Дубле́т — оптична система або її частина, що складається з двох лінз. Лінзи можуть бути склеєні між собою або розділені повітряним проміжком. У деяких випадках дублетом називають об'єктив, що складається з двох (додатних лінз) або компонентів, рознесених на скінченну відстань. Найпростішим дублетом можна вважати об'єктив Петцваля, розрахований ще 1840 року.
Найчастіше дублетом називають ахроматичний об'єктив (ахроматичний дублет), склеєний канадським бальзамом зі збиральної та розсіювальної лінз, виготовлених із різних сортів оптичного скла, які мають різні показники заломлення. Така конструкція дозволяє усувати сферичну та хроматичну аберації. У порівнянні з простою лінзою або (меніском) дублет має підвищену світлосилу і забезпечує кутове поле до 20°. У сучасних оптичних приладах і складних об'єктивах дублет широко використовують як елементарний ахроматичний компонент.
Крім склеєних відомі несклеєні дублети, в яких лінзи дотикають або розділені проміжком, як в об'єктивах типу «Діаліт». Порівняно зі склеєним дублетом несклеєний має підвищене світлорозсіювання через збільшену вдвічі кількість меж повітря/скло. Однак, такий компонент дешевший, тому знайшов деяке застосування в оптиці.
Див. також
Примітки
Література
- Н. П. Заказнов, С. И. Кирюшин, В. И. Кузичев. Глава XXI. Аберрационный расчёт оптических систем // Теория оптических систем / Т. В. Абивова. — М. : «Машиностроение», 1992. — С. 53—91. — 2300 прим. — .
- Михельсон Н. Н. Глава 5. Линзовые системы телескопов и методы их расчёта // Оптика астрономических телескопов и методы ее расчета. — М. : Физматлит, 1995. — С. 215—221. — .
- В. А. Панов. Глава 2. Геометрическая оптика // Справочник конструктора оптико-механических приборов / В. В. Хваловский. — Л. : «Машиностроение», 1980. — С. 63—146. — 25000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duble t optichna sistema abo yiyi chastina sho skladayetsya z dvoh linz Linzi mozhut buti skleyeni mizh soboyu abo rozdileni povitryanim promizhkom U deyakih vipadkah dubletom nazivayut ob yektiv sho skladayetsya z dvoh dodatnih linz abo komponentiv roznesenih na skinchennu vidstan Najprostishim dubletom mozhna vvazhati ob yektiv Petcvalya rozrahovanij she 1840 roku Ahromatichnij dublet yakij rozrobiv en 1730 ti a potiv vidtvoriv 1754 i zapatentuvav 1758 Dzhon Dollond Najchastishe dubletom nazivayut ahromatichnij ob yektiv ahromatichnij dublet skleyenij kanadskim balzamom zi zbiralnoyi ta rozsiyuvalnoyi linz vigotovlenih iz riznih sortiv optichnogo skla yaki mayut rizni pokazniki zalomlennya Taka konstrukciya dozvolyaye usuvati sferichnu ta hromatichnu aberaciyi U porivnyanni z prostoyu linzoyu abo meniskom dublet maye pidvishenu svitlosilu i zabezpechuye kutove pole do 20 U suchasnih optichnih priladah i skladnih ob yektivah dublet shiroko vikoristovuyut yak elementarnij ahromatichnij komponent Krim skleyenih vidomi neskleyeni dubleti v yakih linzi dotikayut abo rozdileni promizhkom yak v ob yektivah tipu Dialit Porivnyano zi skleyenim dubletom neskleyenij maye pidvishene svitlorozsiyuvannya cherez zbilshenu vdvichi kilkist mezh povitrya sklo Odnak takij komponent deshevshij tomu znajshov deyake zastosuvannya v optici Div takozhTriplet linza Teleob yektivPrimitkiTeoriya opticheskih sistem 1992 s 371 Optika astronomicheskih teleskopov i metody ee rascheta 1995 s 221 Spravochnik konstruktora optiko mehanicheskih priborov 1980 s 112 LiteraturaN P Zakaznov S I Kiryushin V I Kuzichev Glava XXI Aberracionnyj raschyot opticheskih sistem Teoriya opticheskih sistem T V Abivova M Mashinostroenie 1992 S 53 91 2300 prim ISBN 5 217 01995 6 Mihelson N N Glava 5 Linzovye sistemy teleskopov i metody ih raschyota Optika astronomicheskih teleskopov i metody ee rascheta M Fizmatlit 1995 S 215 221 ISBN 5 02 014772 9 V A Panov Glava 2 Geometricheskaya optika Spravochnik konstruktora optiko mehanicheskih priborov V V Hvalovskij L Mashinostroenie 1980 S 63 146 25000 prim