Дронго чорний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dicrurus macrocercus (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дронго чорний (Dicrurus macrocercus) — вид невеликих горобцеподібних птахів родини дронгових (Dicruridae). Має 7 підвидів.
Опис
Птах розміром зі шпака. Загальна довжина 27—30 см при вазі 51 г. Довжина крила самців 142—159 мм, самиць — 143,5—145 мм. Хвіст довгий — 130—150 мм, глибоко вирізаний. Косиці хвоста трохи розведені в боки. Ноги короткі, дзьоб недовгий, міцний, з невеликим гачком на вершині, оточений пружними щетинками.
Доросла птиця цілком чорна з синюватим або зеленуватим металевим відливом, особливо сильним на спинний стороні. Дзьоб і ноги чорні, райдужина очей темно-червона. У першому річному вбранні на пір'ї черева і подхвостья видно білуваті облямівки, що утворюють слабкий лускатий малюнок, райдужина темно-коричнева.
Спосіб життя
Населяє порослі деревами місцевості, як в природному, так і в культурному ландшафті. Нерідко супроводжує стада рогатої худоби, розшукуючи комах близько тварин і на їх спинах. Часто сидить на проводах або одиночних гілках. Утворює громади у 20—30 особин. Полює за літаючими комахами, зокрема метеликами, сараною, цикадами, термітами, осами, бджолами, мурахами, міллю, жуками, бабками. Іноді полює на дрібну рибу, скорпіонів та багатоніжок.
Голос металевий, дзвінкий, у пісні часто звучать коліна, запозичені з пісень інших птахів, зокрема туркестанського яструба, чим відлякує ворогів. Линька відбувається раз на рік, повна — наприкінці літа і восени.
Розмноження чорних дронго буває в квітні — серпні. Гнізда влаштовуються високо на дереві. Іноді на цьому ж дереві можуть перебувати гнізда вивільги або голуба. Дронго мирно уживається з цими птахами, тоді як ворон і яструбів рішуче виганяє зі своєї гніздової ділянки. У кладці 3—5 яєць білого кольору з бурими і фіолетовими цяточками.
Поширення
Розповсюджено в Південній і Східній Азії: від Ірану до Індії (тут доволі звичайний птах), на південь до островів Шрі-Ланка, на островах Ява і Балі (Індонезія).
Підвиди
- D. m. macrocercus (Vieillot, 1817)
- D. m. albirictus (Hodgson, 1836)
- D. m. minor Blyth, 1850
- D. m. cathoecus Swinhoe, 1871
- D. m. thai Kloss, 1921
- D. m. javanus Kloss, 1921
- D. m. harterti Baker, 1918
Примітки
- BirdLife International (2016). Dicrurus macrocercus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 9 жовтня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Джерела
- Shukkur, EAA (1978) Biology, Ecology and Behaviour of the Black Drongo (Dicrurus adsimilis). Thesis, University of Calicut.
- Ridley, AR & NJ Raihani (2007). Facultative response to a kleptoparasite by the cooperatively breeding pied babbler. Behav. Ecol. 18 (2): 324—330.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drongo chornij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Drongovi Dicruridae Rid Drongo Dicrurus Vid Drongo chornij Binomialna nazva Dicrurus macrocercus Vieillot 1817 Posilannya Vikishovishe Dicrurus macrocercus Vikividi Dicrurus macrocercus EOL 45516856 ITIS 179656 MSOP 22706961 NCBI 261969 Drongo chornij Dicrurus macrocercus vid nevelikih gorobcepodibnih ptahiv rodini drongovih Dicruridae Maye 7 pidvidiv Poshirennya chornogo drongoOpisPtah rozmirom zi shpaka Zagalna dovzhina 27 30 sm pri vazi 51 g Dovzhina krila samciv 142 159 mm samic 143 5 145 mm Hvist dovgij 130 150 mm gliboko virizanij Kosici hvosta trohi rozvedeni v boki Nogi korotki dzob nedovgij micnij z nevelikim gachkom na vershini otochenij pruzhnimi shetinkami Dorosla pticya cilkom chorna z sinyuvatim abo zelenuvatim metalevim vidlivom osoblivo silnim na spinnij storoni Dzob i nogi chorni rajduzhina ochej temno chervona U pershomu richnomu vbranni na pir yi chereva i podhvostya vidno biluvati oblyamivki sho utvoryuyut slabkij luskatij malyunok rajduzhina temno korichneva Sposib zhittyaNaselyaye porosli derevami miscevosti yak v prirodnomu tak i v kulturnomu landshafti Neridko suprovodzhuye stada rogatoyi hudobi rozshukuyuchi komah blizko tvarin i na yih spinah Chasto sidit na provodah abo odinochnih gilkah Utvoryuye gromadi u 20 30 osobin Polyuye za litayuchimi komahami zokrema metelikami saranoyu cikadami termitami osami bdzholami murahami millyu zhukami babkami Inodi polyuye na dribnu ribu skorpioniv ta bagatonizhok Golos metalevij dzvinkij u pisni chasto zvuchat kolina zapozicheni z pisen inshih ptahiv zokrema turkestanskogo yastruba chim vidlyakuye vorogiv Linka vidbuvayetsya raz na rik povna naprikinci lita i voseni Rozmnozhennya chornih drongo buvaye v kvitni serpni Gnizda vlashtovuyutsya visoko na derevi Inodi na comu zh derevi mozhut perebuvati gnizda vivilgi abo goluba Drongo mirno uzhivayetsya z cimi ptahami todi yak voron i yastrubiv rishuche viganyaye zi svoyeyi gnizdovoyi dilyanki U kladci 3 5 yayec bilogo koloru z burimi i fioletovimi cyatochkami PoshirennyaRozpovsyudzheno v Pivdennij i Shidnij Aziyi vid Iranu do Indiyi tut dovoli zvichajnij ptah na pivden do ostroviv Shri Lanka na ostrovah Yava i Bali Indoneziya PidvidiD m macrocercus Vieillot 1817 D m albirictus Hodgson 1836 D m minor Blyth 1850 D m cathoecus Swinhoe 1871 D m thai Kloss 1921 D m javanus Kloss 1921 D m harterti Baker 1918PrimitkiBirdLife International 2016 Dicrurus macrocercus informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 9 zhovtnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 DzherelaShukkur EAA 1978 Biology Ecology and Behaviour of the Black Drongo Dicrurus adsimilis Thesis University of Calicut Ridley AR amp NJ Raihani 2007 Facultative response to a kleptoparasite by the cooperatively breeding pied babbler Behav Ecol 18 2 324 330