Доньчина чверть, також відома як спадкова чверть (угор. leánynegyed; лат. quarta filialis) — правова доктрина, яка регулювала право доньки угорського шляхтича успадкувати майно свого батька.
Витоки
Один із законів першого короля Угорщини Стефана I на початку ХІ століття дозволяв кожному землевласнику вільно «розділяти своє майно, передавати його своїй дружині, своїм синам і дочкам, своїм родичам або церкві». З іншого боку, аристократичні клани хотіли перешкодити членам інших кланів придбати свої маєтки через шлюб зі своїми родичками. Отже, протягом наступних століть розвивалися обмеження права доньки на спадкування батькового майна. Історик стверджує, що «особливе прочитання» закону Публія Фальцідія в Кодексі Феодосіяна, швидше за все, дало початок формуванню нової правової доктрини. Радий також припускає, що церковники мали відіграти визначну роль у його розвитку, оскільки вони могли відкликати «батьків до їхніх обов'язків» і конкретизувати їхні обов'язки щодо своїх дітей, хоча юрисдикція церковних судів у справах щодо нерухомого майна була обмежена.
Розвиток
Золота булла 1222 року містить першу згадку про доньчину чверть. У Золотій Буллі говорилося, що , який помер, не маючи спадкоємця чоловічої статі, але мав принаймні одну доньку, міг вільно заповісти лише три чверті свого майна, оскільки одна чверть належала їй. Доньчина чверть не залежала від кількості дочок, оскільки дочки шляхтича мали спільне право на чверть майна свого батька.
Доньчина чверть повинна була сплачуватися в основному готівкою або рухомими речами. У 1290 році закон прямо забороняв, щоб маєтки шляхтича могли бути захоплені іншим шляхтичем, який не був членом його клану, через одруження з дочкою, яка має право на доньчину чверть. Сума, що підлягала виплаті дочкам, визначалася відповідно до набору правил, відомих як «комунальна оцінка», яка завжди давала вартість, нижчу за ринкову ціну. Якщо спадкоємці шляхтича чоловічої статі не могли виплатити його дочці рухомим майном, вони мали право компенсувати її землею, обумовлюючи право викупу її за попередньо обумовленою ціною.
Див. також
Посилання
- Engel, 2001, с. 76—77, 389.
- Rady, 2000, с. 103.
- Rady, 2000, с. 104.
- Engel, 2001, с. 177.
- Sághy, 2006, с. 235.
- Fügedi, 1998, с. 46.
Джерела
- Engel Pál. The Realm of St Stephen: A History of Medieval Hungary, 895–1526. — I.B. Tauris Publishers, 2001. — .
- Fügedi Erik. The Elefánthy: The Hungarian Nobleman and His Kindred. — Central European University Press, 1998. — .
- Rady Martyn. Nobility, Land and Service in Medieval Hungary. — Palgrave, 2000. — .
- Sághy Marianne. Eastern Europe // Women and Gender in Medieval Europe: An Encyclopedia. — Routledge, 2006. — С. 235–237. — .
Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Donchina chvert takozh vidoma yak spadkova chvert ugor leanynegyed lat quarta filialis pravova doktrina yaka regulyuvala pravo donki ugorskogo shlyahticha uspadkuvati majno svogo batka VitokiOdin iz zakoniv pershogo korolya Ugorshini Stefana I na pochatku HI stolittya dozvolyav kozhnomu zemlevlasniku vilno rozdilyati svoye majno peredavati jogo svoyij druzhini svoyim sinam i dochkam svoyim rodicham abo cerkvi Z inshogo boku aristokratichni klani hotili pereshkoditi chlenam inshih klaniv pridbati svoyi mayetki cherez shlyub zi svoyimi rodichkami Otzhe protyagom nastupnih stolit rozvivalisya obmezhennya prava donki na spadkuvannya batkovogo majna Istorik stverdzhuye sho osoblive prochitannya zakonu Publiya Falcidiya v Kodeksi Feodosiyana shvidshe za vse dalo pochatok formuvannyu novoyi pravovoyi doktrini Radij takozh pripuskaye sho cerkovniki mali vidigrati viznachnu rol u jogo rozvitku oskilki voni mogli vidklikati batkiv do yihnih obov yazkiv i konkretizuvati yihni obov yazki shodo svoyih ditej hocha yurisdikciya cerkovnih sudiv u spravah shodo neruhomogo majna bula obmezhena RozvitokZolota bulla 1222 roku mistit pershu zgadku pro donchinu chvert U Zolotij Bulli govorilosya sho yakij pomer ne mayuchi spadkoyemcya cholovichoyi stati ale mav prinajmni odnu donku mig vilno zapovisti lishe tri chverti svogo majna oskilki odna chvert nalezhala yij Donchina chvert ne zalezhala vid kilkosti dochok oskilki dochki shlyahticha mali spilne pravo na chvert majna svogo batka Donchina chvert povinna bula splachuvatisya v osnovnomu gotivkoyu abo ruhomimi rechami U 1290 roci zakon pryamo zaboronyav shob mayetki shlyahticha mogli buti zahopleni inshim shlyahtichem yakij ne buv chlenom jogo klanu cherez odruzhennya z dochkoyu yaka maye pravo na donchinu chvert Suma sho pidlyagala viplati dochkam viznachalasya vidpovidno do naboru pravil vidomih yak komunalna ocinka yaka zavzhdi davala vartist nizhchu za rinkovu cinu Yaksho spadkoyemci shlyahticha cholovichoyi stati ne mogli viplatiti jogo dochci ruhomim majnom voni mali pravo kompensuvati yiyi zemleyu obumovlyuyuchi pravo vikupu yiyi za poperedno obumovlenoyu cinoyu Div takozhPrefekciyaPosilannyaEngel 2001 s 76 77 389 Rady 2000 s 103 Rady 2000 s 104 Engel 2001 s 177 Saghy 2006 s 235 Fugedi 1998 s 46 DzherelaEngel Pal The Realm of St Stephen A History of Medieval Hungary 895 1526 I B Tauris Publishers 2001 ISBN 1 86064 061 3 Fugedi Erik The Elefanthy The Hungarian Nobleman and His Kindred Central European University Press 1998 ISBN 963 9116 20 3 Rady Martyn Nobility Land and Service in Medieval Hungary Palgrave 2000 ISBN 0 333 80085 0 Saghy Marianne Eastern Europe Women and Gender in Medieval Europe An Encyclopedia Routledge 2006 S 235 237 ISBN 978 1 138 86782 6 Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi