Дрима́лик Богда́н Йо́сипович (нар. 1 вересня 1898, Березів — пом. 4 листопада 1956, Львів) — український піаніст-ансамбліст, фольклорист, композитор-аматор. Багато років як концертмейстер співпрацював з Соломією Крушельницькою. Створив високохудожні обробки народних пісень та низку оригінальних вокальних творів на слова українських та російських поетів.
Дрималик Богдан Йосипович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1 вересня 1898 |
Місце народження | Березів, Республіка Польща |
Дата смерті | 4 листопада 1956 (58 років) |
Місце смерті | Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина, ЗУНР і УНР |
Професії | композитор, концертмейстер, піаніст |
Біографія
Народився Богдан Йосипович Дрималик 1 вересня 1898 року у місті Березів (повіт Сянок). Майбутній музикант походив з відомої галицької родини. Був сином знаного юриста, радника і громадського діяча Йосипа Дрималика (1866—1950), який упродовж 1915–1937 рр. очолював Музичне товариство ім. М. Лисенка та Український театральний кооператив. Ці товариства об'єднували навколо себе музикантів, а також найавторитетніших представників громадськості та відігравали надзвичайно важливу роль у культурно-мистецькому житті Галичини. У домі Дрималиків часто бували відомі українські культурні діячі, музиканти. В такій атмосфері, де громадські та музичні справи були невід'ємною частиною родинного життя, формувалася особистість Богдана Дрималика.
Музичну освіту Дрималик здобував одночасно з загальною. З 1909 по 1918 рік навчався у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка по класу фортепіано у відомої піаністки Марії Криницької. По закінченні навчання Богдан Дрималик працював концертмейстером в оперній школі у професора Чеслава Заремби, відомого викладача вокалу у Львові, школа якого користувалась широким визнанням і авторитетом. Очевидно, фінансовою нестабільністю, а можливо й батьківськими порадами, було зумовлене рішення молодого піаніста отримати ще одну освіту. У 1922 р. він вступає до Гірничої академії у м. Леобен (Австрія). У вільний від навчання час працює професійним музикантом: дає приватні уроки гри на фортепіано, бере участь у концертах, а також заробляє на життя, граючи в кінотеатрах і кав'ярнях. Відомими є спільні виступи цього піаніста з співаками — О. Яремою, С. Стадниковою, Корецькою та іншими. Протягом 1918–1926 рр. співпрацює зі співаком Романом Прокоповичем-Орленком, акомпануючи йому у сольних програмах та на Шевченківських концертах.
Вже тоді Б. Дрималик стає досить знаним концертмейстером і привертає увагу рецензентів. У різних часописах («Український голос», «Діло», «Вперед») з'являються відгуки Станіслава Людкевича на концерти, де співвиконавцем співаків та інструменталістів є Богдан Дрималик. У рецензії С. Людкевича на концерт співаків Р.Прокоповича-Орленка і С.Стадникової, який відбувся в Перемишлі, виконання Богдана Дрималика отримало високу оцінку: «Фортепіановий акомпанемент до всіх точок концерту спочивав у руках бувшого питомця нашого Музичного інституту п. Дрималика, який на тім полі здобув вже поважну марку». Останні слова свідчать про певне реноме Дрималика в музичних колах Львова. Така оцінка найавторитетнішого галицького композитора, який і сам нерідко виступав у ролі піаніста-ансамбліста, свідчить про високий концертмейстерський рівень ще досить молодого виконавця.
У ці роки концертні виступи Б.Дрималика не обмежувалися лише співпрацею з солістами в ролі акомпаніатора. Він яскраво проявив себе також як камерний ансамбліст, виступаючи в дуетах зі скрипалями Є. Перфецьким, Є. Дзюбою та Рибчаком; був учасником тріо (Р. Криштальський — скрипка, Л. Туркевич — віолончель, Б. Дрималик — фортепіано). Отримавши диплом інженера, Богдан Йосипович у 1928–1944 рр. працює за цим фахом у нафтовій фірмі села Грабівниця (повіт Сянок). Одночасно дає приватні лекції та займається фольклористичною діяльністю: збирає, записує та гармонізує лемківські народні пісні. У 1945 році музикант-інженер повернувся до Львова. Тут він повністю присвячує себе музичній діяльності. Він стає концертмейстером класу славетної співачки Соломії Крушельницької в консерваторії, працює за сумісництвом співробітником львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, співпрацює також з різними хоровими колективами, згодом присвячуючи саме цій діяльності основну увагу (у 1952 р., після смерті Крушельницької, залишає роботу в консерваторії).
Помер Богдан Дрималик 4 листопада 1956 р. і похований поряд з батьком на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові.
Джерела
- Архів ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Справа № 21. — Оп. № 20.
- Людкевич С. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. — Т.2. — Львів: В-во Коць, 2000. — С. 450—451.
- Соломія Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листування. — Ч.1. — К.: Муз. Україна, 1978.
- Енциклопедія Львова[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Дрималик Богдан Йосипович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 656.
Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drimalik Drima lik Bogda n Jo sipovich nar 1 veresnya 1898 Bereziv pom 4 listopada 1956 Lviv ukrayinskij pianist ansamblist folklorist kompozitor amator Bagato rokiv yak koncertmejster spivpracyuvav z Solomiyeyu Krushelnickoyu Stvoriv visokohudozhni obrobki narodnih pisen ta nizku originalnih vokalnih tvoriv na slova ukrayinskih ta rosijskih poetiv Drimalik Bogdan JosipovichOsnovna informaciyaData narodzhennya1 veresnya 1898 1898 09 01 Misce narodzhennyaBereziv Respublika PolshaData smerti4 listopada 1956 1956 11 04 58 rokiv Misce smertiLviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvoAvstro Ugorshina ZUNR i UNRProfesiyikompozitor koncertmejster pianist Bogdan Drimalik znizu pravoruchBiografiyaNarodivsya Bogdan Josipovich Drimalik 1 veresnya 1898 roku u misti Bereziv povit Syanok Majbutnij muzikant pohodiv z vidomoyi galickoyi rodini Buv sinom znanogo yurista radnika i gromadskogo diyacha Josipa Drimalika 1866 1950 yakij uprodovzh 1915 1937 rr ocholyuvav Muzichne tovaristvo im M Lisenka ta Ukrayinskij teatralnij kooperativ Ci tovaristva ob yednuvali navkolo sebe muzikantiv a takozh najavtoritetnishih predstavnikiv gromadskosti ta vidigravali nadzvichajno vazhlivu rol u kulturno misteckomu zhitti Galichini U domi Drimalikiv chasto buvali vidomi ukrayinski kulturni diyachi muzikanti V takij atmosferi de gromadski ta muzichni spravi buli nevid yemnoyu chastinoyu rodinnogo zhittya formuvalasya osobistist Bogdana Drimalika Muzichnu osvitu Drimalik zdobuvav odnochasno z zagalnoyu Z 1909 po 1918 rik navchavsya u Vishomu muzichnomu instituti im M Lisenka po klasu fortepiano u vidomoyi pianistki Mariyi Krinickoyi Po zakinchenni navchannya Bogdan Drimalik pracyuvav koncertmejsterom v opernij shkoli u profesora Cheslava Zarembi vidomogo vikladacha vokalu u Lvovi shkola yakogo koristuvalas shirokim viznannyam i avtoritetom Ochevidno finansovoyu nestabilnistyu a mozhlivo j batkivskimi poradami bulo zumovlene rishennya molodogo pianista otrimati she odnu osvitu U 1922 r vin vstupaye do Girnichoyi akademiyi u m Leoben Avstriya U vilnij vid navchannya chas pracyuye profesijnim muzikantom daye privatni uroki gri na fortepiano bere uchast u koncertah a takozh zaroblyaye na zhittya grayuchi v kinoteatrah i kav yarnyah Vidomimi ye spilni vistupi cogo pianista z spivakami O Yaremoyu S Stadnikovoyu Koreckoyu ta inshimi Protyagom 1918 1926 rr spivpracyuye zi spivakom Romanom Prokopovichem Orlenkom akompanuyuchi jomu u solnih programah ta na Shevchenkivskih koncertah Vzhe todi B Drimalik staye dosit znanim koncertmejsterom i privertaye uvagu recenzentiv U riznih chasopisah Ukrayinskij golos Dilo Vpered z yavlyayutsya vidguki Stanislava Lyudkevicha na koncerti de spivvikonavcem spivakiv ta instrumentalistiv ye Bogdan Drimalik U recenziyi S Lyudkevicha na koncert spivakiv R Prokopovicha Orlenka i S Stadnikovoyi yakij vidbuvsya v Peremishli vikonannya Bogdana Drimalika otrimalo visoku ocinku Fortepianovij akompanement do vsih tochok koncertu spochivav u rukah buvshogo pitomcya nashogo Muzichnogo institutu p Drimalika yakij na tim poli zdobuv vzhe povazhnu marku Ostanni slova svidchat pro pevne renome Drimalika v muzichnih kolah Lvova Taka ocinka najavtoritetnishogo galickogo kompozitora yakij i sam neridko vistupav u roli pianista ansamblista svidchit pro visokij koncertmejsterskij riven she dosit molodogo vikonavcya U ci roki koncertni vistupi B Drimalika ne obmezhuvalisya lishe spivpraceyu z solistami v roli akompaniatora Vin yaskravo proyaviv sebe takozh yak kamernij ansamblist vistupayuchi v duetah zi skripalyami Ye Perfeckim Ye Dzyuboyu ta Ribchakom buv uchasnikom trio R Krishtalskij skripka L Turkevich violonchel B Drimalik fortepiano Otrimavshi diplom inzhenera Bogdan Josipovich u 1928 1944 rr pracyuye za cim fahom u naftovij firmi sela Grabivnicya povit Syanok Odnochasno daye privatni lekciyi ta zajmayetsya folkloristichnoyu diyalnistyu zbiraye zapisuye ta garmonizuye lemkivski narodni pisni U 1945 roci muzikant inzhener povernuvsya do Lvova Tut vin povnistyu prisvyachuye sebe muzichnij diyalnosti Vin staye koncertmejsterom klasu slavetnoyi spivachki Solomiyi Krushelnickoyi v konservatoriyi pracyuye za sumisnictvom spivrobitnikom lvivskogo viddilennya Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR spivpracyuye takozh z riznimi horovimi kolektivami zgodom prisvyachuyuchi same cij diyalnosti osnovnu uvagu u 1952 r pislya smerti Krushelnickoyi zalishaye robotu v konservatoriyi Pomer Bogdan Drimalik 4 listopada 1956 r i pohovanij poryad z batkom na 4 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi DzherelaArhiv LDMA im M V Lisenka Sprava 21 Op 20 Lyudkevich S Doslidzhennya Statti Recenziyi Vistupi T 2 Lviv V vo Koc 2000 S 450 451 Solomiya Krushelnicka Spogadi Materiali Listuvannya Ch 1 K Muz Ukrayina 1978 Enciklopediya Lvova nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaDrimalik Bogdan Josipovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 656 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo muzikanta chi muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi