав до уваги не тільки збудження від великих планет, але також гравітаційний вплив від стиснення Юпітера і вплив його супутників. Обчислив з високим ступенем точності остаточні орбіти комет Даніеля (1909), Стефана-Отермі (1942) і П. Ф. Шайн-Шальдека (1949). Обчислив негравітаційні ефекти за великі інтервали часу для комет Біели, Брукса, Понса-Віннеке та інших, запропонував новий ефективний метод для визначення дії негравітаційних сил, вивів формули для наближеної оцінки нахилу осі обертання кометного ядра, встановив причини ухилень від гравітаційної теорії в русі комет і, оцінивши втрату маси ядрами комет, зробив висновок, що з комет викидаються не тільки гази, але й тверді частинки. Низка досліджень відноситься до змінних зірок. Виконував ряд робіт з геодезії та гравіметрії.
Проводив велику педагогічну роботу. Автор підручника «Визначення орбіт» (1949).
Примітки
- Дубяго Александр Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Астронет
- Ананьева Л. Я., Корытников С. Н. Историко-астрономические исследования, вып. 7. М., Физматгиз, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Dmitrovich Dubyago ros Aleksandr Dmitrievich Dubyago 18 grudnya 1903 29 zhovtnya 1959 rosijskij radyanskij astronom vidomij u sviti nauki yak zasnovnik Kazanskoyi kometnoyi shkoli Narodivsya v Kazani v sim yi vidomogo rosijskogo astronoma profesora Kazanskogo universitetu Dmitra Ivanovicha Dubyago 1849 1918 Dubyago Oleksandr Dmitrovichros Aleksa ndr Dmi trievich Dubya goNarodivsya18 grudnya 1903 1903 12 18 Kazan d Kazanska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer29 zhovtnya 1959 1959 10 29 1 55 rokiv Kazan Tatarska ARSR RRFSR SRSR 1 Krayina SRSRDiyalnistastrofizikAlma materKazanskij derzhavnij universitetGaluzastronomiyaZakladd Kazanskij derzhavnij universitetBatkoDubyago Dmitro Ivanovich Dubyago Oleksandr Dmitrovich u Vikishovishi U 1925 zakinchiv Kazanskij universitet buv zalishenij asistentom pri kafedri astronomiyi i do kincya zhittya pracyuvav u comu universiteti z 1930 vikladach z 1944 profesor v 1954 1958 direktor observatoriyi im V P Engelgardta Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do kometnoyi astronomiyi Astronomiyeyu pochav zajmatisya duzhe rano U vici 12 13 rokiv vzhe sposterigav zminni zirki v 14 rokiv odnim z pershih pomitiv novu zirku sho spalahnula v suzir yi Orla 1918 Buduchi studentom vidkriv dvi kometi 1921 I i 1923 III Doslidzhuvav ruh komet u skladni periodi yihnoyi vtrati cherez nevrahovani veliki zburen vid Yupitera abo nevrahovani negravitacijni efekti Zavdyaki doslidzhennyam Dubyago buli perevidkrittya zagubleni kometi Bruksa v 1925 i Danielya v 1937 Dlya kometi Bruksa vrahuvav planetni zburennya i diyu negravitacionnih sil z 1889 po 1960 vivchiv velike peretvorennya yiyi orbiti v 1922 i tisne zblizhennya kometi z Yupiterom pered yiyi vidkrittyam v 1886 pri comu brav do uvagi ne tilki zbudzhennya vid velikih planet ale takozh gravitacijnij vpliv vid stisnennya Yupitera i vpliv jogo suputnikiv Obchisliv z visokim stupenem tochnosti ostatochni orbiti komet Danielya 1909 Stefana Otermi 1942 i P F Shajn Shaldeka 1949 Obchisliv negravitacijni efekti za veliki intervali chasu dlya komet Bieli Bruksa Ponsa Vinneke ta inshih zaproponuvav novij efektivnij metod dlya viznachennya diyi negravitacijnih sil viviv formuli dlya nablizhenoyi ocinki nahilu osi obertannya kometnogo yadra vstanoviv prichini uhilen vid gravitacijnoyi teoriyi v rusi komet i ocinivshi vtratu masi yadrami komet zrobiv visnovok sho z komet vikidayutsya ne tilki gazi ale j tverdi chastinki Nizka doslidzhen vidnositsya do zminnih zirok Vikonuvav ryad robit z geodeziyi ta gravimetriyi Provodiv veliku pedagogichnu robotu Avtor pidruchnika Viznachennya orbit 1949 PrimitkiDubyago Aleksandr Dmitrievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaAstronet Ananeva L Ya Korytnikov S N Istoriko astronomicheskie issledovaniya vyp 7 M Fizmatgiz 1961