Дискредитація

Дискредитація (від фр. discréditer «підривати довіру») — умисні дії, спрямовані на підрив авторитету, іміджу й довіри. Один із прийомів несумлінної конкуренції.

Стосовно до політики, дискредитація відноситься до особистих нападок на громадського діяча, для того, щоб підірвати довіру людей до нього або припинити надавати йому підтримку. В прилюдних дебатах, особливо в суспільствах зі свободою слова, дискредитація суперників використовується для отримання підтримки власної позиції. Ця тактика подібна до використання в дебатах аргументу, розрахованого на упередження публіки ().

У США є забезпеченням найповнішої довіри суду присяжних до свідка. Тому при прямому допиті свідка в суді сторона, яка викликала свідка, намагається підтвердити достовірність його свідчень в очах присяжних, натомість інша сторона намагається вжити всіх заходів для дискредитації цього свідка або його показань.

Див. також

• (FUD)

Примітки

1. . sum.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
2. . УКРЛІТ.ORG. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
3. . law-enc.net. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 28 травня 2017.

Література

• М. Шульга. Дискредитація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.217
• В. Ярошенко . Компрометація політична // Політична енциклопедія

Посилання

• Дискредитація [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .