Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дмитра шківка село в Україні у Піщанській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області Населення становить 1

Дмитрашківка

Дмитрашківка

Дмитра́шківка — село в Україні, у Піщанській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 1810 осіб. Село славиться фруктовими садами.

село Дмитрашківка
image
Знак на повороті до села
Знак на повороті до села
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Піщанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100090040044539
Основні дані
Засноване 1630
Населення 1826
Площа 2,56 км²
Густота населення 707,03 осіб/км²
Поштовий індекс 24714
Телефонний код +380 4349
Географічні дані
Географічні координати 48°11′52″ пн. ш. 28°46′33″ сх. д. / 48.19778° пн. ш. 28.77583° сх. д. / 48.19778; 28.77583Координати: 48°11′52″ пн. ш. 28°46′33″ сх. д. / 48.19778° пн. ш. 28.77583° сх. д. / 48.19778; 28.77583
Середня висота
над рівнем моря 		176 м
Водойми Кам'янка, Кисирняк
Місцева влада
Адреса ради 24700, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85
Карта
image
image
Дмитрашківка
image
image
Дмитрашківка
Мапа

image Дмитрашківка у Вікісховищі

Історія

Походження назви села Дмитрашківка

Точного узгодження про походження назви села немає, місцеві жителі розказують дві легенди. Одна з них говорить про те, що село було назване на честь якогось князя Дмитра. Інша легенда розказує про велике місто Рашків, яке було підпалене татарами. Так як місто знаходилось на великому горбі то дим від пожежі могли бачити жителі багатьох сусідніх сіл і люди при цьому говорили, дивлячись в сторону Рашкова: «Димить Рашків! Димить Рашків!». Звідки і вийшла назва Димитрашків, а потім Дмитрашківка. Насправді місто Рашків існувало в той час, але воно знаходилось на відстані двох великих миль (приблизно 8 км) від міста Дмитрашков (зараз ця відстань сягає 25 км), хоча не можна не припустити, що сучасна назва села має два корені: дмит та рашків.

Інша легенда каже про те, що село було назване на честь князя Дмитра. У документах Польщі й Туреччини — це багатий і славетний Дмитро Вишневецький, або «кондотьєр Дмитрашка». Аби захистити свої володіння князь вирішив побудувати на скелях над урвищем фортецю. Місцевість своїм ландшафтом сприяла цьому. З часом фортеця виросла в велике місто. Одна із семи церков міста збудована на честь святого Дмитрія у 1630 р.

Історія села

Село Дмитрашківка описується у спогадах араба Булос Ібн аз-Заїма аль-Халебі (Павла Халебського) під час подорожі у 1654 р. патріарха Макарія III.

Згідно з царським указом від 5 липня 1795 р. Дмитрашківка входила до Ольгопільського повіту Піщанської волості й налічувала 2395 жителів.

Тривалий час Дмитрашківка переходила у володіння різних господарів. Вона належала роду Замойських, а потім була власністю князів Долгорукових. У 1845–1850 рр. Дмитрашківкою володів нащадок старовинного німецького роду Георг Віттенштейн. Після нього вона знову перейшла до Долгорукових.

В останнього з князів Долгорукових було дві доньки. Старшій Єлизаветі батько залишив у спадок маєток у Дмитрашківці. Вона одружилася з князем Трубецьким, після його смерті вийшла заміж за швейцарського підданого Вінклера. Княгиня Трубецька-Вінклер мала потяг до медицини. Вдома Єлизавета мала аптеку — вона займалася збиранням лікарських трав і сама готувала різні настоянки, відвари, креми та безкоштовно лікувала жителів Дмитрашківки. По медичну допомогу до неї зверталися люди з навколишніх сіл та волостей, і вона охоче допомагала усім.

У 1883 р. Єлизавета Трубецька-Вінклер вирішила збудувати у Дмитрашківці школу. На території її садиби стояв костел, який уже не діяв, а всі його атрибути були передані до іншого костелу, що знаходився у сусідньому с. М'ястківці. Отож на місці старого костелу княгиня вирішила поставити сільську школу. Вона звернулася до губернатора з таким клопотанням:

image Дело по ходатайству земледелици села Дмитрашковка, Ольгопольского уезда Винклер, о постройке в этом селе школы в память писателя И.С. Тургенева.

Ваше превосходительство!

Желая почтить память нашего великого писателя Ивана Сергеевича Тургенева каким-нибудь полезным делом, я решилась построить сельскую школу в моем селе Дмитрашковка Камянец-Подольской губернии, Ольгопольского уезда, Песчанской волости на пренадлежащем мне участке земли 2160 квадратных саженей, находящейся среди крестьянской усадебной земли. Мне было бы приятно встретить в этом деле сочувствие со стороны крестьян, моих односельчан, поэтому покорнейши прошу Ваше Превосходительство оказать мне в этом содействие.

Елизавета Петровна Винклер, урожденная княгиня Трубецкая. 30 октября 1883 года.

image

На це прохання губернатор не дав ніякої відповіді. Княгиня сама на свій розсуд знесла костел. За таке самочинство католики подали на неї скаргу Папі Римському, останній звернувся до Святійшого Синоду в Петербург, і Синод наклав штраф на княгиню у розмірі 40 000 крб. Вона змушена була продати значну частину своєї землі, аби сплатити штраф. За княгинею залишалися тільки урочища Миколаївка і Яри та поля з боку села. Сама школа була відкрита у 1885 р. і проіснувала до 1886 р., а в 1890 р. у с. Дмитрашківка було дві церковнопарафіяльні школи: чоловіча і жіноча.

Згодом княгиня вирішила посадити на своєму полі фруктовий сад, але знову накликала на себе гнів. Серед поля виявилося забуте кладовище російських старообрядців. Княгиню оштрафували вдруге, і вона змушена була продати частину своїх володінь.

Через деякий час Єлизавета Петрівна збудувала в кінці Ярів собі палац із широкими терасами, посадила фруктовий сад і виноградники. Це був один з наймальовничіших краєвидів Дмитрашківки. Під'їжджали до палацу з боку Піщанки і Миколаївки. Від Дмитрашківки можна було доїхати Ярами, але там усе поросло чагарниками. Згодом, у 1890-х роках, вона найняла майстрів і проклала дорогу через Яри. Ще задовго до смерті княгиня Трубецька-Вінклер продала частину своїх земель у Дмитрашківці багатому землевласнику, а той ці землі (з лісом, парками та будинками) подарував своїй небозі Зінаїді Фредерікс. Вона зі своїм чоловіком, генералом Тізделем, володіла Дмитрашківськими маєтками до революції 1917 р.

У «Подольских епархиальных ведомостях» за 1905 р. записано: «Дмитрашковка принадлежит Е. П. Винклер и З. Е. Тиздель. Дворов 706, жителей 3513. В означеном селении находится общественный сельский банк, второклассная ЦПШ, 11 водяных мельниц». У своєму палаці княгиня прожила майже до смерті. Вона померла у Франції в 1908 р., але її тіло перевезли до садиби й поховали у сімейному склепі. Там уже спочивав її син, який помер у молодому віці. Після революції 1917 р. палац був вщент зруйнований, залишився тільки склеп, який стоїть і досі.

У 1905 р. жовтневе піднесення робітничого руху дало поштовх селянській революційній боротьбі. Жителі навколишніх сіл виступали проти маніфесту 17 жовтня, який містив у собі багато обіцянок. Вони не вірили паперовій «конституції» і продовжували боротьбу.

У 1906 р. зусиллями місцевих жителів побудована Свято-Троїцька церква. Відкриття церкви припало на 1913—1914 рр. на свято Покрови Пресвятої Богородиці.

У 1912 р. в селі відкрили чотирикласну та чотирирічну земську школи.

Федір Кирилович Маналатій організував повстання солдатів у царській армії 1914–1918 рр., за рішенням польового суду був розстріляний 7 січня 1917 р.

Весною 1918 р. діяла група опору. Радянську владу проголошено в 1918 р., у цьому ж році був сторений ревком. Його головою обрано Тимофія Андрійовича Житкевича, який у 1922 р. був убитий.

У 1920 р. відкрито семирічну трудову школу. На початку 1920-х років у селі створено сільськогосподарську артіль «Трудолюбие», в 1922 р. — ТСОЗ, а в 1927 р. — радгосп ім. ДПУ та артіль «Червона зірка».

Голодомор 1932—1933 рр. був найбільшою трагедією с. Дмитрашківка. Тіла людей, що померли від голоду, звозили на місцеве кладовище і скидали у викопаний яр. Всього постраждали 124 жителі. Село було занесене на «чорну дошку» під час голодомору, а саме: колгосп «Трудолюбіє».

22 липня 1941 р. Піщанський район був окупований німецько-румунськими військами. Селяни чинили опір, вступали до партизанських загонів. 17 березня 1944 р. село було звільнене.

На території Дмитрашківки радянські війська прийняли нерівний бій, у якому загинули 47 солдатів. У 1942 р. вбитих захоронили в братській могилі.

У роки німецько-радянської війни на фронтах воювали 518 жителів села, з них загинули 234 особи. У 1967 р. в центрі села відкрито пам'ятник загиблим воїнам-односельцям.

У післявоєнні роки в селі працювали колгосп ім. Калініна та радгосп ім. ДПУ. Радгосп ім. ДПУ був спеціалізованим господарством, де вирощувалися фрукти. Доярка колгоспу ім. Калініна була нагороджена орденом Леніна та водій колгоспу ім. Калініна був нагороджений орденом Знак Пошани (№ 1366958).

У 1969 р. побудована нова школа, яка і досі діє. Директорами шкіл у різні часи були Р. Й. Балащук, А. М. Збрищак, Цвігун, Тищенко, Медведєв, Делюсто, Поліщук, Соболевський, О. М. Рабінов, П. А. Білянський, А. Д. Юзьків, П. А. Горобець, Д. В. Вайс, І. С. Мірошник, М. М. Слободянюк, І. І. Лужанський, Л. В. Коваль.

Головами колгоспу працювали П. Бурдейний, В. А. Житкевич, Л. Рашкован, І. В. Малошин, Кравецький, О. Самоляк, Д. М. Шевчук, Г. Казновський, Р. В. Купчик, Я. Гребенюк, Т. І. Вінявський, М. П. Ворончук, Г. Є. Онищук, В. Г. Катрик, С. К. Хілковський, Т. О. Олійник, В. Й. Рашкован, В. М. Ременяк.

Керівниками радгоспу ДПУ були Поплавський, Р. М. Ситник, Дзівановський, Венцковський, Мерва, Драчук, Захарчук, Котляр, Бріцман, Петровський, Васильцов, І. П. Кушнір, Г. Я. Демішкан, О. Г. Ткачук, В. К. Колісник (СВАТ «Сад України»).

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Піщанської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, воно увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району.

Інфраструктура

Нині в селі діють ЗОШ I—III ступенів, дитячий садок «Ромашка», 2 бібліотеки, Будинок культури, лікарська медична амбулаторія загальної практики сімейної медицини, стадіон, поштове відділення. На базі радгоспу ім. ДПУ діє СВАТ «Сад України», у господарстві якого знаходяться фруктові сади. Дмитрашківські фрукти можна зустріти на ринках України та за кордоном.

У 2009 р. урочисто відкрито Музей-садибу Павла Муравського на честь видатного уродженця села.

У Дмитрашківці розташований ландшафтний заказник «Зачарована долина» для збереження унікального природного комплексу — долини р. Кам'янка.

Культура

У 2010 році був започаткований щорічний Міжнародний фестиваль хорового співу імені Павла Муравського, на честь талановитого уродженця села. Прослуховування хорових колективів відбувається в місцевому Будинку культури.

Природно-заповідний фонд

Видатні люди

  • Муравський Павло Іванович  (1914-2014)— Герой України, український хоровий диригент, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, професор Національної музичної академії імені П. І. Чайковського, почесний академік Академії мистецтв України
  • Анатолій Житкевич — поет, композитор, член спілки письменників України
  • І. Е. Лупол — заслужений діяч мистецтв України і Росії
  • А. Борисенко — кандидат технічних наук, удостоєний Ленінської премії
  • С. А. Білянський — працював у Львівському оперному театрі, загинув при обороні Києва у 1941 році.
  • І. Н. Цісар — гвардії старшина, старшина 3 стрілецької роти 288 гвардійського стрілецького полку 94 гвардійської стрілецької дивізії, кавалер Ордена Червоної Зірки.
  • В. М. Рашкован — червоноармієць, стрілець 1 стрілецької роти 715 стрілецького полку 122 стрілецької дивізії, кавалер Орденів Слави ІІ та ІІІ ступеня, а також кавалер Ордена Вітчизняної війни ІІ ступеня. 
  • Білоус Василь Тимофійович — поет, автор книжки «Ритми зраненого серця», вид. «Сучасний письменник», 2009 р.; В 1926 р. закінчив Дмитрашківську 7-річну школу. 

Галерея

Див. також

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

  • СЕЛО ДМИТРАШКІВКА (Матеріали А. С. Житкевича, П. А. Білянського, С. А. Скічко, О. М. Луньової)[недоступне посилання з квітня 2019]

Література

  • Дмитра́шківка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.515

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dmitra shkivka selo v Ukrayini u Pishanskij selishnij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1810 osib Selo slavitsya fruktovimi sadami selo Dmitrashkivka Znak na povoroti do selaZnak na povoroti do sela Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Tulchinskij rajon Gromada Pishanska selishna gromada Kod KATOTTG UA05100090040044539 Osnovni dani Zasnovane 1630 Naselennya 1826 Plosha 2 56 km Gustota naselennya 707 03 osib km Poshtovij indeks 24714 Telefonnij kod 380 4349 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 11 52 pn sh 28 46 33 sh d 48 19778 pn sh 28 77583 sh d 48 19778 28 77583 Koordinati 48 11 52 pn sh 28 46 33 sh d 48 19778 pn sh 28 77583 sh d 48 19778 28 77583 Serednya visota nad rivnem morya 176 m Vodojmi Kam yanka Kisirnyak Misceva vlada Adresa radi 24700 Vinnicka obl Tulchinskij r n smt Pishanka vul Centralna 85 Karta Dmitrashkivka Dmitrashkivka Mapa Dmitrashkivka u VikishovishiIstoriyaPohodzhennya nazvi sela Dmitrashkivka Tochnogo uzgodzhennya pro pohodzhennya nazvi sela nemaye miscevi zhiteli rozkazuyut dvi legendi Odna z nih govorit pro te sho selo bulo nazvane na chest yakogos knyazya Dmitra Insha legenda rozkazuye pro velike misto Rashkiv yake bulo pidpalene tatarami Tak yak misto znahodilos na velikomu gorbi to dim vid pozhezhi mogli bachiti zhiteli bagatoh susidnih sil i lyudi pri comu govorili divlyachis v storonu Rashkova Dimit Rashkiv Dimit Rashkiv Zvidki i vijshla nazva Dimitrashkiv a potim Dmitrashkivka Naspravdi misto Rashkiv isnuvalo v toj chas ale vono znahodilos na vidstani dvoh velikih mil priblizno 8 km vid mista Dmitrashkov zaraz cya vidstan syagaye 25 km hocha ne mozhna ne pripustiti sho suchasna nazva sela maye dva koreni dmit ta rashkiv Insha legenda kazhe pro te sho selo bulo nazvane na chest knyazya Dmitra U dokumentah Polshi j Turechchini ce bagatij i slavetnij Dmitro Vishneveckij abo kondotyer Dmitrashka Abi zahistiti svoyi volodinnya knyaz virishiv pobuduvati na skelyah nad urvishem fortecyu Miscevist svoyim landshaftom spriyala comu Z chasom fortecya virosla v velike misto Odna iz semi cerkov mista zbudovana na chest svyatogo Dmitriya u 1630 r Istoriya sela Selo Dmitrashkivka opisuyetsya u spogadah araba Bulos Ibn az Zayima al Halebi Pavla Halebskogo pid chas podorozhi u 1654 r patriarha Makariya III Zgidno z carskim ukazom vid 5 lipnya 1795 r Dmitrashkivka vhodila do Olgopilskogo povitu Pishanskoyi volosti j nalichuvala 2395 zhiteliv Trivalij chas Dmitrashkivka perehodila u volodinnya riznih gospodariv Vona nalezhala rodu Zamojskih a potim bula vlasnistyu knyaziv Dolgorukovih U 1845 1850 rr Dmitrashkivkoyu volodiv nashadok starovinnogo nimeckogo rodu Georg Vittenshtejn Pislya nogo vona znovu perejshla do Dolgorukovih V ostannogo z knyaziv Dolgorukovih bulo dvi donki Starshij Yelizaveti batko zalishiv u spadok mayetok u Dmitrashkivci Vona odruzhilasya z knyazem Trubeckim pislya jogo smerti vijshla zamizh za shvejcarskogo piddanogo Vinklera Knyaginya Trubecka Vinkler mala potyag do medicini Vdoma Yelizaveta mala apteku vona zajmalasya zbirannyam likarskih trav i sama gotuvala rizni nastoyanki vidvari kremi ta bezkoshtovno likuvala zhiteliv Dmitrashkivki Po medichnu dopomogu do neyi zvertalisya lyudi z navkolishnih sil ta volostej i vona ohoche dopomagala usim U 1883 r Yelizaveta Trubecka Vinkler virishila zbuduvati u Dmitrashkivci shkolu Na teritoriyi yiyi sadibi stoyav kostel yakij uzhe ne diyav a vsi jogo atributi buli peredani do inshogo kostelu sho znahodivsya u susidnomu s M yastkivci Otozh na misci starogo kostelu knyaginya virishila postaviti silsku shkolu Vona zvernulasya do gubernatora z takim klopotannyam Delo po hodatajstvu zemledelici sela Dmitrashkovka Olgopolskogo uezda Vinkler o postrojke v etom sele shkoly v pamyat pisatelya I S Turgeneva Vashe prevoshoditelstvo Zhelaya pochtit pamyat nashego velikogo pisatelya Ivana Sergeevicha Turgeneva kakim nibud poleznym delom ya reshilas postroit selskuyu shkolu v moem sele Dmitrashkovka Kamyanec Podolskoj gubernii Olgopolskogo uezda Peschanskoj volosti na prenadlezhashem mne uchastke zemli 2160 kvadratnyh sazhenej nahodyashejsya sredi krestyanskoj usadebnoj zemli Mne bylo by priyatno vstretit v etom dele sochuvstvie so storony krestyan moih odnoselchan poetomu pokornejshi proshu Vashe Prevoshoditelstvo okazat mne v etom sodejstvie Elizaveta Petrovna Vinkler urozhdennaya knyaginya Trubeckaya 30 oktyabrya 1883 goda Na ce prohannya gubernator ne dav niyakoyi vidpovidi Knyaginya sama na svij rozsud znesla kostel Za take samochinstvo katoliki podali na neyi skargu Papi Rimskomu ostannij zvernuvsya do Svyatijshogo Sinodu v Peterburg i Sinod naklav shtraf na knyaginyu u rozmiri 40 000 krb Vona zmushena bula prodati znachnu chastinu svoyeyi zemli abi splatiti shtraf Za knyagineyu zalishalisya tilki urochisha Mikolayivka i Yari ta polya z boku sela Sama shkola bula vidkrita u 1885 r i proisnuvala do 1886 r a v 1890 r u s Dmitrashkivka bulo dvi cerkovnoparafiyalni shkoli cholovicha i zhinocha Zgodom knyaginya virishila posaditi na svoyemu poli fruktovij sad ale znovu naklikala na sebe gniv Sered polya viyavilosya zabute kladovishe rosijskih staroobryadciv Knyaginyu oshtrafuvali vdruge i vona zmushena bula prodati chastinu svoyih volodin Cherez deyakij chas Yelizaveta Petrivna zbuduvala v kinci Yariv sobi palac iz shirokimi terasami posadila fruktovij sad i vinogradniki Ce buv odin z najmalovnichishih krayevidiv Dmitrashkivki Pid yizhdzhali do palacu z boku Pishanki i Mikolayivki Vid Dmitrashkivki mozhna bulo doyihati Yarami ale tam use poroslo chagarnikami Zgodom u 1890 h rokah vona najnyala majstriv i proklala dorogu cherez Yari She zadovgo do smerti knyaginya Trubecka Vinkler prodala chastinu svoyih zemel u Dmitrashkivci bagatomu zemlevlasniku a toj ci zemli z lisom parkami ta budinkami podaruvav svoyij nebozi Zinayidi Frederiks Vona zi svoyim cholovikom generalom Tizdelem volodila Dmitrashkivskimi mayetkami do revolyuciyi 1917 r U Podolskih eparhialnyh vedomostyah za 1905 r zapisano Dmitrashkovka prinadlezhit E P Vinkler i Z E Tizdel Dvorov 706 zhitelej 3513 V oznachenom selenii nahoditsya obshestvennyj selskij bank vtoroklassnaya CPSh 11 vodyanyh melnic U svoyemu palaci knyaginya prozhila majzhe do smerti Vona pomerla u Franciyi v 1908 r ale yiyi tilo perevezli do sadibi j pohovali u simejnomu sklepi Tam uzhe spochivav yiyi sin yakij pomer u molodomu vici Pislya revolyuciyi 1917 r palac buv vshent zrujnovanij zalishivsya tilki sklep yakij stoyit i dosi U 1905 r zhovtneve pidnesennya robitnichogo ruhu dalo poshtovh selyanskij revolyucijnij borotbi Zhiteli navkolishnih sil vistupali proti manifestu 17 zhovtnya yakij mistiv u sobi bagato obicyanok Voni ne virili paperovij konstituciyi i prodovzhuvali borotbu U 1906 r zusillyami miscevih zhiteliv pobudovana Svyato Troyicka cerkva Vidkrittya cerkvi pripalo na 1913 1914 rr na svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici U 1912 r v seli vidkrili chotiriklasnu ta chotiririchnu zemsku shkoli Fedir Kirilovich Manalatij organizuvav povstannya soldativ u carskij armiyi 1914 1918 rr za rishennyam polovogo sudu buv rozstrilyanij 7 sichnya 1917 r Vesnoyu 1918 r diyala grupa oporu Radyansku vladu progolosheno v 1918 r u comu zh roci buv storenij revkom Jogo golovoyu obrano Timofiya Andrijovicha Zhitkevicha yakij u 1922 r buv ubitij U 1920 r vidkrito semirichnu trudovu shkolu Na pochatku 1920 h rokiv u seli stvoreno silskogospodarsku artil Trudolyubie v 1922 r TSOZ a v 1927 r radgosp im DPU ta artil Chervona zirka Golodomor 1932 1933 rr buv najbilshoyu tragediyeyu s Dmitrashkivka Tila lyudej sho pomerli vid golodu zvozili na misceve kladovishe i skidali u vikopanij yar Vsogo postrazhdali 124 zhiteli Selo bulo zanesene na chornu doshku pid chas golodomoru a same kolgosp Trudolyubiye 22 lipnya 1941 r Pishanskij rajon buv okupovanij nimecko rumunskimi vijskami Selyani chinili opir vstupali do partizanskih zagoniv 17 bereznya 1944 r selo bulo zvilnene Na teritoriyi Dmitrashkivki radyanski vijska prijnyali nerivnij bij u yakomu zaginuli 47 soldativ U 1942 r vbitih zahoronili v bratskij mogili U roki nimecko radyanskoyi vijni na frontah voyuvali 518 zhiteliv sela z nih zaginuli 234 osobi U 1967 r v centri sela vidkrito pam yatnik zagiblim voyinam odnoselcyam U pislyavoyenni roki v seli pracyuvali kolgosp im Kalinina ta radgosp im DPU Radgosp im DPU buv specializovanim gospodarstvom de viroshuvalisya frukti Doyarka kolgospu im Kalinina bula nagorodzhena ordenom Lenina ta vodij kolgospu im Kalinina buv nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 1366958 U 1969 r pobudovana nova shkola yaka i dosi diye Direktorami shkil u rizni chasi buli R J Balashuk A M Zbrishak Cvigun Tishenko Medvedyev Delyusto Polishuk Sobolevskij O M Rabinov P A Bilyanskij A D Yuzkiv P A Gorobec D V Vajs I S Miroshnik M M Slobodyanyuk I I Luzhanskij L V Koval Golovami kolgospu pracyuvali P Burdejnij V A Zhitkevich L Rashkovan I V Maloshin Kraveckij O Samolyak D M Shevchuk G Kaznovskij R V Kupchik Ya Grebenyuk T I Vinyavskij M P Voronchuk G Ye Onishuk V G Katrik S K Hilkovskij T O Olijnik V J Rashkovan V M Remenyak Kerivnikami radgospu DPU buli Poplavskij R M Sitnik Dzivanovskij Venckovskij Merva Drachuk Zaharchuk Kotlyar Bricman Petrovskij Vasilcov I P Kushnir G Ya Demishkan O G Tkachuk V K Kolisnik SVAT Sad Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Pishanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pishanskogo rajonu vono uvijshlo do skladu novoutvorenogo Tulchinskogo rajonu InfrastrukturaNini v seli diyut ZOSh I III stupeniv dityachij sadok Romashka 2 biblioteki Budinok kulturi likarska medichna ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini stadion poshtove viddilennya Na bazi radgospu im DPU diye SVAT Sad Ukrayini u gospodarstvi yakogo znahodyatsya fruktovi sadi Dmitrashkivski frukti mozhna zustriti na rinkah Ukrayini ta za kordonom U 2009 r urochisto vidkrito Muzej sadibu Pavla Muravskogo na chest vidatnogo urodzhencya sela U Dmitrashkivci roztashovanij landshaftnij zakaznik Zacharovana dolina dlya zberezhennya unikalnogo prirodnogo kompleksu dolini r Kam yanka KulturaU 2010 roci buv zapochatkovanij shorichnij Mizhnarodnij festival horovogo spivu imeni Pavla Muravskogo na chest talanovitogo urodzhencya sela Prosluhovuvannya horovih kolektiviv vidbuvayetsya v miscevomu Budinku kulturi Prirodno zapovidnij fondkompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya urochishe Knyaginya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Zacharovana dolina Vidatni lyudiMuravskij Pavlo Ivanovich 1914 2014 Geroj Ukrayini ukrayinskij horovij dirigent narodnij artist Ukrayini laureat Shevchenkivskoyi premiyi profesor Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi imeni P I Chajkovskogo pochesnij akademik Akademiyi mistectv Ukrayini Anatolij Zhitkevich poet kompozitor chlen spilki pismennikiv Ukrayini I E Lupol zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini i Rosiyi A Borisenko kandidat tehnichnih nauk udostoyenij Leninskoyi premiyi S A Bilyanskij pracyuvav u Lvivskomu opernomu teatri zaginuv pri oboroni Kiyeva u 1941 roci I N Cisar gvardiyi starshina starshina 3 strileckoyi roti 288 gvardijskogo strileckogo polku 94 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi kavaler Ordena Chervonoyi Zirki V M Rashkovan chervonoarmiyec strilec 1 strileckoyi roti 715 strileckogo polku 122 strileckoyi diviziyi kavaler Ordeniv Slavi II ta III stupenya a takozh kavaler Ordena Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Bilous Vasil Timofijovich poet avtor knizhki Ritmi zranenogo sercya vid Suchasnij pismennik 2009 r V 1926 r zakinchiv Dmitrashkivsku 7 richnu shkolu GalereyaMuzej sadiba P I Muravskogo Cerkva Zakaznik Zacharovana dolina Zakaznik Zacharovana dolina Tuneli de dobuvayut vapnyak dlya budivnictva Silska rada Pam yatnik voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah nimecko radyanskoyi vijni Magazin U centri sela Shkola ditsadok Doroga do sadiv ta krinicya SVAT Sadi Ukrayini U parkuDiv takozhMuzej sadiba Pavla Muravskogo Dmitrashkivska silska radaPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaSELO DMITRAShKIVKA Materiali A S Zhitkevicha P A Bilyanskogo S A Skichko O M Lunovoyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 LiteraturaDmitra shkivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 515PosilannyaDymitraszkowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 250 pol Pogoda v seli Dmitrashkivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrinform U seli Dmitrashkivka vidkrito Memorialnu sadibu muzej Pavla Ivanovicha Muravskogo ELEKTRONNYJ BANK DOKUMENTOV PODVIG NARODA V VELIKOJ OTEChESTVENNOJ VOJNE 1941 1945 GG https www webcitation org 667oHlgwN url http podvignaroda mil ru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dmitrashkivka

Дата публікації:
Топ