Дисперсні ґрунти

Дисперсні ґрунти — це ґрунти (згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-96), що складаються з окремих мінеральних часток різного розміру, слабопов'язаних одна з одною. У класі дисперсних ґрунтів виділяють дві групи: зв'язані — глинисті та органічного походження (мули, сапропелі, заторфовані, торфи тощо) і незв'язані — уламкові (піски, древа, галька, гравій та ін.).

Незв'язані ґрунти — ґрунти, в яких структурні зв'язки між мінеральними зернами і уламками відсутні. Незв'язані ґрунти зі зв'язаними мінеральними частками поділяють на різновиди за: гранулометричним складом, коефіцієнтом водонасичення, ступенем засоленості D_sal, відносною деформацією здіймання ε_fh, температурою. Великоуламкові ґрунти поділяють на різновиди за коефіцієнтами: вивітрілості k_wr та розтирання k_fr; а піски — за ступенем неоднорідності гранулометричного складу C_u, коефіцієнтом пористості, ступенем щільності I_D, відносним вмістом органічних речовин I_r.

Зв'язані ґрунти — це ґрунти, у яких між мінеральними частками діють тиксотропно-коагуляційні та кристалізаційно-конденсаційні (цементаційні) структурні зв'язки. Міцність цих зв'язків залежить від ступеня дисперсності ґрунтів, їх мінерального складу, щільності, вологості, складу цементуючої речовини та інших чинників. Міцність структурних зв'язків характеризується зчепленням.

Посилання

• Ацидифікація //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 14.
• Біологічна активність грунтів //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 19.
• Грунт //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 55.
• Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського. [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
• (рос.) Факультет ґрунтознавства [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.