Дома́ха — запорозький форпост на березі Азовського моря, центр Кальміуської паланки, що існував із 1594 по 1768 рік (за даними В. Пірка). Його підтверджують слова історика Скальковського А. А., який писав: "… у р. Кальміус з боку Азовського моря «де зимівники козачі, ще з часу Предслава Ланцкорского знаходилися …» Поблизу під прикриттям форпосту «Домаха» перебувало козацьке поселення (згадується з 1739 р.), де проживали власне козаки і сім'ї козаків (нині територія Маріуполя). У грудні 1768 р. кримські татари зруйнували форпост Домаха і . У 1771 р. запорозькі козаки почали відбудовувати Кальміуську слободу. У липні 1780 р. Кальміуська слобода мала 53 двори і .
У січні 1776 року губернатор Азовської губернії генерал-майор Василь Чортков (Василий Алексеевич Чертков) у своєму листі до генерал-губернатора Азовської та Новороссійської губернії графа Потьомкіна пропонує встановити межу між Азовською губернією та Військом Донським по р. Кальміюс, а не по р. Кальчик і пише таке: «… когда отдать донцам по Кальчику, то уже удобного места для построения полагаемого в том краю города, где и развалины древнего города Домахи состоят, сыскать едва ли будет можно.»
У 1778 р. він же наказав на місці Кальміуської слободи збудувати м. Павлівськ.
З 1780 р. на території Кальміуської слободи, згідно з указом Катерини ІІ від травня 1779 р., поселяються греки і називають своє поселення Марієнполь.
Існує кілька версій походження назви Домаха:
- Від міста бродників Адомах, що імовірно знаходилося на місці козацької Домахи.
- Від шаблі з дамаської сталі Домахи.
- Від імені козачки Домахи.
- втрачений гідронім Домаха, розповсюджений в межах існування Запорізької Січі, рибне місце.
Домаха — назва козацької шаблі з дамаської сталі — у творах Т. Г. Шевченко, де він описує похід гайдамаків Гонти й Залізняка на Умань у 1768 році.
Запорізький форпост «Домаха» по суті виконував функцію військового прикриття важливого пункту на Потайному водному шляху Запорозьких козаків із Дніпра у Чорне море: Дніпро — Самара — Вовча — Кальміус — Азовське море — Чорне море.
Див. також
Примітки
- История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского. Стр 68
Джерела
- Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. — Донецьк, 2004.- 223 с.
- Історіографія та джерела до історії заселення і господарського освоєння Донбасу в XVI—XVIII ст.// Вісник ДонНУ. — 2004.- № 1 (0,5 а.)
- Найдавніші міста Донеччини// Кроки до успіху.- 2005, 26 березня (передрук із ж. Схід.- 2004, вересень).
- ПІРКО В. О. ОБОРОННІ СПОРУДИ В МЕЖИРІЧЧІ ДНІПРА І СІВЕРСЬКОГО ДІНЦЯ (історичний нарис з уривками джерел і планами споруд за другу половину XVII—XVIII ст.)/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
- РГАДА, Ф. 16, Е.х. № 588, ч.1, л.12.
- История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского: на основании подлинных документов запорожского сечевого архива, удостоенная почетного отзыва Императорской Академии наук: [в 3-х частях] / [сочинение] А. Скальковского. — Издание 3-е. -Одесса: типография А. Шульце, 1885—1886. -3 ч. : фронт. (грав. тит. л.) ; 23 см .
Посилання
- Іван Синяк. Поселення Кальміуської паланки в генезі сучасних населених пунктів // Нариси з історії освоєння Південної України XV—XVIII ст. / За ред. О. Репана; Український інститут національної пам'яті. — Київ: К. І. С., 2020. — С. 227—255. — 288 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Domaha Doma ha zaporozkij forpost na berezi Azovskogo morya centr Kalmiuskoyi palanki sho isnuvav iz 1594 po 1768 rik za danimi V Pirka Jogo pidtverdzhuyut slova istorika Skalkovskogo A A yakij pisav u r Kalmius z boku Azovskogo morya de zimivniki kozachi she z chasu Predslava Lanckorskogo znahodilisya Poblizu pid prikrittyam forpostu Domaha perebuvalo kozacke poselennya zgaduyetsya z 1739 r de prozhivali vlasne kozaki i sim yi kozakiv nini teritoriya Mariupolya U grudni 1768 r krimski tatari zrujnuvali forpost Domaha i U 1771 r zaporozki kozaki pochali vidbudovuvati Kalmiusku slobodu U lipni 1780 r Kalmiuska sloboda mala 53 dvori i Pam yatnij znak na misci kolishnoyi zaporozko kozackoyi Domahi ta Kalmiuskoyi slobodi m Mariupol Kozacka Domaha na plani m Mariupolya 1826 r Pam yatnij znak na misci kolishnoyi zaporozko kozackoyi Domahi ta Kalmiuskoyi slobodi m Mariupol Rakurs U sichni 1776 roku gubernator Azovskoyi guberniyi general major Vasil Chortkov Vasilij Alekseevich Chertkov u svoyemu listi do general gubernatora Azovskoyi ta Novorossijskoyi guberniyi grafa Potomkina proponuye vstanoviti mezhu mizh Azovskoyu guberniyeyu ta Vijskom Donskim po r Kalmiyus a ne po r Kalchik i pishe take kogda otdat doncam po Kalchiku to uzhe udobnogo mesta dlya postroeniya polagaemogo v tom krayu goroda gde i razvaliny drevnego goroda Domahi sostoyat syskat edva li budet mozhno U 1778 r vin zhe nakazav na misci Kalmiuskoyi slobodi zbuduvati m Pavlivsk Z 1780 r na teritoriyi Kalmiuskoyi slobodi zgidno z ukazom Katerini II vid travnya 1779 r poselyayutsya greki i nazivayut svoye poselennya Mariyenpol Isnuye kilka versij pohodzhennya nazvi Domaha Vid mista brodnikiv Adomah sho imovirno znahodilosya na misci kozackoyi Domahi Vid shabli z damaskoyi stali Domahi Vid imeni kozachki Domahi vtrachenij gidronim Domaha rozpovsyudzhenij v mezhah isnuvannya Zaporizkoyi Sichi ribne misce Domaha nazva kozackoyi shabli z damaskoyi stali u tvorah T G Shevchenko de vin opisuye pohid gajdamakiv Gonti j Zaliznyaka na Uman u 1768 roci Zaporizkij forpost Domaha po suti vikonuvav funkciyu vijskovogo prikrittya vazhlivogo punktu na Potajnomu vodnomu shlyahu Zaporozkih kozakiv iz Dnipra u Chorne more Dnipro Samara Vovcha Kalmius Azovske more Chorne more Div takozhPotajnij vodnij shlyah Zaporozkih kozakivPrimitkiIstoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo Str 68DzherelaZaselennya i gospodarske osvoyennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck 2004 223 s Istoriografiya ta dzherela do istoriyi zaselennya i gospodarskogo osvoyennya Donbasu v XVI XVIII st Visnik DonNU 2004 1 0 5 a Najdavnishi mista Donechchini Kroki do uspihu 2005 26 bereznya peredruk iz zh Shid 2004 veresen PIRKO V O OBORONNI SPORUDI V MEZhIRIChChI DNIPRA I SIVERSKOGO DINCYa istorichnij naris z urivkami dzherel i planami sporud za drugu polovinu XVII XVIII st Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh Shidnij vidavnichij dim Doneck 2007 176 s RGADA F 16 E h 588 ch 1 l 12 Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo na osnovanii podlinnyh dokumentov zaporozhskogo sechevogo arhiva udostoennaya pochetnogo otzyva Imperatorskoj Akademii nauk v 3 h chastyah sochinenie A Skalkovskogo Izdanie 3 e Odessa tipografiya A Shulce 1885 1886 3 ch front grav tit l 23 sm PosilannyaIvan Sinyak Poselennya Kalmiuskoyi palanki v genezi suchasnih naselenih punktiv Narisi z istoriyi osvoyennya Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII st Za red O Repana Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyiv K I S 2020 S 227 255 288 s ISBN 978 617 684 259 0