Догаресса італ Dogaressa трансліт doɡaˈressa лат ducissa офіційний титул дружини венеційського дожа Цей титул був унікал

Догаресса (італ. Dogaressa, трансліт. doɡaˈressa: лат. ducissa) — офіційний титул дружини венеційського дожа. Цей титул був унікальним для Венеції. Якщо главу Генуезької республіки також називали дожами, то дружин генуезьких дожів не називали догаресса і вони не мали такої публічної посади.

догаресса Морозина Морозіні Тінторетто, 1590-ті роки.

Історія

Положення догаресси регулювалося законами Венеційської республіки, в яких уточнювалося, які обов'язки і права вона мала, а що заборонялося власниці титулу. Протягом історії республіки ці права змінювалися кілька разів. Як повідомляється, першим носієм цього титулу була догаресса Карола у 800-х роках, а останньою була Елізабетта Грімані у 1790-х роках.

Посада

Так само, як і дож, догаресса проходила процедуру коронації, робила урочистий вступ до посди і давала обітницю вірності (promissione ducale) республіці під час своєї коронації. Символами її рангу були золота вуаль і корона схожої форми, як у дожа. Подібно до королеви, догаресса мала власних фрейлін. Протягом певних періодів часу, коронація дожеси була скасована.

Формально догаресса не мала жодних політичних прав, її завданням була участь у представницькому житті Венеційської республіки та офіційних церемоніях і ритуалах, покликаних уособлювати велич держави, і в цьому вона відігравала дуже помітну суспільну роль. Очікувалося, що вона діятиме як офіційний захисник певних гільдій і ремесел, і як така могла б відігравати важливу роль у ролі цих ремесел у державі, що, як відомо, робили кілька догаресс. Алісія Джустініані, наприклад, відігравала важливу роль у венеційській торгівлі та бізнесі завдяки цій ролі.

Хоча закон відмовляв догарессі будь-який вплив на державні справи, на практиці деякі з них мали великий вплив, особливо Феліція Корнаро .

У випадку, якщо догаресса овдовівала, суспільство очікувало, що вона стане черницею. Однак не існувало жодного закону, який би цього вимагав, і деякі овдовілі дожеси відмовилися дотримуватися цього звичаю, хоча це вважалося певним чином скандальним.

Зміни положення

Протягом століть запроваджувались закони, які обмежували права догаресси. У XIII столітті догарессі було заборонено приймати сановників і робити самостійно публічні пожертви, а в 1342 році закон заборонив їй самостійно вести комерційні справи.

Церемонія коронації догаресси не відбулася в період між Таддеа Міхелем у 1478 році та Зілією Дандоло у 1556 році. Після коронації Морозини Моросіні в 1597 році, коронація догаресси була визнана непотрібною в 1645 році, а інші церемонії навколо неї були зведені до мінімуму. Останньою коронованою догарессою була Елізабетта Керіні в 1694 році, після чого церемонія була остаточно скасована. Після правління Елізабетти Керіні більшість інших церемоніальних привілеїв догаресси також було скасовано. З 1700 року їй більше не дозволялося носити корону та отримувати подарунки від сановників. У 1763 році Урочистий вхід було відновлено за бажанням дожа для Пізани Конаро, яка була останньою догарессою, яка його здійснила.

Список венеційських догаресс

804—811: Carola
811—827: Elena
827—830: Felicita
888—912: Angela Sanudo
942—959: Arcielda Candiano
959—966: Giovanniccia Candiano
966—976: Waldrada of Tuscany
976—978: Felicia Malipiero
979—991: Marina Candiano
991—1009: Maria Candiano
1009—1026: Grimelda of Hungary
1075—1083: Теодора Анна Дука Сельво
1084—1096: Cornella Bembo
1096—1102: Felicia Cornaro
1102—1116: Matelda Falier
1116—1130: Alicia Michiel
1148—1156: Sofia
1156—1172: Felicita Maria di Boemondo
1172—1178: Cecilia
1192—1205: Felicita Bembo
1205—1229: Constance of Sicily
1229—1240: Maria Storlato
1242—1249: Valdrada of Sicily
1252—1268: Loicia da Prata
1268—1275: Marchesina Ghisi
1275—1280: Jacobina
1280—1289: Caterina
1289—1310: Tommasina Morosini
1310—1312: Agnese
1312—1329: Franchesina
1329—1339: Elisabetta
1339—1342: Giustina Cappello
1342—1354: Francesca Morosini
1354—1355: Aluycia Gradenigo
1355—1356: Marina Cappello
1361—1365: Maria Giustinian
1365—1367: Caterina Corner
1382—1382: Cristina Condulmer
1382—1400: Agnese
1400—1413: Marina Galina
1423—1457: Marina Nani
1457—1462: Giovanna Dandolo
1462—1471: Cristina Sanudo
1471—1472: Aliodea Morosini
1473—1474: Contarina Contarini Morosini
1474—1476: Laura Zorzi
1476—1478: Regina Gradenigo
1478—1485: Taddea Michiel
1485—1486: Lucia Ruzzini
1486—1501: Elisabetta Soranzo
1501—1521: Giustina Giustiniani
1521—1523: Caterina Loredan
1523—1538: Benedetta Vendramin
1538—1545: Maria Pasqualigo
1545—1553: Alicia Giustiniani
1556—1559: Zilia Dandolo
1559—1567: Elena Diedo
1567—1570: Maria Cappello
1570—1577: Loredana Marcello
1577—1578: Cecilia Contarini
1578—1585: Arcangela Canali
1585—1595: Laura Morosini
1595—1606: Morosina Morosini
1618—1623: Elena Barbarigo
1625—1629: Chiara Dolfin
1655—1656: Paolina Loredan
1656—1656: Andreana Priuli
1656—1658: Elisabetta Pisani
1658—1659: Lucia Barbarigo
1694—1700: Elisabetta Querini
1709—1722: Laura Cornaro
1735—1741: Elena Badoer
1763—1769: Pisana Cornaro
1771—1779: Polissena Contarini Da Mula
1779—1789: Margherita Dalmet
1789—1792: Elisabetta Grimani

Примітки

The Dogaressa of Venice, 1200—1500: Wives and Icons

Джерела

Staley, Edgcumbe: The dogaressas of Venice (The wives of the doges), London: T. W. Laurie, 1910

[1] The Dogaressa of Venice, 1200—1500: Wives and Icons