Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головні́ або основні́ ро́зміри корабля́ (судна) — сукупність конструктивних, розрахункових, найбільших та габаритних лінійних розмірів судна, що визначаються паралельно до (основних координатних площин) та характеризують довжину (L), ширину (В), осадку (Т) і висоту борту (Н).
AP — кормовий перпендикуляр, FP — носовий перпендикуляр, Loa — габаритна довжина, Lpp — довжина між перпендикулярами
Головні розміри визначають (судна) і можливість його проведення у вузьких місцях (каналах, бухтах, протоках), шлюзах та на мілководді, а також, визначає можливість розташування на стапелі чи у корабельному доку.
Основні визначення
Основні поняття, що використовуються далі обумовлюються ДСТУ 2355-94.
- Носовий перпендикуляр — вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через точку перетину переднього краю форштевня з літньою вантажною ватерлінією або через крайню носову точку конструктивної ватерлінії корабля.
- Кормовий перпендикуляр — вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через крайню кормову точку конструктивної ватерлінії; для суден — вертикальна лінія у діаметральній площині, що проходить через точку перетину площини літньої вантажної ватерлінії з кормовим краєм (рудерпоста) чи віссю (балера стерна).
- Конструктивна ватерлінія (КВЛ або англ. DWL) — ватерлінія, яку беруть за основу побудови теоретичного кресленика і яка відповідає одержаній попереднім розрахунком повній водотоннажності судна та нормальній водотоннажності корабля.
- Верхня палуба — найвища палуба, безперервна на усій довжині.
Види головних розмірів
Довжина
- Довжина між перпендикулярами (Lpp) — відстань між носовим і кормовим перпендикулярами.
- Довжина по конструктивній ватерлінії (Lwl) — відстань між точками перетину носової і кормової частин конструктивної ватерлінії з діаметральною площиною.
- Довжина по діючій ватерлінії — відстань між точками перетину носової і кормової частин діючої ватерлінії з діаметральною площиною судна.
- Довжина по розрахунковій ватерлінії — відстань між точками перетину носової і кормової частин розрахункової ватерлінії з діаметральною площиною.
- Довжина по літній вантажній лінії — відстань між точками перерізу носової і кормової частин літньої вантажної ватерлінії з діаметральною площиною.
- Найбільша довжина (Lmax) — відстань, виміряна у горизонтальній площині між крайніми точками теоретичної поверхні корпусу судна у носовій і кормовій частинах.
- Габаритна довжина (Loa) — відстань, виміряна у горизонтальній площині між крайніми точками носової і кормової кінцевих частин корпусу з урахуванням частин, які постійно стримлять.
Для підводних човнів додатково використовуються поняття:
- Довжина непроникного корпусу підводного човна — відстань між кінцевими поперечними перебірками (найчастіше кінцевих цистерн головного баласту).
- Довжина міцного корпусу — відстань між крайніми точками кінцевих перебірок міцного корпусу.
Ширина
Ширина корабля — відстань між різними конструктивними точками корабля, розташованими на його правому і лівому бортах. Розрізняють найбільшу ширину, ширину по конструктивній ватерлінії, ширину по розрахунковій ватерлінії, ширину на мідель-шпангоуті, ширину по діючій ватерлінії, габаритну ширину та ширину по стабілізаторах (для підводних човнів):
- Найбільша ширина — Найбільша відстань, виміряна перпендикулярно до діаметральної площини між крайніми точками теоретичної поверхні корпусу судна
- Ширина по конструктивній ватерлінії — найбільша ширина конструктивної ватерлінії судна.
- Ширина по розрахунковій ватерлінії — найбільша ширина розрахункової ватерлінії судна
- Ширина на мідельшпангоуті (B) — ширина конструктивної ватерлінії на мідель-шпангоуті
- Ширина по діючій ватерлінії — найбільша ширина діючої ватерлінії судна
- Габаритна ширина (Bmax) — найбільша ширина корпусу з урахуванням частин, які постійно стримлять.
Під шириною підводного човна по стабілізаторах мають на увазі розмах стабілізаторів підводного човна між крайніми точками стабілізаторів.
Осадка
Осадка у середній частині судна або просто осадка (T) — вертикальна відстань, виміряна між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією на мідель-шпангоуті судна.
Розрізняють осадку носом, кормою і середню осадку:
- Кормова осадка (Tк) — вертикальна відстань, виміряна на кормовому перпендикулярі між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією.
- Носова осадка (Tн) — вертикальна відстань, виміряна між нижньою точкою на корпусі та розрахунковою ватерлінією на носовому перпендикулярі.
- Середня осадка — середнє арифметичне значення кормової і носової осадки.
Крім того розрізняють осадки відносно інших видів ватерлінії крім розрахункової:
- Осадка по діючу ватерлінію — вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини діючої ватерлінії судна.
- Осадка по конструктивну ватерлінію — вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини конструктивної ватерлінії судна.
- Осадка по літню вантажну ватерлінію — вертикальна відстань, виміряна у площині мідель-шпангоута від основної площини до площини літньої вантажної ватерлінії.
Висота борту
Висота борту (H) — вертикальна відстань, виміряна в площині мідель-шпангоута від основної площини до бортової лінії верхньої палуби судна — лінії перетину теоретичних поверхонь борту і верхньої палуби або їх продовження при заокругленому сполученні палуби з бортом.
Для підводного човна висота борту визначається як відстань по вертикалі між крайніми точками зовнішнього корпусу в районі мідель-шпангоута, але без вказування висоти огорожі рубки.
Похідні характеристики
Різниця між висотою борту Н і осадкою Т визначає висоту F надводного борту судна. Мінімальна висота надводного борту регламентується Міжнародними правилами про вантажну марку або за умовами забезпечення непотоплюваності. Її значення наносять на борту судна у вигляді вантажної марки.
Співвідношення головних розмірів дають уявлення про форму корпусу судна і про його потенційні можливості щодо забезпечення деяких важливих експлуатаційних якостей. Наприклад, збільшення відношення L/B сприяє поліпшенню ходових якостей судна. Однак це справедливо лише для водотоннажних суден, для суден на підводних крилах та суден на повітряній подушці вигіднішими є малі значення L/B.
Відношення L/H визначає умови загальної поздовжньої міцності судна. У суден з малими значеннями L/H легше забезпечити поздовжню міцність і домогтися мінімальної маси корпусних конструкцій. Тому правила побудови суден можуть обмежувати верхні допустимі значення L/H.
Великі значення відношень В/Т підвищують остійність судна, але ускладнюють досягнення плавної хитавиці. Співвідношення Н/Т впливає на непотоплюваність і вантажомісткість судна, забезпечення яких полегшується при збільшенні цього відношення. Відношення L/T характеризує повороткість судна, яка покращується із зменшенням цього відношення.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2355-94 Розміри надводних кораблів і суден головні. Терміни, визначення та літерні позначення.
- Военно-морской словарь / Гл. ред. В. Н. Чернавин — М.: Воениздат, 1990. — 511 с.
Джерела
- Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник] / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
- Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов. — Одесса: Феникс, 2007. — 142 с.
- Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник/ В. Г. Сизов. — Одесса: Феникс, М.: ТрансЛит, 2008. — 464 с.
- Военно-морской словарь / Гл. Ред. В. Н. Чернавин — М.: Воениздат, 1990. — 511 с. —
- ДСТУ 2337-94 Елементи металевого корпусу надводних кораблів і суден конструктивні. Терміни та визначення.
- ГОСТ 2.419-68 ЕСКД. Правила выполнения документации при плазовом методе производства.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovni abo osnovni ro zmiri korablya sudna sukupnist konstruktivnih rozrahunkovih najbilshih ta gabaritnih linijnih rozmiriv sudna sho viznachayutsya paralelno do osnovnih koordinatnih ploshin ta harakterizuyut dovzhinu L shirinu V osadku T i visotu bortu N Golovni rozmiri B shirina D visota bortu T osadka diametralna ploshina DWL konstruktivna vaterliniya AP kormovij perpendikulyar FP nosovij perpendikulyar Loa gabaritna dovzhina Lpp dovzhina mizh perpendikulyarami Golovni rozmiri viznachayut sudna i mozhlivist jogo provedennya u vuzkih miscyah kanalah buhtah protokah shlyuzah ta na milkovoddi a takozh viznachaye mozhlivist roztashuvannya na stapeli chi u korabelnomu doku Osnovni viznachennyaOsnovni ponyattya sho vikoristovuyutsya dali obumovlyuyutsya DSTU 2355 94 Nosovij perpendikulyar vertikalna liniya u diametralnij ploshini sho prohodit cherez tochku peretinu perednogo krayu forshtevnya z litnoyu vantazhnoyu vaterliniyeyu abo cherez krajnyu nosovu tochku konstruktivnoyi vaterliniyi korablya Kormovij perpendikulyar vertikalna liniya u diametralnij ploshini sho prohodit cherez krajnyu kormovu tochku konstruktivnoyi vaterliniyi dlya suden vertikalna liniya u diametralnij ploshini sho prohodit cherez tochku peretinu ploshini litnoyi vantazhnoyi vaterliniyi z kormovim krayem ruderposta chi vissyu balera sterna Konstruktivna vaterliniya KVL abo angl DWL vaterliniya yaku berut za osnovu pobudovi teoretichnogo kreslenika i yaka vidpovidaye oderzhanij poperednim rozrahunkom povnij vodotonnazhnosti sudna ta normalnij vodotonnazhnosti korablya Verhnya paluba najvisha paluba bezperervna na usij dovzhini Vidi golovnih rozmirivGabaritna dovzhina reyestrova dovzhina dovzhina mizh perpendikulyarami Dovzhina Dovzhina mizh perpendikulyarami Lpp vidstan mizh nosovim i kormovim perpendikulyarami Dovzhina po konstruktivnij vaterliniyi Lwl vidstan mizh tochkami peretinu nosovoyi i kormovoyi chastin konstruktivnoyi vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu Dovzhina po diyuchij vaterliniyi vidstan mizh tochkami peretinu nosovoyi i kormovoyi chastin diyuchoyi vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu sudna Dovzhina po rozrahunkovij vaterliniyi vidstan mizh tochkami peretinu nosovoyi i kormovoyi chastin rozrahunkovoyi vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu Dovzhina po litnij vantazhnij liniyi vidstan mizh tochkami pererizu nosovoyi i kormovoyi chastin litnoyi vantazhnoyi vaterliniyi z diametralnoyu ploshinoyu Najbilsha dovzhina Lmax vidstan vimiryana u gorizontalnij ploshini mizh krajnimi tochkami teoretichnoyi poverhni korpusu sudna u nosovij i kormovij chastinah Gabaritna dovzhina Loa vidstan vimiryana u gorizontalnij ploshini mizh krajnimi tochkami nosovoyi i kormovoyi kincevih chastin korpusu z urahuvannyam chastin yaki postijno strimlyat Dlya pidvodnih chovniv dodatkovo vikoristovuyutsya ponyattya Dovzhina neproniknogo korpusu pidvodnogo chovna vidstan mizh kincevimi poperechnimi perebirkami najchastishe kincevih cistern golovnogo balastu Dovzhina micnogo korpusu vidstan mizh krajnimi tochkami kincevih perebirok micnogo korpusu Shirina Shirina korablya vidstan mizh riznimi konstruktivnimi tochkami korablya roztashovanimi na jogo pravomu i livomu bortah Rozriznyayut najbilshu shirinu shirinu po konstruktivnij vaterliniyi shirinu po rozrahunkovij vaterliniyi shirinu na midel shpangouti shirinu po diyuchij vaterliniyi gabaritnu shirinu ta shirinu po stabilizatorah dlya pidvodnih chovniv Najbilsha shirina Najbilsha vidstan vimiryana perpendikulyarno do diametralnoyi ploshini mizh krajnimi tochkami teoretichnoyi poverhni korpusu sudna Shirina po konstruktivnij vaterliniyi najbilsha shirina konstruktivnoyi vaterliniyi sudna Shirina po rozrahunkovij vaterliniyi najbilsha shirina rozrahunkovoyi vaterliniyi sudna Shirina na midelshpangouti B shirina konstruktivnoyi vaterliniyi na midel shpangouti Shirina po diyuchij vaterliniyi najbilsha shirina diyuchoyi vaterliniyi sudna Gabaritna shirina Bmax najbilsha shirina korpusu z urahuvannyam chastin yaki postijno strimlyat Pid shirinoyu pidvodnogo chovna po stabilizatorah mayut na uvazi rozmah stabilizatoriv pidvodnogo chovna mizh krajnimi tochkami stabilizatoriv Osadka Dokladnishe Osadka sudna Osadka u serednij chastini sudna abo prosto osadka T vertikalna vidstan vimiryana mizh nizhnoyu tochkoyu na korpusi ta rozrahunkovoyu vaterliniyeyu na midel shpangouti sudna Rozriznyayut osadku nosom kormoyu i serednyu osadku Kormova osadka Tk vertikalna vidstan vimiryana na kormovomu perpendikulyari mizh nizhnoyu tochkoyu na korpusi ta rozrahunkovoyu vaterliniyeyu Nosova osadka Tn vertikalna vidstan vimiryana mizh nizhnoyu tochkoyu na korpusi ta rozrahunkovoyu vaterliniyeyu na nosovomu perpendikulyari Serednya osadka serednye arifmetichne znachennya kormovoyi i nosovoyi osadki Krim togo rozriznyayut osadki vidnosno inshih vidiv vaterliniyi krim rozrahunkovoyi Osadka po diyuchu vaterliniyu vertikalna vidstan vimiryana u ploshini midel shpangouta vid osnovnoyi ploshini do ploshini diyuchoyi vaterliniyi sudna Osadka po konstruktivnu vaterliniyu vertikalna vidstan vimiryana u ploshini midel shpangouta vid osnovnoyi ploshini do ploshini konstruktivnoyi vaterliniyi sudna Osadka po litnyu vantazhnu vaterliniyu vertikalna vidstan vimiryana u ploshini midel shpangouta vid osnovnoyi ploshini do ploshini litnoyi vantazhnoyi vaterliniyi Visota bortu Visota bortu H vertikalna vidstan vimiryana v ploshini midel shpangouta vid osnovnoyi ploshini do bortovoyi liniyi verhnoyi palubi sudna liniyi peretinu teoretichnih poverhon bortu i verhnoyi palubi abo yih prodovzhennya pri zaokruglenomu spoluchenni palubi z bortom Dlya pidvodnogo chovna visota bortu viznachayetsya yak vidstan po vertikali mizh krajnimi tochkami zovnishnogo korpusu v rajoni midel shpangouta ale bez vkazuvannya visoti ogorozhi rubki Pohidni harakteristikiRiznicya mizh visotoyu bortu N i osadkoyu T viznachaye visotu F nadvodnogo bortu sudna Minimalna visota nadvodnogo bortu reglamentuyetsya Mizhnarodnimi pravilami pro vantazhnu marku abo za umovami zabezpechennya nepotoplyuvanosti Yiyi znachennya nanosyat na bortu sudna u viglyadi vantazhnoyi marki Spivvidnoshennya golovnih rozmiriv dayut uyavlennya pro formu korpusu sudna i pro jogo potencijni mozhlivosti shodo zabezpechennya deyakih vazhlivih ekspluatacijnih yakostej Napriklad zbilshennya vidnoshennya L B spriyaye polipshennyu hodovih yakostej sudna Odnak ce spravedlivo lishe dlya vodotonnazhnih suden dlya suden na pidvodnih krilah ta suden na povitryanij podushci vigidnishimi ye mali znachennya L B Vidnoshennya L H viznachaye umovi zagalnoyi pozdovzhnoyi micnosti sudna U suden z malimi znachennyami L H legshe zabezpechiti pozdovzhnyu micnist i domogtisya minimalnoyi masi korpusnih konstrukcij Tomu pravila pobudovi suden mozhut obmezhuvati verhni dopustimi znachennya L H Veliki znachennya vidnoshen V T pidvishuyut ostijnist sudna ale uskladnyuyut dosyagnennya plavnoyi hitavici Spivvidnoshennya N T vplivaye na nepotoplyuvanist i vantazhomistkist sudna zabezpechennya yakih polegshuyetsya pri zbilshenni cogo vidnoshennya Vidnoshennya L T harakterizuye povorotkist sudna yaka pokrashuyetsya iz zmenshennyam cogo vidnoshennya Div takozhTeoriya korablya Teoretichnij kreslenikPrimitkiDSTU 2355 94 Rozmiri nadvodnih korabliv i suden golovni Termini viznachennya ta literni poznachennya Voenno morskoj slovar Gl red V N Chernavin M Voenizdat 1990 511 s DzherelaOsoblivosti proektuvannya morskih transportnih suden Navchalnij posibnik O V Bondarenko O I Krotov L O Matvyeyev S O Prokudin Mikolayiv UDMTU 2003 Ch 1 72 s Doncov C B Osnovy teorii sudna uchebnoe posobie S V Doncov Odessa Feniks 2007 142 s Sizov V G Teoriya korablya Uchebnik V G Sizov Odessa Feniks M TransLit 2008 464 s Voenno morskoj slovar Gl Red V N Chernavin M Voenizdat 1990 511 s ISBN 5 203 00174 X DSTU 2337 94 Elementi metalevogo korpusu nadvodnih korabliv i suden konstruktivni Termini ta viznachennya GOST 2 419 68 ESKD Pravila vypolneniya dokumentacii pri plazovom metode proizvodstva