Друга Статутна грамота до народів Білорусі (біл. Другая Ўстаўная грамата; Druhaja Ŭstaŭnaja hramata) — юридичний і політичний акт, прийнятий 9 березня 1918 р. в Мінську виконавчим комітетом Першого Загальнобілоруського конгресу. Вона проголошувала Білоруську Народну Республіку в межах розселення та чисельної переваги білорусів. Тимчасово законодавчу владу брала на себе Рада Загальнобілоруського конгресу. Головні закони БНР пізніше повинен був затвердити Установчий Сейм Білорусі, вибраний на підставі загального та рівного виборчого права.
Проголошувалися права та свободи громадян і народів БНР: свобода слова, друку, зібрань, страйків, союзів, сумління, недоторканість особи та помешкання, право народів на національну автономію, рівність всіх мов Білорусі. Скасовувалася приватна власність на землю, проголошувалася передача землі без викупу тим, хто на ній працює; ліси, озера і надра оголошувалися власністю БНР. Установлювалася 8-годинна тривалість робочого дню.
Історичний контекст
Прийнята 21 лютого 1918 р. Перша Статутна грамота проголосила Виконавчий комітет Ради Всебілоруського з’їзду тимчасовою народною владою в Білорусі. Однак 3 березня 1918 року Радянська Росія уклала Брестський мирний договір, згідно з яким передала більшість території Білорусі Німецькій імперії. Водночас німецька влада зобов’язалася не визнавати держави, проголошені на окупованих територіях під час підписання договору.
За цих обставин білоруські активісти пішли на прийняття Другої Статутної грамоти.
Зміст
Текст Другої Статутної грамоти складався з восьми абзаців.
Білоруська Народна Республіка була проголошена в межах розселення та чисельної переваги білоруського народу. Рада Всебілоруського конгресу, доповнена представниками національних меншин Білорусі, тимчасово перебрала законодавчу владу в країні. Пізніше основні закони Білоруської Народної Республіки мали бути затверджені Установчими Зборами Білорусі, скликаними на основі загального та рівного виборчого права.
Проголошувалися права і свободи громадян і народів Білоруської Народної Республіки: свобода слова, друку, зборів, страйків, союзників; свобода совісті, недоторканність особи та приміщення; право народів на національну та особисту автономію; рівність усіх мов народів Білорусі. Приватна власність на землю була скасована, оголошено про передачу землі без викупу тим, хто на ній працював; ліси, озера та надра були оголошені державною власністю. Максимальна тривалість робочого дня становила 8 годин.
Результати
18 березня 1918 р. На засіданні Ради Всебілоруського з’їзду 1917 р. Прихильникам незалежності вдалося перейменувати її в Раду БНР, до складу якої 23 березня 1918 р. Увійшла Віленська білоруська рада. 25 березня 1918 р. Рада БНР прийняла Третю Статутну грамоту, яка проголосила незалежність Білоруської Народної Республіки.
Після прийняття Другої Установчої хартії й ратифікації Брестського мирного договору, Німецька імперія не могла визнати БНР. Крім того, німецькі правлячі кола були стривожені націоналізацією землі, озер та лісів. Серед активістів БНР також існує незадоволення відсутністю чіткого визначення території Білоруської держави, а також характеру відносин Білорусі з іншими державами, включаючи Росію. Ці питання були вирішені Третьою Статутною грамотою.
Див. також
Примітки
- Другая Устаўная грамата // С. 284.
- Другая Устаўная грамата // С. 284.
Джерела
- Ustaŭnyja hramaty BNR [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Rada of the Belarusian Democratic Republic
- Шупа С. Падарожжа ў БНР (4). Абвясьцілі БНР, дэкляравалі правы і свабоды [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.], Радыё Свабода, February 23, 2018
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga Statutna gramota do narodiv Bilorusi bil Drugaya Ўstaynaya gramata Druhaja Ŭstaŭnaja hramata yuridichnij i politichnij akt prijnyatij 9 bereznya 1918 r v Minsku vikonavchim komitetom Pershogo Zagalnobiloruskogo kongresu Vona progoloshuvala Bilorusku Narodnu Respubliku v mezhah rozselennya ta chiselnoyi perevagi bilorusiv Timchasovo zakonodavchu vladu brala na sebe Rada Zagalnobiloruskogo kongresu Golovni zakoni BNR piznishe povinen buv zatverditi Ustanovchij Sejm Bilorusi vibranij na pidstavi zagalnogo ta rivnogo viborchogo prava Druga Statutna gramota do narodiv Bilorusi Progoloshuvalisya prava ta svobodi gromadyan i narodiv BNR svoboda slova druku zibran strajkiv soyuziv sumlinnya nedotorkanist osobi ta pomeshkannya pravo narodiv na nacionalnu avtonomiyu rivnist vsih mov Bilorusi Skasovuvalasya privatna vlasnist na zemlyu progoloshuvalasya peredacha zemli bez vikupu tim hto na nij pracyuye lisi ozera i nadra ogoloshuvalisya vlasnistyu BNR Ustanovlyuvalasya 8 godinna trivalist robochogo dnyu Istorichnij kontekstPrijnyata 21 lyutogo 1918 r Persha Statutna gramota progolosila Vikonavchij komitet Radi Vsebiloruskogo z yizdu timchasovoyu narodnoyu vladoyu v Bilorusi Odnak 3 bereznya 1918 roku Radyanska Rosiya uklala Brestskij mirnij dogovir zgidno z yakim peredala bilshist teritoriyi Bilorusi Nimeckij imperiyi Vodnochas nimecka vlada zobov yazalasya ne viznavati derzhavi progolosheni na okupovanih teritoriyah pid chas pidpisannya dogovoru Za cih obstavin biloruski aktivisti pishli na prijnyattya Drugoyi Statutnoyi gramoti ZmistTekst Drugoyi Statutnoyi gramoti skladavsya z vosmi abzaciv Biloruska Narodna Respublika bula progoloshena v mezhah rozselennya ta chiselnoyi perevagi biloruskogo narodu Rada Vsebiloruskogo kongresu dopovnena predstavnikami nacionalnih menshin Bilorusi timchasovo perebrala zakonodavchu vladu v krayini Piznishe osnovni zakoni Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki mali buti zatverdzheni Ustanovchimi Zborami Bilorusi sklikanimi na osnovi zagalnogo ta rivnogo viborchogo prava Progoloshuvalisya prava i svobodi gromadyan i narodiv Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki svoboda slova druku zboriv strajkiv soyuznikiv svoboda sovisti nedotorkannist osobi ta primishennya pravo narodiv na nacionalnu ta osobistu avtonomiyu rivnist usih mov narodiv Bilorusi Privatna vlasnist na zemlyu bula skasovana ogolosheno pro peredachu zemli bez vikupu tim hto na nij pracyuvav lisi ozera ta nadra buli ogolosheni derzhavnoyu vlasnistyu Maksimalna trivalist robochogo dnya stanovila 8 godin Rezultati18 bereznya 1918 r Na zasidanni Radi Vsebiloruskogo z yizdu 1917 r Prihilnikam nezalezhnosti vdalosya perejmenuvati yiyi v Radu BNR do skladu yakoyi 23 bereznya 1918 r Uvijshla Vilenska biloruska rada 25 bereznya 1918 r Rada BNR prijnyala Tretyu Statutnu gramotu yaka progolosila nezalezhnist Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya prijnyattya Drugoyi Ustanovchoyi hartiyi j ratifikaciyi Brestskogo mirnogo dogovoru Nimecka imperiya ne mogla viznati BNR Krim togo nimecki pravlyachi kola buli strivozheni nacionalizaciyeyu zemli ozer ta lisiv Sered aktivistiv BNR takozh isnuye nezadovolennya vidsutnistyu chitkogo viznachennya teritoriyi Biloruskoyi derzhavi a takozh harakteru vidnosin Bilorusi z inshimi derzhavami vklyuchayuchi Rosiyu Ci pitannya buli virisheni Tretoyu Statutnoyu gramotoyu Div takozhBiloruska Narodna Respublika Persha Statutna gramota Tretya Statutna gramota Chetverta Statutna gramota Universali Ukrayinskoyi Centralnoyi RadiPrimitkiDrugaya Ustaynaya gramata S 284 Drugaya Ustaynaya gramata S 284 DzherelaUstaŭnyja hramaty BNR 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Rada of the Belarusian Democratic Republic Shupa S Padarozhzha y BNR 4 Abvyascili BNR deklyaravali pravy i svabody 25 serpnya 2021 u Wayback Machine Radyyo Svaboda February 23 2018