У своїй праці Путівник дослідженнями музичної освіти, Фелпс, Феррара та Гулсбі визначають дослідження як виявлення й виокремлення з досліджуваної проблематики певного працюючого плану, реалізація якого полягає у відбірці потрібних даних, їх аналізі, синтезі, інтерпритації та презентації зібраної інформації у всезагальнодоступному форматі. Є чотири типи досліджень музичної освіти: експериментальний, описовий, історичний та філософський.
Типи досліджень
Експериментальні
Експериментальні дослідження використовується для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між змінними музичної освіти або для визначення відмінностей між цими змінними — тобто їх компароативний аналіз. Змінними музичної освіти можуть бути різні методики викладання музики, умови і ситуації музичної освіти тощо. Та найпершою метою даного типу досліджень є прогноз розвитку тієї чи іншої змінної та її впливу на музичну освіту загалом.
Описові
Описові дослідження використовують для опису наявних проблем у сфері музичної освіти з метою:
- отримання даних про поточний стан існуючих явищ, таких як умови, методи, і ситуації музичної освіти.
- встановлення зв'язків між змінними музичної освіти, що може забезпечити більш глибоке розуміння поточного стану музичної освіти.
- визначити зміни та тенденції розвитку змінних музичної освіти.
Історичні
Історичне дослідження має на меті збір даних про музичну освіту на всіх етапах її розвитку та інтерпритацію цих даних на кожному наступному етапі. Дані беруться шляхом дослідження первинних та вторинних джерел. Первинне джерело — основне джерело інформації, де має місце безпосереднє спостереження явища у сфері музичної освіти. До вторинного джерела належать критики оригіналу, різні ретроспективні погляди щодо даної проблематики тощо.
Філософські
Філософське дослідження вивчає основоположних принципів у сфері музичної освіти. Прикладом такого дослідження є стаття 1999 року Беннетта Реймера, опублікована в журналі музичних педагогів: «Обличчям до ризиків Ефекту Моцарта». Ця стаття звертається до практики музичних педагогів, які вбачали метою музичної освіти вільне виконання творів учнями, а також можливість імпровізувати без підготовки, «просторове виконання завдань», так званий «Ефект Моцарта». Реймер відкидає «просторове виконання завдань» як виправдання для музичної освіти, тому що, відповідно до естетичної філософії Реймера, музичну освіта, в першу чергу, має бути мистецтвом, а не технікою та заучуванням.
Посилання
- Phelps, R. P., Ferrara, L., & Goolsby, T. W. (1993). A guide to research in music education. Metuchen, NJ: Scarecrow Press.
- Reimer, B. (1999). Facing the risks of the «Mozart Effect.» Music Educators Journal, 86(1), 37-43. DOI:10.2307/3399576
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U svoyij praciPutivnik doslidzhennyami muzichnoyi osviti Felps Ferrara ta Gulsbi viznachayut doslidzhennya yak viyavlennya j viokremlennya z doslidzhuvanoyi problematiki pevnogo pracyuyuchogo planu realizaciya yakogo polyagaye u vidbirci potribnih danih yih analizi sintezi interpritaciyi ta prezentaciyi zibranoyi informaciyi u vsezagalnodostupnomu formati Ye chotiri tipi doslidzhen muzichnoyi osviti eksperimentalnij opisovij istorichnij ta filosofskij Tipi doslidzhenEksperimentalni Eksperimentalni doslidzhennya vikoristovuyetsya dlya vstanovlennya prichinno naslidkovih zv yazkiv mizh zminnimi muzichnoyi osviti abo dlya viznachennya vidminnostej mizh cimi zminnimi tobto yih komparoativnij analiz Zminnimi muzichnoyi osviti mozhut buti rizni metodiki vikladannya muziki umovi i situaciyi muzichnoyi osviti tosho Ta najpershoyu metoyu danogo tipu doslidzhen ye prognoz rozvitku tiyeyi chi inshoyi zminnoyi ta yiyi vplivu na muzichnu osvitu zagalom Opisovi Opisovi doslidzhennya vikoristovuyut dlya opisu nayavnih problem u sferi muzichnoyi osviti z metoyu otrimannya danih pro potochnij stan isnuyuchih yavish takih yak umovi metodi i situaciyi muzichnoyi osviti vstanovlennya zv yazkiv mizh zminnimi muzichnoyi osviti sho mozhe zabezpechiti bilsh gliboke rozuminnya potochnogo stanu muzichnoyi osviti viznachiti zmini ta tendenciyi rozvitku zminnih muzichnoyi osviti Istorichni Istorichne doslidzhennya maye na meti zbir danih pro muzichnu osvitu na vsih etapah yiyi rozvitku ta interpritaciyu cih danih na kozhnomu nastupnomu etapi Dani berutsya shlyahom doslidzhennya pervinnih ta vtorinnih dzherel Pervinne dzherelo osnovne dzherelo informaciyi de maye misce bezposerednye sposterezhennya yavisha u sferi muzichnoyi osviti Do vtorinnogo dzherela nalezhat kritiki originalu rizni retrospektivni poglyadi shodo danoyi problematiki tosho Filosofski Filosofske doslidzhennya vivchaye osnovopolozhnih principiv u sferi muzichnoyi osviti Prikladom takogo doslidzhennya ye stattya 1999 roku Bennetta Rejmera opublikovana v zhurnali muzichnih pedagogiv Oblichchyam do rizikiv Efektu Mocarta Cya stattya zvertayetsya do praktiki muzichnih pedagogiv yaki vbachali metoyu muzichnoyi osviti vilne vikonannya tvoriv uchnyami a takozh mozhlivist improvizuvati bez pidgotovki prostorove vikonannya zavdan tak zvanij Efekt Mocarta Rejmer vidkidaye prostorove vikonannya zavdan yak vipravdannya dlya muzichnoyi osviti tomu sho vidpovidno do estetichnoyi filosofiyi Rejmera muzichnu osvita v pershu chergu maye buti mistectvom a ne tehnikoyu ta zauchuvannyam PosilannyaPhelps R P Ferrara L amp Goolsby T W 1993 A guide to research in music education Metuchen NJ Scarecrow Press Reimer B 1999 Facing the risks of the Mozart Effect Music Educators Journal 86 1 37 43 DOI 10 2307 3399576