Дороги́нка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської громади. Населення становить 1083 осіб.
село Дорогинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Ічнянська міська громада |
Облікова картка | Дорогинка |
Основні дані | |
Засноване | 1200 |
Населення | 765 |
Поштовий індекс | 16721 |
Телефонний код | +380 4633 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°56′13″ пн. ш. 32°07′40″ сх. д. / 50.93694° пн. ш. 32.12778° сх. д.Координати: 50°56′13″ пн. ш. 32°07′40″ сх. д. / 50.93694° пн. ш. 32.12778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 129 м |
Водойми | р. Удай |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1 |
Карта | |
Дорогинка | |
Дорогинка | |
Мапа | |
Дорогинка у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на північному заході району, на правому березі річки Удай (притока Сули). Річка в цій місцевості дуже заболочена. За 1,5 км вище за течією — село Томашівка, за 3 км нижче — Бакаївка. Через село проходить автомобільна дорога Т 2515. Висота над рівнем моря — 129 м.
Відстань від Чернігова — близько 120 км(автошляхами — 136 км), до Ічні — 22 км. Найближча залізнична станція — Лосинівка на лінії Ніжин — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 12 км.
Простяглося село з півночі на південь аж на п´ять кілометрів, така широка стрічка переплелась районами-кутками. Ось як вони називаються: Кути, Шкурине, Озерце, Середина села, Вигон, Городище, Загородище, Панський двір, Приточилівка, Новоселиця. Крім основних вулиць села Берегової і Польової, ряд вулиць називається по-місцевому за прізвищами першопоселенців: Прохоренкова, Карпенкова, Ільченкова, Миколаєнкова, Закричина, Гордієнкова, Останцева.
Особливістю Дорогинки в порівнянні з іншими селами є дві площі. Одна в північній частині села між Кутами І Шкуриним, а інша, велика, яка завжди називалась Вигоном,- між Середньою частиною і Городищем. Вигон- через те, що сюди зганяють худобу перед виходом на пасовисько. Зараз тут побудовані сільські крамниці. Ще цікава особливість у топоніміці села. Тут збереглися назви поворотів вулиць. Запричин поворот, Кирилянчин, Гордієнків. А в напрямку до Ніжина вулиця називалась Міський шлях.
З давніх часів, огинаючи Дорогинку з півночі, Удай розділяється на потоки: Верещивка, Піщанка, Петрухівка. На південь, між Бакаївкою і Дорогинкою, протікала польова річечка Криниця, а від неї і все урочище навкруги називається Криницею.
Поблизу Дорогинки і в самому селі є так звані «блюдця»- заглиблення, озерця. В північній частині села є озерце Шкурине, від нього і пішла назва кутка. На північ і захід від села знаходиться озерця Баранове і Горбачеве. На північ за Верещивкою і Піщанкою на невеликій території розташовані озера Кругле, Довге, Струкове, Мохов. І урочище, де вони знаходяться, називається Озера.
Історія
На околиці села виявлено давньоруське городище (IX-XIII століття).
Дорогинка заснована не пізніше початку XIII сторіччя, ще до навали орд хана Батия. Офіційною датою заснування села вважається 1200 рік. Оборонний град — Дорогин. Це була площа на правому високому березі в минулому повноводної річки Удай, яка прикривала град зі сходу, обведена земляним валом і ровом. На валу — дубовий частокіл, обмазаний глиною, щоб не загорався під час штурму. Для виїзду і в´їзду — ворота, що зачинялися на ніч і під час тривоги. Крім Удаю, підступи до града Дорогин прикривали урочища «Завирень», «Твань», «Куликізка», «Сіножаті», «Гнила Рудка», «Мокрогузівка», «Ізок», «Темне». Самі їх назви свідчать про те, що перейти їх не легко. Наприклад «Завирень» походить від слова «завора», що значить «замок», «запір», «Твань»- болото, «Сіножаті»- густий ліс, у якому не косили траву, а жали серпом.
Оборонний град Дорогин був збудований на місці, де зараз знаходиться частина села, яка йменується «Городище». Саме тут схрещувалися найважливіші шляхи Лівобережжя від Чернігова до Переяслава.
Спочатку град являв собою укріплену фортецю, що перепиняла дорогу диким кочівникам на Русь. Потім уздовж Удаю, на північ від фортеці, починає осідати населення. Ця частина Дорогинки на північ від Городища заселилась раніше і разом з Городищем- фортецею і склала древній град Дорогин.
Частина села на південь від фортеці заселилась пізніше і стала називатися «Загородищем». Частина ж села «Кути»(на півострові) існувала дуже давно, мабуть, як окреме поселення. Вона мала і своє окреме кладовище, і церкву.
Кутки «Шкурине» і «Озерус» («Озеце») заселилися ще пізніше.
Населений пункт Dorohinka позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.
В кінці ΧIX ст. прокладено залізницю з Ніжина на Крути-Припутні-Ічню-Прилуки. От тоді дороги, які перехрещувалися в Дорогинці, втратили своє важливе значення, і колишній град Дорогин перетворився на звичайне село Дорогинку.
Населення Дорогинки складалося з таких верств: козаки, різночинці, кріпаки (посполиті). Цікаво, що селилися вони в основному окремо. На Береговій вулиці жили кріпаки Селівоновича (пана Саливона понародному), а на Польовій- козаки. Берегову вулицю ще називали Мужичою. Козаки навіть не брали шлюбу із вихідцями з кріпацьких сімей, щоб не перетворитися із вільної людини на власність поміщика.
Минав час, село росло й розвивалося. Мешканці всіх хуторів навколо Дорогинки були переселені в село. Для цього відвели чималий шмат землі на північний захід від Городища. Цю частину села, що склалася із трьох вулиць, стали називати Приточилівкою. Пізніше у південному напрямку, за колишнім панським двором Троцини, з´явилась нова вулиця, що простягалася на цілий кілометр до Бакаївської грані. І тепер частина села, що розташована з боку Бакаївки, називається Хуторцем, або Новоселицею, а вулиця від колишнього млина на захід називається Дичками, бо там раніше росло багато груш-дичок і було тільки три хати.
З давніх часів у Дорогинці жили козаки Павловські (по вуличному — Золотаренки), Павловські (Миколаєнки), Шовкуни(Висенки), Шадури (Савченки), Шадури (Заприки), Шевченки (Костьовичі), Бутенки (Чепурушки).
У 1854 році селяни Дорогинки виступили проти поміщика. Влада жорстоко розправилася з непокірними. Після реформи 1861 року в селі знову відбулися селянські заворушення.
4 червня 1906 року в економії поміщика відбувася страйк селян. Каральний загін відмовився стріляти в селян.
Наприкінці квітня 1921 року під Дорогинкою відбувся бій загону ніжинської радянської міліції з махновцями. У бою з вояками Махна полягло близько 100 міліціонерів.
Див. Бій під Дорогинкою
468 жителів Дорогинки брали участь у Другій світовій війні, 287 з них — загинули, 175 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у 1967 році в центрі села споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період знаходилася ділянка колгоспу імені Щорса, центральна садиба якого розташовувалася в Бакаївці.
На початку 1970-х населення села становило 1613 осіб. Нині в селі живе 1083 мешканці.
До 2017 року центр Дорогинської сільської ради.
На території села працюють школа, клуб, бібліотека, дільнича лікарня, відділення зв'язку, магазини.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1072 | 98.98% |
російська | 11 | 1.02% |
Усього | 1083 | 100% |
Відомі люди
Народилися
- Микола Костенко (1916—1976) —український культурний діяч, журналіст, редактор, письменник, публіцист.
Див. також
Примітки
- Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Дорогинка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Маршрут від Чернігова до Дорогинки. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Село моє — краплиночка на карті. Історія сіл Ічнянщини / редактор Н.Прочай. — Ічня, 2011. — 76 с. Дорогинка. Раїса Дегтяренко, колишній завідувач сільської бібліотеки-філіалу с. Дорогинка. — С. 25-27.
Посилання
- Дорогинка на вебсайті Верховної Ради України
- Прогноз погоди в селі Дорогинка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorogi nka selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Vhodit do skladu Ichnyanskoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 1083 osib selo DoroginkaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Ichnyanska miska gromadaOblikova kartka Doroginka Osnovni daniZasnovane 1200Naselennya 765Poshtovij indeks 16721Telefonnij kod 380 4633Geografichni daniGeografichni koordinati 50 56 13 pn sh 32 07 40 sh d 50 93694 pn sh 32 12778 sh d 50 93694 32 12778 Koordinati 50 56 13 pn sh 32 07 40 sh d 50 93694 pn sh 32 12778 sh d 50 93694 32 12778Serednya visota nad rivnem morya 129 mVodojmi r UdajMisceva vladaAdresa radi 16703 Chernigivska obl Priluckij r n m Ichnya plosha T G Shevchenka 1KartaDoroginkaDoroginkaMapa Doroginka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doroginka GeografiyaSelo roztashovane na pivnichnomu zahodi rajonu na pravomu berezi richki Udaj pritoka Suli Richka v cij miscevosti duzhe zabolochena Za 1 5 km vishe za techiyeyu selo Tomashivka za 3 km nizhche Bakayivka Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 2515 Visota nad rivnem morya 129 m Vidstan vid Chernigova blizko 120 km avtoshlyahami 136 km do Ichni 22 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Losinivka na liniyi Nizhin Priluki Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen za 12 km Prostyaglosya selo z pivnochi na pivden azh na p yat kilometriv taka shiroka strichka pereplelas rajonami kutkami Os yak voni nazivayutsya Kuti Shkurine Ozerce Seredina sela Vigon Gorodishe Zagorodishe Panskij dvir Pritochilivka Novoselicya Krim osnovnih vulic sela Beregovoyi i Polovoyi ryad vulic nazivayetsya po miscevomu za prizvishami pershoposelenciv Prohorenkova Karpenkova Ilchenkova Mikolayenkova Zakrichina Gordiyenkova Ostanceva Osoblivistyu Doroginki v porivnyanni z inshimi selami ye dvi ploshi Odna v pivnichnij chastini sela mizh Kutami I Shkurinim a insha velika yaka zavzhdi nazivalas Vigonom mizh Serednoyu chastinoyu i Gorodishem Vigon cherez te sho syudi zganyayut hudobu pered vihodom na pasovisko Zaraz tut pobudovani silski kramnici She cikava osoblivist u toponimici sela Tut zbereglisya nazvi povorotiv vulic Zaprichin povorot Kirilyanchin Gordiyenkiv A v napryamku do Nizhina vulicya nazivalas Miskij shlyah Z davnih chasiv oginayuchi Doroginku z pivnochi Udaj rozdilyayetsya na potoki Vereshivka Pishanka Petruhivka Na pivden mizh Bakayivkoyu i Doroginkoyu protikala polova richechka Krinicya a vid neyi i vse urochishe navkrugi nazivayetsya Kriniceyu Poblizu Doroginki i v samomu seli ye tak zvani blyudcya zagliblennya ozercya V pivnichnij chastini sela ye ozerce Shkurine vid nogo i pishla nazva kutka Na pivnich i zahid vid sela znahoditsya ozercya Baranove i Gorbacheve Na pivnich za Vereshivkoyu i Pishankoyu na nevelikij teritoriyi roztashovani ozera Krugle Dovge Strukove Mohov I urochishe de voni znahodyatsya nazivayetsya Ozera IstoriyaNa okolici sela viyavleno davnoruske gorodishe IX XIII stolittya Doroginka zasnovana ne piznishe pochatku XIII storichchya she do navali ord hana Batiya Oficijnoyu datoyu zasnuvannya sela vvazhayetsya 1200 rik Oboronnij grad Dorogin Ce bula plosha na pravomu visokomu berezi v minulomu povnovodnoyi richki Udaj yaka prikrivala grad zi shodu obvedena zemlyanim valom i rovom Na valu dubovij chastokil obmazanij glinoyu shob ne zagoravsya pid chas shturmu Dlya viyizdu i v yizdu vorota sho zachinyalisya na nich i pid chas trivogi Krim Udayu pidstupi do grada Dorogin prikrivali urochisha Zaviren Tvan Kulikizka Sinozhati Gnila Rudka Mokroguzivka Izok Temne Sami yih nazvi svidchat pro te sho perejti yih ne legko Napriklad Zaviren pohodit vid slova zavora sho znachit zamok zapir Tvan boloto Sinozhati gustij lis u yakomu ne kosili travu a zhali serpom Oboronnij grad Dorogin buv zbudovanij na misci de zaraz znahoditsya chastina sela yaka jmenuyetsya Gorodishe Same tut shreshuvalisya najvazhlivishi shlyahi Livoberezhzhya vid Chernigova do Pereyaslava Spochatku grad yavlyav soboyu ukriplenu fortecyu sho perepinyala dorogu dikim kochivnikam na Rus Potim uzdovzh Udayu na pivnich vid forteci pochinaye osidati naselennya Cya chastina Doroginki na pivnich vid Gorodisha zaselilas ranishe i razom z Gorodishem forteceyu i sklala drevnij grad Dorogin Chastina sela na pivden vid forteci zaselilas piznishe i stala nazivatisya Zagorodishem Chastina zh sela Kuti na pivostrovi isnuvala duzhe davno mabut yak okreme poselennya Vona mala i svoye okreme kladovishe i cerkvu Kutki Shkurine i Ozerus Ozece zaselilisya she piznishe Naselenij punkt Dorohinka poznacheno na Specialnomu ta dokladnomu plani Ukrayini de Boplana 1650 ta na piznishih mapah V kinci XIX st prokladeno zaliznicyu z Nizhina na Kruti Priputni Ichnyu Priluki Ot todi dorogi yaki perehreshuvalisya v Doroginci vtratili svoye vazhlive znachennya i kolishnij grad Dorogin peretvorivsya na zvichajne selo Doroginku Naselennya Doroginki skladalosya z takih verstv kozaki riznochinci kripaki pospoliti Cikavo sho selilisya voni v osnovnomu okremo Na Beregovij vulici zhili kripaki Selivonovicha pana Salivona ponarodnomu a na Polovij kozaki Beregovu vulicyu she nazivali Muzhichoyu Kozaki navit ne brali shlyubu iz vihidcyami z kripackih simej shob ne peretvoritisya iz vilnoyi lyudini na vlasnist pomishika Minav chas selo roslo j rozvivalosya Meshkanci vsih hutoriv navkolo Doroginki buli pereseleni v selo Dlya cogo vidveli chimalij shmat zemli na pivnichnij zahid vid Gorodisha Cyu chastinu sela sho sklalasya iz troh vulic stali nazivati Pritochilivkoyu Piznishe u pivdennomu napryamku za kolishnim panskim dvorom Trocini z yavilas nova vulicya sho prostyagalasya na cilij kilometr do Bakayivskoyi grani I teper chastina sela sho roztashovana z boku Bakayivki nazivayetsya Hutorcem abo Novoseliceyu a vulicya vid kolishnogo mlina na zahid nazivayetsya Dichkami bo tam ranishe roslo bagato grush dichok i bulo tilki tri hati Z davnih chasiv u Doroginci zhili kozaki Pavlovski po vulichnomu Zolotarenki Pavlovski Mikolayenki Shovkuni Visenki Shaduri Savchenki Shaduri Zapriki Shevchenki Kostovichi Butenki Chepurushki U 1854 roci selyani Doroginki vistupili proti pomishika Vlada zhorstoko rozpravilasya z nepokirnimi Pislya reformi 1861 roku v seli znovu vidbulisya selyanski zavorushennya 4 chervnya 1906 roku v ekonomiyi pomishika vidbuvasya strajk selyan Karalnij zagin vidmovivsya strilyati v selyan Naprikinci kvitnya 1921 roku pid Doroginkoyu vidbuvsya bij zagonu nizhinskoyi radyanskoyi miliciyi z mahnovcyami U boyu z voyakami Mahna polyaglo blizko 100 milicioneriv Div Bij pid Doroginkoyu 468 zhiteliv Doroginki brali uchast u Drugij svitovij vijni 287 z nih zaginuli 175 nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR Na chest voyiniv odnoselciv poleglih u borotbi za svobodu i nezalezhnist Batkivshini u 1967 roci v centri sela sporudzheno obelisk Slavi U povoyennij period znahodilasya dilyanka kolgospu imeni Shorsa centralna sadiba yakogo roztashovuvalasya v Bakayivci Na pochatku 1970 h naselennya sela stanovilo 1613 osib Nini v seli zhive 1083 meshkanci Do 2017 roku centr Doroginskoyi silskoyi radi Na teritoriyi sela pracyuyut shkola klub biblioteka dilnicha likarnya viddilennya zv yazku magazini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1072 98 98 rosijska 11 1 02 Usogo 1083 100 Vidomi lyudiNarodilisya Mikola Kostenko 1916 1976 ukrayinskij kulturnij diyach zhurnalist redaktor pismennik publicist Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiStanom na 2012 rik Oblikova kartka naselenogo punktu na sajti Verhovnoyi Radi Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Doroginka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Marshrut vid Chernigova do Doroginki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Rozrahunok Karta Onlajn 7 listopada 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 10 veresnya 2015 Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Selo moye kraplinochka na karti Istoriya sil Ichnyanshini redaktor N Prochaj Ichnya 2011 76 s Doroginka Rayisa Degtyarenko kolishnij zaviduvach silskoyi biblioteki filialu s Doroginka S 25 27 PosilannyaDoroginka na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Prognoz pogodi v seli Doroginka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya gruntuyetsya na materialah enciklopedichnogo vidannya Istoriya mist i sil URSR Vidtak u nij mozhe buti vidsutnoyu abo vikrivlenoyu informaciya pro periodi Ukrayinskoyi revolyuciyi Golodomoriv Drugoyi Svitovoyi vijni ta suchasnosti Vi mozhete dopomogti proyektu dopisavshi yiyi