Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Олександр Макарійович Доронін (7 січня 1947, с. Петровка, нині Большеігнатовський район, Республіка Мордовія, Росія — 17 березня 2021) — ерзянський поет, прозаїк, літературознавець. Член СП РФ (1984).
Доронін Олександр Макарійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 7 січня 1947 | |||
Помер | 17 березня 2021 (74 роки) | |||
Країна | СРСР Росія | |||
Діяльність | журналіст, поет, прозаїк, публіцист, головний редактор | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| ||||
Біографія
Народився в родині ерзянина Макарія Івановича Дороніна. У два роки втратив матір. Батько одружився вдруге. Закінчив Ічалковське педагогічне училище, Літературний інститут імені А. М. Горького (Москва, 1973). Працював головним редактором єдиного ерзяномовного журналу («Іскра»). Голова Спілки письменників Республіки Мордовія з 2000.
Творчість
Друкується з 1967. Автор збірок поезій сповідально-ліричного характеру «Чачома ёнкс» («Рідний край», 1972), «Од порань валдо» («Світло юності», 1984), «Велев кись юты седейгам» («Сільською стежкою», 1988). У творчості відчутний вплив ерзянських письменників міжвоєнного часу (автор поеми «Сіяжар») і поета .
1992 — збірка проезій лірико-філософського змісту «Древо роду» (переклад московською мовою С.Макаров, В. Ґадаєв).
Роман Дороніна «Кочкодыкесь — пакся нармунь» («Перепелиця — птах польовий», 1993) у формі ліричної хроніки розповідає про звільнення людського світогляду від комуністичних догм. Роман «Баягань сулейть» («Тіні дзвонів», 1995) змальовує життєвий шлях патріарха РПЦ Нікона, ерзя за національністю. Роздуми про духовний стан ерзянського народу складають основу збірки нарисів Дороніна «Кинть ютасы молицясь» («Шлях здолає той, хто йде» 1994). Третій роман «Кузьма Алєксєєв» вийшов 1998. Він відзначений Першою премією Товариства М. А. Кастрена (Фінляндія, 2000).
Автор низки літературних портретів, передмов до багатотомних видань ерзянських класиків, також оригінальної публіцистики.
Ерзянська критика називає Дороніна найвизначнішим національним прозаїком кінця ХХ століття, який пішов набагато далі від свого видатного попередника — Кузьми Абрамова. Проте літературознавець Шарононь Сандра вказує на суттєвий ґандж письма Дороніна: важка мова (на відміну від Кузьми Абрамова), складність фабули, що істотно звужує коло його читачів («Зрілість творчості», рецензія Шарононь Сандри на роман «Баягань сулейть»).
Окремі твори Дороніна перекладено марійською, удмуртською, чувашською мовами.
Зв'язки з Україною
Перекладів українською мовою немає. Але в романі «Баягень сулейть» (У тіні дзвонів) Доронін присвятив цілі розділи історії українсько-московських взаємин 17 століття, ставлення Патріарха РПЦ Нікона до українського козацтва, Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Щоправда, автор скрізь виступає з москвоцентричних позицій, які могли б сприкрити сучасного українського читача.
На посаді голови СП РМ Доронін зробив спробу поновити стосунки з українськими колегами з СПУ — 2002 отримали лист з Києва з пропозицією «кодифікувати» українсько-ерзянські літературні взаємини. Проте видимого розвитку ця ідея не отримала.
Джерела
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь. — Саранск, 2000.
- Зиновьев Н. В. и др. Штрихи к портретам // Современная мордовская литература. 60-80-е годы: В 2 ч.-Саранск, 1993. — Ч.2;
- Имяреков М. Г. Писательсь и эряфсь. Мокшерзянь писательхнень творческяй портретсна. — Саранск, 1992.
Посилання
- Докладна біографія російською мовою [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Oleksandr Makarijovich Doronin 7 sichnya 1947 s Petrovka nini Bolsheignatovskij rajon Respublika Mordoviya Rosiya 17 bereznya 2021 erzyanskij poet prozayik literaturoznavec Chlen SP RF 1984 Doronin Oleksandr MakarijovichNarodivsya7 sichnya 1947 1947 01 07 Pomer17 bereznya 2021 2021 03 17 74 roki Krayina SRSR RosiyaDiyalnistzhurnalist poet prozayik publicist golovnij redaktorAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoBiografiyaNarodivsya v rodini erzyanina Makariya Ivanovicha Doronina U dva roki vtrativ matir Batko odruzhivsya vdruge Zakinchiv Ichalkovske pedagogichne uchilishe Literaturnij institut imeni A M Gorkogo Moskva 1973 Pracyuvav golovnim redaktorom yedinogo erzyanomovnogo zhurnalu Syatko Iskra Golova Spilki pismennikiv Respubliki Mordoviya z 2000 TvorchistDrukuyetsya z 1967 Avtor zbirok poezij spovidalno lirichnogo harakteru Chachoma yonks Ridnij kraj 1972 Od poran valdo Svitlo yunosti 1984 Velev kis yuty sedejgam Silskoyu stezhkoyu 1988 U tvorchosti vidchutnij vpliv erzyanskih pismennikiv mizhvoyennogo chasu avtor poemi Siyazhar i poeta 1992 zbirka proezij liriko filosofskogo zmistu Drevo rodu pereklad moskovskoyu movoyu S Makarov V Gadayev Roman Doronina Kochkodykes paksya narmun Perepelicya ptah polovij 1993 u formi lirichnoyi hroniki rozpovidaye pro zvilnennya lyudskogo svitoglyadu vid komunistichnih dogm Roman Bayagan sulejt Tini dzvoniv 1995 zmalovuye zhittyevij shlyah patriarha RPC Nikona erzya za nacionalnistyu Rozdumi pro duhovnij stan erzyanskogo narodu skladayut osnovu zbirki narisiv Doronina Kint yutasy molicyas Shlyah zdolaye toj hto jde 1994 Tretij roman Kuzma Alyeksyeyev vijshov 1998 Vin vidznachenij Pershoyu premiyeyu Tovaristva M A Kastrena Finlyandiya 2000 Avtor nizki literaturnih portretiv peredmov do bagatotomnih vidan erzyanskih klasikiv takozh originalnoyi publicistiki Erzyanska kritika nazivaye Doronina najviznachnishim nacionalnim prozayikom kincya HH stolittya yakij pishov nabagato dali vid svogo vidatnogo poperednika Kuzmi Abramova Prote literaturoznavec Sharonon Sandra vkazuye na suttyevij gandzh pisma Doronina vazhka mova na vidminu vid Kuzmi Abramova skladnist fabuli sho istotno zvuzhuye kolo jogo chitachiv Zrilist tvorchosti recenziya Sharonon Sandri na roman Bayagan sulejt Okremi tvori Doronina perekladeno marijskoyu udmurtskoyu chuvashskoyu movami Zv yazki z UkrayinoyuPerekladiv ukrayinskoyu movoyu nemaye Ale v romani Bayagen sulejt U tini dzvoniv Doronin prisvyativ cili rozdili istoriyi ukrayinsko moskovskih vzayemin 17 stolittya stavlennya Patriarha RPC Nikona do ukrayinskogo kozactva Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo Shopravda avtor skriz vistupaye z moskvocentrichnih pozicij yaki mogli b sprikriti suchasnogo ukrayinskogo chitacha Na posadi golovi SP RM Doronin zrobiv sprobu ponoviti stosunki z ukrayinskimi kolegami z SPU 2002 otrimali list z Kiyeva z propoziciyeyu kodifikuvati ukrayinsko erzyanski literaturni vzayemini Prote vidimogo rozvitku cya ideya ne otrimala DzherelaMordoviya Kto est kto Enciklopedicheskij slovar Saransk 2000 Zinovev N V i dr Shtrihi k portretam Sovremennaya mordovskaya literatura 60 80 e gody V 2 ch Saransk 1993 Ch 2 Imyarekov M G Pisatels i eryafs Moksherzyan pisatelhnen tvorcheskyaj portretsna Saransk 1992 PosilannyaDokladna biografiya rosijskoyu movoyu 30 veresnya 2007 u Wayback Machine