Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дроздов Володи мир Генна дійович Дроздо в 18 червня 1879 відомий ук

Дроздов Володимир Геннадійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дроздов.

Володи́мир Генна́дійович Дроздо́в (18 червня 1879 — †?) — відомий український історик-музеєзнавець.

Біографія

Народився 18 червня 1879 р. у м. Петровську Саратовської губернії. Після закінчення Казанської духовної академії у 1904 р. здобув ступінь кандидата богослов'я і був залишений на рік професорським стипендіатом при кафедрі логіки та психології. У серпні 1905 р. призначений на посаду викладача теорії словесності та російської історії Чернігівської духовної семінарії.

Протягом 1906–1908 рр. брав активну участь у роботі Чернігівського попереднього комітету із влаштуванню XIV Всеросійського Археологічного з'їзду. Зокрема, у 1907 р. очолив групу місцевих краєзнавців, яка фронтально обстежила старовинні церкви і монастирі дев'яти північних повітів губернії. Перевезені до Чернігова старожитності (ікони, стародруки, предмети церковного обладунку) лягли в основу зібрання Чернігівського єпархіального древлесховища, відкритого у 1907 р. Першим завідувачем цього своєрідного, багатого на пам'ятки старовини та мистецтва музею став В. Дроздов.

Разом з іншим Чернігівським краєзнавцем К. Карпінським у 1908 р. впорядкував каталог музейного зібрання з секційних засідань XIV Всеросійського Археологічного з'їзду, що відбувся у Чернігові в серпні 1908 р., виступив з доповіддю про унікальну пам'ятку золотарства XVIII ст. — царські врата чернігівської Катерининської церкви. Член Чернігівського церковно-археологічного комітету, з 1909 р. — завідувач фундаментальної бібліотеки Чернігівської духовної семінарії, у якій зберігалися численні рукописи і стародруки XVI–XVIII ст.

У 1912–1917 рр. редагував літературно-педагогічний відділ місцевого церковного часопису «Вера и жизнь», на сторінках якого було вміщено цілу низку історико-краєзнавчих студій. За безпосередньою участю В. Дроздова у 1908 і 1916 рр. побачили світ два випуски «Сборника Черниговского епархиального древлехранилища».

У травні 1919 р. губернський відділ народної освіти призначив В. Дроздова завідувач 2-м Чернігівського Радянського музею (колишній Історико-археологічний музей Чернігівської архівної комісії), а через деякий час він очолив більш близький до його наукових уподобань 5-й Чернігівський радянський музей (колишнє Чернігівське єпархіальне древлесховище). Після утворення у 1925 р. єдиного Чернігівського державного музею В. Дроздов завідував у ньому так званим відділом культів.

Завдяки зусиллям В. Дроздова під час вилученні церковних цінностей було врятовано від утилізації цілу низку пам'яток, які мали історико-художнє значення. Водночас протягом 1919 — 1921 рр. він викладав історію російської літератури у Чернігівському народному університеті. У 1923 р. В. Дроздов входив до складу Тимчасової комісії з архітектурного та археологічного дослідження чернігівського Спасо-Преображенського собору XI ст., а навесні 1925 р. разом із місцевими істориками (М. Вайнштейном) і (П. Смолічевим) обстежував муміфіковані поховання XVII–XIX ст., виявлені у підземній скрипті Воскресенської церкви в Седневі. Разом з тим, В. Дроздов продовжував наполегливо студіювати пам'ятки українського золотарства XVII–XVIII ст. і опублікував на цю тему кілька ґрунтовних праць: «Рихлівський ковчег» (1927), «Датоване культове срібло XVII ст. в Чернігівськім державнім музеї» (1928) та ін.

У 1931 р. В. Дроздов переїхав до Києва на посаду старшого наукового співробітника Лаврського музейного містечка. Навряд чи він залишився осторонь масових репресій — Київське музейне містечко вважалося одним з осередків групування «націоналістичних сил». До того ж, дехто із заарештованих чернігівських колег В. Дроздова звів на нього наклеп: буцімто В. Дроздов ще наприкінці 20-х рр. «був завербований у контрреволюційну повстанську організацію… і проводив шкідницьку роботу в музеї», зокрема, «навантажив всіх працівників непотрібною роботою…, широкою інвентаризацією експонатів, організував виставку ікон та багатого церковного одягу з метою підкреслити високу цінність українського націоналістичного мистецтва і залучити екскурсантів до релігії». Дальша доля В. Дроздова невідома.

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Drozdov Volodi mir Genna dijovich Drozdo v 18 chervnya 1879 vidomij ukrayinskij istorik muzeyeznavec BiografiyaNarodivsya 18 chervnya 1879 r u m Petrovsku Saratovskoyi guberniyi Pislya zakinchennya Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi u 1904 r zdobuv stupin kandidata bogoslov ya i buv zalishenij na rik profesorskim stipendiatom pri kafedri logiki ta psihologiyi U serpni 1905 r priznachenij na posadu vikladacha teoriyi slovesnosti ta rosijskoyi istoriyi Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi Protyagom 1906 1908 rr brav aktivnu uchast u roboti Chernigivskogo poperednogo komitetu iz vlashtuvannyu XIV Vserosijskogo Arheologichnogo z yizdu Zokrema u 1907 r ocholiv grupu miscevih krayeznavciv yaka frontalno obstezhila starovinni cerkvi i monastiri dev yati pivnichnih povitiv guberniyi Perevezeni do Chernigova starozhitnosti ikoni starodruki predmeti cerkovnogo obladunku lyagli v osnovu zibrannya Chernigivskogo yeparhialnogo drevleshovisha vidkritogo u 1907 r Pershim zaviduvachem cogo svoyeridnogo bagatogo na pam yatki starovini ta mistectva muzeyu stav V Drozdov Razom z inshim Chernigivskim krayeznavcem K Karpinskim u 1908 r vporyadkuvav katalog muzejnogo zibrannya z sekcijnih zasidan XIV Vserosijskogo Arheologichnogo z yizdu sho vidbuvsya u Chernigovi v serpni 1908 r vistupiv z dopoviddyu pro unikalnu pam yatku zolotarstva XVIII st carski vrata chernigivskoyi Katerininskoyi cerkvi Chlen Chernigivskogo cerkovno arheologichnogo komitetu z 1909 r zaviduvach fundamentalnoyi biblioteki Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi u yakij zberigalisya chislenni rukopisi i starodruki XVI XVIII st U 1912 1917 rr redaguvav literaturno pedagogichnij viddil miscevogo cerkovnogo chasopisu Vera i zhizn na storinkah yakogo bulo vmisheno cilu nizku istoriko krayeznavchih studij Za bezposerednoyu uchastyu V Drozdova u 1908 i 1916 rr pobachili svit dva vipuski Sbornika Chernigovskogo eparhialnogo drevlehranilisha U travni 1919 r gubernskij viddil narodnoyi osviti priznachiv V Drozdova zaviduvach 2 m Chernigivskogo Radyanskogo muzeyu kolishnij Istoriko arheologichnij muzej Chernigivskoyi arhivnoyi komisiyi a cherez deyakij chas vin ocholiv bilsh blizkij do jogo naukovih upodoban 5 j Chernigivskij radyanskij muzej kolishnye Chernigivske yeparhialne drevleshovishe Pislya utvorennya u 1925 r yedinogo Chernigivskogo derzhavnogo muzeyu V Drozdov zaviduvav u nomu tak zvanim viddilom kultiv Zavdyaki zusillyam V Drozdova pid chas viluchenni cerkovnih cinnostej bulo vryatovano vid utilizaciyi cilu nizku pam yatok yaki mali istoriko hudozhnye znachennya Vodnochas protyagom 1919 1921 rr vin vikladav istoriyu rosijskoyi literaturi u Chernigivskomu narodnomu universiteti U 1923 r V Drozdov vhodiv do skladu Timchasovoyi komisiyi z arhitekturnogo ta arheologichnogo doslidzhennya chernigivskogo Spaso Preobrazhenskogo soboru XI st a navesni 1925 r razom iz miscevimi istorikami M Vajnshtejnom i P Smolichevim obstezhuvav mumifikovani pohovannya XVII XIX st viyavleni u pidzemnij skripti Voskresenskoyi cerkvi v Sednevi Razom z tim V Drozdov prodovzhuvav napoleglivo studiyuvati pam yatki ukrayinskogo zolotarstva XVII XVIII st i opublikuvav na cyu temu kilka gruntovnih prac Rihlivskij kovcheg 1927 Datovane kultove sriblo XVII st v Chernigivskim derzhavnim muzeyi 1928 ta in U 1931 r V Drozdov pereyihav do Kiyeva na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika Lavrskogo muzejnogo mistechka Navryad chi vin zalishivsya ostoron masovih represij Kiyivske muzejne mistechko vvazhalosya odnim z oseredkiv grupuvannya nacionalistichnih sil Do togo zh dehto iz zaareshtovanih chernigivskih koleg V Drozdova zviv na nogo naklep bucimto V Drozdov she naprikinci 20 h rr buv zaverbovanij u kontrrevolyucijnu povstansku organizaciyu i provodiv shkidnicku robotu v muzeyi zokrema navantazhiv vsih pracivnikiv nepotribnoyu robotoyu shirokoyu inventarizaciyeyu eksponativ organizuvav vistavku ikon ta bagatogo cerkovnogo odyagu z metoyu pidkresliti visoku cinnist ukrayinskogo nacionalistichnogo mistectva i zaluchiti ekskursantiv do religiyi Dalsha dolya V Drozdova nevidoma Dzherela ta literaturaS I Kot Drozdov Volodimir Gennadijovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 467 ISBN 966 00 0405 2 O B Kovalenko Drozdov Volodimir Gennadijovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Tkachenko V V Istorichne krayeznavstvo Chernigovo Sivershina u pershe pozhovtneve dvadcyatirichchya Navch posib K Znannya 2007 215 s S 129 131
Топ