Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||
Досо — новоісторчина держава в західноафриканському в регіоні Досо. Тривалий час боролася за незалежність від сусідів. 1890 року встановлено французький протекторат.
Історія
В XVIII столітті джерма розселилися в на території південного сходу Нігеру, де їх почали тіснити сусідні народи (туареги на півночі і фульбе на півдні). Голова клану тагурі Абубакар заснував Досо близько 1750 року, прийнявши титул джермакой. Визнала зверхність імперії Борну.
У 1820-х роках Досо стикнулася з наступом держави Сокото. Тривала боротьба завершилася 1849 року, коли Досо визнала зверхність емірів Гванду, що очолювали західні області Сокото. В цей час відбувається ісламізація населення Досо.
1856 року джермакой домігся відновлення незалежності Досо. В цей відбувається розширення держави, до складу якої увійшли усі вождества джерма. У 1865 року після смерті Коссоми відбувається ослаблення, чим скористалася держава Гурунсі на півдні, захопивши частину території Досо.
У 1897 році джермакой Аттіку уклав союз з французами щодо допомоги проти емірату Денді, Гурунсі. 1898 року було встановлено французький протекторат.
Втім джермакой зберіг певну автономію. Завдяки діяльності наступного джермакоя Аути вдалося розширити підвладні землі Досо та зберегти певну владу джермакоя. В результаті Досо стало основою французькою панування в регіоні. Наслідком цього стало перенесення у 1923 році резиденції Військової території Нігеру з Зіндеру до селища Ніамей на території Досо. З отриманням Нігером незалежності джермакої набули значної політичної ваги, яку зберігають до тепер.
Територія
Розташовувалося на плато Факара та Зігуї, в південній частині долини річки Нігер. В середині XIX ст. охоплювало територію простягалася від Тіббо та Бері на півночі, до Гафіадея на півдні та до Банкейді та Томбокваре на сході.
Устрій
Спочатку являла собою федерацію поселень, в кожній з яких був джермакой певного клану. Головуючими в державі були представники клану тагурі (на кшталт великого джермакоя).
Джермакої
- Абубакар (1750–?)
- Лаузо (? -?)
- Гунабі (? -?)
- Аміру (?—1856)
- Коссом (1856—1865)
- Абду К'янту Баба (1865—1890)
- Альфа Атта (1890—1897)
- Аттіку (1897—1902)
- Аута (1902—1913)
- Муса (1913—1924)
- Сайду (1924—1938)
- Мумуні (1938—1953)
- Хамані (1953—1962)
- Абду (1962—1998)
- Ісуфу (1998—2000)
- Майданда Сайду (з 2000 —)
Економіка
Основу становило землеробство, чому сприяло найявність значних сільськогосподарських площ.
Джерела
- Finn Fuglestad. A History of Niger: 1850—1960. Cambridge University Press (1983)
- Christian Lund. Law, Power and Politics in Niger: Land Struggles and the Rural Code in Niger. LIT Verlag Berlin-Hamburg-Münster (1998). p
- Andreas Neef. «Ethnic Groups in Niger». in Adapted Farming in West Africa: Issues, Potentials and Perspectives. F. Graef, P. Lawrence and M. von Oppen (Editors). Verlag Ulrich E. Grauer, Stuttgart, (2000).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doso 1750 1890 Stolicya DosoMova i Forma pravlinnya monarhiyaSogodni ye chastinoyu Niger Doso novoistorchina derzhava v zahidnoafrikanskomu v regioni Doso Trivalij chas borolasya za nezalezhnist vid susidiv 1890 roku vstanovleno francuzkij protektorat IstoriyaV XVIII stolitti dzherma rozselilisya v na teritoriyi pivdennogo shodu Nigeru de yih pochali tisniti susidni narodi tuaregi na pivnochi i fulbe na pivdni Golova klanu taguri Abubakar zasnuvav Doso blizko 1750 roku prijnyavshi titul dzhermakoj Viznala zverhnist imperiyi Bornu U 1820 h rokah Doso stiknulasya z nastupom derzhavi Sokoto Trivala borotba zavershilasya 1849 roku koli Doso viznala zverhnist emiriv Gvandu sho ocholyuvali zahidni oblasti Sokoto V cej chas vidbuvayetsya islamizaciya naselennya Doso 1856 roku dzhermakoj domigsya vidnovlennya nezalezhnosti Doso V cej vidbuvayetsya rozshirennya derzhavi do skladu yakoyi uvijshli usi vozhdestva dzherma U 1865 roku pislya smerti Kossomi vidbuvayetsya oslablennya chim skoristalasya derzhava Gurunsi na pivdni zahopivshi chastinu teritoriyi Doso U 1897 roci dzhermakoj Attiku uklav soyuz z francuzami shodo dopomogi proti emiratu Dendi Gurunsi 1898 roku bulo vstanovleno francuzkij protektorat Vtim dzhermakoj zberig pevnu avtonomiyu Zavdyaki diyalnosti nastupnogo dzhermakoya Auti vdalosya rozshiriti pidvladni zemli Doso ta zberegti pevnu vladu dzhermakoya V rezultati Doso stalo osnovoyu francuzkoyu panuvannya v regioni Naslidkom cogo stalo perenesennya u 1923 roci rezidenciyi Vijskovoyi teritoriyi Nigeru z Zinderu do selisha Niamej na teritoriyi Doso Z otrimannyam Nigerom nezalezhnosti dzhermakoyi nabuli znachnoyi politichnoyi vagi yaku zberigayut do teper TeritoriyaRoztashovuvalosya na plato Fakara ta Ziguyi v pivdennij chastini dolini richki Niger V seredini XIX st ohoplyuvalo teritoriyu prostyagalasya vid Tibbo ta Beri na pivnochi do Gafiadeya na pivdni ta do Bankejdi ta Tombokvare na shodi UstrijSpochatku yavlyala soboyu federaciyu poselen v kozhnij z yakih buv dzhermakoj pevnogo klanu Golovuyuchimi v derzhavi buli predstavniki klanu taguri na kshtalt velikogo dzhermakoya Dzhermakoyi Abubakar 1750 Lauzo Gunabi Amiru 1856 Kossom 1856 1865 Abdu K yantu Baba 1865 1890 Alfa Atta 1890 1897 Attiku 1897 1902 Auta 1902 1913 Musa 1913 1924 Sajdu 1924 1938 Mumuni 1938 1953 Hamani 1953 1962 Abdu 1962 1998 Isufu 1998 2000 Majdanda Sajdu z 2000 EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo chomu spriyalo najyavnist znachnih silskogospodarskih plosh DzherelaFinn Fuglestad A History of Niger 1850 1960 Cambridge University Press 1983 ISBN 0 521 25268 7 Christian Lund Law Power and Politics in Niger Land Struggles and the Rural Code in Niger LIT Verlag Berlin Hamburg Munster 1998 ISBN 3 8258 3405 0 p Andreas Neef Ethnic Groups in Niger in Adapted Farming in West Africa Issues Potentials and Perspectives F Graef P Lawrence and M von Oppen Editors Verlag Ulrich E Grauer Stuttgart 2000 ISBN 3 86186 315 4