У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Дрозд Дрозд Алевтина Іванівна 1917 1996 рр українська письмен

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Дрозд.

Дрозд Алевтина Іванівна (1917—1996 рр.) — українська письменниця, дитяча поетеса, педагог. Член Спілки письменників СРСР. Член Національної Спілки письменників України. Ветеран літературної Херсонщини. Почесний член літературно-художньої групи «Малючок-Степовичок» (з 1994 року).

Дрозд Алевтина Іванівна
Народилася	12 червня 1917(1917-06-12) Східносибірський край, залізнична станція Азея (нині Іркутська область РФ)
Померла	23 лютого 1996(1996-02-23) (78 років) Херсон
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	українська письменниця, дитяча поетеса, педагог.
Мова творів	російська
Членство	Спілка радянських письменників України

Біографія

Дрозд Алевтина Іванівна народилась 12 червня 1917 року у Східносибірському краї на залізничній станції Азея (нині Іркутська область РФ), у сім'ї залізничника. Залишившись без батьків виховувалась у інтернаті для сиріт.

У 1936 році закінчила Красноярський педагогічний технікум. Вийшла заміж і переїхала до Москви. Працювала диспетчером на Московському авторемзаводі. У 1941 році евакуація до столиці Татарстану. Під час Другої світової війни, до 1943 року працювала на оборонному заводі у Казані.

У першій післявоєнний рік обіймала посаду начальника піонерського табору в Підмосков'ї. Саме там Алевтина Дрозд вперше знайомиться з Сергієм Михалковим, який і благословив поетесу на заняття літературною творчістю. Пізніше він писав листи письменниці, в яких схвалював її життєрадісні образні вірші. Згодом, Алевтина Іванівна свої педагогічні знання та досвід, використовувала при розкритті дитячої психології в своїх творах.

У 1949 році переїхала до України у місто Херсон, де її чоловік К. С. Посилін очолив колектив заводу ім. Комінтерну. Сама ж письменниця, теж працювала на суднобудівному заводі. Молода поетеса, у своїх віршах, написаних у цей час, прагнула показати роботу суднобудівників. Про це свідчить її поема для дітей (рос.)«Пассажирский теплоход», в якій Алевтина Іванівна розкрила перед юними читачами, знання суднобудівельної справи.

У 1952 році Алевтина Дрозд вступила до Херсонського педагогічного інституту, успішно закінчила його у 1956 році.

Письменниця любила спілкуватися з людьми. За своє життя вона зробила понад 300 виступів, перед учнями та молоддю. Майже все своє творче життя Алевтина Дрозд провела в Україні. Була щасливою дружиною, матір'ю та бабусею, а її творча спадщина переживе роки й десятиліття.

Померла Алевтина Іванівна Дрозд 23 лютого у 1996 році. Похована у Херсоні.

Творчість

Алевтина Дрозд автор 12 поетичних збірок. Перший вірш поетеси (рос.)«Утро» був надрукований у 1947 році в журналі «Затейник».

Перша книга віршів А. Дрозд (рос.)«У днепровских синих вод» вийшла в світ у 1952 році. Були публікації у журналі «Мурзилка».

За рукопис (рос.)«Стихи для детей» у 1956 році, письменниця отримала заохочувальну премію.

ЇЇ кращі вірші перекладені поетами на українську, болгарську, чеченську та інгуську мови. Українською мовою вірші перекладали: Микола Братан, Анатолій Крат, Василь Піддубняк, Микола Василенко. У 1997 році, вже після смерті письменниці, вийшло унікальне видання (рос.)«Появился в доме внук». У ньому зібрано 14 творів, які раніше ніколи не друкувались (поетичні казки та вірші про школярів). Видана воно за спонсорської підтримки її редактора- члена Спілки письменників України Анатолія Крата.

Балада «Мальчишки с Карантинного»

На початку 1970 року у колективному збірнику (рос.)«Песни в солдатских шинелях» була надрукована балада Алевтини Дрозд (рос.)«Мальчишки с Карантинного». Побудована вона на документальному матеріалі героїчної боротьби підлітків Херсонського підпілля у часи другої Світової війни. Присвячена світлій пам'яті дванадцяти юних патріотів Херсона, пронизлива за драматизмом балада, є вершиною у творчому доробку Алевтини Дрозд. На Всесоюзному конкурсі у Москві балада «Мальчишки с Карантинного» отримала перше місце.

Видання творів А. Дрозд

У днепровских синих вод: Для мл. шк. возраста (1952)(рос.)
На выставке: Книжка-картинка (1954)(рос.)
Наш Днепр: [Стихи для мл. шк. возраста] (1957)(рос.)
День рождения: [Стихи для мл.] (1958)(рос.)
Про томатный сок: [ Поэма] (1960)(рос.)
Робочі руки золоті: [Нарис] (1960)
У нас в городе: Стихи: Для мл. шк. возраста (1962)(рос.)
Ребятам дружным о крае южном: Стихи: Для мл. шк. возраста (1973)(рос.)
О заводах, о Днепре-любопытной детворе: Стихи: Для мл. шк. возраста (1981)(рос.)
Стоит каштан в осенней позолоте: Стихи (1987)(рос.)
У меня братишка есть: Стихи Для мл. шк. Возраста (1987)(рос.)
Появился в доме внук: Стихотворения Для дошкольного и мл. шк. возраста (1997)(рос.)

Публікації творів А. Дрозд у збірниках

В новое столетье; Два крыла; Полустанок; Ветряк; Хесус Сульвета; Сиваш: [Стихи]// Рукопажатие: Сб.-Грозный, 1979 .- С.40-46.(рос.)
Вирок виконано: [ Нарис]//Вічно живі: Зб.-3-є вид., доп.-К.,1972.-С.210-213.
Вот про этот город славный; Наша гордость; На север далекий; Иностранный пароход; Подарок Разговор в порту; На даче; Шагают моряки: Стихи для детей: [Из цикла «Город у Днепра» ]// Наддніпрянські зорі: Літ.-худож. та громад.-політ. альм.- Херсон, 1958.-С.46-49.(рос.)
Мальчишки с Карантинного: [Баллада]// Песни в солдатских шинелях: Сб.-М., 1970.-С.18-37.(рос.)
Пассажирский теплоход; Дядя Ваня: [Стихи]Ранок: Альм.-К.,1952.-С.74-78.(рос.)
Родине; Ставлю подпись за мир; На заводе; Колхозному председателю; Зима, сыпни-ка снегом!; Казалось…,; Старый дом; У телевизора; Я очень ясно вижу этот день; Енисею; Припоминаю скромную обитель: [Стихи ]//Узы дружбы: Стихи и рассказы херсон.писателей.-Грозный, 1984.-С.35-41.(рос.)
Штаб у плавнях: [Нарис ]// Вічно живі: Зб.-4-е вид., перероб.-К., 1975.-С.121-130.
Я очень ясно вижу этот день: [Стихотворение]// Херсонская городская книга памяти.- Херсон, 1994.-С.90.(рос.)

Примітки

Редакція газети. А. І. Дрозд // Наддніпр.правда. — Вип. від 27 лютого 1996 року. — С. 4.
. library.ks.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018 року.
Кацев М. Наша поетеса: Алевтині Дрозд – 70 // Ленінський прапор. — Вип. від 11 червня 1987 року. — С. 2.
Колектив редакциї. Хвилини прощання // Джерела. — Вип. № 11-12 від 1996 року. — С. 14.
Плоткіна І. Наші незабутні // Наддніпр.правда. — Вип. від 14 червня 1997 року. — С. 2.
Гойдалки над степом. Херсонські письменники-дітям. — Херсон : Наддніпряночка, 2008. — С. 106.
Дрозд Алевтина. Появился в доме внук: Стихотворения Для дошкольного и младшего школьного возраста. — Херсон, 1997. — С. 2.

[1] Редакція газети. А. І. Дрозд // Наддніпр.правда. — Вип. від 27 лютого 1996 року. — С. 4.

[2] . library.ks.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018 року.

[3] Кацев М. Наша поетеса: Алевтині Дрозд – 70 // Ленінський прапор. — Вип. від 11 червня 1987 року. — С. 2.

[4] Колектив редакциї. Хвилини прощання // Джерела. — Вип. № 11-12 від 1996 року. — С. 14.

[Дрозд-5] Плоткіна І. Наші незабутні // Наддніпр.правда. — Вип. від 14 червня 1997 року. — С. 2.

[6] Гойдалки над степом. Херсонські письменники-дітям. — Херсон : Наддніпряночка, 2008. — С. 106.

[7] Дрозд Алевтина. Появился в доме внук: Стихотворения Для дошкольного и младшего школьного возраста. — Херсон, 1997. — С. 2.