Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2012) |
Динамічною рівновагою називають стан, в якому збалансовані різні процеси, що протікають в протилежних напрямках. Динамічна рівновага, наприклад, встановлюється між випаровуванням з поверхні рідини та конденсацією пари.
У результаті хаотичного руху над поверхнею рідини молекули пари можуть повертатися в рідину. Цей процес називають конденсацією пари. З наближенням до поверхні рідини сили притягання прискорюють молекулу, надаючи їй додаткової кінетичної енергії, такої, яку затрачено на подолання цих сил, і, повернувшись, молекула має таку саму кінетичну енергію, яку мала під час випаровування. Тому в процесі конденсації пари виділяється стільки ж енергії, скільки було затрачено на її утворення.
Якщо рідина перебуває у відкритій посудині, то випаровування її відбувається доти, поки вся вона не перетвориться в пару. Швидкість випаровування тим більша, чим вища температура рідини, чим більша її поверхня, чим швидше видаляється пара, яка утворилася над поверхнею, і чим менший зовнішній тиск. Швидкість випаровування залежить також від природи речовини, яка випаровується. Так, ефір випаровується швидше за воду, а вода — швидше за олію, що пояснюється різними силами взаємодії між молекулами цих речовин.
Дещо інша картина випаровування спостерігається тоді, коли рідина перебуває в закритій посудині і займає лише частину її об'єму. На початку процесу кількість молекул, які вилітають з рідини, перевищує кількість молекул, які знову повертаються в неї, і концентрація молекул пари зростає. Але чим більше стає молекул, які вилетіли з рідини, тим більше їх потрапляє назад у рідину. Нарешті настає такий момент, коли кількість молекул, які вилітають з рідини за одиницю часу, виявляється такою самою, як і кількість молекул, що повертаються в неї за той же час. Очевидно, починаючи з цього моменту, концентрація молекул пари буде сталою. Такий стан називають динамічною рівновагою рідини і пари. Пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною, називають насиченою.
Таким чином, можна зробити висновок, що насичена пара має за даної температури найбільшу кількість молекул в одиниці об'єму (або, інакше кажучи, максимальну густину) і чинить найбільший тиск.
У різних рідин динамічна рівновага з парою настає за різної густини пари (концентрації молекул). Причина цього полягає в неоднаковості сил молекулярної взаємодії. З рідин, в яких сили взаємного притягання частинок великі, наприклад із ртуті, можуть вилітати лише найшвидші молекули, кількість яких незначна. З рідин з малими силами притягання, наприклад із ефіру, за тієї самої температури вилітає багато молекул, і динамічна рівновага настає тільки за умови значної їх концентрації в парі.
Пару, яка не перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною (не досягла насичення), називають ненасиченою. Іншими словами, ненасиченою буде пара над поверхнею рідини, коли випаровування переважає над конденсацією. Очевидно, що густина ненасиченої пари менша за густину насиченої пари.
Властивості ненасиченої пари можна описувати газовими законами для ідеального газу: Бойля—Маріотта, Шарля, Гей-Люссака, Клапейрона. Властивості пари тим точніше відповідають цим законам, чим менш насиченою є пара, тобто чим менша її густина.
Залежність між тиском і температурою насиченої пари не підлягає закону Шарля, тобто закон Шарля до насиченої пари незастосовний. Розглянемо причину цього. Нагрівання ідеального газу за сталого об'єму приводить до підвищення його тиску внаслідок зростання середньої кінетичної енергії молекул (частішими стають їх удари об стінку посудини, і тим більший імпульс передають вони під час кожного удару). В результаті нагрівання насиченої пари зростає не лише середня кінетична енергія молекул, а й кількість цих молекул (внаслідок інтенсивнішого випаровування зростає маса пари). Тому тиск насиченої пари з підвищенням температури зростає швидше, ніж тиск ідеального газу.
Динамічна рівновага досягається тоді, коли при постійних зовнішніх умовах два взаємнообернені процеси протікають із однаковою інтенсивністю. Але що буде, якщо допустити, що зовнішні умови знаходяться у постійному русі стосовно системи. Тоді, кажуть, що досягається сталий стан, тобто це вже не чиста рівновага, а постійність, для збереження якої необхідно додавати енергію.
Динамічна рівновага процесів утворення і руйнування вторинних структур.
Спільні дослідження стану поверхневого шару нормалізованої евтектоїдних стали на різних етапах тертя і газовиділення безпосередньо в процесі тертя дозволили простежити динаміку формування структури поверхні тертя.
Результати мас-спектрометричного визначення виділення водню при терті у вакуумі та зміна сили тертя в залежності від числа одиничних взаємодій в зоні контакту при швидкості ковзання 0,1 м з дають підставу виділити два етапи в процесі припрацювання. Перший етап характеризується невеликим виділенням водню і відносно невисокою силою тертя і відповідає взаємодії оксидних та адсорбованих шарів, що захищають поверхню від безпосереднього металевого контактування.
Другий етап відповідає за руйнування адсорбованих шарів і активної адгезіонної взаємодії ювенільних поверхонь. При цьому різко зростають виділення водню і сила тертя.
Статистичний розподіл мікротвердості робочої поверхні диска на різних етапах підробітки показало, що на першому етапі підробітки в вакуумі — поки не зруйновані захисні поверхневі плівки — відбувається незначне збільшення мікротвердості поверхні, порівняно з вихідною (до 3,0 ГПа). На другому етапі підробітки — на ділянках активної адгезійної взаємодії, де посилюється пластична деформація і підвищується виділення тепла, спостерігаються вторинні структури, за твердістю відповідні «мартенситу тертя» (7,0 ГПа) і білої зони (11,0 ГПа). Утворення в поверхневому шарі високотвердих вторинних структур призводить до різкого зменшення і стабілізації газовиділення і сили тертя і характеризує закінчення періоду підробітки.(D.S.)
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (квітень 2012) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2012 Dinamichnoyu rivnovagoyu nazivayut stan v yakomu zbalansovani rizni procesi sho protikayut v protilezhnih napryamkah Dinamichna rivnovaga napriklad vstanovlyuyetsya mizh viparovuvannyam z poverhni ridini ta kondensaciyeyu pari U rezultati haotichnogo ruhu nad poverhneyu ridini molekuli pari mozhut povertatisya v ridinu Cej proces nazivayut kondensaciyeyu pari Z nablizhennyam do poverhni ridini sili prityagannya priskoryuyut molekulu nadayuchi yij dodatkovoyi kinetichnoyi energiyi takoyi yaku zatracheno na podolannya cih sil i povernuvshis molekula maye taku samu kinetichnu energiyu yaku mala pid chas viparovuvannya Tomu v procesi kondensaciyi pari vidilyayetsya stilki zh energiyi skilki bulo zatracheno na yiyi utvorennya Yaksho ridina perebuvaye u vidkritij posudini to viparovuvannya yiyi vidbuvayetsya doti poki vsya vona ne peretvoritsya v paru Shvidkist viparovuvannya tim bilsha chim visha temperatura ridini chim bilsha yiyi poverhnya chim shvidshe vidalyayetsya para yaka utvorilasya nad poverhneyu i chim menshij zovnishnij tisk Shvidkist viparovuvannya zalezhit takozh vid prirodi rechovini yaka viparovuyetsya Tak efir viparovuyetsya shvidshe za vodu a voda shvidshe za oliyu sho poyasnyuyetsya riznimi silami vzayemodiyi mizh molekulami cih rechovin Desho insha kartina viparovuvannya sposterigayetsya todi koli ridina perebuvaye v zakritij posudini i zajmaye lishe chastinu yiyi ob yemu Na pochatku procesu kilkist molekul yaki vilitayut z ridini perevishuye kilkist molekul yaki znovu povertayutsya v neyi i koncentraciya molekul pari zrostaye Ale chim bilshe staye molekul yaki viletili z ridini tim bilshe yih potraplyaye nazad u ridinu Nareshti nastaye takij moment koli kilkist molekul yaki vilitayut z ridini za odinicyu chasu viyavlyayetsya takoyu samoyu yak i kilkist molekul sho povertayutsya v neyi za toj zhe chas Ochevidno pochinayuchi z cogo momentu koncentraciya molekul pari bude staloyu Takij stan nazivayut dinamichnoyu rivnovagoyu ridini i pari Paru yaka perebuvaye v dinamichnij rivnovazi zi svoyeyu ridinoyu nazivayut nasichenoyu Takim chinom mozhna zrobiti visnovok sho nasichena para maye za danoyi temperaturi najbilshu kilkist molekul v odinici ob yemu abo inakshe kazhuchi maksimalnu gustinu i chinit najbilshij tisk U riznih ridin dinamichna rivnovaga z paroyu nastaye za riznoyi gustini pari koncentraciyi molekul Prichina cogo polyagaye v neodnakovosti sil molekulyarnoyi vzayemodiyi Z ridin v yakih sili vzayemnogo prityagannya chastinok veliki napriklad iz rtuti mozhut vilitati lishe najshvidshi molekuli kilkist yakih neznachna Z ridin z malimi silami prityagannya napriklad iz efiru za tiyeyi samoyi temperaturi vilitaye bagato molekul i dinamichna rivnovaga nastaye tilki za umovi znachnoyi yih koncentraciyi v pari Paru yaka ne perebuvaye v dinamichnij rivnovazi zi svoyeyu ridinoyu ne dosyagla nasichennya nazivayut nenasichenoyu Inshimi slovami nenasichenoyu bude para nad poverhneyu ridini koli viparovuvannya perevazhaye nad kondensaciyeyu Ochevidno sho gustina nenasichenoyi pari mensha za gustinu nasichenoyi pari Vlastivosti nenasichenoyi pari mozhna opisuvati gazovimi zakonami dlya idealnogo gazu Bojlya Mariotta Sharlya Gej Lyussaka Klapejrona Vlastivosti pari tim tochnishe vidpovidayut cim zakonam chim mensh nasichenoyu ye para tobto chim mensha yiyi gustina Zalezhnist mizh tiskom i temperaturoyu nasichenoyi pari ne pidlyagaye zakonu Sharlya tobto zakon Sharlya do nasichenoyi pari nezastosovnij Rozglyanemo prichinu cogo Nagrivannya idealnogo gazu za stalogo ob yemu privodit do pidvishennya jogo tisku vnaslidok zrostannya serednoyi kinetichnoyi energiyi molekul chastishimi stayut yih udari ob stinku posudini i tim bilshij impuls peredayut voni pid chas kozhnogo udaru V rezultati nagrivannya nasichenoyi pari zrostaye ne lishe serednya kinetichna energiya molekul a j kilkist cih molekul vnaslidok intensivnishogo viparovuvannya zrostaye masa pari Tomu tisk nasichenoyi pari z pidvishennyam temperaturi zrostaye shvidshe nizh tisk idealnogo gazu Dinamichna rivnovaga dosyagayetsya todi koli pri postijnih zovnishnih umovah dva vzayemnooberneni procesi protikayut iz odnakovoyu intensivnistyu Ale sho bude yaksho dopustiti sho zovnishni umovi znahodyatsya u postijnomu rusi stosovno sistemi Todi kazhut sho dosyagayetsya stalij stan tobto ce vzhe ne chista rivnovaga a postijnist dlya zberezhennya yakoyi neobhidno dodavati energiyu Dinamichna rivnovaga procesiv utvorennya i rujnuvannya vtorinnih struktur Spilni doslidzhennya stanu poverhnevogo sharu normalizovanoyi evtektoyidnih stali na riznih etapah tertya i gazovidilennya bezposeredno v procesi tertya dozvolili prostezhiti dinamiku formuvannya strukturi poverhni tertya Rezultati mas spektrometrichnogo viznachennya vidilennya vodnyu pri terti u vakuumi ta zmina sili tertya v zalezhnosti vid chisla odinichnih vzayemodij v zoni kontaktu pri shvidkosti kovzannya 0 1 m z dayut pidstavu vidiliti dva etapi v procesi pripracyuvannya Pershij etap harakterizuyetsya nevelikim vidilennyam vodnyu i vidnosno nevisokoyu siloyu tertya i vidpovidaye vzayemodiyi oksidnih ta adsorbovanih shariv sho zahishayut poverhnyu vid bezposerednogo metalevogo kontaktuvannya Drugij etap vidpovidaye za rujnuvannya adsorbovanih shariv i aktivnoyi adgezionnoyi vzayemodiyi yuvenilnih poverhon Pri comu rizko zrostayut vidilennya vodnyu i sila tertya Statistichnij rozpodil mikrotverdosti robochoyi poverhni diska na riznih etapah pidrobitki pokazalo sho na pershomu etapi pidrobitki v vakuumi poki ne zrujnovani zahisni poverhnevi plivki vidbuvayetsya neznachne zbilshennya mikrotverdosti poverhni porivnyano z vihidnoyu do 3 0 GPa Na drugomu etapi pidrobitki na dilyankah aktivnoyi adgezijnoyi vzayemodiyi de posilyuyetsya plastichna deformaciya i pidvishuyetsya vidilennya tepla sposterigayutsya vtorinni strukturi za tverdistyu vidpovidni martensitu tertya 7 0 GPa i biloyi zoni 11 0 GPa Utvorennya v poverhnevomu shari visokotverdih vtorinnih struktur prizvodit do rizkogo zmenshennya i stabilizaciyi gazovidilennya i sili tertya i harakterizuye zakinchennya periodu pidrobitki D S Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2012 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2012