Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (вересень 2019) |
Дубович Микола Іванович; нар. 12 вересня 1948 р., с. Буда-Варовичі (Поліський район) Київської області — український письменник, поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України.
| Дубович Микола Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Дубович Микола Іванович | |||
| Народився | 12 вересня 1948 (75 років) с. Буда-Варовичі (Поліський район), Київська область, Українська РСР,  СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, поет, прозаїк, літературний діяч | |||
| Напрямок | література | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| | ||||
Біографія
Дубович Микола Іванович народився 12 вересня 1948 року в селі Буда-Варовичі (Поліський район), Київської області. Мати працювала в колгоспі, а згодом у радгоспі "Хабне" робітницею. Батько пішов служити в армію і не повернувся в сім'ю.
1955 року пішов до першого класу сільської школи-восьмирічки. Найбільшу схильність мав до мови та літератури, любив хімію, біологію, історію. Ще з дитинства був закоханий у природу свого Древлянського краю, в ліси, гаї, луги, луки, хлібні поля, у квіти й пташині пісні. Мабуть, любов до природи і до своєї лісової рідної землі і були поштовхом до перших літературних спроб у поезії й прозі. Свої перші вірші почав писати ще юнаком у віці 15 років. Після закінчення восьмирічки ходив до Варовицької середньої школи ( це 9 кілометрів туди й назад щодня ). Далі вчився в СПТУ - 159 селища Шоптиколь (Баянаульський район), Павлодарської області (Казахстан), працював трактористом у радгоспі «Карасуський». Повернувся на Україну, служив у армії, працював завклубом у рідному селі, завідував книжковою крамницею після навчання в школі продавців. Навчався заочно в Московському університеті мистецтв, опісля на курсах іноземних мов.
3 травня 1970 року почав регулярно друкуватися в Поліській райгазеті «Радянське Полісся». На сторінках районки з’явились вірші, оповідання, нариси, статті про передових механізаторів, рільників, хмелярів, доглядачів телят. Пізніше письменнику випало деякий час жити в Ірпені, Черкасах, Києві. Та любов до рідного краю переважила і він повернувся додому. Волею випадку пішов працювати в пожежну охорону, закінчив Вінницьку школу воєнізованої пожежної охорони. Службу починав рядовим бійцем-пожежником, а згодом - начальником караулу Вільчанської професійної пожежної частини (ППЧ) №59. 26 квітня 1986 року, коли сталась аварія на четвертому блоці ЧАЕС, разом з друзями брали участь у ліквідації пожежі. За це їх нагородили медалями «За відвагу на пожежі». Часто гасили пожежі в лісах та виселених селах Чорнобильської зони. 10--11 жовтня 1991 року знову з друзями брали участь у гасінні пожежі на 2-му блоці ЧАЕС. Великий вплив на літературну творчість мав односельчанин і сусід, на кілька років старший від нього, Олександр Куракса, котрий навчався в Київському університеті на філологічному факультеті і, як і Микола Дубович, писав вірші. Сашко дуже вимогливо рецензував поетичні твори, давав цінні поради, справедливо критикував невдалі вірші. Дорогу в літературу Микола Дубович долав уперто й тяжко, адже не мав відповідної освіти. Доводилось самотужки вчитись і вдосконалювати поетичну та прозову майстерність. Так це робили і всі поети й прозаїки минулого. У серпні 1996 року разом з сім’єю переселились із Поліського району, отруєного радіацією, в м.Переяслав-Хмельницький Київської області. Тут, у Переяславі, і побачили світ збірки віршів та прози: «Осіння пісня», 1998 р. , «Чорнобильська зона», 1998 р. , «Мелодії землі і серця», 2000 р. , «Яблуня життя», 2002 р. , «Свічечка віри», 2004 р. , «Сторона моя Поліська», 2004 р. , «Дорога любові», 2007 р. , збірка поем «Рідна сторона», 2012 р. , повість «Голгофа і Едем», 2012 р. , повість «Небо отчої землі», 2013 р. , збірка віршів «Столиця душі», 2014 р. , повість «Атлантида», 2019 р. . Написані дві повісті «Повернення з вирію», 2018 р. та «Руда Латка», 2018 р. . Нині Дубович Микола Іванович проживає у м. Переяслав, і продовжує збагачувати свою літературну творчість.
Творчість
Видані збірки віршів та прози
- «Осіння пісня», 1998 р.
- «Чорнобильська зона», 1998 р.
- «Мелодії землі і серця», 2000 р.
- «Яблуня життя», 2002 р.
- «Свічечка віри», 2004 р.
- «Сторона моя Поліська», 2004 р.
- «Дорога любові», 2007 р.
- збірка поем «Рідна сторона», 2012 р.
- «Столиця душі», 2014 р.
Повісті
Написані дві повісті, які ще не дійшли до друку:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2019 Dubovich Mikola Ivanovich nar 12 veresnya 1948 r s Buda Varovichi Poliskij rajon Kiyivskoyi oblasti ukrayinskij pismennik poet prozayik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Dubovich Mikola IvanovichIm ya pri narodzhenniDubovich Mikola IvanovichNarodivsya12 veresnya 1948 1948 09 12 75 rokiv s Buda Varovichi Poliskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik poet prozayik literaturnij diyachNapryamokliteraturaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniBiografiyaDubovich Mikola Ivanovich narodivsya 12 veresnya 1948 roku v seli Buda Varovichi Poliskij rajon Kiyivskoyi oblasti Mati pracyuvala v kolgospi a zgodom u radgospi Habne robitniceyu Batko pishov sluzhiti v armiyu i ne povernuvsya v sim yu 1955 roku pishov do pershogo klasu silskoyi shkoli vosmirichki Najbilshu shilnist mav do movi ta literaturi lyubiv himiyu biologiyu istoriyu She z ditinstva buv zakohanij u prirodu svogo Drevlyanskogo krayu v lisi gayi lugi luki hlibni polya u kviti j ptashini pisni Mabut lyubov do prirodi i do svoyeyi lisovoyi ridnoyi zemli i buli poshtovhom do pershih literaturnih sprob u poeziyi j prozi Svoyi pershi virshi pochav pisati she yunakom u vici 15 rokiv Pislya zakinchennya vosmirichki hodiv do Varovickoyi serednoyi shkoli ce 9 kilometriv tudi j nazad shodnya Dali vchivsya v SPTU 159 selisha Shoptikol Bayanaulskij rajon Pavlodarskoyi oblasti Kazahstan pracyuvav traktoristom u radgospi Karasuskij Povernuvsya na Ukrayinu sluzhiv u armiyi pracyuvav zavklubom u ridnomu seli zaviduvav knizhkovoyu kramniceyu pislya navchannya v shkoli prodavciv Navchavsya zaochno v Moskovskomu universiteti mistectv opislya na kursah inozemnih mov 3 travnya 1970 roku pochav regulyarno drukuvatisya v Poliskij rajgazeti Radyanske Polissya Na storinkah rajonki z yavilis virshi opovidannya narisi statti pro peredovih mehanizatoriv rilnikiv hmelyariv doglyadachiv telyat Piznishe pismenniku vipalo deyakij chas zhiti v Irpeni Cherkasah Kiyevi Ta lyubov do ridnogo krayu perevazhila i vin povernuvsya dodomu Voleyu vipadku pishov pracyuvati v pozhezhnu ohoronu zakinchiv Vinnicku shkolu voyenizovanoyi pozhezhnoyi ohoroni Sluzhbu pochinav ryadovim bijcem pozhezhnikom a zgodom nachalnikom karaulu Vilchanskoyi profesijnoyi pozhezhnoyi chastini PPCh 59 26 kvitnya 1986 roku koli stalas avariya na chetvertomu bloci ChAES razom z druzyami brali uchast u likvidaciyi pozhezhi Za ce yih nagorodili medalyami Za vidvagu na pozhezhi Chasto gasili pozhezhi v lisah ta viselenih selah Chornobilskoyi zoni 10 11 zhovtnya 1991 roku znovu z druzyami brali uchast u gasinni pozhezhi na 2 mu bloci ChAES Velikij vpliv na literaturnu tvorchist mav odnoselchanin i susid na kilka rokiv starshij vid nogo Oleksandr Kuraksa kotrij navchavsya v Kiyivskomu universiteti na filologichnomu fakulteti i yak i Mikola Dubovich pisav virshi Sashko duzhe vimoglivo recenzuvav poetichni tvori davav cinni poradi spravedlivo kritikuvav nevdali virshi Dorogu v literaturu Mikola Dubovich dolav uperto j tyazhko adzhe ne mav vidpovidnoyi osviti Dovodilos samotuzhki vchitis i vdoskonalyuvati poetichnu ta prozovu majsternist Tak ce robili i vsi poeti j prozayiki minulogo U serpni 1996 roku razom z sim yeyu pereselilis iz Poliskogo rajonu otruyenogo radiaciyeyu v m Pereyaslav Hmelnickij Kiyivskoyi oblasti Tut u Pereyaslavi i pobachili svit zbirki virshiv ta prozi Osinnya pisnya 1998 r Chornobilska zona 1998 r Melodiyi zemli i sercya 2000 r Yablunya zhittya 2002 r Svichechka viri 2004 r Storona moya Poliska 2004 r Doroga lyubovi 2007 r zbirka poem Ridna storona 2012 r povist Golgofa i Edem 2012 r povist Nebo otchoyi zemli 2013 r zbirka virshiv Stolicya dushi 2014 r povist Atlantida 2019 r Napisani dvi povisti Povernennya z viriyu 2018 r ta Ruda Latka 2018 r Nini Dubovich Mikola Ivanovich prozhivaye u m Pereyaslav i prodovzhuye zbagachuvati svoyu literaturnu tvorchist TvorchistVidani zbirki virshiv ta prozi Osinnya pisnya 1998 r Chornobilska zona 1998 r Melodiyi zemli i sercya 2000 r Yablunya zhittya 2002 r Svichechka viri 2004 r Storona moya Poliska 2004 r Doroga lyubovi 2007 r zbirka poem Ridna storona 2012 r Stolicya dushi 2014 r Povisti Golgofa i Edem 2012 r Nebo otchoyi zemli 2013 r Atlantida 2019 r Napisani dvi povisti yaki she ne dijshli do druku Povernennya z viriyu 2018 r Ruda Latka 2018 r