Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Миколайович Диков (17 березня 1925— 8 лютого 1996) — радянський і російський вчений-археолог. Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН.
| Диков Микола Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 17 березня 1925[1] Суми, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 8 лютого 1996[1] (70 років) Магадан, Росія |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | d |
| Галузь | археологія |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди |   |
Народився в 1925 році в Сумах. З 1944 року заочно навчався на історичному факультеті МДУ, а потім на археологічному відділенні ЛДУ (закінчив його в 1949 році). В 1947—1953 роках брав участь у розкопках у Вірменії, Бурятії і на Ангарі.
У 1953 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Бронзова доба Забайкалля». У 1955 році став директором Чукотського краєзнавчого музею. У 1956—1959 роках він провів масштабні археологічні дослідження Чукотки, результатом яких стало виявлення безлічі неолітичних стоянок. Ці дослідження дозволили Дикову висунути гіпотезу про те, що Чукотка була заселена ще в палеоліті.
У 1960 році Диков очолив лабораторію археології, історії та етнографії Північно-Східного комплексного НДІ (Магадан). У 1961 році він організував експедицію на Камчатку, в ході якої були знайдені сліди перебування людини верхнього палеоліту, а також безліч давньоітельменських стоянок. На підставі розкопок Ушковської палеолітичної стоянки були вперше на північному сході Євразії виділені стратиграфічні шари. Це дозволило виділити ранню і пізню ушковські палеолітичні культури.
У 1960-ті роки Діков продовжував дослідження Камчатки та Чукотки. Зокрема ним були детально вивчені пегтымельские петрогліфи.
В 1972 році захистив докторську дисертацію на тему «Стародавні культури Камчатки і Чукотки».
У 1970-ті роки Діков вивчав майбутню зону затоплення водосховища Колимській ГЕС.
У 1975 році на острові Врангеля їм була виявлена палеоескімоська культура, близька до палеоэскимосским культур Америки.
У 1980-ті роки він продовжував дослідження Камчатки та Чукотки. В цей період на Чукотці їм було відкрито ряд палеолітичних та мезолітичних стоянок.
Найважливішим науковим досягненням М. М. Дикова вважається відкриття палеоліту на Камчатці, Чукотці та Колимі.
Вибрана бібліографія
- Бронзовый век Забайкалья. Улан-Удэ, 1958
- По следам древних костров. Археологи идут по Чукотке. Магадан, 1960
- Древние костры Камчатки и Чукотки. Магадан, 1969.
- Наскальные загадки древней Чукотки: петроглифы Пегтымеля. 1971.
- Археологические памятники Камчатки, Чукотки и Верхней Колымы. 1977
- Древние культуры Северо-Восточной Азии. 1979.
- Азия на стыке с Америкой в древности. СПб, 1993.
Посилання
- Персональна сторінка Николая Николаевича Дикова на офіційному сайті РАН (рос.)
- в «Енциклопедії Сибіру»
- Стаття [ 17 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Колима.ру»
- Історична довідка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mikolajovich Dikov 17 bereznya 1925 8 lyutogo 1996 radyanskij i rosijskij vchenij arheolog Doktor istorichnih nauk profesor chlen korespondent RAN Dikov Mikola MikolajovichNarodivsya17 bereznya 1925 1925 03 17 1 Sumi Ukrayinska SRR SRSRPomer8 lyutogo 1996 1996 02 08 1 70 rokiv Magadan RosiyaKrayina SRSRDiyalnistarheologAlma materdGaluzarheologiyaNaukovij stupindoktor istorichnih naukChlenstvoAkademiya nauk SRSRNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Narodivsya v 1925 roci v Sumah Z 1944 roku zaochno navchavsya na istorichnomu fakulteti MDU a potim na arheologichnomu viddilenni LDU zakinchiv jogo v 1949 roci V 1947 1953 rokah brav uchast u rozkopkah u Virmeniyi Buryatiyi i na Angari U 1953 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Bronzova doba Zabajkallya U 1955 roci stav direktorom Chukotskogo krayeznavchogo muzeyu U 1956 1959 rokah vin proviv masshtabni arheologichni doslidzhennya Chukotki rezultatom yakih stalo viyavlennya bezlichi neolitichnih stoyanok Ci doslidzhennya dozvolili Dikovu visunuti gipotezu pro te sho Chukotka bula zaselena she v paleoliti U 1960 roci Dikov ocholiv laboratoriyu arheologiyi istoriyi ta etnografiyi Pivnichno Shidnogo kompleksnogo NDI Magadan U 1961 roci vin organizuvav ekspediciyu na Kamchatku v hodi yakoyi buli znajdeni slidi perebuvannya lyudini verhnogo paleolitu a takozh bezlich davnoitelmenskih stoyanok Na pidstavi rozkopok Ushkovskoyi paleolitichnoyi stoyanki buli vpershe na pivnichnomu shodi Yevraziyi vidileni stratigrafichni shari Ce dozvolilo vidiliti rannyu i piznyu ushkovski paleolitichni kulturi U 1960 ti roki Dikov prodovzhuvav doslidzhennya Kamchatki ta Chukotki Zokrema nim buli detalno vivcheni pegtymelskie petroglifi V 1972 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Starodavni kulturi Kamchatki i Chukotki U 1970 ti roki Dikov vivchav majbutnyu zonu zatoplennya vodoshovisha Kolimskij GES U 1975 roci na ostrovi Vrangelya yim bula viyavlena paleoeskimoska kultura blizka do paleoeskimosskim kultur Ameriki U 1980 ti roki vin prodovzhuvav doslidzhennya Kamchatki ta Chukotki V cej period na Chukotci yim bulo vidkrito ryad paleolitichnih ta mezolitichnih stoyanok Najvazhlivishim naukovim dosyagnennyam M M Dikova vvazhayetsya vidkrittya paleolitu na Kamchatci Chukotci ta Kolimi Vibrana bibliografiyaBronzovyj vek Zabajkalya Ulan Ude 1958 Po sledam drevnih kostrov Arheologi idut po Chukotke Magadan 1960 Drevnie kostry Kamchatki i Chukotki Magadan 1969 Naskalnye zagadki drevnej Chukotki petroglify Pegtymelya 1971 Arheologicheskie pamyatniki Kamchatki Chukotki i Verhnej Kolymy 1977 Drevnie kultury Severo Vostochnoj Azii 1979 Aziya na styke s Amerikoj v drevnosti SPb 1993 PosilannyaPersonalna storinka Nikolaya Nikolaevicha Dikova na oficijnomu sajti RAN ros v Enciklopediyi Sibiru Stattya 17 bereznya 2017 u Wayback Machine na sajti Kolima ru Istorichna dovidka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Arhivu RAN Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915