Дора Пеячевич

Дора Пеячевич (хорв. Dora Pejačević; 10 вересня 1885, Будапешт — 5 березня 1923, Мюнхен) — хорватська композиторка, представниця знатного старовинного хорватського роду графів Пеячевичів. Дочка бана Хорватії Теодора Пеячевича.

Дора Пеячевич
хорв. Dora
Основна інформація
Дата народження	10 вересня 1885(1885-09-10)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Будапешт, Австро-Угорщина
Дата смерті	5 березня 1923(1923-03-05)^[1]^[2]^[…] (37 років)
Місце смерті	Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький Райх
Причина смерті	післяпологові ускладнення
Громадянство	Угорщина і Веймарська республіка
Професії	композиторка, скрипалька, піаністка
Вчителі	^d, ^d, ^d і ^d
Батько	^d
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дора (значення).

Біографія

Дора Пеячевич народилася в 1885 році у Будапешті в родині хорватського графа Теодора Пеячевича й угорської аристократки Лілії Вай де Вайя. Її мати була непоганою піаністкою, і з раннього дитинства займалася з дочкою музикою. З 12 років Дора почала сама писати музику. В юності брала уроки у відомих музикантів свого часу: в Загребі з нею займався скрипкою Вацлав Хумл, теорією, композицією та оркестровкою — Чиріл Юнек і Карл Кайзер, в Дрездені вона займалася композицією під керівництвом Персі Шервуда, у Мюнхені їй давали уроки Вальтер Курвуазьє (композиція) і Генрі Петрі (скрипка). Дора була знайома з багатьма видатними діячами культури свого часу — особливо тісні дружні зв'язки встановилися у неї, починаючи з 1914 року, з письменником Карлом Краусом (Пеячевич поклала на музику ряд його віршів, була відданою читачкою його журналу, під його впливом захопилася лівою публіцистикою в діапазоні від Олександра Герцена до Карла Каутського; Краус оспівав Дору Пеячевич у декількох власних віршах).

З початком Першої світової війни Дора добровільно перебувала у родовому замку в Нашиці і присвятила себе турботі про поранених.

У 1921 році Дора вийшла заміж за Оттомара фон Лумба, а через два роки померла у Мюнхені від ускладнень після важких пологів. Похована у фамільному замку Пеячевичів у Нашиці.

Біографії Дори Пеячевич присвячений останній фільм відомого режисера Звонимира Берковича «Графиня Дора» (Kontesa Dora, 1993 рік).

Творчість

Дора Пеячевич вважається однією з найвизначніших хорватських композиторів. Авторка 58 творів, написаних головним чином у пізньоромантичному стилі.

Найголовніший твір в спадщині Пеячевич — Симфонія фа-дієз мінор (1916—1917), що була вперше виконана в Дрездені 10 лютого 1920 року (диригент Едвін Лінднер), — вважається першою сучасною симфонією у хорватській музиці. Їй належать також концерт та концертна фантазія для фортепіано з оркестром, ряд камерних ансамблів (фортепіанний квінтет, фортепіанний квартет, фортепіанне тріо, два струнних квартети), дві скрипкових і одна віолончельна сонати, різні фортепіанні п'єси, пісні (в тому числі на слова Фрідріха Ніцше, Райнера Марії Рільке, Рікарди Хух).

Примітки

1. International Music Score Library Project — 2006.
   d:Track:Q523660
2. FemBio database
   d:Track:Q61356138
3. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
   d:Track:Q1563573

Джерела

• Kos, Koraljka. Dora Pejacevic. Zagreb: The Croatian Music Information Centre, 2008.

Посилання

• на сайті Музичного інформаційного центру Хорватії (хор.) (англ.)
• Вільні ноти авторства Дора Пеячевич на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)