Додаток Проба (лат. Appendix Probi) — важливе джерело посткласичної латини.
Додаток Проба | |
Автор | Марк Валерій Проб |
---|---|
Мова твору або назви | класична латина і народна латина |
Історія
Документ був створений невідомим керівником школи приблизно в IV столітті н. е. Документ називається Додаток Проба (Appendix Probi), оскільки він знаходився в кінці рукопису, який містив тексти так званого Псевдопроба. Додаток Проба тривалий час помилково приписували Марку Валерію Пробу. Хоча текст датується четвертим століттям, він зберігся лише в рукописі з восьмого чи дев'ятого століть.
Додаток Проба є списком із 227 пар слів у двох стовпчиках. У лівій колонці — слова, які відповідають класичній латинській нормі. У правій колонці — слова, які порушують цю норму. Класична (письмова) форма і некласичні (усні) форми порівнюються між собою за схемою speculum non speclum, тобто «(треба казати) speculum, а не speclum».
Приклади
Додаток Проба | Зауваження | |
---|---|---|
класична (письмова) форма | посткласична (усна) форма | |
speculum | speclum | Італійською specchio, «дзеркало» — в посткласичній формі ненаголошене u зникло (синкопа: згасання голосного ненаголошеного складу) |
columna | colomna | Італійською colonna, «стовп» |
calida | calda | Італійською calda «тепла» (ж. рід) — у посткласичній формі ненаголошена і зникла |
auris | oricla | Італійською orecchia, «вухо» — пост-класична форма oricla є продовженням auricula, тобто є зменшувальною формою від класичного auris; в посткласичномій формі oricla відбулася монофтонгізація au до o і ненаголошене u зникло (синкопа) |
Для дослідження походження романських мов, слова в правому стовпчику цікавіші, ніж слова в лівому. Так, наприклад, сучасні італійські еквіваленти більше схожі на посткласичні (усні) форми, ніж класичні (письмові) форми, оскільки італійська, як і інші романські мови, продовжує усну латинську мову, а не її письмовий варіант.
Див. також
Примітки
- Giuseppe Patota, Lineamenti di grammatica storica dell'italiano, Bologna 2002, , S. 23–24
- Gerhard Rohlfs, Vom Vulgärlatein zum Altfranzösischen, Max Niemeyer Verlag, Tübingen 1960; Seite 27
- Angelico Prati, Vocabolario etimologico italiano, Milano 1951; Stichwort orecchia
Посилання
- Baehrens, W. A. (1922). Sprachlicher Kommentar zur vulgärlateinischen Appendix Probi (German) . Gröningen: Halle (Saale).
- Додаток Проба [ 29 квітня 2013 у Wayback Machine.] в університеті Пенсільванії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dodatok Proba lat Appendix Probi vazhlive dzherelo postklasichnoyi latini Dodatok ProbaAvtorMark Valerij ProbMova tvoru abo nazviklasichna latina i narodna latinaIstoriyaDokument buv stvorenij nevidomim kerivnikom shkoli priblizno v IV stolitti n e Dokument nazivayetsya Dodatok Proba Appendix Probi oskilki vin znahodivsya v kinci rukopisu yakij mistiv teksti tak zvanogo Psevdoproba Dodatok Proba trivalij chas pomilkovo pripisuvali Marku Valeriyu Probu Hocha tekst datuyetsya chetvertim stolittyam vin zberigsya lishe v rukopisi z vosmogo chi dev yatogo stolit Dodatok Proba ye spiskom iz 227 par sliv u dvoh stovpchikah U livij kolonci slova yaki vidpovidayut klasichnij latinskij normi U pravij kolonci slova yaki porushuyut cyu normu Klasichna pismova forma i neklasichni usni formi porivnyuyutsya mizh soboyu za shemoyu speculum non speclum tobto treba kazati speculum a ne speclum PrikladiDodatok Proba Zauvazhennyaklasichna pismova forma postklasichna usna formaspeculum speclum Italijskoyu specchio dzerkalo v postklasichnij formi nenagoloshene u zniklo sinkopa zgasannya golosnogo nenagoloshenogo skladu columna colomna Italijskoyu colonna stovp calida calda Italijskoyu calda tepla zh rid u postklasichnij formi nenagoloshena i zniklaauris oricla Italijskoyu orecchia vuho post klasichna forma oricla ye prodovzhennyam auricula tobto ye zmenshuvalnoyu formoyu vid klasichnogo auris v postklasichnomij formi oricla vidbulasya monoftongizaciya au do o i nenagoloshene u zniklo sinkopa Dlya doslidzhennya pohodzhennya romanskih mov slova v pravomu stovpchiku cikavishi nizh slova v livomu Tak napriklad suchasni italijski ekvivalenti bilshe shozhi na postklasichni usni formi nizh klasichni pismovi formi oskilki italijska yak i inshi romanski movi prodovzhuye usnu latinsku movu a ne yiyi pismovij variant Div takozhNarodna latinaPrimitkiGiuseppe Patota Lineamenti di grammatica storica dell italiano Bologna 2002 ISBN 88 15 08638 2 S 23 24 Gerhard Rohlfs Vom Vulgarlatein zum Altfranzosischen Max Niemeyer Verlag Tubingen 1960 Seite 27 Angelico Prati Vocabolario etimologico italiano Milano 1951 Stichwort orecchiaPosilannyaBaehrens W A 1922 Sprachlicher Kommentar zur vulgarlateinischen Appendix Probi German Groningen Halle Saale Dodatok Proba 29 kvitnya 2013 u Wayback Machine v universiteti Pensilvaniyi