Дмитрівська вулиця (Харків)

Дмитрівська вулиця — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.

Дмитрівська вулиця Харків
Будинок №19 Будинок №19
Місцевість	Залопань
Район	Холодногірський, Новобаварський
Колишні назви
Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953)
Загальні відомості
Протяжність	950 м
Координати початку	49°59′32″ пн. ш. 36°12′55″ сх. д. / 49.992306° пн. ш. 36.215333° сх. д. / 49.992306; 36.215333
Координати кінця	49°59′03″ пн. ш. 36°13′03″ сх. д. / 49.984278° пн. ш. 36.217667° сх. д. / 49.984278; 36.217667
поштові індекси	61052
Транспорт
Найближчі станції метро	Центральний ринок
Автобуси	67е
Рух	однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 2 до № 31/35
Архітектурні пам'ятки	буд. № 14, 19/2, 26, 29
Навчальні заклади	ХЕмТТБ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450134
Мапа
Дмитрівська вулиця у Вікісховищі

Назва та історія вулиці

Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська».

В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.

Будинки

Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.

Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки.

Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.

Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.

• Брама садиби по вул. Дмитрівській, 14
• Садибний будинок по вул. Дмитрівській, 14
• Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 19/2
• Житловий будинок (зараз ХЕмТТБ) по вул. Дмитрівській, 26
• Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 29

Джерела

• Єдиний адресний реєстр міста Харкова [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 вересня 2021.
• . Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.

Примітки

1. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
3. . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
4. На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
5. Андрій Парамонов (30 липня 2021). . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.