Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 48°24′ пн. ш. 23°16′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 23.267° сх. д. Довжа́нський за́мок — руїни укріплення в селі Довге Іршавського району Закарпатської області. Зведене феодалами Долгаї в XIV—XV ст. та зруйноване в XV—XVI ст. Довжанська фортеця — одна з найзгадковіших на Закарпатті. Є документальні підтвердження про її існування, але жодні спеціальні дослідження ніколи не проводились. На сьогодні достеменно не відомо, де саме стояв замок.
| Довжанський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Довжанський замок на карті 1528 р. | ||||
| 48°24′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 48.40000° пн. ш. 23.26667° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Закарпатська область Хустський район с. Довге | |||
| Перша згадка | 1460 | |||
| Стан | руїни | |||
  Довжанський замок (Україна) | ||||
 Довжанський замок у Вікісховищі | ||||
Історія
Перші дерев'яні укріплення на місці замку були зведені наприкінці ХІІІ — на початку XIV ст. в районі перетину доріг Боржавської долини зі шляхом, що вів через Липецько-Полянський перевал у долину річки Ріки і до Хустського замку, розташованого на відстані 32 км у південному напрямку. На жаль, дерев'яна фортеця проіснувала недовго і була знищена вогнем. Існування стародавнього укріплення підтверджується топонімом «городище» — так у селі називають урочище біля злиття річки Боржави та її притоки Свинки. Можна припустити, що завдяки вдало обраному місцю, довжанське укріплення мало важливу стратегічну роль у захисті прикордонних районів Угорської держави.
У XIV—XV ст. село Довге стає центром північно-марамороських володінь (Довжанської домінії) феодалів Долгаї, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та — de Dolha (приставка, яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).
Вірним супутником короля Угорщини, Матяша Гуняді Корвіна, в усіх війнах був , якому в 1460 році король на знак особливої милості дав дозвіл побудувати кам'яне укріплення в Довгому. Цікаво, що в самій грамоті від 11 листопада 1460 року фігурує термін «domum lapideam», під яким розуміють кам'яний будинок, а не замок:
 | ...ut ipse in possessione sua Dolha predicta, in comitatu Maromorosiensi existente et habita, ubi sibi conueniencius videbitur, unam domum lapideam construi et edificari facere, constructamque et edificatam ipse et sui heredes universi Iure perpetuo et irrevocabiliter... |  |
Але замість будинку, все-таки без дозволу побудував укріплений кам'яний замок.
У 1465 році скоює вбивство. Через цей злочин він декілька разів поставав перед судом. Зрештою, володіння Амбруша були конфісковані на користь вдови Яноша Гуньяді — Ержибет. Однак через деякий час королівський указ було скасовано, і Амбруш знову стає власником маєтку в долині Боржави.
Вже у 1471 році Довжанський замок згадується, як «castellum Dolha». В цій грамоті за 18 вересня 1471 року йдеться про рішення Національних зборів Угорщини, згідно з яким фортеця повинна бути зруйнована протягом 25 днів. Чи вона була повністю зруйнована — невідомо.
У 1483 році будівля знову згадується в документі, за яким Амбруш отримує прощення податків за рахунок держави як компенсацію за великі матеріальні втрати та щоб мати можливість побудувати новий будинок для себе.
В 1514 році залишки укріплення в с. Довге остаточно зруйнували селяни під час повстання Дьєрдя Дожі. Протягом століть жителі села розбирали руїни і з них будували свої хати.
Відомо, що Амбруш Долгаї був судовим капеланом. В XV столітті на території Довжанського замку Амбруш будує каплицю в готичному стилі. У 1471 та 1514 роках каплиця разом із замком зазнала руйнувань. Деякі джерела стверджують, що каплиця була родовим склепом, в якому поховані останні представники династії Долгаї. Про це свідчать знайдені людські останки та труна в напівзруйнованій крипті. Поруч з каплицею було знайдено могилу розімром 6х2 м з великою кількістю кісток. У XVIII ст. каплицю було перебудовано в кальвіністську церкву, а в 1965 році її також розібрали.
На сучасному етапі про стародавню фортецю нагадують залишки підвального приміщення, реформаторський цвинтар та руїни реформаторської церкви з криптою.
Дослідження Шооша Елемера
Деякі радянські вчені припускали, що сучасний палац-фортеця графів Телекі був зведений на місці старого замчища. Але ця теорія насправді хибна. Як відомо, руїни замкової каплиці та крипти були на відстані 0,5 км від палац-фортеці Телекі. Така значна віддаленість цих об'єктів спростовує версію радянських істориків.
На початку XX ст. угорський військовий історик , відомий дослідник фортифікаційних об'єктів, займався вивченням залишків фортифікаційних споруд в с. Довге. Ймовірно, на основі своїх знань і одержаних у результаті обстеження даних, він створив план-схему розташування Довжанського замку. Згідно з припущенням Шооша Елемера, Довжанський замок був збудований на острові посеред річки Боржава.
Ще до сер. XX ст. на Боржаві в межах села Довге було декілька островів, що підтверджує припущення угорського вченого. Версія Шооша Елемера також підтверджується існуванням топоніму «городище» — так у селі називають урочище біля злиття Боржави та її притоки Свинки.
Цікаві факти
- У журналі фіскальної комісії, яка проводила опис довжанського маєтку Дьєрдя Долгаї у 1712 році з метою конфіскації володінь на користь державної скарбниці, йде мова про велику двоповерхову будівлю — курію. Зокрема про те, що на другом поверсі будівлі було 5 кімнат і зал для танців — «chorus pro musicis». На цьому ж поверсі було 18 вікон. Ці факти свідчать про те, що будівля мала досить значні розміри. Існує припущення, що ця курія була колись замком або палацом з певними фортифікаційними спорудами.
- Замок в Чинадієві (Сент-Міклош) має приблизно такі ж розміри, як будівля в описі довжанського маєтку. Тут також два поверхи. На другому поверсі 6 кімнат та великий зал. Варто нагадати, що замок Сент-Міклош є майже ровесником того самого довжанського замку XIV століття. Таку схожість можна пояснити тільки традиціями середньовічного фортифікаційного будівництва в Карпатському регіоні.
Легенди та перекази
Існує легенда про одного з Долгаїв, який вів розгульний і веселий спосіб життя. Він помер навесні, і саме навесні на місці старого замку можна побачити його привид, який продовжує пиячити.
Примітки
- Не варто плутати з палацом-фортецею графів Телекі, який був зведений набагато пізніше — у XVIII ст.
- Horvát, Győrgy-Kovács, 2002, old.171
- Бескид Николай. Карпаторусская древность. Ужгород,1928. с.67
- Стрипський Гіядор. Гдѣ документы старшей исторіи Подкарпатской Руси? О межевых названіях. Ужгород, 1924. c.12
- Levéltér, Elench. XX. fasc. II. No. 37. 1
- Mihályi János. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. Máramarossziget, 1900. 470–471
- Corpus Decretorum Juris Hungarici 1471. 29. §.
- Filipașcu Alexandru. Istoria Maramureșului. București, 1940. Lap 42-46 64-70
- Petrovay György. A Dolhay család eredete, leszármazása és története (1366-1708). // Turul, (XI). Budapest, 1893.
Література
- Deschmann Alajos: Kárpátalja műemlékei. Tájak-Korok-Múzeumok Egyesület. 1990
- Iványi Béla. A római szent birodalmi széki gróf Teleki-család gyömrői levéltára. Szeged, 1931. 137-138 lap
- Mihályi János. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. Máramarossziget, 1900. 433–434.
- Rappoport P.A.: Kárpátaljai kőzépkori várak // AÉ. - 92. - Budapest, 1999
- Soós Elemér: Magyarország várai. 1889-1928
- Teleki József gróf. Hunyadiak kora Magyarországon. Oklevéltár. X. Pest, 1853. 641-642
- Поп Д.И., Поп И.И.: Замки Подкарпатской Руси. - Ужгород, 2004
- Поп И.И.: Энциклопедия Подкарпатской Руси. - Ужгород, 2001
- История городов и сёл Украинской ССР. Закарпатская область. - Киев, 1982
- Бескид Николай. Карпаторусская древность. Ужгород,1928. с.67
Посилання
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 48 24 pn sh 23 16 sh d 48 400 pn sh 23 267 sh d 48 400 23 267 Dovzha nskij za mok ruyini ukriplennya v seli Dovge Irshavskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Zvedene feodalami Dolgayi v XIV XV st ta zrujnovane v XV XVI st Dovzhanska fortecya odna z najzgadkovishih na Zakarpatti Ye dokumentalni pidtverdzhennya pro yiyi isnuvannya ale zhodni specialni doslidzhennya nikoli ne provodilis Na sogodni dostemenno ne vidomo de same stoyav zamok Dovzhanskij zamokDovzhanskij zamok na karti 1528 r 48 24 00 pn sh 23 16 00 sh d 48 40000 pn sh 23 26667 sh d 48 40000 23 26667Tip zamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Zakarpatska oblast Hustskij rajon s DovgePersha zgadka 1460Stan ruyiniDovzhanskij zamok Ukrayina Dovzhanskij zamok u VikishovishiIstoriyaGramota 1460 r pro budivnictvo zamku Shema roztashuvannya zamku Shoosha Elemera Reformatorska cerkva poch XX st Kam yana budivlya zvedena z reshtok zamku Pershi derev yani ukriplennya na misci zamku buli zvedeni naprikinci HIII na pochatku XIV st v rajoni peretinu dorig Borzhavskoyi dolini zi shlyahom sho viv cherez Lipecko Polyanskij pereval u dolinu richki Riki i do Hustskogo zamku roztashovanogo na vidstani 32 km u pivdennomu napryamku Na zhal derev yana fortecya proisnuvala nedovgo i bula znishena vognem Isnuvannya starodavnogo ukriplennya pidtverdzhuyetsya toponimom gorodishe tak u seli nazivayut urochishe bilya zlittya richki Borzhavi ta yiyi pritoki Svinki Mozhna pripustiti sho zavdyaki vdalo obranomu miscyu dovzhanske ukriplennya malo vazhlivu strategichnu rol u zahisti prikordonnih rajoniv Ugorskoyi derzhavi U XIV XV st selo Dovge staye centrom pivnichno maramoroskih volodin Dovzhanskoyi dominiyi feodaliv Dolgayi tak zvanim possesiones capitalis vid yakogo rid magnativ vivodit svoye im ya ta de Dolha pristavka yaka vkazuvala na golovnu rezidenciyu ugorskogo dvoryanina Virnim suputnikom korolya Ugorshini Matyasha Gunyadi Korvina v usih vijnah buv yakomu v 1460 roci korol na znak osoblivoyi milosti dav dozvil pobuduvati kam yane ukriplennya v Dovgomu Cikavo sho v samij gramoti vid 11 listopada 1460 roku figuruye termin domum lapideam pid yakim rozumiyut kam yanij budinok a ne zamok ut ipse in possessione sua Dolha predicta in comitatu Maromorosiensi existente et habita ubi sibi conueniencius videbitur unam domum lapideam construi et edificari facere constructamque et edificatam ipse et sui heredes universi Iure perpetuo et irrevocabiliter Ale zamist budinku vse taki bez dozvolu pobuduvav ukriplenij kam yanij zamok U 1465 roci skoyuye vbivstvo Cherez cej zlochin vin dekilka raziv postavav pered sudom Zreshtoyu volodinnya Ambrusha buli konfiskovani na korist vdovi Yanosha Gunyadi Erzhibet Odnak cherez deyakij chas korolivskij ukaz bulo skasovano i Ambrush znovu staye vlasnikom mayetku v dolini Borzhavi Vzhe u 1471 roci Dovzhanskij zamok zgaduyetsya yak castellum Dolha V cij gramoti za 18 veresnya 1471 roku jdetsya pro rishennya Nacionalnih zboriv Ugorshini zgidno z yakim fortecya povinna buti zrujnovana protyagom 25 dniv Chi vona bula povnistyu zrujnovana nevidomo U 1483 roci budivlya znovu zgaduyetsya v dokumenti za yakim Ambrush otrimuye proshennya podatkiv za rahunok derzhavi yak kompensaciyu za veliki materialni vtrati ta shob mati mozhlivist pobuduvati novij budinok dlya sebe V 1514 roci zalishki ukriplennya v s Dovge ostatochno zrujnuvali selyani pid chas povstannya Dyerdya Dozhi Protyagom stolit zhiteli sela rozbirali ruyini i z nih buduvali svoyi hati Vidomo sho Ambrush Dolgayi buv sudovim kapelanom V XV stolitti na teritoriyi Dovzhanskogo zamku Ambrush buduye kaplicyu v gotichnomu stili U 1471 ta 1514 rokah kaplicya razom iz zamkom zaznala rujnuvan Deyaki dzherela stverdzhuyut sho kaplicya bula rodovim sklepom v yakomu pohovani ostanni predstavniki dinastiyi Dolgayi Pro ce svidchat znajdeni lyudski ostanki ta truna v napivzrujnovanij kripti Poruch z kapliceyu bulo znajdeno mogilu rozimrom 6h2 m z velikoyu kilkistyu kistok U XVIII st kaplicyu bulo perebudovano v kalvinistsku cerkvu a v 1965 roci yiyi takozh rozibrali Na suchasnomu etapi pro starodavnyu fortecyu nagaduyut zalishki pidvalnogo primishennya reformatorskij cvintar ta ruyini reformatorskoyi cerkvi z kriptoyu Doslidzhennya Shoosha ElemeraDeyaki radyanski vcheni pripuskali sho suchasnij palac fortecya grafiv Teleki buv zvedenij na misci starogo zamchisha Ale cya teoriya naspravdi hibna Yak vidomo ruyini zamkovoyi kaplici ta kripti buli na vidstani 0 5 km vid palac forteci Teleki Taka znachna viddalenist cih ob yektiv sprostovuye versiyu radyanskih istorikiv Na pochatku XX st ugorskij vijskovij istorik vidomij doslidnik fortifikacijnih ob yektiv zajmavsya vivchennyam zalishkiv fortifikacijnih sporud v s Dovge Jmovirno na osnovi svoyih znan i oderzhanih u rezultati obstezhennya danih vin stvoriv plan shemu roztashuvannya Dovzhanskogo zamku Zgidno z pripushennyam Shoosha Elemera Dovzhanskij zamok buv zbudovanij na ostrovi posered richki Borzhava She do ser XX st na Borzhavi v mezhah sela Dovge bulo dekilka ostroviv sho pidtverdzhuye pripushennya ugorskogo vchenogo Versiya Shoosha Elemera takozh pidtverdzhuyetsya isnuvannyam toponimu gorodishe tak u seli nazivayut urochishe bilya zlittya Borzhavi ta yiyi pritoki Svinki Cikavi faktiU zhurnali fiskalnoyi komisiyi yaka provodila opis dovzhanskogo mayetku Dyerdya Dolgayi u 1712 roci z metoyu konfiskaciyi volodin na korist derzhavnoyi skarbnici jde mova pro veliku dvopoverhovu budivlyu kuriyu Zokrema pro te sho na drugom poversi budivli bulo 5 kimnat i zal dlya tanciv chorus pro musicis Na comu zh poversi bulo 18 vikon Ci fakti svidchat pro te sho budivlya mala dosit znachni rozmiri Isnuye pripushennya sho cya kuriya bula kolis zamkom abo palacom z pevnimi fortifikacijnimi sporudami Zamok v Chinadiyevi Sent Miklosh maye priblizno taki zh rozmiri yak budivlya v opisi dovzhanskogo mayetku Tut takozh dva poverhi Na drugomu poversi 6 kimnat ta velikij zal Varto nagadati sho zamok Sent Miklosh ye majzhe rovesnikom togo samogo dovzhanskogo zamku XIV stolittya Taku shozhist mozhna poyasniti tilki tradiciyami serednovichnogo fortifikacijnogo budivnictva v Karpatskomu regioni Legendi ta perekaziIsnuye legenda pro odnogo z Dolgayiv yakij viv rozgulnij i veselij sposib zhittya Vin pomer navesni i same navesni na misci starogo zamku mozhna pobachiti jogo privid yakij prodovzhuye piyachiti PrimitkiNe varto plutati z palacom forteceyu grafiv Teleki yakij buv zvedenij nabagato piznishe u XVIII st Horvat Gyorgy Kovacs 2002 old 171 Beskid Nikolaj Karpatorusskaya drevnost Uzhgorod 1928 s 67 Stripskij Giyador Gdѣ dokumenty starshej istorii Podkarpatskoj Rusi O mezhevyh nazvaniyah Uzhgorod 1924 c 12 Levelter Elench XX fasc II No 37 1 Mihalyi Janos Maramarosi diplomak a XIV es XV szazadbol Maramarossziget 1900 470 471 Corpus Decretorum Juris Hungarici 1471 29 Filipașcu Alexandru Istoria Maramureșului București 1940 Lap 42 46 64 70 Petrovay Gyorgy A Dolhay csalad eredete leszarmazasa es tortenete 1366 1708 Turul XI Budapest 1893 LiteraturaDeschmann Alajos Karpatalja muemlekei Tajak Korok Muzeumok Egyesulet 1990 Ivanyi Bela A romai szent birodalmi szeki grof Teleki csalad gyomroi leveltara Szeged 1931 137 138 lap Mihalyi Janos Maramarosi diplomak a XIV es XV szazadbol Maramarossziget 1900 433 434 Rappoport P A Karpataljai kozepkori varak AE 92 Budapest 1999 Soos Elemer Magyarorszag varai 1889 1928 Teleki Jozsef grof Hunyadiak kora Magyarorszagon Okleveltar X Pest 1853 641 642 Pop D I Pop I I Zamki Podkarpatskoj Rusi Uzhgorod 2004 Pop I I Enciklopediya Podkarpatskoj Rusi Uzhgorod 2001 Istoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Zakarpatskaya oblast Kiev 1982 Beskid Nikolaj Karpatorusskaya drevnost Uzhgorod 1928 s 67PosilannyaCe nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi