Експеримент з пеком, що капає, — довгостроковий експеримент, який вимірює швидкість руху шматка пеку протягом багатьох років. Пек у цьому випадку — це назва будь-якої можливої рідини з високим показником в'язкості, які є формально твердими сполуками; найчастіше це бітум. При кімнатній температурі смола тече дуже повільно: за кілька років формується всього одна крапля.
Експеримент у Квінслендському університеті
Найвідоміший варіант цього експерименту було розпочато 1927 року професором Томасом Парнеллом з університету Квінсленду в Брисбені (Австралія), щоб продемонструвати учням, що деякі сполуки, які здаються твердими, насправді — рідини дуже високої в'язкості. Парнелл налив нагрітий зразок пеку до запаяної лійки та залишив його там на три роки. 1930 року ущільнення на шийці лійки було зменшено, що дозволило пеку почати текти. Великі краплі формувалися й падали з періодичністю раз на десятиліття. Восьма крапля впала 28 листопада 2000 року, що дозволило експериментаторам підрахувати, що пек має в'язкість приблизно у 230 мільярдів (2,3 × 1011) разів більше, ніж вода. Остання, дев'ята крапля впала у квітні 2014 року.
Цей експеримент зафіксований у Книзі рекордів Гіннесса як найдовший лабораторний експеримент у світі, що проходить у безперервному режимі, та очікується, що якщо кількість пеку у лійці буде достатньою, то експеримент зможе тривати принаймні ще сто років.
Експеримент спочатку не проводився ні за яких спеціально контрольованих атмосферних умов, і це означає, що в'язкість могла змінюватися протягом року у зв'язку з коливаннями температури. Однак, через деякий час після падіння сьомої краплі 1988 року в місце, де проходив експеримент, було додано кондиціонер. Температурна стабільність подовжує час падіння кожної краплі, перш ніж вона відокремлюється від решти частини пеку у лійці.
У жовтні 2005 року Джон Мейнстон, поточний «охоронець» експерименту у Квінслендському університеті, і вже покійний Томас Парнелл були нагороджені Ігнобелівською премією з фізики, пародією на Нобелівську премію, за цей експеримент.
На сьогодні ніхто ніколи не був свідком реального падіння крапель. Сьогодні експеримент фіксується за допомогою вебкамери, хоча технічні проблеми завадили записати моменти падіння останньої краплі. Експеримент з пеком демонструється для загального огляду на дисплеї рівня 2 будівлі Парнелла у школі математики та фізики в кампусі Сент-Люсія Квінслендського університету.
Хід експерименту
Дата | Подія | Тривалість (місяці з моменту останнього падіння) | Тривалість (роки) |
---|---|---|---|
1927 | Початок експерименту | ||
1930 | Видалення заглушки з воронки | ||
Грудень 1938 | 1-а крапля | 96-107 | 8,0-8,9 |
Лютий 1947 | 2-а крапля | 99 | 8,3 |
Квітень 1954 | 3-я крапля | 86 | 7,2 |
Травень 1962 | 4-а крапля | 97 | 8,1 |
Червень 1970 | 5-а крапля | 99 | 8,3 |
Квітень 1979 | 6-а крапля | 104 | 8,7 |
Липень 1988 | 7-а крапля | 111 | 9,3 |
28 листопада 2000 | 8-а крапля | 148 | 12,3 |
Квітень 2014 | 9-а крапля | 156 | 13,4 |
Див. також
Посилання
- Жива трансляція експерименту
Примітки
- Edgeworth, R., Dalton, B.J. & Parnell, T. The Pitch Drop Experiment. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Longest-running laboratory experiment. Guinness World Records (англ.). Процитовано 06 вересня 2024.
- Past Ig Winners. improbable.com (амер.). 1 серпня 2006. Процитовано 6 вересня 2024.
- University of Queensland page on the Pitch Drop experiment. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 27 серпня 2013.
- Link to Webcam[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Фото шостої краплі незадовго після її падіння
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eksperiment z pekom sho kapaye dovgostrokovij eksperiment yakij vimiryuye shvidkist ruhu shmatka peku protyagom bagatoh rokiv Pek u comu vipadku ce nazva bud yakoyi mozhlivoyi ridini z visokim pokaznikom v yazkosti yaki ye formalno tverdimi spolukami najchastishe ce bitum Pri kimnatnij temperaturi smola teche duzhe povilno za kilka rokiv formuyetsya vsogo odna kraplya Eksperiment u Kvinslendskomu universiteti 2007 rik Zmist 1 Eksperiment u Kvinslendskomu universiteti 1 1 Hid eksperimentu 2 Div takozh 3 Posilannya 4 Primitki 5 PosilannyaEksperiment u Kvinslendskomu universitetired nbsp Vid eksperimentu v Kvinslendskomu universiteti 1990 roku pid chas formuvannya 8 yi krapli ta todishnij hranitel eksperimentu profesor Dzhon Mejnstoun Najvidomishij variant cogo eksperimentu bulo rozpochato 1927 roku profesorom Tomasom Parnellom z universitetu Kvinslendu v Brisbeni Avstraliya shob prodemonstruvati uchnyam sho deyaki spoluki yaki zdayutsya tverdimi naspravdi ridini duzhe visokoyi v yazkosti Parnell naliv nagritij zrazok peku do zapayanoyi lijki ta zalishiv jogo tam na tri roki 1930 roku ushilnennya na shijci lijki bulo zmensheno sho dozvolilo peku pochati tekti Veliki krapli formuvalisya j padali z periodichnistyu raz na desyatilittya Vosma kraplya vpala 28 listopada 2000 roku sho dozvolilo eksperimentatoram pidrahuvati sho pek maye v yazkist priblizno u 230 milyardiv 2 3 1011 raziv bilshe nizh voda 1 Ostannya dev yata kraplya vpala u kvitni 2014 roku Cej eksperiment zafiksovanij u Knizi rekordiv Ginnessa yak najdovshij laboratornij eksperiment u sviti sho prohodit u bezperervnomu rezhimi ta ochikuyetsya sho yaksho kilkist peku u lijci bude dostatnoyu to eksperiment zmozhe trivati prinajmni she sto rokiv 2 Eksperiment spochatku ne provodivsya ni za yakih specialno kontrolovanih atmosfernih umov i ce oznachaye sho v yazkist mogla zminyuvatisya protyagom roku u zv yazku z kolivannyami temperaturi Odnak cherez deyakij chas pislya padinnya somoyi krapli 1988 roku v misce de prohodiv eksperiment bulo dodano kondicioner Temperaturna stabilnist podovzhuye chas padinnya kozhnoyi krapli persh nizh vona vidokremlyuyetsya vid reshti chastini peku u lijci U zhovtni 2005 roku Dzhon Mejnston potochnij ohoronec eksperimentu u Kvinslendskomu universiteti i vzhe pokijnij Tomas Parnell buli nagorodzheni Ignobelivskoyu premiyeyu z fiziki parodiyeyu na Nobelivsku premiyu za cej eksperiment 3 Na sogodni nihto nikoli ne buv svidkom realnogo padinnya krapel Sogodni eksperiment fiksuyetsya za dopomogoyu vebkameri hocha tehnichni problemi zavadili zapisati momenti padinnya ostannoyi krapli 4 5 Eksperiment z pekom demonstruyetsya dlya zagalnogo oglyadu na displeyi rivnya 2 budivli Parnella u shkoli matematiki ta fiziki v kampusi Sent Lyusiya Kvinslendskogo universitetu Hid eksperimentured nbsp Misyaci mizh padinnyam krapel Data Podiya Trivalist misyaci z momentu ostannogo padinnya Trivalist roki 1927 Pochatok eksperimentu 1930 Vidalennya zaglushki z voronki Gruden 1938 1 a kraplya 96 107 8 0 8 9 Lyutij 1947 2 a kraplya 99 8 3 Kviten 1954 3 ya kraplya 86 7 2 Traven 1962 4 a kraplya 97 8 1 Cherven 1970 5 a kraplya 99 8 3 Kviten 1979 6 a kraplya 104 8 7 Lipen 1988 7 a kraplya 111 9 3 28 listopada 2000 8 a kraplya 148 12 3 Kviten 2014 9 a kraplya 156 13 4Div takozhred nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eksperiment z pekom sho kapaye ReologiyaPosilannyared Zhiva translyaciya eksperimentuPrimitkired Edgeworth R Dalton B J amp Parnell T The Pitch Drop Experiment Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 28 sichnya 2012 Longest running laboratory experiment Guinness World Records angl Procitovano 06 veresnya 2024 Past Ig Winners improbable com amer 1 serpnya 2006 Procitovano 6 veresnya 2024 University of Queensland page on the Pitch Drop experiment Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 Procitovano 27 serpnya 2013 Link to Webcam nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannyared Foto shostoyi krapli nezadovgo pislya yiyi padinnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Eksperiment z pekom sho kapaye amp oldid 43786859