Дина́стія Лян (піньїнь: Liáng cháo) — династія, що правила у південному Китаї після занепаду династії Південної Ці у 502 році, до власного повалення династією Чень у 557 році.
Лян | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | Китайська | |||
Релігії | Конфуціанство | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Заснування | 502 | |||
- Династія Чень | 557 | |||
|
Історія
Ця династія керувалася імператорами з роду Сяо, першим з яких був Сяо Янь. На його правління припадає початок гонінь даосизму, окрім школи на чолі з Тао Хунцзином. На початку цієї династії буддистські догми захищав Шень Юе, справу якого продовжили Лю Сє та Янь Чжітуй. Водночас у цей період також діяв відомий противник буддизму Фань Чжень.
Культура
У цей час працював визначний китайський художник Чжан Сен'ю. Літературну славу здобув Сюй Лін. У 520—530-х роках Сяо Тун (син імператора У-діна) упорядкував літературні твори, створивши одну з найдавніших у світі антологій «Вень сюань» («Збірку вишуканої літератури»). Вона охоплювала період приблизно з 300 року до н. е. до 500 року н. е. Ця антологія мала значний вплив на японську та корейську культуру.
Імператори
Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
---|---|---|---|
У-ді 武帝 Wǔdì | Сяо Янь 蕭衍 Xiāo Yǎn | 502–549 | |
Цзянь Вень-ді 簡文帝 Jiǎnwéndì | Сяо Ган 蕭綱 Xiāo Gāng | 549–551 | |
Юйчжан-ван 豫章王 Yùzhāngwáng | Сяо Дун 蕭棟 Xiāo Dòng | 551–552 | |
Юань-ді 元帝 Yuándì | Сяо І 蕭繹 Xiāo Yì | 552–555 | |
Чженьян-хоу 貞陽侯 Zhēnyánghóu | Сяо Юаньмин 蕭淵明 Xiāo Yuānmíng | 555 |
|
Цзін-ді 敬帝 Jìngdì | Сяо Фанчжи 蕭方智 Xiāo Fāngzhì | 555–557 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyan Dina stiya Lyan pinyin Liang chao dinastiya sho pravila u pivdennomu Kitayi pislya zanepadu dinastiyi Pivdennoyi Ci u 502 roci do vlasnogo povalennya dinastiyeyu Chen u 557 roci Lyan 502 557 Stolicya Movi Kitajska Religiyi Konfucianstvo Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 502 Dinastiya Chen 557 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyan derzhava Lyan razom zi Shidnoyu Vej ta Zahidnoyu Vej pislya 534 roku IstoriyaCya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Syao pershim z yakih buv Syao Yan Na jogo pravlinnya pripadaye pochatok gonin daosizmu okrim shkoli na choli z Tao Hunczinom Na pochatku ciyeyi dinastiyi buddistski dogmi zahishav Shen Yue spravu yakogo prodovzhili Lyu Sye ta Yan Chzhituj Vodnochas u cej period takozh diyav vidomij protivnik buddizmu Fan Chzhen KulturaU cej chas pracyuvav viznachnij kitajskij hudozhnik Chzhan Sen yu Literaturnu slavu zdobuv Syuj Lin U 520 530 h rokah Syao Tun sin imperatora U dina uporyadkuvav literaturni tvori stvorivshi odnu z najdavnishih u sviti antologij Ven syuan Zbirku vishukanoyi literaturi Vona ohoplyuvala period priblizno z 300 roku do n e do 500 roku n e Cya antologiya mala znachnij vpliv na yaponsku ta korejsku kulturu ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya U di 武帝 Wǔdi Syao Yan 蕭衍 Xiao Yǎn 502 549 Tyanczyan 天監 Tianjian 502 519 Putun 普通 Pǔtōng 520 527 Datun 大通 Datōng 527 529 Chzhundatun 中大通 Zhōngdatōng 529 534 Datun 大同 Datong 535 546 Chzhundatun 中大同 Zhōngdatong 546 547 Tajcin 太清 Taiqing 547 549 Czyan Ven di 簡文帝 Jiǎnwendi Syao Gan 蕭綱 Xiao Gang 549 551 Dabao 大寶 Dabǎo 550 551 Yujchzhan van 豫章王 Yuzhangwang Syao Dun 蕭棟 Xiao Dong 551 552 Tyanchzhen 天正 Tianzheng 551 552 Yuan di 元帝 Yuandi Syao I 蕭繹 Xiao Yi 552 555 Chenshen 承聖 Chengsheng 552 555 Chzhenyan hou 貞陽侯 Zhenyanghou Syao Yuanmin 蕭淵明 Xiao Yuanming 555 Tyanchen 天成 Tiancheng 555 Czin di 敬帝 Jingdi Syao Fanchzhi 蕭方智 Xiao Fangzhi 555 557 Shaotaj 紹泰 Shaotai 555 556 Tajpin 太平 Taiping 556 557