Догравальник

Догравальник (жін. догравальниця; аналог: нападний гравець другого темпу; вінг-Спайкер від англ. vinh-Spayke) — ігрове амплуа у волейболі.

Функції

Догравальник — універсальний гравець у волейбольній команді, який бере участь у прийманні м'ячів, в атаці та у захисті. Основна відмінність догравальника від діагонального гравця в тому, що він бере участь у прийманні м'яча. Зазвичай, напрямки ударів від атаки направлені із 2-ї та 4-ї зон із країв сітки. Нерідко підключається для комбінації несподіваної атаки (атака з 6-ї зони пасом від гравця, що забезпечує зв'язок, трохи назад) і атаки з задньої лінії. Важлива функція такого волейбольного амплуа — догравання «складних» м'ячів після невдалого приймання, або після невдалої атаки і/або переведення м'яча із захисту. Завдання догравальника, по можливості, максимально ускладнити приймання м'яча суперником і дати ще один шанс своїй команді для більш ефективної атаки.

Якщо для діагонального гравця прийнятним показником вважається відсоток успішних атак понад 55 %, то для догравальника вважається цілком нормальним мати показник нижче 50 %, так як йому, як правило, дістаються складніші, не достатньо доведені м'ячі для завершення повноцінної атаки.

Головні якості

Гравець на позиції догравальника у волейболі, по-перше, повинен мати високий зріст. Це допомагає гравцю здійснювати влучні атакуючі удари в майданчик суперника під гострим кутом. По-друге, важлива хороша реакція та координація рухів, не тільки в нападі, але і в прийомі м’яча. Необхідно стежити за передачами м’яча зв’язуючим гравцем та вчасно чітко реагувати на неї. Високий стрибок, швидкість і сила удару також є важливими якостями догравачів. Але, безперечно, вирішальну роль відіграють тактична підготовка та майстерність гравця у володінні м’ячем. Окрім фізичних даних важливим критерієм для догравальника є інтелектуальна складова, оскільки волейбол це гра, в якій перемагають не тільки силою, а і розумом.

Відомі гравці

Олег Плотницький Османі Хуанторена Матей Казійський Вільфредо Леон Ервін Н'Ґапет

Примітки

1. . Volleyschools.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
2. FIVB technical booklet, 2002 Men’s Game, Technique and Tactics : [ 25 листопада 2018] : ( )[] // FIVB.
3. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
4. https://volleyball.lviv.ua/blog/amplua-u-volejboli-dogravalnyk/

Посилання

• Офіційний сайт [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Абетка волейболу (частина 1) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 2) [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 3) [ 21 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 4) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 5) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 6) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 7) [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 9) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 10) [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Абетка волейболу (частина 11) (рос.)

Література

• Штейнбахк В. Л. Велика олімпійська енциклопедія. — К. : «Олимпия Пресс», 2006. — Т. 1-й том (А—Н). — 784 с.