Дмітрієв Денис Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмітрієв.

Денис Сергійович Дмітрієв (23 березня 1986, Тирново) — російський трековий велогонщик, який від 2002 року професійно виступає в спринті, і кейріні. Бронзовий призер Олімпійських ігор 2016 року, чемпіон світу, багаторазовий призер чемпіонатів світу, триразовий чемпіон Європи. На змаганнях представляє місто Москву і спортивне товариство «Динамо», заслужений майстер спорту.

Денис Сергійович Дмітрієв
Персональні дані
Дата народження	23 березня 1986(1986-03-23) (38 років)
Місце народження	^d, Рязанська область, РРФСР, СРСР
Країна	Росія
Зріст	177 см
Вага	90 кг
Командна інформація
Дисципліна	Велоспорт на треку
Роль	Гонщик
Картка останній раз змінювалась:
2.09.2017

Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Бронза	Ріо-де-Жанейро 2016	Спринт
Чемпіонати світу
Золото	Гонконг 2017	Спринт
Срібло	Мінськ 2013
Срібло	Івлін 2015	Спринт
Бронза	Калі 2014	Спринт
Бронза	Лондон 2016	Спринт
Золото
Золото
Золото
Бронза
Бронза
Бронза
Бронза
Бронза
Бронза

Життєпис

Денис Дмітрієв народився 23 березня 1986 року в селі Тирново Рязанської області, однак згодом переїхав на постійне проживання в Москву. В дитинстві займався багатьма видами спорту, зокрема футболом, плаванням, дзюдо, шосейними велоспортом, проте зрештою зробив вибір на користь треку. Проходив підготовку в училищі олімпійського резерву № 2, тренувався під керівництвом тренерів Олександра Толоманова і Євгена Баримова. Є членом фізкультурно-спортивного товариства «Динамо».

Першого серйозного успіху досягнув 2002 року, потрапивши до складу російської національної збірної. На міжнародному рівні дебютував у сезоні 2003 року, коли побував на домашніх юніорських чемпіонатах Європи і світу — в обох випадках виграв у командному спринті срібні медалі. Рік по тому в тій самій дисципліні завоював золото на європейській першості в Іспанії. У 2006 році на молодіжному чемпіонаті Європи в Греції взяв бронзу в командному спринті, ще через два роки на аналогічних змаганнях у Польщі був уже чемпіоном. Завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні — посів вісімнадцяте місце в індивідуальному спринті, дванадцяте у командному спринті і сімнадцяте в кейріні.

2010 року Дмітрієв здобув перемогу в спринті на чемпіонаті Європи в польському Прушкуві. Також побував на чемпіонаті світу в Копенгагені, де став двадцять другим в індивідуальному спринті і шостим у командному. У наступному сезоні додав у послужний список три золоті нагороди всеросійської першості (спринт, командний спринт, кейрін), потрапив до числа призерів на турнірах й Пекіні й Астані, в спринті виграв бронзу на європейській першості в голландському Апелдорні. 2012 року на першості Європи в литовському Паневежисі став чемпіоном у спринті і здобув бронзову медаль у кейріні, пройшов кваліфікацію на Олімпійські ігри в Лондоні — фінішував п'ятим в індивідуальному спринті і сьомим у командному.

Після двох Олімпіад Денис Дмітрієв залишився в основному складі російської національної збірної і продовжив брати участь у найбільших міжнародних перегонах. Так, в 2013 році він приєднався до команди , підтвердив лідерство в заліку національної першості, завоював срібну медаль у спринті на чемпіонаті світу в Мінську, виграв золото та бронзу на чемпіонаті Європи в Апелдорні — в особистому і командному спринті відповідно. Вкупі з перемогою на етапі Кубка світу в Мексиці в січні це дозволило йому набрати 830 очок і посісти першу сходинку підсумкового рейтингу спринтерів Міжнародного союзу велосипедистів. У 2014 році став першим в історії російського велоспорту гонщиком, кому вдалося взяти участь в Японській лізі кейріна.

На чемпіонаті світу 2013 року завоював срібну нагороду в спринті, поступившись у фіналі німцеві в 2 заїздах. У наступному році на чемпіонаті світу в колумбійському Калі здобув у спринті бронзову нагороду, поступившись у півфіналі в 2 заїздах майбутньому чемпіонові французові Франсуа Первісу. Через рік у Франції Денис знову штурмував золоту вершину і знову поступився, на цей раз французові Грегорі Боже в 2 заїздах. В олімпійський рік на чемпіонаті світу в Лондоні Дмітрієв знову потрапив до трійки призерів, поступившись у півфіналі австралійцеві в 2 заїздах, але перемігши поляка .

На олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро знову дійшов до півфіналу, де в результаті жеребкування змагався у спринті з 4-разовим (на той момент) олімпійським чемпіоном Джейсоном Кенні. Вигравши в першому заїзді, Дмітрієв поступився у двох наступних і вирушив боротися за бронзу, а Кенні продовжив шлях за своїм 5 золотом олімпійських ігор, яке впевнено і добув у фіналі. Суперником Дениса в заїздах за бронзу став австралієць Метью Глетцер. Російський велогонщик взяв реванш за поразку на чемпіонаті світу і, обігнавши австралійця в 2 заїздах, завоював свою першу олімпійську медаль.

Має вищу освіту, закінчив Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді і туризму.

Нагороди

• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (25 серпня 2016 року) — за високі спортивні досягнення на Іграх ХХХІ Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія), проявлені волю до перемоги і цілеспрямованість.

Основні досягнення

2003

Чемпіонат світу з трекових велоперегонів серед юніорів 2003

2-й командний спринт

Чемпіонат Європи з трекових велоперегонів серед юніорів 2003

2-й командний спринт

2004

Чемпіонат Європи з трекових велоперегонів серед юніорів 2004

1-й командний спринт,

2006

Чемпіонат Європи з трекових велоперегонів до 23 років 2006

3-й командний спринт,

2008

Чемпіонат Європи з трекових велоперегонів до 23 років 2008

1-й командний спринт

2010

1-й спринт,

2011

3-й спринт

Чемпіонат Росії 2011,

1-й кейрін

1-й командний спринт

1-й спринт

2012

1-й спринт

3-й кейрін

2013

Чемпіонат світу з трекових велоперегонів 2013

2-й спринт

1-й спринт

3-й командний спринт

Чемпіонат Росії 2013

1-й спринт

1-й кейрін

2-й командний спринт

Примітки

1. Валерия Миронова. . . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 жовтня 2014.
2. Владимир Ильин. (25 лютого 2013). . Российская газета. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2014.
3. . Eurosport. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2014.
4. . МГО «Динамо». 19 травня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
5. . ИД «Русвело». 3 березня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
6. . www.championat.com. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
7. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 2 вересня 2017.