Фема Драгубітія | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Драгубітія (Драговітія, Другубітія) (грец. θέμα Δρουγουβιτείας) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на сході Балканського півострова. Дістала назву за слов'янським племенем драговітів. Утворено у 990-х роках. Припинила своє існування у 1018 році.
Історія
На початку VII ст. слов'янські племена поновили вторгнення до балканських володінь Візантійської імперії. Плем'я дарговіти у 616 році утворило союз слов'янських племен на чолі з вождем Хацоном (Хотимиром), який спробував захопити Фессалоніки. У 676—678 роках драговіти в союзі з племенами рінхинів та сагудатів знову спробували захопити Фессалоніки, але невдало.
У 680-х роках візантійців перейшли у наступ. До початку VIII драговіти вимушені були визнати зверхність імперії, утворивши архонтія, яка стала напівнезалежним князівством. З цього часу здійснюються спроби християнізувати і погречити слов'ян. У IX ст. утворюється Драговітська єпископія. Згодом архонтію було підпорядковано стратегу феми Фессалоніки, а з 990-х років — Стрімон. Втім, незабаром з огляду на небезпеку з боку Болгарського царства та можливі повстання драговітів проти Візантії, імператор Василь II вирішив утворити тут фему.
Після 1018 року, коли Болгарію було підкорено, військове значення феми зникло. Висловлюється думка, що вона знову стала архонтією феми Стрімон. У 1080-х роках ймовірно відновлюється з військовою метою протистояння нападам печенізьких орд. Напочатку XII ст. внаслідок завершення асиміляції слов'ян фему остаточно ліквідовано.
Адміністрація
Охоплювала територію між річками Аліакмон, Лудій і Вардар. Про керування фемою замало відомостей, невідомо також її адміністративний центр.
Джерела
- Oikonomides, Nicolas (1972). Les listes de préséance byzantines des IXe et Xe siècles. Paris.
- Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500—1250. Cambridge: Cambridge University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Dragubitiya Prapor Fema Dragubitiya Dragovitiya Drugubitiya grec 8ema Droygoybiteias vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na shodi Balkanskogo pivostrova Distala nazvu za slov yanskim plemenem dragovitiv Utvoreno u 990 h rokah Pripinila svoye isnuvannya u 1018 roci IstoriyaNa pochatku VII st slov yanski plemena ponovili vtorgnennya do balkanskih volodin Vizantijskoyi imperiyi Plem ya dargoviti u 616 roci utvorilo soyuz slov yanskih plemen na choli z vozhdem Haconom Hotimirom yakij sprobuvav zahopiti Fessaloniki U 676 678 rokah dragoviti v soyuzi z plemenami rinhiniv ta sagudativ znovu sprobuvali zahopiti Fessaloniki ale nevdalo U 680 h rokah vizantijciv perejshli u nastup Do pochatku VIII dragoviti vimusheni buli viznati zverhnist imperiyi utvorivshi arhontiya yaka stala napivnezalezhnim knyazivstvom Z cogo chasu zdijsnyuyutsya sprobi hristiyanizuvati i pogrechiti slov yan U IX st utvoryuyetsya Dragovitska yepiskopiya Zgodom arhontiyu bulo pidporyadkovano strategu femi Fessaloniki a z 990 h rokiv Strimon Vtim nezabarom z oglyadu na nebezpeku z boku Bolgarskogo carstva ta mozhlivi povstannya dragovitiv proti Vizantiyi imperator Vasil II virishiv utvoriti tut femu Pislya 1018 roku koli Bolgariyu bulo pidkoreno vijskove znachennya femi zniklo Vislovlyuyetsya dumka sho vona znovu stala arhontiyeyu femi Strimon U 1080 h rokah jmovirno vidnovlyuyetsya z vijskovoyu metoyu protistoyannya napadam pechenizkih ord Napochatku XII st vnaslidok zavershennya asimilyaciyi slov yan femu ostatochno likvidovano AdministraciyaOhoplyuvala teritoriyu mizh richkami Aliakmon Ludij i Vardar Pro keruvannya femoyu zamalo vidomostej nevidomo takozh yiyi administrativnij centr DzherelaOikonomides Nicolas 1972 Les listes de preseance byzantines des IXe et Xe siecles Paris Curta Florin 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge Cambridge University Press