Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Никифор Романович Дишлевий (9 лютого 1892 — † ?) — підполковник Армії УНР.
| Никифор Романович Дишлевий | |||
|---|---|---|---|
| Народження | 9 лютого 1892 с. Сердегівка, Черкаського повіту Київської губернії. | ||
| Смерть | † ? | ||
| Країна |  УНР | ||
| Приналежність |  Армія УНР | ||
| Звання |  Штабскапітан (13.10.16) Підполковник | ||
| Командування | начальник контррозвідки 4-ї Київської дивізії Армії УНР. | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився у с. Сердегівка, Черкаського повіту Київської губернії. Закінчив Коростишевську учительську семінарію, 1-шу Київську школу прапорщиків (29 червня 1915 р.). З 13 серпня 1915 р. — молодший офіцер та полковий ад'ютант 2-го Заамурського прикордонного полку.
За Першу світову війну був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, відзнакою Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан (з 13 жовтня 1916 р.).
З 7 листопада 1917 р. — командир батальйону 4-го Георгіївського Сердюцького полку ім. І. Богуна військ Центральної Ради. З 1 січня 1918 р. — командир цього полку, одночасно — помічник особливого коменданта Києва М. Ковенка. З 9 лютого 1918 р. — командир сотні у 2-му Запорізькому курені військ Центральної Ради.
З березня 1918 р. — начальник інспекторського відділу штабу губернського коменданта Київщини. У 1918–1919 рр. обіймав посади помічника начальника охорони київських залізниць та начальника Правобережної залізниці.
З грудня 1919 р. перебував у складі Збірної Київської дивізії, з якою брав участь у Першому Зимовому поході. З червня 1920 р. — начальник контррозвідки 4-ї Київської дивізії Армії УНР.
17 червня 1923 р. разом з Юрком Тютюнником повернувся в Радянську Україну.
Цікавий факт:окрім того,що він був солдатом,володів скрипкою і грав у Київському симфонічному оркестрі.Але через його потребу в армії вернувся.Але зараз не відомо,де його скрипка.
Подальша доля невідома.
Джерела інформації
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 823. — С 14-15;
- Середа М. Отаман Юрко Тютюнник//Аітопис Червоної Калини. — Львів. — 1930. — Ч. 10. — С. 15-17;
- Тарнавський А. Історія 4-го Запорізького полку їм. І Богуна//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 2. — С 18.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikifor Romanovich Dishlevij 9 lyutogo 1892 pidpolkovnik Armiyi UNR Nikifor Romanovich DishlevijNarodzhennya9 lyutogo 1892 1892 02 09 s Serdegivka Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Smert Krayina UNRPrinalezhnist Armiya UNRZvannya Shtabskapitan 13 10 16 PidpolkovnikKomanduvannyanachalnik kontrrozvidki 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Vijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohidNagorodiGeorgiyivskij hrest 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaBiografiyaNarodivsya u s Serdegivka Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Zakinchiv Korostishevsku uchitelsku seminariyu 1 shu Kiyivsku shkolu praporshikiv 29 chervnya 1915 r Z 13 serpnya 1915 r molodshij oficer ta polkovij ad yutant 2 go Zaamurskogo prikordonnogo polku Za Pershu svitovu vijnu buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu vidznakoyu Svyatogo Georgiya IV stupenya z lavrovoyu gilkoyu Ostannye zvannya u rosijskij armiyi shtabs kapitan z 13 zhovtnya 1916 r Z 7 listopada 1917 r komandir bataljonu 4 go Georgiyivskogo Serdyuckogo polku im I Boguna vijsk Centralnoyi Radi Z 1 sichnya 1918 r komandir cogo polku odnochasno pomichnik osoblivogo komendanta Kiyeva M Kovenka Z 9 lyutogo 1918 r komandir sotni u 2 mu Zaporizkomu kureni vijsk Centralnoyi Radi Z bereznya 1918 r nachalnik inspektorskogo viddilu shtabu gubernskogo komendanta Kiyivshini U 1918 1919 rr obijmav posadi pomichnika nachalnika ohoroni kiyivskih zaliznic ta nachalnika Pravoberezhnoyi zaliznici Z grudnya 1919 r perebuvav u skladi Zbirnoyi Kiyivskoyi diviziyi z yakoyu brav uchast u Pershomu Zimovomu pohodi Z chervnya 1920 r nachalnik kontrrozvidki 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR 17 chervnya 1923 r razom z Yurkom Tyutyunnikom povernuvsya v Radyansku Ukrayinu Cikavij fakt okrim togo sho vin buv soldatom volodiv skripkoyu i grav u Kiyivskomu simfonichnomu orkestri Ale cherez jogo potrebu v armiyi vernuvsya Ale zaraz ne vidomo de jogo skripka Podalsha dolya nevidoma Dzherela informaciyiCDAVOU F 1075 Op 2 Spr 823 S 14 15 Sereda M Otaman Yurko Tyutyunnik Aitopis Chervonoyi Kalini Lviv 1930 Ch 10 S 15 17 Tarnavskij A Istoriya 4 go Zaporizkogo polku yim I Boguna Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1931 Ch 2 S 18 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti