Доброві́лля — село в Україні, у Близнюківській селищній громаді Лозівського району Харківської області, над річкою Опалиха. До 2020 орган місцевого самоврядування — Добровільська сільська рада. Населення за переписом 2001 р. складає 724 (334/390 ч/ж) чоловік.
село Добровілля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Громада | Близнюківська селищна громада |
Облікова картка | Добровілля |
Основні дані | |
Засноване | 1630 |
Населення | 724 |
Площа | 900 км² |
Густота населення | 804.44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64862 |
Телефонний код | +380 6557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′20″ пн. ш. 36°36′44″ сх. д. / 48.68889° пн. ш. 36.61222° сх. д.Координати: 48°41′20″ пн. ш. 36°36′44″ сх. д. / 48.68889° пн. ш. 36.61222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 98 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64801, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Близнюки, вул. Свободи, буд. 30 |
Карта | |
Добровілля | |
Добровілля | |
Мапа | |
Географія
Село Добровілля знаходиться на лівому березі річки Опалиха, є мости. На протилежному березі знаходиться село Ганнівка, примикає село Федорівка.
Історія
Село засноване 1630 року.
Відомі два поселення. Перше - епохи бронзи (катакомбна, зрубна та бондарихінської культури) - на піщаних дюнах біля озера, в 800 метрах на південний схід від села, площа 100 на 150 метрів. Частина зруйнована кар'єрами. Друге - епохи бронзи і раннього залізного віку. Розташоване вздовж дороги в село Верхня Самара, в 1 - 2 кілометрах на південний схід від села. На південь і південний захід від села, у овразов - три кургану заввишки 1 - 2,5 метрів..
Село було засноване «служилими людьми» для охорони кордонів Російської держави від набігів татар, щоб утримувати (держати) рубіж по річках Опалисі та Самарі. Тому й село мало спочатку назву Надержиново. Пізніше село зростало за рахунок кріпаків, які тікали з польських володінь на Слобідську Україну і оселялись тут по добрій волі. Від слів «добра воля» поселення і дістало свою нову назву. Російський уряд був заінтересований у зміцненні своїх південних кордонів і допомагав біглим кріпакам оселятися на нових землях. Переселенцям виділялась грошова допомога: «на дворові будівлі отаману — сім рублів, черкасам — всім по п’ять рублів»..
У слободі налічувалося спочатку 12 дворів, у яких проживало 110 мешканців. Добровілля швидко зростало за рахунок переселенців, які несли сторожову службу. Адже село зазнавало частих нападів від татар. Ще й досі на березі річки Самари є залишки насипів, які були спостережними пунктами в ті часи.
У зв’язку з поділом Росії на губернії у 1708 році Добровілля було віднесено до складу Азовської губернії, з 1719 року — до Київської губернії, а з 1802 року — до Павлоградського повіту Катеринославської губернії.На початку XVIII століття населення Добровілля поділялось на вісім сотень, кожна з яких займала окремі частини села. Згодом вони виросли у самостійні населені пункти. І досі жителі інколи називають сучасне село Федорівну, розташовану недалеко від Добровілля, восьмою сотнею. Основним заняттям населення було землеробство і скотарство. Тут вирощували пшеницю, жито, гречку, льон, а також городні та баштанні культури. Розвинуті були також деякі ремесла. Чисельність населення Добровілля постійно зростала. За даними 1859 року Добровілля (або Надержиново) було власницьким селом, у якому була православна церква, 3 ярмарки, 2 заводи, 359 подвір'їв й 1998 (981/1017 ч/ж) мешканців.. В цей час село належало російському графові і великому землевласнику Сумарокову. Його землі, близько 10 тис. десятин, обробляли кріпаки. В період розвитку капіталізму у пореформений період землі графа Сумарокова поступово перейшли до рук дрібних поміщиків та куркульства. Так, поміщик Краснов мав 75 десятин землі, брати Галичі — 60 десятин, куркулі Шевченко, Комісар та інші — по 30—50 десятин. У поміщицьких та куркульських господарствах застосовувалася наймана праця.
У пореформений період в другій половині XIX століття в Добровіллі виник ряд невеликих підприємств по переробці сільськогосподарської продукції. Зокрема, були збудовані паровий млин, олійниця, винокурний завод, кілька вітряків. Двічі на рік, восени і взимку, на центральному майдані села, де розміщувалися графський палац, будинки сільських багатіїв, крамниця, церква, два шинки, відбувалися ярмарки. На них селяни навколишніх сіл торгували переважно сільськогосподарськими продуктами. Добровілля відоме вирощуванням синьої цибулі для промислових цілей, яку продавали не тільки на ярмарках у селі, а й у Ростові, Таганрозі, Катеринославі.
Добровілля рік у рік зростало, розширювало свої межі. На початку XX століття тут налічувалось 3200 жителів. Більшість селян була неписьменною. У початковій школі навчалося лише 50 дітей, здебільшого заможних селян.
Не краще було і з охороною здоров’я. В селі лише інколи бував роз’їзний земський лікар, який подавав медичну допомогу за гроші. Тому й не дивно, що в Добровіллі частим явищем були епідемічні захворювання.
Економічне становище селян було надзвичайно тяжким. Частина селянських господарств мала наділи, які не перевищували двох десятин на сім’ю. Багато господарств не мало коней та сільськогосподарського реманенту. У рільництві використовувалися примітивні знаряддя праці. Врожаю з наділів не вистачало й до нового року. Біднота Добровілля повставала на боротьбу за землю, за поліпшення свого життя.
На початку жовтня 1906 року в селі відбувся великий мітинг селян, на якому жителі Добровілля закликали до захоплення поміщицької землі. Налякані цим виступом, місцеві власті викликали в село загін козаків, який жорстоко розправився з селянами.
В роки першої світової імперіалістичної війни багато жителів села були мобілізовані до армії, у селянських господарствах було реквізовано багато тягла і возів, продовольства. Війна призвела до занепаду селянських господарств у Добровіллі; скоротилися посівні площі, значна частина селян втратила свої мізерні наділи.
З часу революції 1905—1907 рр. аж до перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції аграрний рух в Добровіллі по суті не припинявся. Один з активних виступів селян відбувся влітку 1917 року. Розорені в роки першої світової імперіалістичної війни, не бажаючи чекати розв’язання аграрного питання до скликання Установчих зборів, як закликали Тимчасовий уряд і місцевий земельний комітет, селяни Добровілля в червні 1917 року почали захоплювати поміщицький і куркульський хліб. Зокрема, група селян поділила між собою 77 десятин посівів урожаю, що належали куркулеві Коваленку2..
Активну роль у встановленні в Добровіллі Радянської влади відіграв виходець із села робітник-шахтар Г. М. Федорченко, який працював кілька років у Донбасі. Коли повернувся до села, його обрали головою волосної Ради, за рішенням якої колишні поміщицькі землі були поділені між селянами-бідняками. У період боротьби проти німецьких імперіалістів та проти денікінців Федорченко очолював створений групою селян Добровілля партизанський загін, який діяв в районі Павлограда, Краснопавлівки, Близнюків і Добровілля. В роки громадянської війни у районі Добровілля діяли також партизанські загони, очолювані С. Будинським і Є. Кучеренком. На території села відбулося кілька збройних сутичок з білогвардійцями, махновцями та іншими бандами. Від рук махновців загинув комбриг М. А. Карпенко, житель села Т. Л. Кузнецов та інші. Влітку 1919 року, під час бою проти денікінців, загинули комісари Добригін і Канісов. Вони поховані на території села. Трудящі села свято зберігають пам’ять про своїх визволителів.
Після закінчення громадянської війни жителі села активно включились у будівництво нового життя. В Добровіллі організовано ревком на чолі з М. Й. Гутаровим, а також Комітет незаможних селян. Згодом було створено сільську Раду, яка разом із комнезамом спрямовувала селян на відбудову зруйнованого господарства, вживала заходів по боротьбі з голодом. 21 грудня 1922 року в Добровіллі виник перший волосний партійний осередок. До його складу ввійшло три члени партії. На початку 1923 року була створена і комсомольська організація.
Комуністи і комсомольці, члени КНС були організаторами перших колективних господарств. В березні 1929 року в Добровіллі було створено кілька ТСОЗів. До їх складу ввійшло 424 господарства з загальною земельною площею 3424 десятини.
У 1930 році в Добровіллі почала працювати школа машинно-тракторного учнівства. В ній навчали ковальської, слюсарської, теслярської справи. До школи приймали дітей робітників, наймитів та колгоспників, які закінчили чотири класи. На кінець 1931 року в селі було завершено колективізацію індивідуальних селянських господарств. На території Добровілля було створено три колгоспи: ім. Ворошилова, «Гігант», ім. Скрипника, до складу яких увійшли всі найбідніші селяни і середняки. В цих колгоспах у 1932 році були партійні групи. Партгрупа артілі «Гігант» складалася з 3 членів і 8 кандидатів у члени партії, колгоспу ім. Скрипника — з 31 члена партії і 3 кандидатів. В артілі ім. Ворошилова партгрупа налічувала 3 члени партії і 10 кандидатів у члени партії. У рішенні пленуму Близнюківського райкому КП(б)У від 20 грудня 1931 року зазначено, що в Добровіллі «змінилася структура колгоспного сектора, порівняно з минулим роком, поліпшено справу з тваринництвом та організацією праці».
В колгоспі ім. Ворошилова з 1006 членів його на роботу виходятв середньому до 200 чоловік. Решта від роботи відмовляються..
Село постраждало від голоду в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 234 людини..
За рішенням бюро Близнюківського райкому партії від 25 жовтня 1933 року, у Добровіллі створено територіальний партійний осередок, який розгорнув роботу по зміцненню колгоспного ладу, організації хліборобів на боротьбу за вирощування високих урожаїв і піднесення продуктивності тваринництва. В центрі уваги партійної організації були й інші питання — допомога робітничому класу і Червоній Армії. На шахти Донбасу направили понад 20 чоловік. Для військової частини Червоної Армії було підібрано і відправлено 16 коней. У клубі організовувались вечори-зустрічі селян з червоноармійцями.
Трудящі Добровільської сільради в листопаді 1931 року виступили ініціаторами збору коштів на моторизацію прикордонних частин Червоної Армії і викликали на змагання трудівників навколишніх сіл.
У 1936 році трудящі Добровілля, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок, виступили на підтримку Іспанської республіки. Вчителі Добровільської середньої школи внесли у фонд допомоги жінкам і дітям іспанських бійців одноденний заробіток. Збір коштів провели також школярі. Велику грошову допомогу іспанським трудящим подали і добровільські колгоспники.
В 1934 році у Добровіллі було створено машинно-тракторну станцію, яка обслуговувала колгоспи села, а також значну частину сільгоспартілей Лозівського району. Після створення МТС більшість робіт, зокрема оранку та збирання врожаю, було майже повністю механізовано. При МТС виходила газета «Ударник ланів».
У передвоєнні роки значна увага приділялась підготовці кваліфікованих кадрів для колгоспів. У школі машинно-тракторного учнівства оволодівали професією механізатора також дівчата, наслідуючи почин Парасковії Ангеліної. У Добровіллі одною з перших жінок, яка здобула професію тракториста, була М. А. Калашник. Вона сіла за кермо машини в 1935 році. Трактористом також працював до 1941 року чоловік Марії Калашник, який загинув на фронті. Понад 15 років трудяться механізаторами три її брати, а-з 1963 року — і племінник.
Партійні організації, сільська Рада в передвоєнний час добилися певних успіхів у поліпшенні добробуту і культурного рівня трудівників. У селі працювала семирічна школа, клуб із залом на 300 глядачів, бібліотека, лікарня на 30 ліжок, дитячий садок і ясла, кілька магазинів, їдальня.
Велика увага приділялася залученню селян-колгоспників до участі в громадському житті. В клубі, наприклад, систематично читалися лекції з актуальних питань внутрішньої і зовнішньої політики Радянської держави. Найбільш авторитетні і активні колгоспники були обрані депутатами сільської Ради. Велику роботу провадила комсомольська організація села. З їх ініціативи в селі було споруджено стадіон, насаджено багато плодових та декоративних дерев. Комсомольці створили молодіжні ланки по вирощуванню цукрових буряків, овочевих та баштанних культур.
Війна, яку нав’язали нашій країні німецько-фашистські загарбники, перервала мирну творчу працю. Трудівники Добровілля, як і інших міст та сіл України, перебудували життя на воєнний лад. Машини МТС і худобу колгоспів було відправлено в східні райони країни. Багато жителів села пішли на фронт. Вони брали також активну участь у боротьбі проти ворога в партизанському загоні, створеному за рішенням Харківського обкому партії на території Лозівського і Близнюківського районів. Загін у складі 24 чоловік, які входили у 6 диверсійно-розвідувальних груп, діяв з листопада 1941 по березень 1942 року. Партизани кілька разів руйнували залізничну колію на дільниці Близнюки — Дубово, псували телеграфний та телефонний зв’язок, утруднюючи дії ворожих військ. Загін знищив понад 150 фашистських солдатів та офіцерів. Жителі Добровілля допомагали партизанам і радянським військам. Так, наприклад, хата колгоспника М. М. Семи була місцем зв’язку з партизанським загоном. Г. Д. Антоненко, Г. Ю. Каземірова, О. К. Овчаренко тривалий час переховували і доглядали кількох поранених радянських солдатів і офіцерів. Дізнавшись про це, фашисти закатували їх всіх.
Комсомолки, учениці Добровільської середньої школи Віра Васильченко і Раїса Іщенко створили підпільну комсомольську організацію в складі 7 чоловік. Вони поширювали рукописні листівки, допомагали пораненим радянським командирам та бійцям, які переховувались у селі, підтримували у людей віру в повернення Червоної Армії та остаточний розгром німецько-фашистських загарбників. Юні розвідниці були схоплені гітлерівцями і розстріляні.
Понад 230 жителів Добровілля, в основному молодь, окупанти відправили на каторжні роботи в Німеччину.
Трудівники Добровілля мужньо боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Багато з них загинуло, захищаючи Батьківщину. В боях відзначилося понад 50 жителів, удостоєних урядових нагород. Серед них — І. Р. Мілько, Г. Т. Петренко, С. А. Калашник, П. С. Ачкасов, В. Т. Полетучий, І. С. Товстограй, В. І. Пономарьов, С. І. Головаш, М. В. Головаш, С. Т. Рибалко, П. С. Іващенко та інші.
Відступаючи під ударами Червоної Армії у вересні 1943 року, німецько-фашистські загарбники завдали Добровіллю величезної шкоди: вони спалили 356 будинків, 7 тваринницьких ферм, зруйнували млин, приміщення клубу, шкіл, МТС, лікарню.
У вересні 1943 року Добровілля було визволене від фашистів. В умовах величезних труднощів колгоспники відбудовували артільне тосподарство, готувались до весняних робіт 1944 року. Жителі села активно включились у боротьбу за високі врожаї і піднесення продуктивності тваринництва. Протягом кінця 1943 — початку 1944 року під керівництвом партійної організації в Добровіллі були відбудовані колгоспи, МТС. В селі почали працювати пошта, магазин, лікарня.
Завдяки наполегливій праці людей протягом кількох років не тільки було відбудовано, а й значно розширено громадське господарство, закінчено укрупнення колгоспів, розпочате напередодні війни. Результатом цього було утворення великого багатогалузевого господарства — колгоспу «Більшовик», у якому працюють трудівники Добровілля і кількох навколишніх населених пунктів. Земельні угіддя артілі «Більшовик» становлять 6283 га, з них орної землі — 4121 га. сіножатей — 411 га, пасовищ — 1258 га, садів — 39 га, лісів, чагарників, полезахисних смуг — 181 га, непридатних земель — 1258 га, садів — 39 га, під водоймами — 11 га. За високі врожаї зернових і технічних культур у 1947 році 7 трудівників села були нагороджені орденами й медалями, а директорові Добровільської МТС В. Д. Рибалці та механіку І. Є. Євтушенку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Добровільську МТС премійовано радіоустановкою.
За роки семирічки зросли неподільні фонди артілі. В 1960 році вони становили 675 тис. крб., в 1964 році перевищили і млн. крб. Зростання доходів від громадського господарства сприяє поліпшенню добробуту трудівників села. В 1959 році фонд оплати праці колгоспників становив 372 тис. крб., а в 1964 році перевищив 800 тис. карбованців.
Великі перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва відкрив перед трудівниками села березневий Пленум ЦК КПРС (1965 р.). Ось плоди чудового засіву, який зробила партія у 1965 році. Здобутки артілі «Більшовик» відрадні. Урожайність зернових зросла майже у два рази. Якщо у 1965 році пшениці з кожного гектара було вирощено по 13,8 цнт, то у 1966 році — по 23,6 цнт. Такий високий урожай одержано не випадково. Цьому передувала велика й напружена робота. Партійна організація і правління артілі розробили нову, прогресивну систему культури землеробства. Сюди входить система правильних сівозмін, обробітку грунту, удобрення, боротьби із шкідниками сільськогосподарських рослин і інші агротехнічні заходи.
Встановлення постійних заготівельних планів, підвищені ціни за понадпланово продану державі продукцію сприяють зміцненню колгоспної економіки, посиленню матеріальної заінтересованості колгоспників. Тверді заготівельні плани допомогли правильно програмувати розвиток всього господарства, нагромаджувати необхідні внутрігосподарські фонди. У 1965—1966 рр. колгосп продав державі значно більше сільськогосподарської продукції, ніж було передбачено планом. Якщо у 1965 році на кожні 100 га земельних угідь було вироблено по 263 цнт молока і 34,2 цнт м’яса, то у 1966 році — по 300 цнт молока і 60 цнт м’яса.
Змінило Добровілля і свій зовнішній вигляд. У минулому його вулиці забудовувалися без певного плану, а тому село було дуже розкидане. Тепер нові садиби розміщуються за планом загального впорядкування і перебудови села. Щорічно 40—50 колгоспників справляють новосілля у просторих будинках. За останні роки найбільше житлових будинків зведено у долині річки Опалихи. Впорядковано центральну площу, на якій споруджено пам’ятник воїнам, що загинули під час Великої Вітчизняної війни, та могилу бійців, які віддали своє життя в період громадянської війни.
На кошти колгоспу — за рахунок неподільних фондів — у кожній бригаді побудовано дитячі садки і ясла. Члени сільгоспартілі користуються щорічно оплачуваними відпустками протягом 12 робочих днів, а старі колгоспники одержують пенсії.
Неухильне зростання доходів колгоспу плодотворно впливає на підвищення купівельної спроможності трудівників села. Товарооборот магазинів Добровілля в 1965 році становив понад півмільйона карбованців. Рік у рік зростає, зокрема, попит на культурно-побутові товари. За останні роки жителі Добровілля придбали кілька легкових автомобілів, 10 мотоциклів, понад 300 велосипедів, 250 радіоприймачів, багато телевізорів, пральних і швейних машин тощо.
Про здоров’я трудящих села дбають кваліфіковані лікарі і середній медперсонал. У Добровілла є лікарня на 30 ліжок, амбулаторія, аптека.
З розвитком артільного господарства розквітає і культура села. Тут є середня школа, у якій навчається понад 300 дітей. Свої знання їм передають понад 20 вчителів. Заслуженим авторитетом і повагою в Добровіллі користуються педагоги Н. С. Кривенко, О. Т. Ширк, які на ниві народної освіти вже трудяться більше як по 20 років. Багато їх вихованців здобули вищу освіту і працюють у різних галузях народного господарства країни: М. К. Медяний і Р. І. Медяна вчителюють у рідному селі, І. М. Жук — кандидат фізико-математичних наук, а М. Є. Більський — кандидат медичних наук.
Трудівники села мають де культурно провести своє дозвілля. До їх послуг — Будинок культури, у якому є стаціонарна кіноустановка, працюють гуртки художньої самодіяльності. Велика і змістовна робота провадиться в сільській бібліотеці. Тут часто відбуваються читацькі конференції, літературні вечори, проводяться бібліографічні огляди, влаштовуються книжкові виставки, випускаються бібліотечні плакати. Постійними читачами бібліотеки є понад 750 чоловік. У селі активно працює група товариства «Знання», лектори якої в 1965 році прочитали понад 100 лекцій і доповідей на різні теми.
Трудову діяльність колгоспних мас очолюють комуністи. Партійна організація налічує 49 членів КПРС (1965 р.). Комуністи працюють на всіх найвідповідальніших ділянках колгоспного виробництва. У бригадах створено партійні групи. Комсомольська організація артілі налічує понад 30 членів ВЛКСМ. Майже всі комсомольці трудяться на тваринницьких фермах і в рільничих бригадах.
Як же розвиватиметься артільне господарство в майбутньому? У роки п’ятирічки (1966—1970 рр.) тут відбудуться значні зміни. Тепер у колгоспі провадиться велике будівництво: споруджуються птахоферма на 6 тис. штук птиці, три тваринницькі приміщення, пожежне депо, склад для зберігання мінеральних добрив. Для задоволення культурно-побутових потреб хліборобів уже споруджено їдальню, готель.
Правління артілі і партійна організація розробили комплекс агротехнічних заходів для дальшого піднесення культури землеробства і тваринництва, щоб кожну галузь господарства зробити рентабельною. Намічено, зокрема, провести ряд виробничих дослідів, створити агрохімлабораторію, широко застосовувати хімізацію.
За 50 років Радянської влади село Добровілля стало невпізнанним.
7 жовтня 2014 року у селі невідомими було завалено пам'ятник Леніну..
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Близнюківської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Близнюківського району, увійшло до складу Лозівського району Харківської області.
Економіка
- В селі є кілька молочно-товарних і свино-товарна ферми.
- Сільськогосподарське ТОВ «ЛАН».
- Навчальне господарство.
- Лікарня.
Культура
- Дитячий садок.
- Школа.
- Клуб.
- Стадіон.
Пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів і жертв фашизму. Поховані 88 воїнів.
- Пам'ятний знак воїнам-односельчанам 1941-1945 рр.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- [Філіал ЦДІА УРСР у м.Харкові, ф.353, оп.16, ст. 4,7.]
- Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885. ст. 91
- [Подготовка Великой Октябрьской социалистической революции на Украине. Сборник документов и материалов, т.1, 1957, ст.716.
- Павлоградське повстання. Документи і матеріали ст. 283
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Інтернет-посилання
- Погода в селі Добровілля [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради України
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dobrovillya Dobrovi llya selo v Ukrayini u Bliznyukivskij selishnij gromadi Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti nad richkoyu Opaliha Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Dobrovilska silska rada Naselennya za perepisom 2001 r skladaye 724 334 390 ch zh cholovik selo DobrovillyaKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Lozivskij rajonGromada Bliznyukivska selishna gromadaOblikova kartka Dobrovillya Osnovni daniZasnovane 1630Naselennya 724Plosha 900 km Gustota naselennya 804 44 osib km Poshtovij indeks 64862Telefonnij kod 380 6557Geografichni daniGeografichni koordinati 48 41 20 pn sh 36 36 44 sh d 48 68889 pn sh 36 61222 sh d 48 68889 36 61222 Koordinati 48 41 20 pn sh 36 36 44 sh d 48 68889 pn sh 36 61222 sh d 48 68889 36 61222Serednya visota nad rivnem morya 98 mMisceva vladaAdresa radi 64801 Harkivska obl Lozivskij r n smt Bliznyuki vul Svobodi bud 30KartaDobrovillyaDobrovillyaMapaGeografiyaKrayevid sela Dobrovillya bilya avtobusnoyi zupinki Selo Dobrovillya znahoditsya na livomu berezi richki Opaliha ye mosti Na protilezhnomu berezi znahoditsya selo Gannivka primikaye selo Fedorivka Vishka LifecellIstoriyaSelo zasnovane 1630 roku Vidomi dva poselennya Pershe epohi bronzi katakombna zrubna ta bondarihinskoyi kulturi na pishanih dyunah bilya ozera v 800 metrah na pivdennij shid vid sela plosha 100 na 150 metriv Chastina zrujnovana kar yerami Druge epohi bronzi i rannogo zaliznogo viku Roztashovane vzdovzh dorogi v selo Verhnya Samara v 1 2 kilometrah na pivdennij shid vid sela Na pivden i pivdennij zahid vid sela u ovrazov tri kurganu zavvishki 1 2 5 metriv Selo bulo zasnovane sluzhilimi lyudmi dlya ohoroni kordoniv Rosijskoyi derzhavi vid nabigiv tatar shob utrimuvati derzhati rubizh po richkah Opalisi ta Samari Tomu j selo malo spochatku nazvu Naderzhinovo Piznishe selo zrostalo za rahunok kripakiv yaki tikali z polskih volodin na Slobidsku Ukrayinu i oselyalis tut po dobrij voli Vid sliv dobra volya poselennya i distalo svoyu novu nazvu Rosijskij uryad buv zainteresovanij u zmicnenni svoyih pivdennih kordoniv i dopomagav biglim kripakam oselyatisya na novih zemlyah Pereselencyam vidilyalas groshova dopomoga na dvorovi budivli otamanu sim rubliv cherkasam vsim po p yat rubliv U slobodi nalichuvalosya spochatku 12 dvoriv u yakih prozhivalo 110 meshkanciv Dobrovillya shvidko zrostalo za rahunok pereselenciv yaki nesli storozhovu sluzhbu Adzhe selo zaznavalo chastih napadiv vid tatar She j dosi na berezi richki Samari ye zalishki nasipiv yaki buli sposterezhnimi punktami v ti chasi U zv yazku z podilom Rosiyi na guberniyi u 1708 roci Dobrovillya bulo vidneseno do skladu Azovskoyi guberniyi z 1719 roku do Kiyivskoyi guberniyi a z 1802 roku do Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Na pochatku XVIII stolittya naselennya Dobrovillya podilyalos na visim soten kozhna z yakih zajmala okremi chastini sela Zgodom voni virosli u samostijni naseleni punkti I dosi zhiteli inkoli nazivayut suchasne selo Fedorivnu roztashovanu nedaleko vid Dobrovillya vosmoyu sotneyu Osnovnim zanyattyam naselennya bulo zemlerobstvo i skotarstvo Tut viroshuvali pshenicyu zhito grechku lon a takozh gorodni ta bashtanni kulturi Rozvinuti buli takozh deyaki remesla Chiselnist naselennya Dobrovillya postijno zrostala Za danimi 1859 roku Dobrovillya abo Naderzhinovo bulo vlasnickim selom u yakomu bula pravoslavna cerkva 3 yarmarki 2 zavodi 359 podvir yiv j 1998 981 1017 ch zh meshkanciv V cej chas selo nalezhalo rosijskomu grafovi i velikomu zemlevlasniku Sumarokovu Jogo zemli blizko 10 tis desyatin obroblyali kripaki V period rozvitku kapitalizmu u poreformenij period zemli grafa Sumarokova postupovo perejshli do ruk dribnih pomishikiv ta kurkulstva Tak pomishik Krasnov mav 75 desyatin zemli brati Galichi 60 desyatin kurkuli Shevchenko Komisar ta inshi po 30 50 desyatin U pomishickih ta kurkulskih gospodarstvah zastosovuvalasya najmana pracya U poreformenij period v drugij polovini XIX stolittya v Dobrovilli vinik ryad nevelikih pidpriyemstv po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi Zokrema buli zbudovani parovij mlin olijnicya vinokurnij zavod kilka vitryakiv Dvichi na rik voseni i vzimku na centralnomu majdani sela de rozmishuvalisya grafskij palac budinki silskih bagatiyiv kramnicya cerkva dva shinki vidbuvalisya yarmarki Na nih selyani navkolishnih sil torguvali perevazhno silskogospodarskimi produktami Dobrovillya vidome viroshuvannyam sinoyi cibuli dlya promislovih cilej yaku prodavali ne tilki na yarmarkah u seli a j u Rostovi Taganrozi Katerinoslavi Dobrovillya rik u rik zrostalo rozshiryuvalo svoyi mezhi Na pochatku XX stolittya tut nalichuvalos 3200 zhiteliv Bilshist selyan bula nepismennoyu U pochatkovij shkoli navchalosya lishe 50 ditej zdebilshogo zamozhnih selyan Ne krashe bulo i z ohoronoyu zdorov ya V seli lishe inkoli buvav roz yiznij zemskij likar yakij podavav medichnu dopomogu za groshi Tomu j ne divno sho v Dobrovilli chastim yavishem buli epidemichni zahvoryuvannya Ekonomichne stanovishe selyan bulo nadzvichajno tyazhkim Chastina selyanskih gospodarstv mala nadili yaki ne perevishuvali dvoh desyatin na sim yu Bagato gospodarstv ne malo konej ta silskogospodarskogo remanentu U rilnictvi vikoristovuvalisya primitivni znaryaddya praci Vrozhayu z nadiliv ne vistachalo j do novogo roku Bidnota Dobrovillya povstavala na borotbu za zemlyu za polipshennya svogo zhittya Na pochatku zhovtnya 1906 roku v seli vidbuvsya velikij miting selyan na yakomu zhiteli Dobrovillya zaklikali do zahoplennya pomishickoyi zemli Nalyakani cim vistupom miscevi vlasti viklikali v selo zagin kozakiv yakij zhorstoko rozpravivsya z selyanami V roki pershoyi svitovoyi imperialistichnoyi vijni bagato zhiteliv sela buli mobilizovani do armiyi u selyanskih gospodarstvah bulo rekvizovano bagato tyagla i voziv prodovolstva Vijna prizvela do zanepadu selyanskih gospodarstv u Dobrovilli skorotilisya posivni ploshi znachna chastina selyan vtratila svoyi mizerni nadili Z chasu revolyuciyi 1905 1907 rr azh do peremogi Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi agrarnij ruh v Dobrovilli po suti ne pripinyavsya Odin z aktivnih vistupiv selyan vidbuvsya vlitku 1917 roku Rozoreni v roki pershoyi svitovoyi imperialistichnoyi vijni ne bazhayuchi chekati rozv yazannya agrarnogo pitannya do sklikannya Ustanovchih zboriv yak zaklikali Timchasovij uryad i miscevij zemelnij komitet selyani Dobrovillya v chervni 1917 roku pochali zahoplyuvati pomishickij i kurkulskij hlib Zokrema grupa selyan podilila mizh soboyu 77 desyatin posiviv urozhayu sho nalezhali kurkulevi Kovalenku2 Aktivnu rol u vstanovlenni v Dobrovilli Radyanskoyi vladi vidigrav vihodec iz sela robitnik shahtar G M Fedorchenko yakij pracyuvav kilka rokiv u Donbasi Koli povernuvsya do sela jogo obrali golovoyu volosnoyi Radi za rishennyam yakoyi kolishni pomishicki zemli buli podileni mizh selyanami bidnyakami U period borotbi proti nimeckih imperialistiv ta proti denikinciv Fedorchenko ocholyuvav stvorenij grupoyu selyan Dobrovillya partizanskij zagin yakij diyav v rajoni Pavlograda Krasnopavlivki Bliznyukiv i Dobrovillya V roki gromadyanskoyi vijni u rajoni Dobrovillya diyali takozh partizanski zagoni ocholyuvani S Budinskim i Ye Kucherenkom Na teritoriyi sela vidbulosya kilka zbrojnih sutichok z bilogvardijcyami mahnovcyami ta inshimi bandami Vid ruk mahnovciv zaginuv kombrig M A Karpenko zhitel sela T L Kuznecov ta inshi Vlitku 1919 roku pid chas boyu proti denikinciv zaginuli komisari Dobrigin i Kanisov Voni pohovani na teritoriyi sela Trudyashi sela svyato zberigayut pam yat pro svoyih vizvoliteliv Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni zhiteli sela aktivno vklyuchilis u budivnictvo novogo zhittya V Dobrovilli organizovano revkom na choli z M J Gutarovim a takozh Komitet nezamozhnih selyan Zgodom bulo stvoreno silsku Radu yaka razom iz komnezamom spryamovuvala selyan na vidbudovu zrujnovanogo gospodarstva vzhivala zahodiv po borotbi z golodom 21 grudnya 1922 roku v Dobrovilli vinik pershij volosnij partijnij oseredok Do jogo skladu vvijshlo tri chleni partiyi Na pochatku 1923 roku bula stvorena i komsomolska organizaciya Komunisti i komsomolci chleni KNS buli organizatorami pershih kolektivnih gospodarstv V berezni 1929 roku v Dobrovilli bulo stvoreno kilka TSOZiv Do yih skladu vvijshlo 424 gospodarstva z zagalnoyu zemelnoyu plosheyu 3424 desyatini U 1930 roci v Dobrovilli pochala pracyuvati shkola mashinno traktornogo uchnivstva V nij navchali kovalskoyi slyusarskoyi teslyarskoyi spravi Do shkoli prijmali ditej robitnikiv najmitiv ta kolgospnikiv yaki zakinchili chotiri klasi Na kinec 1931 roku v seli bulo zaversheno kolektivizaciyu individualnih selyanskih gospodarstv Na teritoriyi Dobrovillya bulo stvoreno tri kolgospi im Voroshilova Gigant im Skripnika do skladu yakih uvijshli vsi najbidnishi selyani i serednyaki V cih kolgospah u 1932 roci buli partijni grupi Partgrupa artili Gigant skladalasya z 3 chleniv i 8 kandidativ u chleni partiyi kolgospu im Skripnika z 31 chlena partiyi i 3 kandidativ V artili im Voroshilova partgrupa nalichuvala 3 chleni partiyi i 10 kandidativ u chleni partiyi U rishenni plenumu Bliznyukivskogo rajkomu KP b U vid 20 grudnya 1931 roku zaznacheno sho v Dobrovilli zminilasya struktura kolgospnogo sektora porivnyano z minulim rokom polipsheno spravu z tvarinnictvom ta organizaciyeyu praci V kolgospi im Voroshilova z 1006 chleniv jogo na robotu vihodyatv serednomu do 200 cholovik Reshta vid roboti vidmovlyayutsya Selo postrazhdalo vid golodu v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 234 lyudini Za rishennyam byuro Bliznyukivskogo rajkomu partiyi vid 25 zhovtnya 1933 roku u Dobrovilli stvoreno teritorialnij partijnij oseredok yakij rozgornuv robotu po zmicnennyu kolgospnogo ladu organizaciyi hliborobiv na borotbu za viroshuvannya visokih urozhayiv i pidnesennya produktivnosti tvarinnictva V centri uvagi partijnoyi organizaciyi buli j inshi pitannya dopomoga robitnichomu klasu i Chervonij Armiyi Na shahti Donbasu napravili ponad 20 cholovik Dlya vijskovoyi chastini Chervonoyi Armiyi bulo pidibrano i vidpravleno 16 konej U klubi organizovuvalis vechori zustrichi selyan z chervonoarmijcyami Trudyashi Dobrovilskoyi silradi v listopadi 1931 roku vistupili iniciatorami zboru koshtiv na motorizaciyu prikordonnih chastin Chervonoyi Armiyi i viklikali na zmagannya trudivnikiv navkolishnih sil U 1936 roci trudyashi Dobrovillya vikonuyuchi svij internacionalnij obov yazok vistupili na pidtrimku Ispanskoyi respubliki Vchiteli Dobrovilskoyi serednoyi shkoli vnesli u fond dopomogi zhinkam i dityam ispanskih bijciv odnodennij zarobitok Zbir koshtiv proveli takozh shkolyari Veliku groshovu dopomogu ispanskim trudyashim podali i dobrovilski kolgospniki V 1934 roci u Dobrovilli bulo stvoreno mashinno traktornu stanciyu yaka obslugovuvala kolgospi sela a takozh znachnu chastinu silgospartilej Lozivskogo rajonu Pislya stvorennya MTS bilshist robit zokrema oranku ta zbirannya vrozhayu bulo majzhe povnistyu mehanizovano Pri MTS vihodila gazeta Udarnik laniv U peredvoyenni roki znachna uvaga pridilyalas pidgotovci kvalifikovanih kadriv dlya kolgospiv U shkoli mashinno traktornogo uchnivstva ovolodivali profesiyeyu mehanizatora takozh divchata nasliduyuchi pochin Paraskoviyi Angelinoyi U Dobrovilli odnoyu z pershih zhinok yaka zdobula profesiyu traktorista bula M A Kalashnik Vona sila za kermo mashini v 1935 roci Traktoristom takozh pracyuvav do 1941 roku cholovik Mariyi Kalashnik yakij zaginuv na fronti Ponad 15 rokiv trudyatsya mehanizatorami tri yiyi brati a z 1963 roku i pleminnik Partijni organizaciyi silska Rada v peredvoyennij chas dobilisya pevnih uspihiv u polipshenni dobrobutu i kulturnogo rivnya trudivnikiv U seli pracyuvala semirichna shkola klub iz zalom na 300 glyadachiv biblioteka likarnya na 30 lizhok dityachij sadok i yasla kilka magaziniv yidalnya Velika uvaga pridilyalasya zaluchennyu selyan kolgospnikiv do uchasti v gromadskomu zhitti V klubi napriklad sistematichno chitalisya lekciyi z aktualnih pitan vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki Radyanskoyi derzhavi Najbilsh avtoritetni i aktivni kolgospniki buli obrani deputatami silskoyi Radi Veliku robotu provadila komsomolska organizaciya sela Z yih iniciativi v seli bulo sporudzheno stadion nasadzheno bagato plodovih ta dekorativnih derev Komsomolci stvorili molodizhni lanki po viroshuvannyu cukrovih buryakiv ovochevih ta bashtannih kultur Vijna yaku nav yazali nashij krayini nimecko fashistski zagarbniki perervala mirnu tvorchu pracyu Trudivniki Dobrovillya yak i inshih mist ta sil Ukrayini perebuduvali zhittya na voyennij lad Mashini MTS i hudobu kolgospiv bulo vidpravleno v shidni rajoni krayini Bagato zhiteliv sela pishli na front Voni brali takozh aktivnu uchast u borotbi proti voroga v partizanskomu zagoni stvorenomu za rishennyam Harkivskogo obkomu partiyi na teritoriyi Lozivskogo i Bliznyukivskogo rajoniv Zagin u skladi 24 cholovik yaki vhodili u 6 diversijno rozviduvalnih grup diyav z listopada 1941 po berezen 1942 roku Partizani kilka raziv rujnuvali zaliznichnu koliyu na dilnici Bliznyuki Dubovo psuvali telegrafnij ta telefonnij zv yazok utrudnyuyuchi diyi vorozhih vijsk Zagin znishiv ponad 150 fashistskih soldativ ta oficeriv Zhiteli Dobrovillya dopomagali partizanam i radyanskim vijskam Tak napriklad hata kolgospnika M M Semi bula miscem zv yazku z partizanskim zagonom G D Antonenko G Yu Kazemirova O K Ovcharenko trivalij chas perehovuvali i doglyadali kilkoh poranenih radyanskih soldativ i oficeriv Diznavshis pro ce fashisti zakatuvali yih vsih Komsomolki uchenici Dobrovilskoyi serednoyi shkoli Vira Vasilchenko i Rayisa Ishenko stvorili pidpilnu komsomolsku organizaciyu v skladi 7 cholovik Voni poshiryuvali rukopisni listivki dopomagali poranenim radyanskim komandiram ta bijcyam yaki perehovuvalis u seli pidtrimuvali u lyudej viru v povernennya Chervonoyi Armiyi ta ostatochnij rozgrom nimecko fashistskih zagarbnikiv Yuni rozvidnici buli shopleni gitlerivcyami i rozstrilyani Ponad 230 zhiteliv Dobrovillya v osnovnomu molod okupanti vidpravili na katorzhni roboti v Nimechchinu Trudivniki Dobrovillya muzhno borolisya na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Bagato z nih zaginulo zahishayuchi Batkivshinu V boyah vidznachilosya ponad 50 zhiteliv udostoyenih uryadovih nagorod Sered nih I R Milko G T Petrenko S A Kalashnik P S Achkasov V T Poletuchij I S Tovstograj V I Ponomarov S I Golovash M V Golovash S T Ribalko P S Ivashenko ta inshi Vidstupayuchi pid udarami Chervonoyi Armiyi u veresni 1943 roku nimecko fashistski zagarbniki zavdali Dobrovillyu velicheznoyi shkodi voni spalili 356 budinkiv 7 tvarinnickih ferm zrujnuvali mlin primishennya klubu shkil MTS likarnyu U veresni 1943 roku Dobrovillya bulo vizvolene vid fashistiv V umovah velicheznih trudnoshiv kolgospniki vidbudovuvali artilne tospodarstvo gotuvalis do vesnyanih robit 1944 roku Zhiteli sela aktivno vklyuchilis u borotbu za visoki vrozhayi i pidnesennya produktivnosti tvarinnictva Protyagom kincya 1943 pochatku 1944 roku pid kerivnictvom partijnoyi organizaciyi v Dobrovilli buli vidbudovani kolgospi MTS V seli pochali pracyuvati poshta magazin likarnya Zavdyaki napoleglivij praci lyudej protyagom kilkoh rokiv ne tilki bulo vidbudovano a j znachno rozshireno gromadske gospodarstvo zakincheno ukrupnennya kolgospiv rozpochate naperedodni vijni Rezultatom cogo bulo utvorennya velikogo bagatogaluzevogo gospodarstva kolgospu Bilshovik u yakomu pracyuyut trudivniki Dobrovillya i kilkoh navkolishnih naselenih punktiv Zemelni ugiddya artili Bilshovik stanovlyat 6283 ga z nih ornoyi zemli 4121 ga sinozhatej 411 ga pasovish 1258 ga sadiv 39 ga lisiv chagarnikiv polezahisnih smug 181 ga nepridatnih zemel 1258 ga sadiv 39 ga pid vodojmami 11 ga Za visoki vrozhayi zernovih i tehnichnih kultur u 1947 roci 7 trudivnikiv sela buli nagorodzheni ordenami j medalyami a direktorovi Dobrovilskoyi MTS V D Ribalci ta mehaniku I Ye Yevtushenku prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Dobrovilsku MTS premijovano radioustanovkoyu Za roki semirichki zrosli nepodilni fondi artili V 1960 roci voni stanovili 675 tis krb v 1964 roci perevishili i mln krb Zrostannya dohodiv vid gromadskogo gospodarstva spriyaye polipshennyu dobrobutu trudivnikiv sela V 1959 roci fond oplati praci kolgospnikiv stanoviv 372 tis krb a v 1964 roci perevishiv 800 tis karbovanciv Veliki perspektivi rozvitku silskogospodarskogo virobnictva vidkriv pered trudivnikami sela bereznevij Plenum CK KPRS 1965 r Os plodi chudovogo zasivu yakij zrobila partiya u 1965 roci Zdobutki artili Bilshovik vidradni Urozhajnist zernovih zrosla majzhe u dva razi Yaksho u 1965 roci pshenici z kozhnogo gektara bulo virosheno po 13 8 cnt to u 1966 roci po 23 6 cnt Takij visokij urozhaj oderzhano ne vipadkovo Comu pereduvala velika j napruzhena robota Partijna organizaciya i pravlinnya artili rozrobili novu progresivnu sistemu kulturi zemlerobstva Syudi vhodit sistema pravilnih sivozmin obrobitku gruntu udobrennya borotbi iz shkidnikami silskogospodarskih roslin i inshi agrotehnichni zahodi Vstanovlennya postijnih zagotivelnih planiv pidvisheni cini za ponadplanovo prodanu derzhavi produkciyu spriyayut zmicnennyu kolgospnoyi ekonomiki posilennyu materialnoyi zainteresovanosti kolgospnikiv Tverdi zagotivelni plani dopomogli pravilno programuvati rozvitok vsogo gospodarstva nagromadzhuvati neobhidni vnutrigospodarski fondi U 1965 1966 rr kolgosp prodav derzhavi znachno bilshe silskogospodarskoyi produkciyi nizh bulo peredbacheno planom Yaksho u 1965 roci na kozhni 100 ga zemelnih ugid bulo virobleno po 263 cnt moloka i 34 2 cnt m yasa to u 1966 roci po 300 cnt moloka i 60 cnt m yasa Zminilo Dobrovillya i svij zovnishnij viglyad U minulomu jogo vulici zabudovuvalisya bez pevnogo planu a tomu selo bulo duzhe rozkidane Teper novi sadibi rozmishuyutsya za planom zagalnogo vporyadkuvannya i perebudovi sela Shorichno 40 50 kolgospnikiv spravlyayut novosillya u prostorih budinkah Za ostanni roki najbilshe zhitlovih budinkiv zvedeno u dolini richki Opalihi Vporyadkovano centralnu ploshu na yakij sporudzheno pam yatnik voyinam sho zaginuli pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ta mogilu bijciv yaki viddali svoye zhittya v period gromadyanskoyi vijni Na koshti kolgospu za rahunok nepodilnih fondiv u kozhnij brigadi pobudovano dityachi sadki i yasla Chleni silgospartili koristuyutsya shorichno oplachuvanimi vidpustkami protyagom 12 robochih dniv a stari kolgospniki oderzhuyut pensiyi Neuhilne zrostannya dohodiv kolgospu plodotvorno vplivaye na pidvishennya kupivelnoyi spromozhnosti trudivnikiv sela Tovarooborot magaziniv Dobrovillya v 1965 roci stanoviv ponad pivmiljona karbovanciv Rik u rik zrostaye zokrema popit na kulturno pobutovi tovari Za ostanni roki zhiteli Dobrovillya pridbali kilka legkovih avtomobiliv 10 motocikliv ponad 300 velosipediv 250 radioprijmachiv bagato televizoriv pralnih i shvejnih mashin tosho Pro zdorov ya trudyashih sela dbayut kvalifikovani likari i serednij medpersonal U Dobrovilla ye likarnya na 30 lizhok ambulatoriya apteka Z rozvitkom artilnogo gospodarstva rozkvitaye i kultura sela Tut ye serednya shkola u yakij navchayetsya ponad 300 ditej Svoyi znannya yim peredayut ponad 20 vchiteliv Zasluzhenim avtoritetom i povagoyu v Dobrovilli koristuyutsya pedagogi N S Krivenko O T Shirk yaki na nivi narodnoyi osviti vzhe trudyatsya bilshe yak po 20 rokiv Bagato yih vihovanciv zdobuli vishu osvitu i pracyuyut u riznih galuzyah narodnogo gospodarstva krayini M K Medyanij i R I Medyana vchitelyuyut u ridnomu seli I M Zhuk kandidat fiziko matematichnih nauk a M Ye Bilskij kandidat medichnih nauk Trudivniki sela mayut de kulturno provesti svoye dozvillya Do yih poslug Budinok kulturi u yakomu ye stacionarna kinoustanovka pracyuyut gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti Velika i zmistovna robota provaditsya v silskij biblioteci Tut chasto vidbuvayutsya chitacki konferenciyi literaturni vechori provodyatsya bibliografichni oglyadi vlashtovuyutsya knizhkovi vistavki vipuskayutsya bibliotechni plakati Postijnimi chitachami biblioteki ye ponad 750 cholovik U seli aktivno pracyuye grupa tovaristva Znannya lektori yakoyi v 1965 roci prochitali ponad 100 lekcij i dopovidej na rizni temi Trudovu diyalnist kolgospnih mas ocholyuyut komunisti Partijna organizaciya nalichuye 49 chleniv KPRS 1965 r Komunisti pracyuyut na vsih najvidpovidalnishih dilyankah kolgospnogo virobnictva U brigadah stvoreno partijni grupi Komsomolska organizaciya artili nalichuye ponad 30 chleniv VLKSM Majzhe vsi komsomolci trudyatsya na tvarinnickih fermah i v rilnichih brigadah Yak zhe rozvivatimetsya artilne gospodarstvo v majbutnomu U roki p yatirichki 1966 1970 rr tut vidbudutsya znachni zmini Teper u kolgospi provaditsya velike budivnictvo sporudzhuyutsya ptahoferma na 6 tis shtuk ptici tri tvarinnicki primishennya pozhezhne depo sklad dlya zberigannya mineralnih dobriv Dlya zadovolennya kulturno pobutovih potreb hliborobiv uzhe sporudzheno yidalnyu gotel Pravlinnya artili i partijna organizaciya rozrobili kompleks agrotehnichnih zahodiv dlya dalshogo pidnesennya kulturi zemlerobstva i tvarinnictva shob kozhnu galuz gospodarstva zrobiti rentabelnoyu Namicheno zokrema provesti ryad virobnichih doslidiv stvoriti agrohimlaboratoriyu shiroko zastosovuvati himizaciyu Za 50 rokiv Radyanskoyi vladi selo Dobrovillya stalo nevpiznannim 7 zhovtnya 2014 roku u seli nevidomimi bulo zavaleno pam yatnik Leninu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bliznyukivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bliznyukivskogo rajonu uvijshlo do skladu Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti EkonomikaV seli ye kilka molochno tovarnih i svino tovarna fermi Silskogospodarske TOV LAN Navchalne gospodarstvo Likarnya KulturaDityachij sadok Shkola Klub Stadion Pam yatkiBratska mogila radyanskih voyiniv i zhertv fashizmu Pohovani 88 voyiniv Pam yatnij znak voyinam odnoselchanam 1941 1945 rr Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastPrimitki Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 Filial CDIA URSR u m Harkovi f 353 op 16 st 4 7 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del Po svedeniyam 1859 goda 42 vypuska Sankt Peterburg izdanie Centralnogo statisticheskogo komiteta Ministerstva vnutrennih del 1861 1885 st 91 Podgotovka Velikoj Oktyabrskoj socialisticheskoj revolyucii na Ukraine Sbornik dokumentov i materialov t 1 1957 st 716 Pavlogradske povstannya Dokumenti i materiali st 283 PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 23 kvitnya 2020 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Internet posilannyaPogoda v seli Dobrovillya 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi