Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Донон (фр. Donon) — гора у Франції.
| Донон фр. Donon | ||||
 | ||||
| 48°30′48″ пн. ш. 7°09′54″ сх. д. / 48.51333333336077658° пн. ш. 7.165000000028° сх. д.Координати: 48°30′48″ пн. ш. 7°09′54″ сх. д. / 48.51333333336077658° пн. ш. 7.165000000028° сх. д. | ||||
| Країна | Франція | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Нижній Рейн | |||
| Система | Воґези | |||
| Тип | гора і музей[1] | |||
| Висота | 1009 м | |||
| Висота відносна | 273 м | |||
  Донон Донон (Франція) | ||||
 Донон у Вікісховищі | ||||
Висота над рівнем моря — 1009 м, це найвища точка північної частини Воґез. Донон розташована на території департаменту Нижній Рейн.
На вершині гори розташована 80-метрова телевежа. Також схили гори є (не щорічно) ділянкою одного із етапів Тур де Франс.
Залишки галло-римського святилища були знайдені на вершині гори та навколо неї. Більшість експонатів розміщені у Археологічному музеї Страсбурга.
Історія
З гори Донон відкривається чудовий панорамний краєвид. Гора використовувалася ще з часів неоліту (III тисячоліття до н. е.) радше як тимчасовий притулок, ніж постійне житло. Тут було знайдено неолітичні сокири й молоти з полірованого каменю.
Знахідки доісторичних знарядь зафіксовано починаючи з XIX століття. У XX столітті було знайдено вироби бронзової доби та плескаті точильні камені гальштатської культури.
Вершина гори, яку видно здалека, була точкою контакту трьох кельтських племен:
- на півночі — медіоматрики (столиця Divodurum (Мец);
- на сході — трибоки (столиця Brocomagnus (Брюмат);
- на півдні — левки (столиця Tullum (Туль).
З доісторичного часу на горі була розташована культова споруда. Культові об'єкти епохи датуються II–III століттям н. е. Святилище галло-римської епохи складалося з трьох кам'яних та одної дерев'яної споруди. Дерев'яна споруда знаходилася поряд з криницею. На кутах однієї з кам'яних споруд були висічені з каменю зображення тварин, що свідчить про її культовий характер.
На горі Донон було знайдено чимало фрагментів скульптурних зображень богів кельтського та галло-римського походження, а також римських написів, присвячених богам.
Неподалік з горою Донон проходило багато давніх шляхів, зокрема:
- Дорога святого Квіринія (з римських часів, проходила з півночі на захід)
- Бігова дорога (Rennweg), шлях уздовж колишнього кордону, дорога римського часу з північного сходу від Цольштока через Генгст та Гроссманн.
- Дорога південно-східного напрямку на Гранфонтен.
- Дорога сарацинів (chemin des Sarrazins), що вела на Віш.
- Дорога німців (chemin des Allemands), що вела з північного заходу (Лафремболь) через перевал Руль Бакон. Ця дорога на великому відрізку мощена бруківкою. Деякі історики, зокрема П. Фурші, пропонують датувати цю дорогу XIII століттям. Натомість інші вважають її римською й висувають гіпотезу, що ця дорога поєднувала Таркемполь, у долині річки Сей (тут виробляли сіль) з перевалом на Дононі, й можливо, була відомою з джерел Соляною дорогою (Via salinaria або via salinatorum, за іншою гіпотезою — це Сарматська дорога («la voie des Sarmates»), про яку згадується в середньовічних джерелах. За джерелами, Сарматська дорога вела з Лотарингії через долину річки Мерт та Раон-л'Етап у напрямку до Вілле та Ельзасу.
Окрім торговельних шляхів біля гори Донон проходили й шляхи паломників, що мандрували до святилища на горі.
1869 року на горі було споруджено музей у формі стилізованого галло-римського храму, де були представлені археологічні знахідки, які сьогодні зберігаються в музеї Епіналя та Страсбурзькому археологічному музеї й переважно замінені на копії. У XIX столітті на горі було споруджено шестиметрову піраміду, що була геодезичним пунктом і служила точкою тріангуляції (зокрема на карті Кассіні).
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Carte topographique 1:25 000, 3616 Est, Grandfontaine — le Donon, IGN Paris, 1985
Література
Геологія і геоморфологія
- Darmois-Téobald, Cirques glaciaires et niches de nivation sur le versant lorrain des Vosges à l'ouest du Donon — revue Géographique de l'Est, 1972, p.55-61.
- Annie Cordonnier, L'évolution des peuplements forestiers dans les Basses-Vosges gréseuses, du Donon à la vallée de la Meurthe, Université de Nancy II (Mémoire de Maitrise de géographie physique), Nancy, 1972, 52 p. (avec 7 cartes).
- Georges Corroy, Guide des Hautes-Vosges — Origine et évolution — Itinéraires et excursions, Imprimerie municipale de Saint-Dié, 1976, 45 p., 13 X 24 cm
Історія
- Émile Gerlach, Une montagne sacrée dans les Vosges, le Donon, Raon-l'Étape, 1951, 64 p.
- E. Linckenheld, " Un sanctuaire de la frontière des Médiomatriques et des Leuques, N.-D. de la Délivrande au pied du Donon " dans Bulletin de la Société d'archéologie de Lorraine, 1929, p. 180 à 195
- E. Linckenheld, " Le sanctuaire du Donon, son importance pour l'étude des rites et des cultes celtiques ", dans Bulletin de la Société d'archéologie de Lorraine, 1965, p. 57-75
- F. Pétry, Le Donon, bilan des observations et recherches archéologiques, Saison d'Alsace — Le Val de Bruche, n°63, 1977, p. 15 à 26
 | Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Donon fr Donon gora u Franciyi Donon fr DononVershina goriVershina gori48 30 48 pn sh 7 09 54 sh d 48 51333333336077658 pn sh 7 165000000028 sh d 48 51333333336077658 7 165000000028 Koordinati 48 30 48 pn sh 7 09 54 sh d 48 51333333336077658 pn sh 7 165000000028 sh d 48 51333333336077658 7 165000000028Krayina FranciyaRegion Nizhnij RejnSistema VogeziTip gora i muzej 1 Visota 1009 mVisota vidnosna 273 mDononDonon Franciya Donon u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Donon Visota nad rivnem morya 1009 m ce najvisha tochka pivnichnoyi chastini Vogez Donon roztashovana na teritoriyi departamentu Nizhnij Rejn Na vershini gori roztashovana 80 metrova televezha Takozh shili gori ye ne shorichno dilyankoyu odnogo iz etapiv Tur de Frans Zalishki gallo rimskogo svyatilisha buli znajdeni na vershini gori ta navkolo neyi Bilshist eksponativ rozmisheni u Arheologichnomu muzeyi Strasburga IstoriyaShil gori ta muzej stilizovanij pid gallo rimskij hram na gori Donon Kam yani steli zgrupovani v kolo nepodalik vid hramu muzeyu Zalishki krinici Z gori Donon vidkrivayetsya chudovij panoramnij krayevid Gora vikoristovuvalasya she z chasiv neolitu III tisyacholittya do n e radshe yak timchasovij pritulok nizh postijne zhitlo Tut bulo znajdeno neolitichni sokiri j moloti z polirovanogo kamenyu Znahidki doistorichnih znaryad zafiksovano pochinayuchi z XIX stolittya U XX stolitti bulo znajdeno virobi bronzovoyi dobi ta pleskati tochilni kameni galshtatskoyi kulturi Vershina gori yaku vidno zdaleka bula tochkoyu kontaktu troh keltskih plemen na pivnochi mediomatriki stolicya Divodurum Mec na shodi triboki stolicya Brocomagnus Bryumat na pivdni levki stolicya Tullum Tul Z doistorichnogo chasu na gori bula roztashovana kultova sporuda Kultovi ob yekti epohi datuyutsya II III stolittyam n e Svyatilishe gallo rimskoyi epohi skladalosya z troh kam yanih ta odnoyi derev yanoyi sporudi Derev yana sporuda znahodilasya poryad z kriniceyu Na kutah odniyeyi z kam yanih sporud buli visicheni z kamenyu zobrazhennya tvarin sho svidchit pro yiyi kultovij harakter Na gori Donon bulo znajdeno chimalo fragmentiv skulpturnih zobrazhen bogiv keltskogo ta gallo rimskogo pohodzhennya a takozh rimskih napisiv prisvyachenih bogam Nepodalik z goroyu Donon prohodilo bagato davnih shlyahiv zokrema Doroga svyatogo Kviriniya z rimskih chasiv prohodila z pivnochi na zahid Bigova doroga Rennweg shlyah uzdovzh kolishnogo kordonu doroga rimskogo chasu z pivnichnogo shodu vid Colshtoka cherez Gengst ta Grossmann Doroga pivdenno shidnogo napryamku na Granfonten Doroga saraciniv chemin des Sarrazins sho vela na Vish Doroga nimciv chemin des Allemands sho vela z pivnichnogo zahodu Lafrembol cherez pereval Rul Bakon Cya doroga na velikomu vidrizku moshena brukivkoyu Deyaki istoriki zokrema P Furshi proponuyut datuvati cyu dorogu XIII stolittyam Natomist inshi vvazhayut yiyi rimskoyu j visuvayut gipotezu sho cya doroga poyednuvala Tarkempol u dolini richki Sej tut viroblyali sil z perevalom na Dononi j mozhlivo bula vidomoyu z dzherel Solyanoyu dorogoyu Via salinaria abo via salinatorum za inshoyu gipotezoyu ce Sarmatska doroga la voie des Sarmates pro yaku zgaduyetsya v serednovichnih dzherelah Za dzherelami Sarmatska doroga vela z Lotaringiyi cherez dolinu richki Mert ta Raon l Etap u napryamku do Ville ta Elzasu Okrim torgovelnih shlyahiv bilya gori Donon prohodili j shlyahi palomnikiv sho mandruvali do svyatilisha na gori 1869 roku na gori bulo sporudzheno muzej u formi stilizovanogo gallo rimskogo hramu de buli predstavleni arheologichni znahidki yaki sogodni zberigayutsya v muzeyi Epinalya ta Strasburzkomu arheologichnomu muzeyi j perevazhno zamineni na kopiyi U XIX stolitti na gori bulo sporudzheno shestimetrovu piramidu sho bula geodezichnim punktom i sluzhila tochkoyu triangulyaciyi zokrema na karti Kassini Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Carte topographique 1 25 000 3616 Est Grandfontaine le Donon IGN Paris 1985LiteraturaGeologiya i geomorfologiya Darmois Teobald Cirques glaciaires et niches de nivation sur le versant lorrain des Vosges a l ouest du Donon revue Geographique de l Est 1972 p 55 61 Annie Cordonnier L evolution des peuplements forestiers dans les Basses Vosges greseuses du Donon a la vallee de la Meurthe Universite de Nancy II Memoire de Maitrise de geographie physique Nancy 1972 52 p avec 7 cartes Georges Corroy Guide des Hautes Vosges Origine et evolution Itineraires et excursions Imprimerie municipale de Saint Die 1976 45 p 13 X 24 cm ISBN 2900301092 Istoriya Emile Gerlach Une montagne sacree dans les Vosges le Donon Raon l Etape 1951 64 p E Linckenheld Un sanctuaire de la frontiere des Mediomatriques et des Leuques N D de la Delivrande au pied du Donon dans Bulletin de la Societe d archeologie de Lorraine 1929 p 180 a 195 E Linckenheld Le sanctuaire du Donon son importance pour l etude des rites et des cultes celtiques dans Bulletin de la Societe d archeologie de Lorraine 1965 p 57 75 F Petry Le Donon bilan des observations et recherches archeologiques Saison d Alsace Le Val de Bruche n 63 1977 p 15 a 26 Ce nezavershena stattya z geografiyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi